Справа № 685/182/25
Провадження № 2/685/175/25
20 травня 2025 року селище Теофіполь
Теофіпольський районний суд Хмельницької області у складі:
головуючої судді Турчин-Кукаріної І.В.,
за участю секретаря судового засідання Медун В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 44276926; місцезнаходження: вулиця Мечнікова, будинок 3, офіс 306, місто Київ, 01133) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договором,
Представниця Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» Ткаченко Марія Миколаївна звернулась до Теофіпольського районного суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором з ціною позову 51 327,34 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 08.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» (далі - ТОВ «Служба миттєвого кредитування») та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансових послуг № 2103951819864, який було підписано позичальником ОСОБА_1 з використанням електронного цифрового підпису позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, за умовами якого товариство зобов'язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в анкеті-заяві, та складає 5900,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил. Однак, отримавши кредитні кошти від ТОВ «Служба миттєвого кредитування», як зазначає позивач, відповідач не виконав належним чином кредитні зобов'язання, що є грубим порушенням чинного законодавства в частині виконання договірних відносин а саме статей 526 та 527 Цивільного кодексу України.
На підставі договору факторингу № 1-12 від 01.12.2021 ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило право вимоги за кредитним договором на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - ТОВ «Вердикт Капітал»); на підставі договору № 10-01/2023 про відступлення (купівля-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги за кредитним договором на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі - ТОВ «Коллект Центр»), а ТОВ «Коллект Центр» набуло право вимоги до відповідача, відтак ТОВ «Коллект Центр» просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за договором про надання фінансових послуг № 2103951819864 від 08.02.2021 у розмірі 51 327,34 грн, з яких: 5900,00 грн становить заборгованість за основною сумою боргу (по тілу кредиту), 45 427, 34 грн становить заборгованість за нарахованими процентами.
Ухвалою судді Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 12.03.2025 провадження у справі відкрито, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, справу призначено до розгляду по суті на 15:20 год 09.04.2025, встановлено учасникам строк для подання заяв по суті справи.
09.04.2025 відповідач ОСОБА_1 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, мотивуючи заперечення тим, що позивачем не подано належних та допустимих доказів підписання відповідачем кредитного договору, не подано доказів надання кредитором грошових коштів, а також факту отримання відповідачем зазначених грошових коштів. У відзиві звернуто увагу на відсутність доказів уповноваження "ТОВ ФК "Вей Фор Пей" на переказ коштів в межах кредитного договору № 2103951819564 від 08.02.2021.
Відтак, відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
У судове засідання, призначене на 15:20 год 09.04.2025, сторони не з'явились, явку уповноважених осіб не забезпечили. Надіслана відповідачу копія ухвали про відкриття провадження та призначення справи до розгляду повернулась на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Судове засідання відкладено на 24.04.2025.
14.04.2025 представниця позивача Ткаченко М.М. подала до суду відповідь на відзив, у якій зазначила, що ідентифікація позичальника ОСОБА_1 здійснювалася в інформаційно-телекомунікаційній системі, яка належить первісному кредитору. Будь-яких доказів того, що персональні дані відповідача (паспортні дані, РНОКПП, номер телефону, банківська картка) були використані для укладення договору від імені ОСОБА_1 , відповідачем не надано. Крім цього, звертає увагу суду, що відповідач неодноразово частково погашав заборгованість, що свідчить про визнання кредитних правовідносин, факт отримання кредитних коштів ОСОБА_1 та погодження з умовами кредитування.
15.04.2025 представниця позивача подала до суду клопотання про витребування доказів та просила витребувати від АТ «Сенс Банк» інформацію: чи видавалась АТ «Сенс Банк» ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжна картка № НОМЕР_2 ; докази зарахування на картку № НОМЕР_2 кредитних коштів у сумі 5900,00 грн, які 08.02.2021 були на неї перераховані, витребувати виписки по рахунку ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за номером картки № НОМЕР_2 за період із 08.02.2021 по 08.03.2021; ідентифікаційні дані власника картки та повний номер картки № НОМЕР_2 , зокрема прізвище, ім?я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, тощо), та інші відомості про власника вказаної картки; нормер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_2 за період із 08.02.2021 по 08.03.2021; чи знаходиться номер телефону НОМЕР_3 в анкетних даних Музики Артема Васильовича (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
24.04.2025 представниця позивача подала до суду заяву про розгляд справи у відсутності представника позивача, зазначила, що підтримує заявлене клопотання про витребування доказів та просить його задовольнити.
