21 травня 2025 року
м. Київ
справа №990/211/25
адміністративне провадження №П/990/211/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Єресько Л.О., Желєзного І.В., Загороднюка А.Г., Мацедонської В.Е.
розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про скасування результатів засідання від 08 травня 2025 року в частині та зобов'язання вчинити дії,
14 травня 2025 року засобами поштового зв'язку позивач надіслав до Верховного Суду як суду першої інстанції позовну заяву, в якій просить Суд:
- скасувати результати засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) від 08 травня 2025 року, прийнятого у складі колегії № 1 в частині відмови у допуску до конкурсу на посаду судді місцевого суду, оголошеному рішенням Комісії від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24, ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ВККС прийняти рішення щодо допуску до конкурсу на посаду судді місцевого суду, оголошеному рішенням Комісії від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24, ОСОБА_1 та опублікувати його у встановленому порядку на офіційному сайті ВККС.
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів передбачені статтею 266 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Зокрема частиною першою вказаної статті встановлено, що правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; 2) законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) законності актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 4) законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат; 5) законності бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.
Відповідно до частини першої статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).
Перевіряючи позовну заяву, Суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху з огляду на невідповідність вимогам статті 161 КАС України з таких підстав.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Суд звертає увагу, що зверненню до адміністративного суду має передувати виникнення публічно-правового спору у значенні наведених положень статті 4 КАС України.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права (охоронюваного законом інтересу), але вимагає, щоб порушення, щодо усунення негативних наслідків якого особа звертається до суду, було реальним, тобто стосувалося індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Слід зазначити, що в адміністративних справах про оскарження актів, дій чи бездіяльності ВККС визначальним є предмет спору, тобто зміст (суть) його актів, дій чи бездіяльності.
Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Процесуальне законодавство встановлює вимоги до змісту позовної заяви. Від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи. Законодавство не вимагає матеріально-правового обґрунтування вимог, однак обґрунтування позову не правовими фактами може негативно вплинути на наслідки вирішення вимоги по суті.
Форма та зміст позовної заяви закріплені у статті 160 КАС України.
Згідно із частиною першою цієї статті у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з пунктами 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення змісту і способу захисту свого права, свободи чи інтересу, а тому особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко і зрозуміло зазначити, які саме дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень порушили її право.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (частина четверта статті 161 КАС України).
Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 стверджує про проведення ВККС у складі колегії № 1 засідання 08 травня 2025 року, за результатами якого вирішено відмовити йому у допуску до участі в доборі на посаду судді місцевого суду, оголошеному рішенням ВККС від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24. Вказує, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення стало, на думку членів ВККС, ненадання документів, які підтверджують не зняту чи непогашену судимість після 01 березня 2025 року.
У той же час позивач не надає відповідних доказів, що підтверджують такі обставини, а саме рішення Комісії від 08 травня 2025 року про відмову у допуску до участі у доборі. Відповідно суд не може перевірити обґрунтування такого рішення та мотиви його прийняття.
Позивач надав результати засідання ВККС 08 травня 2025 року у складі колегії № 1, відповідно до яких ВККС, зокрема, вирішила відмовити ОСОБА_1 у допуску до участі в доборі на посаду судді місцевого суду, оголошеному рішенням ВККС від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24.
Однак результати засідання ВККС 08 травня 2025 року у складі колегії № 1 не є актом індивідуальної дії, який створив для позивача негативні наслідки у вигляді перешкоди у реалізації права на суддівську кар'єру.
Суд звертає увагу, що обов'язковою умовою надання правового захисту адміністративним судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент його звернення до суду.
Також частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до підпункту 1) пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року установлено в розмірі 3 028 грн.
Позивач звернувся до суду з вимогами про скасування результатів засідання Комісії в частині та зобов'язання прийняти рішення, тобто з двома вимогами немайнового характеру.
Таким чином, під час звернення до суду з цим позовом позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 2 422,40 грн [(3028*0,4)х2].
Оскільки скаржник сплатив судовий збір у розмірі 1 211,20 грн, то необхідно доплатити 1 211,20 грн.
Реквізити для сплати судового збору:
Реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету - 22030102
Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Крім того, позивач не надав власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, що є порушення вимог пункту 11 частини п'ятої статті 160 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, установивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, установлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їхнього усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина друга статті 169 КАС України).
З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху, установивши строк, протягом якого позивач має усунути вказані недоліки шляхом подання до Верховного Суду документа про сплату судового збору в розмірі 1 211,20 грн; надання позовної заяви у новій редакції, із зазначеним у ній уточнених позовних вимог з наданням доказів порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на час його звернення до суду, що є обов'язковою умовою надання правового захисту в судовому порядку, а також письмового підтвердження щодо неподання ним іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Враховуючи викладеного та керуючись статтями 169, 248, 266 КАС України, Суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про скасування результатів засідання від 08 травня 2025 року в частині та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви у спосіб, зазначений у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк позовна заява разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не оскаржується.
Судді М.В. Білак
Л.О. Єресько
І.В. Желєзний
А.Г. Загороднюк
В.Е. Мацедонська