Справа № 524/8998/21
Провадження № 1-кс/524/1212/25
21.05.2025 року слідчий суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_6 про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука, Полтавської області, українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, не одруженого, не працюючого, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого (останній раз):
?25.03.2019 року Автозаводським районним судом м. Кременчука за ч. 2 ст. 185, 75 КК України- позбавлення волі 2 роки, з іспитовим строком 1 рік 6 місяці;
?29.05.2020 року Кременчуцькою місцевою прокуратурою обвинувальний акт скеровано до Автозаводського районного суду за ч. 2,3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 357 КК України,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021175500001233 від 01.08.2021 року,-
Слідчий СВ Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12021175500001233 від 01.08.2021 року, яке погоджене з прокурором Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_3 .
На обґрунтування клопотання зазначає, що здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, яке внесене 01.08.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за фактом крадіжки, вчиненої повторно.
У ході досудового розслідування встановлено, що 31.07.2021року близько 20 години 09 хвилин ОСОБА_4 знаходився в приміщенні магазину «VipRose» за адресою: м. Кременчук, проспект Свободи 73Д, де побачив, що за прилавком квіткового магазину відсутня продавчиня, після чого в нього, повторно, виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, шляхом вільного доступу, повторно, таємно, скориставшись тим, що продавчиня не спостерігає за його діями, викрав з шафи торгівельного прилавку (столу) грошові кошти в сумі
2 тисячі 400 гривень. В подальшому ОСОБА_4 розпорядився викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_7 матеріального збитку на суму 2 тисячі 400 гривень.
Під час досудового розслідування встановлено, що до вчинення даного кримінального правопорушення причетний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
10.09.2021 року відповідно до вимог ст.ст. 276-278 КПК України ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, шляхом вручення повідомлення про підозру близькому родичу дядькові ОСОБА_8 .
У ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 12.09.2021 року перетнув кордон України в напрямку Польщі, ПП перетину Устилуг, та на даний час не перетнув кордон України.
16.09.2021 року підозрюваного ОСОБА_4 оголошено у розшук, матеріали направлені до Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області для організації розшуку підозрюваного, кримінальне провадження № 12021175500001233 від 01.08.2021 року зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України.
14.10.2022 року постановою слідчого поновлено досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
14.10.2022 року постановою слідчого підозрюваного ОСОБА_4 оголошено у міжнародний розшук, виконання якого доручено уповноваженому підрозділу Національної поліції. Дана постанова направлена до Міжнародного поліцейського співробітництва ГУ НП в Полтавській області.
17.10.2022 року ухвалою слідчого судді в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України обрано ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів на період досудового розслідування.
20.05.2025 року відповідно до вимог ст. ст. 276-278 КПК України ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
20.05.2025 року постановою слідчого поновлено досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
Обґрунтовуючи необхідність застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор зазначав, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у п.1,3, 5 ч.1 ст. 177КПК України, а саме щодо переховування від слідчого, прокурора, суду та незаконно впливати на потерпілого та свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Прокурор підтримав клопотання та просив задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 заперечували проти задоволення даного клопотання та просили застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання або цілодобового домашнього арешту, посилаючись на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України не доведені, підозрюваний має міцні соціальні зв'язки та не має на меті переховуватись, є на даний час діючим військовослужбовцем та проходить військову службу, вину у вчиненні даного злочину визнає, має намір відшкодувати шкоду потерпілому, а також повернутись на військову службу.
Слідчий суддя, заслухавши думки учасників розгляду клопотання приходить до наступних висновків.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною пятою статті 176 цього Кодексу.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді арешту на строк від трьох до шести місяців або обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк, що відноситься відповідно до ст. 12 КК України до нетяжкого злочину.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, згідно ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук.
Таким чином, кримінальним процесуальним законом передбачено спеціальну процедуру вирішення питання, коли особу, щодо якої ставиться питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оголошено у міжнародний розшук та при вирішенні зазначеного питання законодавець вимагає дослідити обставини кримінального провадження та встановити наявність сукупності 2-х факторів: існування ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також оголошення підозрюваної особи в міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
В пункті «с» ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Вирішуючи питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини.
В своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
В рішенні «Єлоєв проти України» ЄСПЛ вказує на те, що п. 4 ст. 5 Конвенції забезпечує заарештованим чи затриманим особам право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення «законності» позбавлення свободи. Це означає, що компетентний суд має перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка стала підставою для затримання, а також мети, з якою застосовувалося затримання (також справа «Буткевічюс проти Литви»).
При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд повинен врахувати вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що повідомлена ОСОБА_4 підозра станом на час розгляду даного клопотання, повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п.175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).
Під час розгляду клопотання прокурором доведено наявність підстав вважати, що існують ризики передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_4 може впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя при розгляді клопотання не бере до уваги, враховуючи, що потерпіла та свідки не допитані безпосередньо у судовому засіданні.