У судове засідання, призначене на 09:00 год 24.04.2025, сторони не з'явились, явку уповноважених осіб не забезпечили, заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило. Надіслана відповідачу судова повістка повернулась на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». На підставі положень п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце слухання справи судом.
Ухвалою Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 24.04.2025 клопотання представниці позивача задоволено, витребувано від АТ «Сенс Банк» відповідні відомості, у судовому засіданні оголошено перерву до 10:00 год 08.05.2025.
06.05.2025 представниця позивача подала до суду заяву про відкладення розгляду справи, мотивовану відсутністю у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі відомостей про виконання АТ «Сенс Банк» ухвали суду про витребування доказів.
У судове засідання, призначене на 08:50 год 08.05.2025, сторони не з'явились, явку уповноважених осіб не забезпечили. Надіслана відповідачу судова повістка повернулась на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». На підставі положень п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце слухання справи судом. Судове засідання відкладено на 20.05.2025.
13.05.2025 засобами поштового зв'язку від АТ «Сенс Банк» надійшли витребувані судом відомості.
У судове засідання 20.05.2025 сторони не з'явилися.
Із врахуванням позиції Верховного Суду у справі № 752/8103/13-ц від 24.10.2024, якщо сторони судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті.
Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (постанова Верховного Суду від 03.05.2022 у справі № 520/5386/15-ц).
Із урахуванням поданого у позовній заяві клопотання позивача про розгляд справи у відсутності представника позивача, перевіривши належність повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи у електронному кабінеті особи, з використанням якого відповідач подав у справі відзив, на підставі положень ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу 20.05.2025 незалежно від явки сторін за наявними матеріалами на підставі поданих сторонами доказів, оскільки неявка сторін спору не перешкоджає його вирішенню по суті.
У зв'язку з неявкою учасників справи, відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір. За змістом ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. На підставі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
З урахуванням фактичних обставин справи, змісту позовних вимог, позицій сторін та їх представників, висловлених у судовому засіданні та викладених у заявах по суті справи, наявних у матеріалах справи, суд доходить висновку про наявність такого, що підлягає судовому розгляду, спору між сторонами, що виник з відносин договору кредиту та договору факторингу.
При вирішенні питання про наявність підстав для стягнення з відповідача грошових коштів, зазначених у позові, суд, оглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши правову позицію сторін, висловлену у наявних у справі заявах по суті справи, виходячи із змісту спірних правовідносин, встановив такі фактичні обставини справи.
1. Факт укладення договору кредиту.
Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері регламентує Закону України «Про споживче кредитування» від 15.11.2017, який набрав чинності 10.06.2017.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» від 15.11.2017, договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
За змістом ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» від 15.11.2017, договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.
Судом встановлено, що 08.02.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансових послуг № 2103951819864 (а.с. 13-15), який було підписано ОСОБА_1 з використанням електронного цифрового підпису позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора G7, за умовами якого товариство зобов'язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в анкеті-заяві, та складає 5900,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил (п. 1.1. договору).
Відповідно до пункту 1.3. зазначеного договору, орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів.
Як вбачається з п. 1.4. договору, проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування, протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) 2 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту: б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.б); г) почиваючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в); д) тип процентної ставки - фіксована. Граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) - 1 рік (п. 1.9. договору).
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно зі ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
На аркуші справи 15 у договорі про надання фінансових послуг № 2103951819864 від 08.02.2021 зазначено фінансовий номер телефону позичальника ( НОМЕР_3 ) , який збігається з номером телефону, який знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 , за відомостями, наданими суду АТ "Сенс Банк" (а.с. 134), на ім'я ОСОБА_1 , було відкрито платіжну картку № НОМЕР_2 , на яку, згідно з наданими банком відомостями (а.с. 141), 08.02.2021 о 17:49:25 було зараховано грошовий переказ у сумі 5900 грн.
Відтак, суд відхиляє доводи відповідача про неукладення ним договору про надання фінансових послуг та приходить до висновку про належне укладення договору про надання фінансових послуг № 2103951819864 від 08.02.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та позичальником ОСОБА_1 .
