21 травня 2025 року
м. Київ
справа № 560/13114/23
адміністративне провадження № К/990/27899/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Мацедонської В.Е., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Кузнецова Кирила Сергійовича
на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2024 року (головуючий суддя - Сушко О.О., судді: Мацький Є.М., Залімський І.Г.)
у справі № 560/13114/23
за позовом ОСОБА_1
до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_3 , військової частини НОМЕР_2 , що полягає у ненарахуванні та невиплаті додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова № 168) за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01 березня по 31 травня 2023 року із розрахунку до 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_3 , військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди відповідно до постанови № 168 за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01 березня по 31 травня 2023 року із розрахунку до 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням проведених виплат за цей період.
2. На обґрунтування позову зазначив, що він у період з 01 березня 2023 року по 31 травня 2023 року брав безпосередню участь у заходах, необхідних для з забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, виконуючи бойові завдання на лінії бойового зіткнення з противником в першому ешелоні оборони, а тому має право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100 000,00 грн відповідно до постанови № 168. Проте йому спірну допомогу не нараховано та не виплачено, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідачів.
3. Вказує, що на його звернення щодо проведення такої виплати, військова частина НОМЕР_1 повідомила, що грошове забезпечення за період березень - травень 2023 року виплачено у повному обсязі, а сума заборгованості додаткової винагороди з розрахунку 100 000,00 грн за березень 2023 складає 47 419,35 грн, за квітень 2023 року - 58 333,33 грн.
4. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , що полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови № 168 за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії згідно з наказами командира військової частини НОМЕР_1 від 28 квітня 2023 року № 259, від 11 травня 2023 року № 306 та від 27 липня 2023 року № 487 про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 за березень - травень 2023 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови № 168 за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії згідно з наказами командира військової частини НОМЕР_1 від 28 квітня 2023 року № 259, від 11 травня 2023 року № 306 та від 27 липня 2023 року № 487 про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 за березень - травень 2023 року, з урахуванням проведених виплат за цей період.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
5. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2024 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову.
6. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції представник позивача - адвокат Кузнецов К. С. звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
7. Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій установлено, що позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_3 з 26 лютого 2022 року на посаді водія автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_3 .
9. Відповідно до бойового наказу командира НОМЕР_4 об НОМЕР_5 обр ТрО від 09 березня 2023 року № 3дск безпосередньо брав участь у заходах необхідних для забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України у складі НОМЕР_4 окремого батальйону територіальної оборони (військова частина НОМЕР_3 ) на лінії бойового зіткнення з противником в першому ешелоні оборони на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань батальйону.
10. Згідно з бойовим розпорядженням Головнокомандувача Збройних Сил України від 06 березня 2023 року № 760/19/58т ЗПУ 2 та бойовим розпорядженням Командувача ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 06 березня 2023 року № 313/1849/600т, бойовим розпорядженням ТГр «Мена» від 07 березня 2023 року № 122, бойовим розпорядженням НОМЕР_6 ОМБР від 07 березня 2023 року №1971/кп/5дск, відповідно до бойового наказу командира НОМЕР_4 об НОМЕР_5 обр ТрО від 09 березня 2023 року № 3дск (на виконання бойового розпорядження НОМЕР_6 ОМБР від 07 березня 2023 року № 1971/кп/5дск) з 09 березня 2023 року батальйон (військова частина НОМЕР_3 ) приступив до виконання бойових завдань в першому ешелоні оборони в районі населених пунктів Макіївка, Невське Луганської області, Сватівський район Красноріченська селищна територіальна громада, н.п. Нове, Лиманської міської територіальної громади Донецької області, що входить в район ведення бойових дій, визначений наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 01 квітня 2023 року № 89 - за березень, від 01 травня 2023 року № 111 - за квітень, від 01 червня 2023 року № 147 - за травень, та приймає безпосередню участь у бойових діях в умовах воєнного стану по відсічі і стримуванню збройної агресії РФ, що є підставою для виплати додаткової грошової винагороди.
11. Відповідно до рапортів командира взводу матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_3 від 11 квітня 2023 року № 2225 (за березень 2023 року), від 01 травня 2023 року № 2854 (за квітень 2023 року), від 01 червня 2023 року № 3484 (за травень 2023 року), військовослужбовець ОСОБА_1 внесений в накази командира військової частини НОМЕР_3 щодо виплати додаткової винагороди, встановленої постановою № 168 за безпосередню участь у бойових діях або заходах за період з 09 березня по 31 травня 2023 року, виходячи з розміру 100 000 грн на місяць, пропорційно часу участі в таких діях та заходах, з урахуванням проведених виплат за цей період:
- з 09 березня по 31 березня 2023 року, наказ від 28 квітня 2023 року № 259, сума виплати складає 47 419,35 грн;
- з 01 квітня по 30 квітня 2023 року, наказ від 11 травня 2023 року № 306, сума виплати - 58 333,33 грн;
- з 01 травня по 31 травня 2023 року, наказ від 27 липня 2023 року № 487, сума виплати - 70 000 грн.
12. На звернення позивача щодо проведення виплати відповідно до постанови № 168, військова частина НОМЕР_1 повідомила листом від 01 липня 2023 року № 3749, що грошове забезпечення в період з березня по травень 2023 року виплачено у повному обсязі, а сума заборгованості додаткової винагороди з розрахунку 100 000 грн за березень 2023 року складає 47 419,35 грн та за квітень 2023 року - 58 333,33 грн. Зазначено, що у військовій частині НОМЕР_3 не ведеться фінансове господарство і військова частина НОМЕР_3 знаходиться на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_2 , а тому всі витяги з наказів та відомості нарахування додаткової винагороди направлені до військової частини НОМЕР_2 . Військова частина НОМЕР_3 зверталася до військової частини НОМЕР_2 листом від 31 травня 2023 року № 3397 стосовно виплати додаткової винагороди, але відповіді не надійшло.
13. Позивач, не погодившись з ненарахуванням і невиплатою йому у збільшеному розмірі винагороди згідно з постановою № 168 у спірний період, звернувся з цим позовом до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Задовольняючи частково позовні вимог суд першої інстанції виходив з того, що за період з 09 березня по 31 травня 2023 року позивач має право на нарахування і виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії в розрахунку на місяць пропорційно участі у таких діях чи заходах, що підтверджується відповідними доказами.
15. Установивши, що накази командира військової частини НОМЕР_1 від 28 квітня 2023 року № 259, від 11 травня 2023 року № 306, від 27 липня 2023 року № 487 про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 за березень - травень 2023 року є чинними, суд дійшов висновку про те, що військова частина НОМЕР_2 допустила протиправну бездіяльність щодо ненарахування та невиплати старшому солдату військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 додаткової винагороди за цими наказами.
16. У той же час підстав для задоволення позовних вимог до військової частини НОМЕР_1 не було встановлено, оскільки вона вчинила всі необхідні дії в межах чинного законодавства.
17. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що робоча група військової частини НОМЕР_2 провела перевірку документальних підстав та законності виплати додаткової винагороди згідно з наказами командира військової частини НОМЕР_3 від 28 квітня 2023 року № 259 та від 11 травня 2023 року № 306, за результатами якої встановила, що відповідно до бойового розпорядження командира НОМЕР_6 ОМБР від 07 березня 2023 року № 1971/КП/5/дск та бойового наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 09 березня 2023 року № 3ДСК перша та друга стрілецька рота військової частини НОМЕР_3 передана в оперативне підпорядкування другому та третьому механізованому батальйону НОМЕР_6 ОМБР відповідно, із завданням зайняти район оборони другого та третього механізованого батальйону НОМЕР_6 ОМБР, який знаходиться на лінії безпосереднього зіткнення з противником. Також 12 березня 2023 року відповідно до бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_3 від 11 березня 2023 року № 18 дск, третя стрілецька рота перейшла в оперативне підпорядкування третьому механізованому батальйону НОМЕР_6 ОМБР із завданням зайняти рубіж обороти на лінії бойового зіткнення. Решта сил та засобів, тобто управлінню військової частини НОМЕР_3 , логістиці, взводу матеріального забезпечення, взводу зв'язку, поставлено завдання зосередитись у визначених точках, які не відносяться до лінії бойового зіткнення із противником, та здійснювати забезпечення всім необхідним передані підрозділи, що в свою чергу виключає можливість перебування військовослужбовців військової частини НОМЕР_3 в районі оборони другого та третього механізованого батальйону НОМЕР_6 ОМБР та фізичної можливості брати безпосередню участь у бойових діях на лінії бойового зіткнення. З урахуванням вказаного робоча група рекомендувала відмовити у виконанні наказів від 28 квітня 2023 року № 259, від 11 травня 2023 року № 306 та залишити їх без задоволення.
18. Оскільки підрозділ позивача згідно з вказаними розпорядженнями та бойовими наказами зосереджувався в визначених точках, які не відносять до лінії бойового зіткнення з противником та здійснював забезпечення інших підрозділів, командиром військової частини НОМЕР_3 наказом № 517 «Про скасування наказів командира військової частини НОМЕР_3 (з адміністративно-господарської діяльності) на виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_3 » скасовано накази від 28 квітня 2023 року № 259, від 11 травня 2023 року № 306, від 27 липня 2023 року № 487 про виплату особовому складу військової частини НОМЕР_3 додаткової винагороди, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
19. Підставою касаційного оскарження у цій справі представник позивача зазначає пункт 1 частини четвертої, підпункти «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні неправильно застосував норми матеріального права, а саме пункти 3, 4, 5 Окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року № 912/з/29 (далі - Окреме доручення) без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 21 березня 2024 року у справі № 560/3159/23 та у справі № 560/3141/23.
20. Представник позивача вказує на те, що бойовими розпорядженнями, витягами із журналу бойових дій за період з 01 березня по 31 травня 2023 року, а також наказами від 28 квітня 2023 року № 259, від 11 травня 2023 року № 306 та від 27 липня 2023 року № 487, які видані відповідно до вимог Окремого доручення, підтверджується факт безпосередньої участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресію РФ проти України, а тому він має право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі.
21. У відзиві на вказану касаційну скаргу військова частина НОМЕР_2 просила у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
22. Вказувала на те, що 13 травня 2023 року за вхідними № 1125, № 1134 до військової частини НОМЕР_2 надійшли накази командира військової частини НОМЕР_3 від 28 квітня 2023 року № 259 та від 11 травня 2023 року № 306 про виплату (доплату) додаткової винагороди з розрахунку 100 000 грн військовослужбовцям військової частини НОМЕР_3 за березень та за квітень 2023 року відповідно, згідно яких потрібно доплатити решті особового складу (тиловим підрозділам таким як: логістика, група персоналу, ФЕС, штаб, ОДТ, взвод МТЗ, і т.п.) військової частини (за період з 09 по 31 березня 2023 року та з 01 по 30 квітня 2023 року) додаткову винагороду з розрахунку 100 000 грн пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
23. Водночас робочою групою військової частини НОМЕР_2 проведено перевірку підстав та законності виплати додаткової грошової винагороди та зроблено висновок про безпідставність виплати (доплати) додаткової винагороди військовослужбовцям на підставі наказів командира військової частини НОМЕР_1 , а відтак командиром військової частини НОМЕР_2 прийнято рішення про відмову у виконанні цих наказів та залишення їх без розгляду. До такого висновку робоча група дійшла на підставі того, що управлінню військової частини НОМЕР_3 , логістиці, взводу матеріального забезпечення, взводу зв'язку, поставлено завдання зосередитись у визначених точках, які не відносяться до лінії бойового зіткнення із противником, та здійснювати забезпечення всім необхідним передані підрозділи, що в свою чергу виключає можливість перебування військовослужбовців військової частини НОМЕР_3 в районі оборони другого та третього механізованого батальйону НОМЕР_6 ОМБР, та фізичної можливості приймати безпосередню участь у бойових діях на лінії бойового зіткнення, що виключає виплату (доплату) додаткової винагороди з розрахунку 100 000 грн.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
24. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.
25. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII), який встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
26. Частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
27. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24 лютого 2022 року № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України постановою № 168 передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.
