Провадження № 33/803/1355/25 Справа № 194/247/25 Суддя у 1-й інстанції - Корягін В. О. Суддя у 2-й інстанції - Крот С. І.
15 травня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Крот С.І., розглянувши апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Будьонного В.С. на постанову Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
яка проживає за адресою:
АДРЕСА_1 ,
визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3 400 грн. з конфіскацією предметів торгівлі. Одночасно стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно постанови Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2025 року ОСОБА_1 27 січня 2025 року о 12-20 год. за адресою: м. Тернівка вул. Харківська, 26, як продавець кіоску тютюнових виробів, здійснила продаж двох пачок цигарок “Прима» вартістю 35 грн. за пачку, без марки акцизного податку ОСОБА_1 , чим порушила діюче законодавство та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки ОСОБА_1 не була присутня під час розгляду справи та лише 21 квітня 2025 року сторона захисту ознайомилася з матеріалами справи, по суті просить постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою закрити провадження на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги вказує, що у складеному стосовно ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення не наведено обов?язкових ознак об?єктивної сторони, оскільки розкриваючи склад адміністративного правопорушення, посадова особа, яка склала протокол, не навела, якою саме нормою права встановлюється заборона роздрібної торгівлі тютюновими виробами без марок акцизного податку, що є істотним порушенням, яке унеможливлює встановлення у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП. Наголошує на тому, що статтею 156 КУпАП не встановлено відповідальності за зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку. Вказує на те, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних доказів на підтвердження факту реалізації тютюнових виробів без марок акцизного податку ОСОБА_1 , а протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Наголошує на тому, що ОСОБА_1 не є найманим працівником або суб'єктом господарювання, а тому не може вважатися суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП.
Особа, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та її захисник у судове засідання не з'явилися, були належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, у зв'язку з чим апеляційний перегляд здійснено за відсутності вказаних осіб.
Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи та заявлене клопотання про поновлення пропущеного строку, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, а також причини пропуску строку на оскарження постанови, дійшов наступного висновку.
Апеляційним судом встановлено, що оскаржувана постанова винесена 27 січня 2025 року за відсутності учасників справи. З матеріалів слідує, що копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 вручено не було, з матеріалами справи сторона захисту ознайомилась 21 квітня 2025 року, а апеляційна скарга подана до суду першої інстанції 25 квітня 2025 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. Разом з тим, враховуючи, що копію оскаржуваної постанови вручено не було, з матеріалами справи сторона захисту ознайомилась 21 квітня 2025 року, а також вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України стосовно забезпечення апеляційного оскарження рішення суду та позицію колегії суддів Третьої судової палати Верховного Суду, яка викладена у постанові суду від 11 вересня 2019 року при розгляді справи №130/2448/16-к, відповідно до якої без повного тексту судового рішення особа позбавлена можливості надати належне обґрунтування апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Аналізом доказів у справі встановлено, що суд першої інстанції в порушення вищезазначених вимог закону належним чином не з'ясував всі обставини справи, оскільки викладені в постанові висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 156 КУпАП не ґрунтуються на вимогах закону.
Так, відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
За змістом ст. 279 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення.
Так, положення ч. 1 ст. 156 КУпАП, що інкримінується ОСОБА_1 , встановлюють відповідальність за здійснення роздрібної або оптової торгівлі, зокрема тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
При цьому, стаття 156 КУпАП за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ст. 156 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов'язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Однак, розкриваючи склад адміністративного правопорушення, посадова особа, яка склала протокол, не навела, якою саме нормою права (статтею закону) встановлюється заборона роздрібної торгівлі тютюновими виробами без марок акцизного податку, що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони правопорушення.
Отже, судом першої інстанції залишено поза увагою наведені недоліки, допущені уповноваженою посадовою особою під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Крім того, диспозиція ч. 1 ст. 156 КУпАП передбачає роздрібну або оптову торгівлю тютюновими виробами та алкогольними напоями без марок акцизного податку.
Тому, для притягнення особи до відповідальності за ст. 156 КУпАП слід встановити, чи здійснювалась торгівля тютюновими виробами без марок акцизного податку та яка саме: роздрібна або оптова.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту здійснення ОСОБА_1 взагалі будь-якої торгівлі тютюновими виробами, в тому числі без марок акцизного податку, а також факту отримання грошей (виручки) за здійснення реалізації тютюнових виробів, не зафіксовано і самого факту реалізації вказаних товарів, не отримано чеків з РРО про таку реалізацію, а грошові кошти, отримані ОСОБА_1 за реалізацію тютюнових виробів, в матеріалах справи відсутні і під час складання протоколу не вилучалися.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості (ст. 62 Конституції України). Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.
Апеляційний суд вважає, що в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази, які свідчать про те, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції не забезпечив справедливий розгляд справи та прийшов до хибного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Таким чином, сукупність вказаних обставин свідчить про обґрунтованість доводів апеляційної скарги щодо відсутності складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, так як обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають фактичним обставинам справи, тому на підставі наявних матеріалів справи апеляційний суд позбавлений можливості дійти безсумнівного висновку щодо винуватості ОСОБА_1 , що з огляду на положення ч. 3 ст. 62 Конституції України, відповідно до якої усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, виключає адміністративну відповідальність ОСОБА_1 за вказаною правовою кваліфікацією.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що викладені в постанові висновки не відповідають фактичним обставинам справи, а тому постанова судді підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Поновити захиснику особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвокату Будьонному В.С. строк на апеляційне оскарження постанови Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2025 року.
Апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Будьонного В.С. - задовольнити.
Постанову Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 КУпАП - скасувати.
Винести нову постанову, якою на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Вилучені предмети торгівлі повернути у відповідності до вимог ст. 296 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду С.І.Крот