Справа № 127/15280/25
Провадження № 2-о/127/253/25
19.05.2025 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі:
головуючої судді Бессараб Н.М.,
при секретарі Конончук І.В.,
з участю заявниці ОСОБА_1 та її представника - адвоката Кобзіної А.С.,
заінтересованої особи ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла заява ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису. Заявниця просила видати обмежувальний припис, яким заборонити ОСОБА_2 : наближатися до місця проживання ОСОБА_1 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 ; будь-яке спілкування з позивачем, у тому числі особисто, через третіх осіб, телефонні дзвінки, електронні повідомлення, соціальні мережі та інші засоби зв'язку.
Заява мотивована тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано на підставі рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27.11.2024. Заінтересована особа зловживає спиртними напоями, поводить себе агресивно, ображає заявника нецензурною лайкою та вчиняє домашнє насильство психологічного характеру про що свідчать: терміновий заборонний припис стосовно кривдника №402285 від 13.03.2025, постанова Вінницького міського суду Вінницької області від 21.03.2025, справа №127/8815/25, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП; терміновий заборонний припис стосовно кривдника №458493 від 03.04.2025; постанова Вінницького міського суду, Вінницької області від 08.04.2025 року, справа №127/10767/25, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Втомившись від образ, 31.03.2025 заявник подала заяву про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 Не витримавши психологічного тиску, 24.04.2025 заявниця звернулася до працівників правоохоронних органів про вчинення відносно неї кримінального правопорушення, в якій зазначено, що заінтересована особа зловживає спиртними напоями, поводить себе агресивно, ображає позивача нецензурною лайкою та відмовляється висилятися з її квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Проте 28.04.2025 заявник знову була змушена звернутися до поліції за терміновим заборонним приписом стосовно кривдника ОСОБА_2 про заборону в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. Однак психологічне насилля по відношенню до заявника продовжувалося та 02.05.2025 позивач була вкрай виснажена психологічним тиском, постійними образами, нецензурною лайкою та неадекватною поведінкою колишнього чоловіка ОСОБА_2 , який на протязі тривалого періоду часу чинить відносно неї домашнє насильство, тому змушена була звернутися за захистом своїх законних прав до Відділу поліції №2 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області. Також вчинення колишнім чоловіком відносно заявниці домашнього насильства підтверджується відповіддю Вінницького міського центру соціальних служб від 13.05.2025, відповідно до якої за повідомленням СПДП Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про вчинення домашнього насильства, фахівцями відділу «Денний центр соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі» Вінницького міського центру соціальних служб забезпечено соціальними послугами громадянку ОСОБА_1 як постраждалу від домашнього насильства зі сторони колишнього чоловіка.
Враховуючи усі надані заявником докази та наявні ризики вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства щодо заявника, яка на даний час психологічно виснажена, втомлена і налякана неадекватною поведінкою колишнього чоловіка є обґрунтовані підстави на необхідність видачі обмежувального припису, шляхом встановлення заходів тимчасового обмеження прав кривдника та покладення на нього обов'язків, тому заявник звернулася до суду із вказаною заявою.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та її представник - адвокат Кобзіна А.С. вимоги заяви підтримали, просили заяву задовольнити з підстав зазначених у заяві. Заявник ОСОБА_1 суду пояснила, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано у листопаді 2024 року. ОСОБА_2 зловживає спиртними напоями, ображає заявницю нецензурною лайкою, через що у неї погіршився стан здоров'я. Неправомірні дії зі сторони колишнього чоловіка мали місце неодноразово, що підтверджується постановами суду та обмежувальними приписами. В середині квітня 2025 року ОСОБА_2 виїхав з квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить їй на праві власності, однак залишив деякі речі, які вона погоджується йому передати.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні вимоги заяви визнав та суду пояснив, що квартиру за адресою: АДРЕСА_1 сторони купували разом, брали кредит, оскільки на той час він заробляв приблизно в п'ять разів більше ніж заявниця. Він купував меблі в квартиру, побутову техніку. ОСОБА_1 просто не подобається, що він вживає спиртні напої. Так, дійсно у нього були запої, однак заявницю нецензурною лайкою він не ображав. У квітні 2025 року він виселився з квартири за адресою: АДРЕСА_1 та повідомив, що не буде наближатися до квартири, а лише бажає забрати свої речі.
Заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 27.11.2024 розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 20.09.2005 у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області, за актовим записом №2325.
13.03.2025 органом поліції винесено терміновий заборонний припис серії АА №402285 стосовно кривдника ОСОБА_2 та заборонено ОСОБА_2 в будь - який спосіб контактувати з постраждалою особою ОСОБА_1 .
