Справа №766/4458/25
н/п 3/766/2712/25
19.05.2025 року м. Херсона
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Дорошинська В.Е., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції №1 Херсонського РУП Головного Управління національної поліції в Херсонській області про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Калкамон Єрмаковсько району Павлоградської області, РНОКПП відповідно до довідки особу не можливо однозначно ідентифікувати, проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючої,-
встановив:
ОСОБА_1 , 25.03.2025 року о 14-15 год., АДРЕСА_1 , ухилилася від виконання батьківських обов'язків, передбачених ст.150 СК України щодо виховання неповнолітнього сина ОСОБА_2 ,2012 р.н., який проживає в АДРЕСА_1 , та який протягом лютого та березня 2025 року ходить по с. Правдино, просить у перехожих громадян цигарки, має неохайний вигляд, брудний одяг, а матір не контролює дозвілля сина.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 184 КУпАП, а саме: ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Суд повідомляв ОСОБА_1 про виклик у судові засідання на адресу, зазначену під час складання адміністративного протоколу, достовірність якої посвідчена власним підписом останньої.
У судові засідання, призначені на 08.04.2025 року, 22.04.2025 року, 19.05.2025 року, ОСОБА_1 , не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Херсонського міського суду, та шляхом надсилання смс-повідомлень тна контактний номер телефону, зазначений в протоколі, докази про отримання яких наявні в матеріалах справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003).
Протокол про адміністративне правопорушення було складено у присутності ОСОБА_1 , про що свідчить її підпис та запис з протоколом згодна, отже останній було відомо про існування судового провадження відносно неї. Проте зловживаючи своїми правами ОСОБА_1 не вжила належних заходів, щоб дізнатись про стан судового провадження, заяв та клопотань, в тому числі про зміну місця проживання, до суду не подала.
З огляду на викладене судом не встановлено поважних причин неявки ОСОБА_1 до суду, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП не є перешкодою для розгляду адміністративної справи, а тому вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення за відсутності останньої.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджена наступними дослідженими в судовому засіданні доказами:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №115764 від 25.03.2025 р., в якому викладено обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення;
-поясненнями ОСОБА_3 від 25.03.2025 року, відповідно до яких остання зазначила, що неповнолітній ОСОБА_4 , 2012 року народження , у вечірній час ходить по селу у брудному одязі, просить у перехожих цигарки, жебракує, з його матір'ю ОСОБА_1 було проведено бесіду;
-поясненнями ОСОБА_1 від 25.03.2025 року, відповідно до яких остання зазначила, що син дійсно ходить ввечері до центру селища Правдине, проводить там певний час, що саме він там робить вона не знає, з нею було проведено профілактичну бесіду стосовно виховання сина;
-копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ;
-копією паспорта, що посвідчує особу яка притягається до адміністративної відповідальності.
Оцінюючи викладене, необхідно враховувати таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Так, за ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, кваліфікуючою ознакою правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1ст. 184 КУпАП є ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, тобто при складанні протоколу уповноважена особа повинна встановити, від виконання яких саме обов'язків по відношенню до дітей ухиляються батьки.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків від виконання передбачених законодавством обов'язків. Отже, диспозиція цієї статті є бланкетною (відсилочною), не конкретизованою, а такою, що скеровує до норм законодавства України, які регулюють обов'язки батьків по відношенню до дітей.
Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначеност.150 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 р. № 2947-III, відповідно до вимог якої батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р. №2402-III батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Отже, можна зробити висновок, що об'єктом даного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, а об'єктивна сторона вказаного правопорушення полягає в діях, пов'язаних з ухиленням від виконання покладених на батьків обов'язків, передбачених вищезазначеними нормами.
Оцінюючи викладені докази, суд приходить до висновку, що останні узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин, вчиненого ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, ставити їх під сумнів підстав немає, а факт вчиненого правопорушення знайшов своє підтвердження під час судового розгляду.
Враховуючи викладене вище, характер вчиненого правопорушення, особу що притягується до адміністративної відповідальності вперше, суд приходить до висновку про необхідність застосувати адміністративне стягнення у вигляді попередження, що відповідає санкції ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у зв'язку з чим на вимогу п. 5 ч. 2ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 , підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.40-1, 184, 250-252, 280, 283-284 КУпАП, -
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Калкамон Єрмаковсько району Павлоградської області, РНОКПП відповідно до довідки особу не можливо однозначно ідентифікувати, проживаючу та зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючої - визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Калкамон, Єрмаковсько району Павлоградської області, РНОКПП відповідно до довідки особу не можливо однозначно ідентифікувати, проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючої на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
(Отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м.Київ/ 22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
СуддяВ. Е. Дорошинська