Справа №766/15960/19
Пров. №2/766/1113/25
20 травня 2025 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області в складі: головуючого судді Ус О.В., секретар судового засідання Петішкін О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аверс Капітал" про визнання зобов'язання припиненим,
ОСОБА_1 09.08.2019 року звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати припиненими з 01 березня 2013 року зобов'язання щодо нарахування і сплати відсотків за користування отриманими за укладеним 07 листопада 2007 року ОСОБА_1 , як позичальником та Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», як позикодавцем за кредитним договором №2102/1107/71-070 кредитними коштами.
В обґрунтування позову вказала, що 07.11.2007 року між нею та АКБ «ТАС_Комерцбанк» укладено кредитний договір №2102/1107/71-070 про надання їй грошових коштів на споживчі цілі. З 25.05.2012 року і до 18.12.2018 року правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк» за вказаним кредитним договором був ПАТ «Дельта Банк». 10.06.2015 року апеляційним судом Херсонської області ухвалено рішення по цивільній справі №668/12021/14-ц за її позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, якою встановлено, що досудовою вимогою від 01.03.2013 року банк вимагав від неї сплатити заборгованість в сумі 31387,35 доларів США, яка виникла станом на 06.02.2013 року. Вказує, що своєю досудовою вимогою від 01.03.2013 року банк змінив строк виконання зобов'язання за спірним кредитним договором.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 14.08.2019 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
11.10.2019 року представником ТОВ «ФК «Аверс Капітал» подано письмові пояснення третьої особи щодо позову, у яких вказав, що заявлення вимоги про дострокове погашення кредиту є правом кредитодавця, яке виникає у разі прострочення при внесенні чергового платежу. При цьому це право закріплене в даному випадку і в кредитному договорі. Однак, кредитодавець не позбавлений права вимагати повного погашення суми заборгованості, яка утворилась у зв'язку із неналежним виконанням взятих на себе зобов'язань зі сторони позичальника, що в даному випадку було здійснено. Тобто ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_1 була направлена вимога про погашення суми заборгованості за кредитним договором, а не вимога про дострокову сплату кредиту, результатом якої є заміна строку виконання зобов'язання. Крім того, рішенням апеляційного суду встановлено, що вказана вимога не була отримана ОСОБА_1 , а відтак, вважають, що направлення вимоги, яка не була отримана не можна вважати заявленням такої вимоги. Банком не висувались вимоги позивачці дострокового виконання договору, а відтак, позивачкою невірно трактовано зміст рішення суду апеляційної інстанції. Просив відмовити у задоволенні позову.
04.03.2020 року позивачкою подано заяву про уточнення позовної вимоги.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 23.04.2020 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду.
24 лютого 2022 року відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб. Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 07 листопада 2022 року № 577/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, який в подальшому було продовжено.
Розпорядженням голови Верховного Суду №1/0/9-22 від 06.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ підсудну Херсонському міському суду Херсонської області.
Рішенням Вищої ради правосуддя №566/0/15-23 від 30.05.2023 р. «Про відновлення роботи Херсонського міського суду Херсонської області, зміну територіальної підсудності судових справ окремих судів Херсонської області, відтермінування початку відновлення роботи Білозерського районного суду Херсонської області», зокрема вирішено відновити з 1 червня 2023 року роботу Херсонського міського суду Херсонської області, територіальну підсудність судових справ якого змінено розпорядженнями Голови Верховного Суду від 6 березня 2022 року № 1/0/9-22 (зі змінами, внесеними розпорядженням Голови Верховного Суду від 26 вересня 2022 року № 52), від 10 січня 2023 року № 2. Датою початку процесуальної діяльності, зокрема, Херсонського міського суду Херсонської області визначено 12 червня 2023 року.
Після відновлення роботи суду, проведення інвентаризації, призначено розгляд справи.
Позивачка в судове засідання не прибула, представником подано заяву про розгляд справи за відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини не явки суду не відомі, відзив до суду не подавав.
Представник третьої особи в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини не явки суду не відомі.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд ухвалив проводити заочний розгляд справи, ухваливши заочне рішення.
За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
07 листопада 2007 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2102/1107/71-070, за умовами якого банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 36 000 доларів США на строк до 07.11.2032 року, зі сплатою 11,90% річних за весь строк фактичного користування кредитом. Грошові кошти призначені для здійснення позичальником розрахунків за договором купівлі-продажу двокімнатної квартири АДРЕСА_1 .
Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 10.06.2015 року у справі №668/12021/14-ц рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 03.04.2015 року скасовано, ухвалено нове, яким визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Паракудою Іриною Вікторівною 07 червня 2013 року, зареєстрований у реєстрі за №1357, про звернення стягнення на нерухоме майно - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Вищевказаним рішенням встановлено, що у зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 вимог, викладених у досудовій вимозі, Банк 15 травня 2013 року звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Паракуді І.В. із заявою на вчинення виконавчого напису /а.с.114/.
