Справа № 132/1549/25
1-кс/132/260/25
Ухвала
Іменем України
20 травня 2025 року м. Калинівка
Слідчий суддя Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в місті Калинівці клопотання слідчого СВ ВП № 1 Хмільницького районного ВП ГУНП України у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна, подане у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020220000175 від 16.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України,
До Калинівського районного суду Вінницької області 16.05.2025 надійшло клопотання слідчого СВ ВП № 1 Хмільницького районного ВП ГУНП України у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна, подане у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020220000175 від 16.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.
Згідно із клопотанням у ньому висловлене прохання накласти арешт на майно, вилучене в ході огляду місця події 16.05.2025 року, а саме на ніж у чохлі коричневого та чорного кольорів, який поміщено до спеціалізованого пакету НПУ HYQ0123512, шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
Це клопотання мотивовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 15.05.2025 до ВП №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що екіпаж УПП Юнкер-351 за порушення правил дорожнього руху зупинили авто марки «Форд Фокус» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 (військовослужбовець НГУ в/ч НОМЕР_2 , солдат, на посаді водій електрик другої групи сьомого комплексу загону спеціального призначення РЕБ), в якого під час поверхневої перевірки серед особистих речей виявлено заборонені речі, а саме ніж, схожий на холодну зброю.
Відомості про вказане кримінальне правопорушення, 16.05.2025 внесені до ЄРДР за №12025020220000175 за ч. 2 ст. 263 КК України і слідчим відділенням відділення поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області розпочато досудове розслідування.
15.05.2025 було проведено огляд місця події з якого в подальшому було вилучено: предмет ззовні схожий на ніж у чохлі коричневого та чорного кольорів, який поміщено до спеціалізованого пакету НПУ HYQ0123512.
В подальшому, 16.05.2025 вилучений ніж визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Необхідність у арешті вилученого 16.05.2025 в ході проведення огляду місця події, обґрунтовується наявністю підстав вважати, що вилучена річ є предметом, що є об'єктом кримінально-протиправних дій, а отже являється речовим доказом, а не застосування такого заходу забезпечення призведе до втрати речового доказу, а настання цих наслідків перешкоджатиме встановленню істини у даному кримінальному провадженні.
Слідчий СВ ВП № 1 Хмільницького районного ВП ГУНП України у Вінницькій області, старший лейтенант поліції ОСОБА_3 та прокурор Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , яких було належним чином повідомлено про дату і час його розгляду, не з'явились. Слідчий ОСОБА_3 подав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі та технічної фіксації судового процесу, не заперечував поданому клопотанню. Відомостей про причини неявки прокурора не надходило
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У зв'язку з наведеним, згідно із положеннями ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних не здійснювалося.
Дослідивши клопотання і долучені до нього письмові документи, слідчий суддя дійшов такого висновку.
З доданих до клопотання матеріалів вбачається, що відділенням поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено 16.05.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020220000175, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163 КК України.
Згідно із долученим до клопотання витягом від 16.05.2025 із Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12025020220000175, 15.05.2025 до ВП №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що екіпаж УПП Юнкер-351 за порушення правил дорожнього руху зупинили авто марки «Форд Фокус» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 (військовослужбовець НГУ в/ч НОМЕР_2 , солдат, на посаді водій електрик другої групи сьомого комплексу загону спеціального призначення РЕБ), в якого під час поверхневої перевірки серед особистих речей виявлено заборонені речі, а саме ніж схожий на холодну зброю.
До клопотання долучено копії матеріалів, якими обґрунтовані доводи, наведенні в клопотанні, серед них: копія рапорту заступника командира взводу № 1, роти № 1батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 від 15.05.2025; копія протоколу огляду від 15.05.2025; постанова про визнання речовими доказами від 16.05.2025; копія пояснення ОСОБА_5 від 15.05.2025.
Положеннями ст. 131 КПК України визначено, що арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно із ч. 1 ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно із ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (частина третя статті 170 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно із ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Беручи до уваги наведені положення процесуального закону та оцінюючи доводи клопотання слідчого, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність його задоволення з огляду на таке.
Під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025020220000175 встановлено обставини, які вказують на те, що вилучений в ході проведення огляду місця події ніж у чохлі коричневого та чорного кольорів, який поміщено до спеціалізованого пакету НПУ HYQ0123512, визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні відповідно до ст. 98 КПК України.
Незастосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту цього речового доказу може призвести до його приховування, пошкодження, знищення та відчуження, що перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ ВП № 1 Хмільницького районного ВП ГУНП України у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна, подане у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020220000175 від 16.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене в ході огляду місця події 16.05.2025 року, а саме на ніж у чохлі коричневого та чорного кольорів, який поміщено до спеціалізованого пакету НПУ HYQ0123512, шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1