28. Відповідно до пункту 1 постанови № 168 (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
29. Правова природа встановленої постановою № 168 додаткової винагороди невід'ємно пов'язана із особливим характером служби, зі здійсненням спеціальних повноважень, які змістовно випливають зі статусу військовослужбовця та передбачені законом і мають компенсаційну мету, - часткова відплата за особливості несення служби в умовах війни.
30. Відповідно до статті 8 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1934-XII «Про Збройні Сили України» Міністр оборони України здійснює військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами України, а також інші повноваження, передбачені законодавством, в тому числі визначає порядок виплати грошового забезпечення (абзац другий частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII).
31. Наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 за № 745/32197, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам.
32. Наказом Міністра оборони України від 01 квітня 2022 року № 98, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2022 року за № 382/37718 (застосовується з 24 лютого 2022 року), внесено зміни до Порядку № 260 шляхом доповнення розділу І пунктом 17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
33. Так, з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою № 168, Міністр оборони України видав Окреме доручення, в якому надав тлумачення терміну «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів», встановив порядок визначення районів ведення бойових дій; визначив вимоги щодо документального підтвердження безпосередньої участі у бойових діях та заходах, а також обов'язки керівників органів військового управління, штабів угруповань військ, штабів тактичних груп, командирів військових частин щодо організації належного документування участі у бойових діях та заходах та інше.
34. Отже, Міністр оборони України як очільник відповідного міністерства, реалізував делеговані йому повноваження щодо визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям відповідного військового формування - Збройних Сил України, та з метою забезпечення реалізації пункту 1 постанови № 168, шляхом прийняття в межах свої повноважень відповідних окремих рішень, визначив на період дії воєнного стану порядок та умови виплати додаткової винагороди, а також документи для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях та заходах.
35. З урахуванням наведеного, окреме доручення Міністра оборони України прийнято для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених заходів (як умови для виплати додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови № 168, у розмірі до 100 000 грн), має належне юридичне підґрунтя.
36. Подібний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 21 березня 2024 року у справі № 560/3159/23 та у справі № 560/3141/23, на які посилається скаржник у обґрунтування касаційної скарги.
37. Спірні правовідносини у цій справі виникли з приводу невиплати військовослужбовцю Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої постановою № 168 у розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період березень - травень 2023 року.
38. Так, у пункті 1 Окремого доручення визначено, що під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» слід розуміти виконання військовослужбовцем:
бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу України) в районі ведення бойових дій;
бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;
бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;
бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
бойових завдань із відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб);
виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей;
виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей;
здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою;
здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;
виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії.
39. У пункті 3 Окремого доручення установлено, що райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.
40. Відповідно до абзацу третього пункту 3 Окремого доручення документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
41. Відповідно до пункту 5 Окремого доручення виплата додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн або 30 000 грн здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) - особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 грн за місяць обов'язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо.
42. Верховний Суд у постанові від 25 липня 2024 року у справі № 340/5934/23 вказав про те, встановлена постановою № 168 додаткова винагорода в розмірі 30 000 грн на місяць є складовою грошового забезпечення військовослужбовців, що виплачується їм на період дії воєнного стану та підлягає збільшенню до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) у період здійснення зазначених заходів.
43. Виплата додаткової винагороди до 100 000 гривень на місяць здійснюється за місцем перебування військовослужбовця на грошовому забезпеченні (за місцем штатної служби військовослужбовця) за умови документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця в зазначених бойових діях або заходах.
44. Документальним підтвердженням участі слугують такі документи: бойовий наказ (бойове розпорядження), журнал бойових дій або журнал ведення оперативної обстановки (підсумкове, термінове, позатермінове) або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад), рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (спеціальних) завдань.
45. Надаючи оцінку доводам представника позивача, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, слід зазначити, що відповідно до практики Верховного Суду виплата додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн розмірі обумовлена участю військовослужбовця у бойових діях (заходах), перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення, та підтвердженням цих обставин відповідними документами.