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Паракудою І.В. 07 червня 2013 року вчинено виконавчий напис №1357 про звернення стягнення на вищезазначений предмет іпотеки. Строк, за який проводиться стягнення - з 25 травня 2012 року по 29 квітня 2013 року. За рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, запропоновано задовольнити вимоги Банку в сумі 257 023 гривні 71 копійка.
В матеріалах справи міститься досудова вимога /а.с. 79/ від 01 березня 2013 року, зі змісту якої вбачається, що Банком запропоновано ОСОБА_1 сплатити заборгованість в сумі 31387,35 доларів США, яка виникла станом на 06 лютого 2013 року, та попередив, що в разі незадоволення цієї претензії він буде вимушений захищати свої майнові права шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса або звернення до суду з вимогою про примусове стягнення боргу на загальну суму заборгованості, а також попереджено про те, що конкретний розмір поточної заборгованості необхідно уточнити на день оплати у відділенні Банку або телефоном.
У позовній заяві позивачка зазначала, що не була повідомлена Банком про вимогу погашення заборгованості за кредитним договором. Позивачка також посилалася на те, що на цей період між сторонами були перемовини щодо реструктуризації кредиту. Натомість, судом апеляційної інстанції встановлено, що досудову вимогу, яка за твердженням Банку направлялася позивачці, нею не було отримано. Належних доказів отримання досудової вимоги Банком суду не надана і судом апеляційної інстанції не встановлено.
При цьому, посилання представника Банку на відсутність зобов'язання повідомлення боржника про наявність досудової вимоги протирічать змісту зазначених норм Закону України «Про іпотеку».
За таких обставин колегія суддів дійшла до висновку, що, оскільки позивачка була позбавлена права на обізнаність та добровільне виконання у тридцятиденний строк досудової вимоги Банку звернення до приватного нотаріусу із заявою на вчинення виконавчого напису є передчасним. У зв'язку з цим суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про безпідставність заявлених позовних вимог.
У відповідності до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Тобто, рішенням апеляційного суду Херсонської області від 10.06.2015 року у справі №668/12021/14-ц встановлено, що ОСОБА_1 вимогу про сплату заборгованість в сумі 31387,35 доларів США, яка виникла станом на 06 лютого 2013 року не отримувала.
18 грудня 2018 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Аверс Капітал» укладено договір №1065/К купівлі-продажу майнових прав, за яким до ТОВ «ФК «Аверс Капітал» перейшло право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів, які виникли за укладеними договорами та/або на інших підставах наведених у Додатку №1 до цього договору.
Згідно додатку №1 до договору №1065/К купівлі-продажу майнових прав від 18.12.20185 р., до ТОВ «ФК «Аверс Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за: кредитним договором №08.3/39/07-НВ від 20.12.2007 р. в загальному розмірі заборгованості 270904,83 грн., іпотечному договору №13/39/І01/07-НВ від 20.12.2007 р.; кредитному договору №2102/1107/71-070 від 07.11.2007 р. в загальному розмірі заборгованості 1562968,03 грн., іпотечному договору №б/н в межах виконання зобов'язань за кредитним договором №2102/1107/71-070 від 07.11.2007 р.
За загальним правилом ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених ч.2 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Суд при розгляді справи застосовує правовий зміст норм, які регулюють загальні умови, строки виконання зобов'язань учасниками цивільних правовідносин, правові наслідки їх порушень, зокрема, ст. 509, 525-527, 599, 610, 611, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України. Крім того, на дані правовідносини, поширюються положення про договір (ст. 626-629, 631 ЦК України).
Згідно з ч.1, 3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.76 цього Кодексу доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів та показаннями свідків.
Згідно з положеннями ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до змісту статей 610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
26 квітня 2023 року Верховний Суд в справі № 0814/6450/2012, провадження № 61-18489св21 зробив такий висновок: «Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) визначила, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Зазначені висновки підтвердила Велика Палати Верховного Суду в постанові від 05 квітня 2023 року в справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс), оскільки не вбачала підстав для їх відступу. Крім того, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду уточнила раніше висловлений свій висновок, викладений у пункті 123 постанови від 18 січня 2022 року в справі № 910/17048/17, про те, що з огляду на умови кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом припиняється у день фактичного повернення кредиту незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, та зазначила, що у разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання, нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.
Отже, кредитодавець має право нараховувати передбачені договором проценти лише впродовж строку дії кредитного договору або до звернення кредитора до суду з вимогою про дострокове стягнення заборгованості, після спливу такого строку нарахування відсотків є безпідставним».