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 21.03.2025 (справа №127/8815/25) визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. У вказаній постанові зазначено, що ОСОБА_2 13.03.2025 о 22 год. 00 хв. по АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно колишньої дружини ОСОБА_1 , а саме, ображав нецензурною лайкою, чим могла бути заподіяна шкода здоров'ю потерпілої.
03.04.2025 органом поліції винесено терміновий заборонний припис серії АА №458493 стосовно кривдника ОСОБА_2 та заборонено ОСОБА_2 в будь - який спосіб контактувати з постраждалою особою ОСОБА_1 .
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 08.04.2025 (справа №127/10767/25) визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. У вказаній постанові зазначено, що ОСОБА_2 03.04.2025 о 22.00 год по АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно колишньої дружини, а саме ображав нецензурною лайкою.
Рішенням Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради від 31.03.2025 прийнято рішення про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 за адреосю: АДРЕСА_1 .
Відповідно до талона-повідомлення єдиного обліку №6176 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію заяву, від ОСОБА_1 24.04.2025 надійшла заява до РУ прийняти міри до її колишнього чоловіка ОСОБА_2 , який зловживає спиртними напоями, поводить себе агресивно, ображає заявницю нецензурною лайкою та відмовляється висилятись з її квартири. На підставі вказаної заяви зареєстровано кримінальне провадження 12025020040000292, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
З відповіді Вінницького міського центру соціальних служб №01-23/524 від 13.05.2025 вбачається, що за повідомленням СПДП Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про вчинення домашнього насильства, фахівцями відділу "Денний центр соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі" Вінницького міського центру соціальних служб забезпечено соціальними послугами громадянку ОСОБА_1 як постраждалу від домашнього насильства зі сторони колишнього чоловіка. Відповідно до рішення Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради від 27.03.2025 №К/08/20858, громадянці ОСОБА_1 надається соціальна послуга "консультування".
Необхідність видачі обмежувального припису ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що її колишній чоловік ОСОБА_2 неодноразово вчиняв щодо неї психологічне насильство, тому вона побоюється продовження вчинення ОСОБА_2 психологічного насильства відносно неї.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
Відповідно до частини першої статті 350-6 ЦПК України, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.
Законом визначено, що видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.
Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству», що визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Згідно з пунктами 2, 7 частини другої статті 3 Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: колишнє подружжя; батьки (мати, батько) і дитина (діти).
Відповідно до пунктів 3, 4, 14 та 17 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
Згідно з частиною третьою статті 26 цього Закону рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
У пункті 9 частини першої статті 1 згаданого Закону оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Обмежувальний припис використовується як ефективний спосіб захисту від вчинення дій з домашнього насильства, однією із характеристик якого є повторюваність.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на ньогообов'язків:1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкоду у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання(перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи вказані доводи заявника суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано на підставі рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27.11.2024. Однак, після розірвання шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до квітня 2025 року проживали у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності заявниці. Вказані обставини не заперечувалися ОСОБА_2 в судовому засіданні.
ОСОБА_2 зловживає спиртними напоями та вчиняє домашнє насильство психологічного характеру, про що свідчать: терміновий заборонний припис стосовно кривдника №402285 від 13.03.2025, постанова Вінницького міського суду Вінницької області від 21.03.2025 (справа №127/8815/25), якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП; терміновий заборонний припис стосовно кривдника №458493 від 03.04.2025; постанова Вінницького міського суду, Вінницької області від 08.04.2025 (справа №127/10767/25), якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Таким чином, суд приходить до висновку про можливість продовження ОСОБА_2 психологічного насильства відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_1 .
За результатами дослідження фактичних обставин справи та наданих доказів, суд приходить до висновку, що перед судом доведено відповідні ризики, які обумовлюють безальтернативну необхідність застосування судом до ОСОБА_2 запропонованих заявником спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству.
Застосування таких заходів в повній мірі відповідає інтересам заявниці, яка не бажає бачитись та спілкуватись з ОСОБА_2 , оскільки вона боїться повторення неправомірних дій зі сторони колишнього чоловіка.
Судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України слід віднести на рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 81, 82, 350-1-350-8, 354-355 ЦПК України, суд
Заяву задоволити.
Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 і встановити такі заходи тимчасового обмеження прав та покласти на нього такі обов'язки:
- заборонити ОСОБА_2 наближатися до місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- заборонити ОСОБА_2 особисто або через третіх осіб вести спілкування з ОСОБА_1 , у тому числі особисто, через третіх осіб, телефонні дзвінки, електронні повідомлення, осціальниі мережі та інші засоби зв'язку.
Встановити строк дії обмежувального припису 6 (шість) місяців.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.
Про видачу обмежувального припису повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя: