Справа № 369/19255/24
Провадження №2/367/3914/2025
Іменем України
15 травня 2025 року місто Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Білогруд О.О.,
за участю секретаря судового засідання Трофимчук С.М.,
позивачки ОСОБА_1 ,
розглянувши у підготовчому судовому засідання цивільну справу № 369/19255/24 за позовом ОСОБА_1 до Ірпінської міської ради Київської області, треті особи: ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування, -
установив:
21.11.2024 ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області із вказаною позовною заявою. Ухвалою судді вказаного суду від 03.01.2025 позовну заяву передано на розгляд до Ірпінського міського суду Київської області за підсудністю. 31.03.2025 справа надійшла до Ірпінського міського суду Київської області та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали передано для розгляду судді Білогруд О.О.
Згідно з частиною одинадцятою статті 33 ЦПК України, справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим же суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, що унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом. Частиною дванадцятою статті 33 ЦПК України визначено, що у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
Відповідно до частин першої та другої статті 213 ЦПК України, суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі, справа розглядається одним і тим самим складом суду. У разі заміни одного із суддів під час судового розгляду справа розглядається спочатку, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому, суддею враховано положення статті 32 ЦПК України щодо недопустимості спорів між судами про підсудність, а також те, що ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.01.2025 учасниками провадження оскаржено не було, тобто станом на день направлення цивільної справи до Ірпінського міського суду Київської області вона набрала законної сили. З огляду на викладене підстав не прийняти справу до свого провадження не було, а тому ухвалою судді від 10.04.2025 цивільну справу № 369/19255/24 прийнято до провадження, постановлено розгляд проводити за правилами загальної позовного провадження, витребувано матеріали спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначено підготовче судове засідання.
12.05.2025 через підсистему «Електронний суд» відповідачем подано відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача.
У підготовчому судовому засіданні 13.05.2025 позивачка ОСОБА_1 підтримала свої позовні вимоги, просила справу розглянути. Зазначила, що до 2020 року село Забуччя, Бучанського району відносилося до адміністративно-територіальних меж Києво-Святошинського району Київської області, саме тому вона звернулася з позовом до Києво-Святошинського районного суду Київської області. Ухвалу судді вказаного суду від 03.01.2025 нею оскаржено не було. Будь-яких клопотань у підготовчому не заявила.
Третя особа у засідання не з'явився, будь-яких клопотань ним подано не було.
На підставі частини четвертої статті 259 ЦПК України для постановлення ухвали, що оформлюється окремим документом, за результатами підготовчого судового засідання, судом оголошено перерву до 15.05.2025.
Переглянувши матеріали цивільної справи, заслухавши думку позивачки, судом враховується таке.
Положеннями статті 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Водночас частина друга статті 197 ЦПК України визначає, що у підготовчому засіданні суд, крім іншого, з'ясовує, чи бажають сторони укласти мирову угоду, провести позасудове врегулювання спору шляхом медіації, передати справу на розгляд третейського суду або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді; у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви; вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об'єднання справ і роз'єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше; може роз'яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; з'ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; за клопотанням учасників справи вирішує питання про забезпечення позову, про зустрічне забезпечення; вирішує заяви та клопотання учасників справи; направляє судові доручення; встановлює строки для подання відповіді на відзив та заперечення; встановлює строк для подання пояснень третіми особами та відповіді учасників справи на такі пояснення; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; з'ясовує розмір заявлених сторонами судових витрат; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
У позовній заяві ОСОБА_1 заявлено позовну вимогу про визнання в порядку спадкування за заповітом право власності на садовий будинок АДРЕСА_1 (а.с.3, 9, 13).
Частиною першою статті 30 ЦПК України передбачено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
До позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Така позиція викладена, у пункті 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», а також в подальшому підтверджена Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постановах від 25.02.2018 у справі № 201/12876/17, від 11.07.2019 у справі № 426/7217/18 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18.
Відповідно до пунктів 3-1 Розділу XII «Прикінцеві перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (із наступними змінами) до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17.07.2020 № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX".
До набрання чинності Постановою Верховної ради України «Про утворення і ліквідацію районів» від 17.07.2020 № 807-IX село Забуччя, Бучанського району Київської області належало до адміністративних меж Києво-Святошинського району Київської області.
Судом зауважується, що розгляд справи з порушенням правил територіальної юрисдикції є порушенням права особи на справедливий суд (частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) та безальтернативною підставою для скасування ухваленого у справі рішення (частина перша статті 378 ЦПК України).
За положеннями пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
При цьому, стаття 125 Конституції України встановлює, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності. Принцип територіальності забезпечує територіальне розмежування компетенції судів загальної юрисдикції і зумовлений потребою доступності правосуддя на всій території України. Принцип територіальності реалізується через правила територіальної юрисдикції (підсудності) справ. Правила територіальної підсудності визначають розмежування компетенції судів першої інстанції щодо розгляду справ, підвідомчих загальним судам, за територіальною ознакою. Крім того, правила територіальної підсудності дають можливість визначити конкретний місцевий суд, який повинен розглядати справу як суд першої інстанції. Кожен місцевий чи апеляційний суд має свою територіальну юрисдикцію (підсудність), тобто поширює свою компетенцію на правовідносини, що виникли чи існують на певній території. Це є важливою гарантією для вирішення судових спорів у розумні строки в умовах ускладнення правових відносин і збільшення правових конфліктів. Порушення судами правил територіальної юрисдикції має наслідком обов'язкове скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд. Норма щодо визначення правил підсудності унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудністю.
З огляду на викладене справа підлягає направленню за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Згідно зі статтею 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Керуючись статтями 30 - 32, 189, 197 ЦПК України, суд
постановив:
цивільну справу № 369/19255/24 за позовом ОСОБА_1 до Ірпінської міської ради Київської області, треті особи: ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування, направити за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області (адреса: 03170, місто Київ, вулиця Тараса Бульби-Боровця, будинок 1).
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня складання повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Суддя О.О. Білогруд