Також, слідчий суддя сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації ризиків передбачених ст. 177 КПК України, у цьому провадженні, адже враховуючи позицію ЄСПЛ в частині того, що наявність певного ризику/ризиків, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови), Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)) вважає, у даному конкретному випадку, обґрунтованими, оскільки вони належним чином умотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, зокрема вони є дійсними не тільки, однак у тому числі і в світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
У той час, як доводи сторони захисту з цього питання є такими, що не ґрунтуються на матеріалах провадження.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному обраного запобіжного заходу слідчий суддя враховує не тільки положення, передбачені в КПК України, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри, оскільки останні підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити ці правопорушення.
Таким чином, на даній стадії досудового розслідування наведені дані свідчать поза розумним сумнівом про причетність ОСОБА_4 до події вказаного кримінального правопорушення.
Вирішуючи питання про наявність зазначених вище ризиків та про те, який саме запобіжний захід забезпечить належну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя згідно з вимогами ст. 178 КПК України враховує, що оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжкого злочину, відповідальність за вчинення злочину передбачає покарання у вигляді позбавлення волі, а також наявності ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 з урахуванням обсягу підозри, покарання, яке загрожує у разі визнання винним, у підозрюваного наявні підстави застосування усіх можливих способів та механізмів переховування та уникнення покарання у вигляді позбавлення волі, міцність соціальних зв'язків підозрюваного у місці його проживання, а саме те, що він є раніше судимою особою, перебував у міжнародному розшуку, продовжив вчиняти кримінальні правопорушення, що свідчить про те, що останній на шлях виправлення не став та продовжив свою злочинну діяльність, на розгляді в Автозаводському районному суді м. Кременчука перебуває кримінальне провадження, від розгляду якого останній ухилився, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від суду та органу досудового розслідування, та вчинити інше кримінальне правопорушення. Враховуються також вік та стан його здоров'я. Проте зазначені обставини не зменшують існування вищезазначених ризиків, оскільки такі обставини існували і на час вчинення протиправних дій, а тому вони не утворюють жодних моральних запобіжників, які унеможливлюють обрання підозрюваним моделі поведінки, а відтак не здатні перешкодити вчинити йому дії, передбачені ч.1 ст.177 КК України.
При цьому, слідчий суддя враховує процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 , який продовжив вчиняти кримінальні правопорушення, що в свою чергу не забезпечить змоги правоохоронним органам закінчити досудове розслідування в розумні строки з дотриманням вимог ст. 28 КПК України.
За таких обставин, вказані обставини у своїй сукупності обґрунтовують висновок слідчого судді щодо неможливості застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання або цілодобового домашнього арешту у цьому кримінальному провадженні.
Відтак, на даний час у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.
Зважаючи на зазначені вище обставини та враховуючи суспільний інтерес, що виник у зв'язку із зазначеною підозрою, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, та вчинити інше кримінальне правопорушення, а для запобігання вказаних ризиків, з урахуванням наведених обставин, застосування більш м'якого запобіжного заходу буде не достатнім.
За таких обставин клопотання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, а також розмір завданої матеріальної шкоди, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 року, становить 30280 гривень, вважаючи вказану суму достатньою для запобігання переховуванню підозрюваного від слідства, а також - враховуючи ступінь тяжкості злочину, особу підозрюваного та для запобігання зазначеним ризикам. При внесенні застави на підозрюваного будуть покладатися наступні обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти, слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 280-281, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021175500001233 від 01.08.2021 року, - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України, обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів на період досудового розслідування.
Строк дії ухвали, відповідно до ч. 1, 2 ст. 197 КПК України визначити з 09 год. 30 хв. 20.05.2025 року по 09 год. 30 хв. 18.07.2025 року.
Визначити розмір застави у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 року, становить 30280 гривень.
Застава відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 року, становить 30280 гривень, може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок:
Код отримувача (код за ЄДРПОУ)26304855
Банк отримувачаДКСУ, м.Київ
Код банку отримувача (МФО)820172
Рахунок отримувачаUA398201720355289002000015950
В платіжному документі в призначені платежу ОБОВ'ЯЗКОВО зазначається для ЗАСТАВИ: назва суду; інформація про постанову (ухвалу) судді чи суду та прізвище, ім'я, по батькові підсудного (дана інформація необхідна для оперативного повернення застави в порядку передбаченому чинним законодавством).
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Полтавська УВП (№ 23)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити письмово прокурора Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_3 та слідчого суддю Автозаводського районного суду м. Кременчука.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_4 зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Уповноважена службова особа Державної установи «Полтавська УВП (№ 23)» у разі внесення застави при звільненні ОСОБА_4 зобов'язана роз'ясняти йому обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави, наступні обов'язки:
1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;
2) повідомляти, слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити протягом двох місяців з моменту внесення застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1