46. Так, представник позивача під час розгляду справи доводив, що позивач має право на виплату додаткової винагороди до 100 000 грн за березень - травень 2023 року, оскільки відповідно до бойового наказу командира НОМЕР_4 об НОМЕР_5 обр ТрО від 09 березня 2023 року № 3дск безпосередньо брав участь у заходах, необхідних для забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України у складі НОМЕР_4 окремого батальйону територіальної оборони (військова частина НОМЕР_3 ) на лінії бойового зіткнення з противником в першому ешелоні оборони на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань батальйону. Також, у підтвердження права на виплату додаткової винагороди вказував на бойове розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 06 березня 2023 року № 760/19/58т, бойове розпорядження Командувача ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 06 березня 2023 року № 313/1849/600т, бойове розпорядження ТГр «Мена» від 07 березня 2023 року № 122, бойове розпорядження 66 омбр від 07 березня 2023 року № 1971/кп/5дск, бойовий наказ командира 88об і НОМЕР_7 обр ТрО від 09 березня 2023 року № 3дск (на виконання бойового розпорядження 66омбр від 07 березня 2023 року № 1971/кп/5дск), відповідні накази від 28 квітня 2023 року № 259, від 11 травня 2023 року № 306 та від 27 липня 2023 року № 487.
47. Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до копії «Витягу із журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 від 20 грудня 2022 року інв. № 479 за 01 березня 2023 року по 31 травня 2023 року» старший солдат ОСОБА_1 у складі НОМЕР_4 окремого батальйону територіальної оборони на лінії бойового зіткнення з противником в першому ешелоні оборони на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань брав участь у заходах необхідних для забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, оборони України.
48. Командир військової частини НОМЕР_1 видав накази (від 28 квітня 2023 року № 259, від 11 травня 2023 року № 306, від 27 липня 2023 року № 487) про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 за березень - травень 2023 року. Такі накази видані відповідно до вимог Окремого доручення, а додатки до наказів відповідають по формі додатку № 1 Окремого доручення.
49. Таким чином військова частина НОМЕР_1 вчинила дії, необхідні для отримання, зокрема, позивачем, додаткової нагороди, встановленої постановою № 168 за безпосередню участь у бойових діях або заходах виходячи з розміру 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах.
50. Втім, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, керувався результатами перевірки документальних підстав та законності виплати додаткової винагороди, проведеної робочою групою військової частини НОМЕР_2 .
51. Так, невиплату позивачу додаткової винагороди за березень-травень 2023 року військова частина НОМЕР_2 фактично обумовлювала тим, що 10 серпня 2023 року командиром військової частини НОМЕР_3 підписано наказ № 517 «Про скасування наказів командира військової частини НОМЕР_3 (з адміністративно-господарської діяльності) на виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_3 », яким скасовано накази командира військової частини НОМЕР_3 від 28 квітня 2023 року № 259, від 11 травня 2023 року № 306, від 27 липня 2023 року № 487 про виплату особовому складу військової частини НОМЕР_3 додаткової винагороди, оскільки підрозділ позивача зосереджувався в визначених точках, які не відносять до лінії бойового зіткнення з противником та здійснював забезпечення інших підрозділів.
52. Верховний Суд не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на те, що бойові накази, відповідно до яких позивач брав участь у бойових діях з противником у березні - травні 2023 року, були скасовані 10 серпня 2023 року. Тобто у випадку, який склався у цій справі, на час участі позивача у бойових діях на лінії бойового зіткнення бойові накази були чинними, а тому за період з 09 березня по 31 травня 2023 року у позивача виникло право на нарахування і виплату додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн розмірі в розрахунку на місяць пропорційно участі у таких діях чи заходах, що підтверджується наявними матеріалами справи.
53. Аналогічний висновок відповідає правовій позиції викладеній в постанові Верховного Суду від 22 січня 2025 року у справі № 560/13108/23, ухваленій за подібних правовідносин.
54. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
55. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального права, прийняте з дотриманням норм процесуального права, але помилково було скасоване судом апеляційної інстанції, у зв'язку з чим касаційна скарга представника позивача - адвоката Кузнецова К.С. підлягає задоволенню, а постанова суду апеляційної інстанції скасуванню, із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
56. З огляду на відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кузнецова Кирила Сергійовича задовольнити.
Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2024 року у справі №560/13114/23 скасувати, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
М.В. Білак
В.Е. Мацедонська
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду