Справа № 527/1562/25
провадження № 1-кс/527/328/25
20 травня 2025 року м. Глобине
Слідчий суддя Глобинського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине клопотання начальника сектору дізнання сектору дізнання Відділу поліції №1 Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Глобинської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно за матеріалами кримінального провадження №12025175510000116, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 15 травня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,
16 травня 2025 року до суду надійшло вищевказане клопотання.
У своєму клопотанні дізнавач зазначив, що у провадженні сектору дізнання ВП № 1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025175510000116 від 15 травня 2025 року, за ознаками ч. 1 ст. 249 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 14.05.2025 о 22:55 год до ЧЧ ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області надійшло повідомлення від працівника СПД на воді Кременчуцького РУП про те, що 14.05.2025 близько 22:55 год на території Сулинського заказнику Кременчуцького водосховища на острові «Голі» у адміністративних межах с. Липове, Кременчуцького району, Полтавської області було виявлено невстановлених осіб, які здійснювали незаконний вилов риби забороненим знаряддям лову невід (ЄО №6129 від 14.05.2025).
15.05.2025 сектором дізнання відомості про вказане кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025175510000116. Попередня правова кваліфікація - ч. 1 ст. 249 КК України.
15.05.2025 проведено огляд місця події на відкритій місцевості, яка розташована за координатами (49,4758636 Пн., 32,6317780 Сх.) у адміністративних межах с. Липове, Кременчуцького району, Полтавської області, де за даним місцем було виявлено та вилучено заборонене знаряддя лову із назвою «невід», яке вилучено до поліетиленового сейф-пакету НПУ та скріплено стяжкою №NPU2274875 та свіжовиловлену рибу, а саме: лящ - 40 шт., сазан - 51 шт., карась - 301 шт., плоскирка - 1 шт.
15.05.2025 рішенням начальника СД ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 вилучене в холі огляду майно визнано та залучено до кримінального провадження в якості речових доказів.
Фіксація речових доказів, а саме: вилученої в ході огляду свіжовиловленої риби, проведена шляхом фіксації на фотозйомку та відеозйомку, опису її в протоколі огляду місця події. Кімната зберігання речових доказів відділу поліції №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області не має обладнання, яке б забезпечило тривале зберігання свіжої не чищеної риби без її неминучого псування, а тому виникла необхідність у передачі свіжовиловленої риби на зберігання головному спеціалісту ДЕІ ЦО ОСОБА_6 .
В ході проведення досудового розслідування встановити власника забороненого знаряддя лову із назвою «невід» з наступними параметрами: висота - 2,5 м, довжиною - 250 м, вічко - 50x50 мм не представилось за можливе, надалі вилучене майно потрібне для проведення додаткових слідчих дій та забезпечення кримінального провадження.
На підставі викладеного, з метою збереження речових доказів, а також запобігання можливості їх приховування, знищення, пошкодження, псування, втрати, передачі, пересування, відчуження, а також для проведення інженерно-екологічної експертизидізнавач прохав накласти арешт на майно, вилучене 15.05.2025 під час огляду на відкритій місцевості, яка розташована за координатами (49,4758636 Пн.,32.6317780 Сх.) у адміністративних межах с. Липове, Кременчуцького району, Полтавської області, а саме: свіжовиловлену рибу, а саме: лящ - 40 шт., сазан - 51 шт., карась - 301 шт., плоскирка - 1 шт., які, згідно розписки, передано на тимчасове відповідальне зберігання головному спеціалісту ДЕІ ЦО ОСОБА_6 шляхом заборони користування, відчуження власнику чи іншим особам та дозволити реалізацію вищевказаної риби; заборонене знаряддя лову із назвою «невід», яке вилучено та поміщено до поліетиленового сейф-пакету НПУ та скріплено стяжкою №NPU2274875, шляхом заборони власнику та володільцю користуватися майном із залишенням його в камері речових доказів ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області за адресою: вул. Центральна, буд.№189, м. Глобине, Кременчуцького району, Полтавської області та шляхом заборони відчуження майна власником чи іншими особами на підставі його довіреності.
У судове засідання дізнавач не з'явився, направив до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, клопотання підтримував, просив задовольнити.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшов висновку, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 2 ст. 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до ч. 5, ч. 7 ст. 237 КПК України, при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Як зазначено в ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно з ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Слідчим суддею встановлено, що вилучене в ході огляду 15.05.2025 майно набуло статусу тимчасово вилученого майна та визнане речовими доказами у кримінальному провадженні.
Зазначене майно відповідає критеріям, зазначеним у п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК, має значення речових доказів у кримінальному провадженні та підлягатиме дослідженню, а тому незастосування арешту може призвести до його втрати чи пошкодження.
Клопотання дізнавача подане до суду у строк, визначений ч. 5 ст. 171 КПК України. Дізнавачем доведено наявність обставин, викладених в ч. 11 ст. 170 КПК України.
Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 100 КПК України реалізація речових доказів у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, здійснюється за клопотанням слідчого або прокурора до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, яке розглядається згідно зі ст.ст. 171-173 КПК України.
Передача майна указаної категорії для реалізації за рішенням слідчого судді передбачена також п. 28 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 19.11.2012 "Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України".
Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для накладення арешту на майно, оскільки дане майно відповідає критеріям, зазначеним п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України, накладення арешту є необхідним з метою забезпечення кримінального провадження, та згідно ст. 100 КПК України необхідно дозволити реалізацію риби.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 167, 167,170-173, 175, 372, 309 КПК України, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 15.05.2025 під час огляду відкритої місцевості, яка розташована за координатами (49,4758636 Пн.,32.6317780 Сх.) у адміністративних межах с. Липове, Кременчуцького району, заборонене знаряддя лову із назвою «невід», з наступними параметрами: висота - 2,5 м, довжиною - 250 м, вічко - 50x50 мм, яке поміщено до поліетиленового сейф-пакету НПУ та скріплено стяжкою №NPU2274875, шляхом позбавлення власника та інших будь - яких осіб можливості користуватися та розпоряджатися будь-яким способом зазначеним майном, окрім можливості вчинення відповідними особами необхідних дій із вказаними предметами як речовими доказами (огляд, слідчий експеримент, призначення експертиз, експертні дослідження тощо), із залишенням у ВП №1 КРУП ГУНП в Полтавській області за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, м. Глобине, вул. Центральна, буд. 189; накласти арешт та дозволити головному спеціалісту ДЕІ ЦО ОСОБА_6 реалізацію вилученої свіжовиловленої риби породи: лящ - 40 шт., сазан - 51 шт., карась - 301 шт., плоскирка - 1 шт.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1