Справа № 128/1759/25
21.05.2025 м. Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Саєнко О.Б., вивчивши матеріали позовної заяви адвоката Головенька Віталія Петровича поданої та підписаної в інтересах позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про розірвання шлюбу», -
До провадження Вінницького районного суду Вінницької області надійшла позовна заява адвоката Головенька В.П., подана та підписана за допомогою системи «Електронний суд» в інтересах позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про розірвання шлюбу», справа №128/1759/25, в якій представник позивача просить суд розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , укладений 08 серпня 2008 року, актовий запис №1697, зареєстрований у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу (представнику позивача) строку для усунення її недоліків, виходячи з такого.
Згідно ч.ч.1, 5 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21грудня 2007 року №11«Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» до позовної заяви про розірвання шлюбу додається оригінал свідоцтва про реєстрацію шлюбу.
Отже судом встановлено, що звертаючись до суду з вказаним позовом, представником позивача до позовної заяви не додано оригінал свідоцтва про реєстрацію шлюбу що є обов'язковою вимогою в даній категорії цивільних справ і дає підстави вважати про дійсність факту перебування сторін у зареєстрованому шлюбі та виникнення у зв'язку з цим спору. У іншому випадку, тобто за відсутності належного підтвердження вказаної обставини позовна заява залишається без руху з метою усунення вищевказаного недоліку. Аналогічні роз'яснення містяться у вищевказаній постанові Пленуму Верховного Суду України.
Таким чином, представнику позивача необхідно подати суду оригінал свідоцтва про реєстрацію шлюбу.
Окрім зазначеного, також слід звернути увагу, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 58 ЦПК України).
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (частина четверта статті 62 ЦПК України).
Відповідно до ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Так, до матеріалів позовної заяви, представником позивача - адвокатом Головенько В.П. на підтвердження своїх повноважень щодо представництва інтересів ОСОБА_1 долучений ордер на надання правничої (правової) допомоги, сформований в системі «Електронний суд».
Згідно ч.5 ст.43 ЦПК України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина шоста статті 43 ЦПК України).
Відповідно до ч.7 ст.62 ЦПК України, у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Підсистема «Електронний суд» підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи (абзац перший пункту 24 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, далі - Положення).
Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на веб-сторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб-адресою https://wiki.court.gov.ua (абзац другий пункту 24 Положення).
Відповідно до підпункту 11.1.8 Інструкції користувача підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС, затвердженої наказом Державного підприємства «Центр судових сервісів» від 22 вересня 2021 року № 74-ОД (далі-Інструкція), користувачі, які підтвердили свої повноваження адвоката (розділ 8 цієї Інструкції), мають можливість видати ордер на конкретну справу для отримання доступу до документів у справі та загальний ордер (без вказання номера справи), який спрощує та прискорює процес подачі заяв до суду.
Для створення ордера потрібно виконати такі дії: перейти до пункту меню «довіреності»; натиснути кнопку «створити ордер»; для надання ордера на конкретну справу на прикладі створення ордера для фізичної особи заповнити обов'язкові поля; якщо номера договору немає, зазначити у відповідному полі «без номера»; встановити відмітку «справа»; у разі відсутності РНОКПП/ЄДРПОУ зазначеної фізичної/юридичної особи у базі даних суду або у випадку його некоректного внесення, користувач не може створити ордер. Цей функціонал перевіряє наявність учасника в зазначеній справі та коректність внесеного РНОКПП/ЄДРПОУ (підпункт 11.1.9 Інструкції).
Електронні довіреності та ордери надаються та оформлюються засобами підсистеми «Електронний суд» відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та їх юридична сила не може бути заперечена виключно через те, що вони мають електронну форму (підпункт 11.1.14 Інструкції).
Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС (пункт 26 Положення).
Системний аналіз наведених правових норм та технічних правил дає підстави для висновку, що адвокат на підставі електронного ордера, сформованого у підсистемі «Електронний суд», має право звертатися від імені та в інтересах довіреної особи (учасника справи) із відповідними заявами та клопотаннями.
Водночас, вирішуючи питання обсягу наданих повноважень адвокатові як представнику учасника справи, потрібно враховувати, що електронний ордер у підсистемі «Електронний суд» формується на підставі паперового ордера, а отже, має відповідати йому щодо обсягу повноважень адвоката на представництво інтересів довіреної особи (учасника справи) у межах відповідної судової справи.
Так, обов'язковим полем, яке заповнюється адвокатом під час створення електронного ордера через підсистему «Електронний суд», є зазначення ордера, на підставі якого видається електронний ордер.
Тож об'єм повноважень представника, у тому числі орган, у якому надається правова допомога, визначаються безпосередньо у паперовому ордері, та електронний ордер, сформований у підсистемі «Електронний суд», має відповідати такому складеному паперовому ордеру.
Зазначення у електронному ордері, сформованому через підсистему «Електронний суд», що він виданий на підставі іншого ордера, переконливо доводить, що такий електронний ордер не є самодостатньою підставою для виникнення у адвоката повноважень на представництво інтересів особи, якій надається правова допомога. Первісно повноваження у певних обсязі та межах виникають у представника на підставі паперового ордера, якому безумовно має відповідати й електронний ордер, сформований у підсистемі «Електронний суд», на підставі якого адвокат може представляти інтереси учасника справи у підсистемі «Електронний суд».
Та обставина, що у електронному ордері, сформованому у підсистемі «Електронний суд», зазначається про представництво інтересів довіреної особи у судах, не спростовує наведених висновків, адже електронний ордер, сформований у підсистемі «Електронний суд», формується із застосуванням вбудованого текстового генератора без можливості довільного формування тексту ордера, а шляхом заповнення форм, передбачених Інструкцією.
Такі правові висновки викладені в ухвалі Верховного Суду від 22 травня 2023 року у справі № 713/2857/21, постанові Верховного Суду від 08 червня 2023 року у справі № 466/566/22.
Разом з тим, копії ордеру на право адвокату Головеньку В.П. представляти інтереси ОСОБА_1 у Вінницькому районному суді Вінницької області, згенерованого у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua, у відповідності до п. 6 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (рішення Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 зі змінами), адвокат Головенько В.П. не надав, тобто не виконав вимоги ч. 7 ст. 177 ЦПК України.
Зазначені вище недоліки позовної заяви перешкоджають суду вирішити питання про прийняття позову та відкриттю провадження по даній цивільній справі.
Згідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст.175, 185 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву адвоката Головенька Віталія Петровича подану та підписану в інтересах позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про розірвання шлюбу»,- залишити без руху.
Роз'яснити представнику позивача, що він має виправити вказані в ухвалі недоліки в строк, який не може перевищувати трьох днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо представник позивача в цей же строк не виправить вказаний недолік позовної заяви, то вона буде вважатися судом неподаною і повернута представнику позивача.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Олена САЄНКО