Справа №523/6704/25
Провадження №1-кс/523/1952/25
19 травня 2025 року слідчий суддя Пересипського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , в режимі відео конференції за участю прокурора Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , у присутності підозрюваного, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одеса, клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одеса) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованому у м. Миколаєві, погодженого прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, перебуваючого у цивільному шлюбі, з недокінченою вищою освітою, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді молодшого інспектора прикордонної служби 2 категорії групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_3 у військовому званні «солдат»
За змістом клопотання зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.407 ч.5 КК України, -
Встановив:
До Пересипського районного суду міста Одеси надійшло клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одеса) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованому у м. Миколаєві, ОСОБА_6 про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За змістом клопотання, ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем за призовом під час мобілізації та проходячи військову службу на посаді молодшого інспектора прикордонної служби 2 категорії групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_3 у військовому званні «солдат», в порушення вимог ст.65 Конституції України, ст.17 Закону України «Про оборону України», ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст.9, 11, 16, 58, 59, 127-130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст.1-4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, з метою тимчасово ухилитися від обов'язків військової служби в умовах воєнного стану, 26.04.2024 року о 8:00 годині без поважних причин своєчасно не з'явився на шикування зміни прикордонних нарядів до місця служби - відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка дислокується в АДРЕСА_2 , проводячи час на власний розсуд до 17.05.2025 року, не пов'язаного з його обов'язками військової служби.
За даним фактом відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України 21.05.2024 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024164220000066.
19.09.2024 року відносно ОСОБА_5 було складене повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.407 ч.5 КК України за кваліфікуючими ознаками, як нез'явлення військовослужбовця вчасно до місця служби без поважних причин тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану
Також встановлено, що ОСОБА_5 17.05.2025 року о 1:20 годині був затриманий в порядку ст.191 КПК України на підставі ухвали Суворовського районного суду м. Одеса за №523/6704/25 (Пр.№1-кс/523/1948/25) від 23.04.2025року, що підтверджується протоколом затримання особи від 17.05.2025 року.
Обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: висновком службового розслідування по факту самовільного залишення частини ОСОБА_5 , результати якого затверджені заступником начальника загону, протоколами допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими матеріалами у їх сукупності.
Старший слідчий Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одеса) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованому у м. Миколаєві, ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням, яке погоджене керівником Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , мотивуючи клопотання тим, що підозрюваний здійснив тяжкий злочин в умовах воєнного стану, санкція статті якого передбачає призначення покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 10 років, підозрюваний ухилявся від військової служби, переховувався від органів досудового розслідування, у зв'язку з чим був оголошений його розшук, знаходячись на волі, фактично має можливість вжити заходів щодо незаконно впливу на свідків з якими він знайомий, оскільки вони є його спів службовцями; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином шляхом штучного затягування проведення досудового розслідування або розголошення відомостей, що може привести до неповноти досудового розслідування, втрати доказів вини підозрюваного; не виключається ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, у зв'язку з чим є підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, яким відомі обставини злочину, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Прокурор Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, так як вважав мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вмотивованими та такими, що дають право слідчому судді задовольнити клопотання слідчого та застосувати найбільш суворий запобіжний захід, оскільки ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, передбаченого ст.407 ч.5 КК України, будучи військовослужбовцем проходив службу в прикордонному загоні ІНФОРМАЦІЯ_3 , в умовах воєнного стану грубо порушив військову дисципліну, поведінка підозрюваного на думку прокурора дає підстави вважати, що він може продовжити переховуватись від органів досудового розслідування, умисно ухилятися від явки до суду та слідчого з метою уникнення притягнення кримінальної відповідальності, продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення. Більш м'які запобіжні заходи, на погляд прокурора не забезпечать належної поведінки підозрюваного.
Захисник ОСОБА_4 в захист інтересів ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, мотивуючи свої доводи тим, що підзахисний ухилявся з поважних причин, оскільки у нього був гіпертонічний криз, він звертався за медичною допомогою до шпиталя, на даний час є згода військової частини щодо продовження проходження військової служби, наявне звернення до слідчого, у зв'язку з чим з урахуванням особи підзахисного, який раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, просив обрати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або визначити розмір застави у разі застосуванням тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_5 приєднався до думки захисника, вказуючи, що вину визнає, пояснюючи свій вчинок поганим станом здоров'я, пов'язаного з гіпертонією, втратою свідомості, у зв'язку з тим, що йому відмовили в проходженні ВЛК вчинив кримінальне правопорушення, підтверджуючи той факт, що добровільно виявив бажання продовжити проходити військову службу.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку прокурора, захисника, допитавши підозрюваного, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню за наступними підставами.
Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 згідно клопотання слідчого є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ст.407 ч.5 КК України, а також запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування, незаконного впливу на свідків шляхом здійснення погроз з метою зміни ними показів на свою користь, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, та попередження вчинення ним нового злочину.
Відповідно до вимог ст.ст.177 та 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний не виконає покладені на нього процесуальні обов'язки, а також для запобігання його спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
За змістом положень ст.178 ч.1 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі конкретні обставини.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Статтею ст.194 ч.1 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім цього поза увагою слідчого судді не залишилися імперативні приписи ч.8 ст.176 КПК України , відповідно яких під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, слідчий суддя вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
Обставин, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст.183 КПК України не встановлено.
Таким чином, на підставі наданих слідчому судді матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приймаючи до уваги особу підозрюваного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, виходячи зі змісту клопотання, свідомо вчинив умисне кримінальне правопорушення в умовах воєнного стану, враховуючи особисте ставлення підозрюваного до інкримінованого злочину, те, що він перебував у розшуку, слідчий суддя приходить до висновку, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки ОСОБА_5 .
Разом з цим статтею 183 ч.3 КПК України регламентовано, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
При цьому зі змісту положень ст.183 ч.4 п.5 абзац 3 КПК України під час дії воєнного стану суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне не визначати розмір застави.
Крім цього суд вважає за необхідне зарахувати ОСОБА_5 в строк перебування під вартою час його попереднього ув'язнення з 17.05.2025 року (згідно протоколу затримання особи в порядку ст.191 КПК України від 17.05.2025 року) по 18.05.2025р. З урахуванням думки прокурора слідчий суддя приходить до висновку щодо утримання підозрюваного на гауптвахті в ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Керуючись ст. ст. 132, 176-178, 182-183, 186, 193, 194, 196, 197, 199, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Постановив:
Клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одеса) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованому у м. Миколаєві, ОСОБА_10 , погодженого керівником Білгрод-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_9 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - задовольнити
Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням на гауптвахті в ІНФОРМАЦІЯ_4 до 17.07.2025 року включно без визначення розміру застави.
Взяти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під варту у залі суду.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії ухвали складає 60 днів з дня її проголошення і обчислюється з моменту фактичного затримання, тобто з 19.05.2025 року.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 17.07.2025 року.
Зарахувати ОСОБА_5 в строк перебування під вартою час його попереднього ув'язнення з 17.05.2025 року по 18.05.2025р.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: ОСОБА_1