21 травня 2025 року
м. Київ
справа №340/3872/22
адміністративне провадження №Зі/990/80/25
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мартинюк Н.М. від розгляду справи №340/3872/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ради адвокатів Кіровоградської області про визнання протиправним і скасування рішення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ради адвокатів Кіровоградської області, в якому просив визнати протиправним і скасувати рішення від 24.06.2022 №71 про відмову у задоволенні заяви про видачу дубліката свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю №222 від 19.10.2001, яке видано на підставі рішення атестаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області від 15.10.2001 №13. Водночас, просив суд зобов'язати відповідача видати дублікат свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.05.2023, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.04.2025, відмовлено у задоволенні позову.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.05.2025 визначено склад колегії суддів: головуюча суддя Мельник-Томенко Ж.М. судді Жук А.В., Мартинюк Н.М.
19.05.2025 до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мартинюк Н.М. від розгляду справи №340/3872/22.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Мельник-Томенко Ж.М., Жука А.В., Мартинюк Н.М. від 20 травня 2025 року визнано необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід судді Мартинюк Н.М. у цій справі та на підставі положень частини четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України заяву про відвід передано на розгляд судді, який не входить до складу суду у цій справі.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 травня 2025 року заяву ОСОБА_1 , про відвід судді Мартинюк Н.М. у справі №340/3872/22 передано для вирішення судді Кашпур О.В.
Згідно з частиною восьмою статті 40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
За текстом частин одинадцятої, дванадцятої статті 40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
На обґрунтування заявленого відводу позивач посилається на публікацію, розміщену на веб-сайті "ЧЕСНО" https://chesnosud.org/candidate/martynyuk-nataliya-mykolayivna/, в якій зазначено: "Відповідно до відомостей з майнової декларації кандидата за 2015, 2017 роки, її річний дохід склав 3354 грн та 17310 грн відповідно. У власності кандидата перебуває квартира в м. Києві, земельна ділянка та автомобіль, що потребують витрат на їх утримання. Також у кандидата відсутні задекларовані готівкові кошти та кошти на банківських рахунках. З огляду на це є об'єктивні підстави вважати, що кошти, витрачені кандидатом на утримання нерухомого майна та побутові витрати значно перевищують суму задекларованих доходів, а отже є підстави стверджувати про невідповідність стилю життя кандидата задекларованим доходам.
Відповідно до методології перевірки доброчесності кандидатів на посади суддів Верховного Суду наявність інформації щодо невідповідності стилю життя кандидата задекларованим доходам кандидата є індикатором, який може свідчити про порушення кандидатом критерію прозорості статків.
ОСОБА_2 у власній декларації доброчесності за 2017 рік вказала, що нею не здійснювалися витрати, що перевищують їх доходи. Однак, відповідно до відомостей з майнової декларації кандидата за 2017 рік, її річний дохід склав 17310 грн. З урахуванням мінімальних необхідних витрат на проживання однієї людини виникають сумніви у достовірності твердження кандидата щодо відсутності витрат, які б перевищили річний дохід у розмірі 17310 грн".
ОСОБА_1 зазначає, що вказана інформація не спростована, принаймні, відсутні відомості про її спростування, відтак, відсутні підстави, що ці відомості є недостовірними.
Наведене вище, на переконання заявника, надає підстави не довіряти судді Мартинюк Н.М. та виключає участь судді у розгляді справи в розумінні пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відводу судді Мартинюк Н.М. від участі у розгляді справи №340/3872/22, Суд виходить з такого.
Підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 КАС України.
Зокрема, положення статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме:
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Метою запровадження інституту відводу судді (суддів) є гарантування безсторонності суду, зокрема, запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з частиною третьою статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
У цьому випадку, очевидним є те, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості існує необхідність довести стороною наявність відповідних суб'єктивних та об'єктивних критеріїв.
При об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду.
Водночас Верховний Суд зазначає, що суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів і доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Отже, не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.
Таким чином, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів і доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Проаналізувавши аргументи, якими заявник обґрунтовує заявлений відвід судді Мартинюк Н.М. у справі №340/3872/22, уважаю, що доводи ОСОБА_1 про безсторонність та упередженість є безпідставними, адже в заяві не наведено будь-яких фактів прояву суддею поведінки, яка б свідчила про її упередженість, небезсторонність чи зацікавленість у результаті розгляду цієї справи.
Мотиви заявника фактично зводяться до того, що позивач висловлює недовіру судді Мартинюк Н.М., покликаючись на розміщену публікацію на веб-сайті "ЧЕСНО".
Доводи і обставини, на які посилається заявник, не можуть вважатися підставою для сумніву в неупередженості та необ'єктивності судді під час розгляду цієї справи.
Посилань на обставини, які за суб'єктивними чи об'єктивними критеріями виключають участь судді Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду Мартинюк Н.М. у розгляді цієї справи відповідно до статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України заява про відвід не містить.
З урахуванням зазначеного, заява ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мартинюк Н.М. задоволенню не підлягає.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 36, 39, 40 КАС України,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мартинюк Н.М. від розгляду справи №340/3872/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ради адвокатів Кіровоградської області про визнання протиправним і скасування рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Кашпур