21 травня 2025 року
м. Київ
справа №760/29147/24
адміністративне провадження № К/990/20636/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 17 січня 2025 року
та постанову Київського апеляційного суду від 15 квітня 2025 року
про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 122-2, частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 17 січня 2025 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 15 квітня 2025 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених статтею 122-2 та частиною 1 статті 130 КУпАП. Накладено на ОСОБА_1 за ст. 122-2 КУпАП адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 (сто п'ятдесят три) гривні 00 копійок та за ч.1 ст. 130 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Згідно ст. 36 КУпАП остаточно призначено ОСОБА_1 стягнення в межах санкції, встановленої за більш тяжке правопорушення з числа вчинених - за ч.1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок у дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» (а.с. 22-25).
До Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 17 січня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 квітня 2025 року у справі №760/29147/24.
В касаційній скарзі скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення, а також закрити провадження по справі.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на таке.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що справа розглянута судами в порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах (частина перша статті 19 КАС України).
Разом із цим, за приписами пункту 3 частини другої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Водночас згідно з частиною третьою статті 272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-283-1, 284-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Статтею 286 КАС України передбачено, що в порядку КАС України можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Дана справа була розглянута судами першої та апеляційної інстанцій в порядку, встановленому статтями 122-2, 130 КУпАП.
Згідно зі статтею 221 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені зокрема частиною першою статті 122-2 та статті 130 цього Кодексу, розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.
Постанова судді у таких справах відповідно до вимог статті 294 КУпАП може бути оскаржена до апеляційного суду, постанова якого набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
За таких обставин рішення, ухвалене в порядку, встановленому КУпАП, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 122-2 та частиною першою статті 130 цього Кодексу, не підлягає касаційному оскарженню в порядку адміністративного судочинства.
У відповідності до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржуване у цій справі судове рішення не може бути переглянуте Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду як судом касаційної інстанції в адміністративних справах, відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 2, 3, 19, 248, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною ОСОБА_1 на постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 17 січня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 квітня 2025 року у справі №760/29147/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіА.В. Жук Н.М. Мартинюк Ж.М. Мельник-Томенко