26 січня 2021 року в справі № 522/1528/15-ц, провадження № 14-67цс20 Велика Палата Верховного Суду зробила такий висновок: «51. Рішення суду про стягнення заборгованості, у тому числі з поручителя, не змінює змісту у відповідного правовідношення - характер та обсяг прав і обов'язків сторін залишаються незмінними, додається лише ознака безпосередньої можливості примусового виконання. До моменту здійснення такого виконання або до припинення зобов'язання після ухвалення судового рішення з інших підстав (наприклад, унаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог) відповідне зобов'язання продовжує існувати.
52. Отже, саме по собі набрання законної сили рішенням суду про стягнення з боржника або поручителя заборгованості за кредитним договором не змінює та не припиняє ані кредитного договору, ані відповідного договору поруки, доки не виникне договірна чи законна підстава для такого припинення».
Позивачка, звертаючись до суду з позовом, вказувала, що у зв'язку із надісланням їй досудової вимоги ПАТ «Дельта Банк» 01.03.2013 року припинилось зобов'язання з нарахування і сплати відсотків за користування кредитним договором. В той же час, рішенням апеляційного суду Херсонської області від 10.06.2015 року встановлено, що в матеріалах справи міститься досудова вимога /а.с. 79/ від 01 березня 2013 року, зі змісту якої вбачається, що Банком запропоновано ОСОБА_1 сплатити заборгованість в сумі 31387,35 доларів США, яка виникла станом на 06 лютого 2013 року, та попередив, що в разі незадоволення цієї претензії він буде вимушений захищати свої майнові права шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса або звернення до суду з вимогою про примусове стягнення боргу на загальну суму заборгованості, а також попереджено про те, що конкретний розмір поточної заборгованості необхідно уточнити на день оплати у відділенні Банку або телефоном. Тобто, надіслання банком вимоги не може вважатися припиненням зобов'язання з огляду на те, що банк не просив повернути весь розмір заборгованості, а лише прострочену заборгованість яка виникла внаслідок не виконання ОСОБА_1 зобов'язань, зокрема щодо щомісячних платежів.
Крім того, як встановлено судом з 18.12.2018 року відбулась заміна у зобов'язанні ОСОБА_1 за спірним кредитним договором на підставі договору №1065/К про купівлю-продаж майнових прав на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аверс Капітал», яку позивачка визначила як третю особу в справі.
В той же час, позивач, звертаючись до суду з позовом, повинен довести факт порушення невизнання чи оспорювання його прав свобод чи інтересів саме вказаним ним відповідачем (відповідачами). При цьому слід вважати, що заявлені позовні вимоги до неналежного відповідача, співвідповідача (чи при його (належного відповідача) відсутності) задоволені судом бути не можуть, оскільки вказане слід вважати порушенням вимог процесуального закону, за якими суд не в змозі вирішувати та задовольняти позовні вимоги без особи, яка повинна відповідати за позовом, прав, обов'язків, інтересів якої такий прямо стосується (належного відповідача чи співвідповідача). Правом на заявлення клопотання про заміну неналежного відповідача належним, залучення співвідповідача наділений виключно позивач, який у випадку заміни відповідача (відповідачів), залучення нового, зобов'язаний вказати вимоги до нового відповідача (відповідачів) та підстави заявлення таких саме до нього, який у випадку заміни відповідача (відповідачів), залучення нового, зобов'язаний вказати вимоги до нового відповідача (відповідачів) та підстави заявлення таких саме до нього.
Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Без залучення осіб, для яких таке рішення створює відповідні права та обов'язки, змінює правовідносини та призводить до нових наслідків, - суд не міг вирішувати питання про задоволення позовних вимог, а тим більше задовольнити позовні вимоги, тобто давати оцінку підставам та предмету позову та винести рішення по суті такого спору, оскільки без залучення належного (належних) відповідача (відповідачів, співвідповідачів), на права та обов'язки якого (яких) впливатиме таке судове рішення, що може бути залучений (залучені) виключно за заявою позивача, суд не може вирішувати питання про задоволення позову.
Згідно постанови Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є виключним правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у зв'язку із не належним визначенням відповідача у справі, оскільки ТОВ «ФК «Аверс Капітал» будучи новим кредитором у зобов'язанні повинен виступати належним відповідачем.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Підстави для негайного виконання судового рішення відсутні.
Заходи забезпечення позову судом не застосовувалися.
Рішення в повному обсязі складено 20.05.2025 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 4, 7, 9, 10, 76-81, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (ЄДРПОУ 34047020, місцезнаходження: м. Київ, вул. Коновальця, буд. 36-Б), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аверс Капітал" (ЄДРПОУ 39282833, місцезнаходження: м. Київ, вул. Шота Рустелі, буд. 33-Б, кв. 27) про визнання зобов'язання припиненим відмовити в повному обсязі.
Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою. відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України до Херсонського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. Якщо повне рішення не були вручено у день його складення, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Херсонського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
СуддяО. В. Ус