2. Факт отримання грошових коштів у позику.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування», споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від договору про споживчий кредит без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. Про намір відмовитися від договору про споживчий кредит споживач повідомляє кредитодавця у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг») до закінчення строку, встановленого частиною першою цієї статті.
У матеріалах справи відсутні відомості про відмову споживача від договору про споживчий кредит.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення § 1 Глави 71 ЦК України (позика), якщо інше не встановлено § 2 Глави 71 ЦК України (кредит) і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
На вимогу ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Факт отримання ОСОБА_1 грошових коштів у позику від ТОВ «Служба миттєвого кредитування» за договором про надання фінансових послуг № 2103951819864 від 08.02.2021 підтверджено копією листа ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 13.08.2024, відповідно до якого ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» підтвердило, що на підставі укладеного між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» договору про організацію переказів грошових коштів ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» було здійснено наступний переказ коштів: номер карти: НОМЕР_2 , власник карти (емітент): банк ALFA-BANK, категорія карти: НОМЕР_4 , час запиту: 08.02.2021 17:49:26, номер договору згідно інформації від кредитора: 2103951819864, сума: 5900, валюта: UAH (а.с. 16).
Крім цього, на виконання ухвали Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 24.04.2025 представник АТ «СЕНС БАНК» надав витребувану інформацію, з якої вбачається, що ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) є клієнтом зазначеного банку. Серія та номер паспорта: НОМЕР_5 ; адреса місця /реєстрації/проживання: АДРЕСА_2 ; Контактні дані: CELLULAR: НОМЕР_3 ; адреса електронної пошти не вказана в анкетних даних клієнта. На ім?я ОСОБА_1 відкрито запитувану карту № НОМЕР_2 , повний номер картки: НОМЕР_6 , рахунок до картки № НОМЕР_7 (валюта Українська гривня). Номер телефону, на який відправлялась інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону), за платіжною карткою № НОМЕР_2 в період з 08.02.2021 по 08.03.2021: НОМЕР_3 . Номер телефону НОМЕР_3 знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 (а.с. 134).
Як вбачається із виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 08.02.2021 по 08.03.2021, долученої представником АТ «СЕНС БАНК», 10.02.2021 о 10:16:28 год було здійснено переказ MoneySend на картковий рахунок (кредит) в сумі 5900,00 грн з ідентифікатором платежу 4850739935 (а.с. 136)
Відтак, матеріалами справи підтверджено, що первісний кредитор ТОВ «Служба миттєвого кредитування» зобов'язання перед ОСОБА_1 , взяті на себе за договором про надання фінансових послуг № 2103951819864 від 08.02.2021 виконав у повному обсязі, грошові кошти у сумі 5900,00 грн, було передано відповідачу у власність шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача.
Тому суд відхиляє як спростовані матеріалами справи доводи відповідача про відсутність доказів надання кредитором грошових коштів, а також факту отримання відповідачем зазначених грошових коштів.
При цьому, лист "ТОВ ФК "Вей Фор Пей", адресований ТОВ "Служба МК" зі звітом про переказ коштів на виконання укладеного між ними договору (а.с.16) є достатнім підтвердженням наявності домовленості між "ТОВ ФК "Вей Фор Пей" та ТОВ "Служба МК" про переказ коштів в межах кредитного договору № 2103951819564 від 08.02.2021, що також спростовує доводи відповідача щодо переказу коштів неуповноваженою особою.
З огляду на вказане, суд вважає факт виконання кредитодавцем умов договору з передачі грошових коштів доведеним, та на цій підставі, виниклим обов'язок відповідача повернути позичені грошові кошти в порядку та на умовах, визначених договором кредитування.
3. Факт невиконання позичальником обов'язку з повернення кредиту.
Відповідач підписанням кредитного договору підтвердив, що перед укладанням цього кредитного договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація щодо умов кредитування. У матеріалах справи відсутні докази того, що отримавши грошові кошти у позику в сумі 5900,00 грн, відповідач повернув їх ТОВ «Служба миттєвого кредитування» повністю або частково.
За змістом ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. За змістом ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Разом з тим, у наданому позивачем розрахунку заборгованості відповідача позивач визнав, що ОСОБА_1 повернув частину заборгованості за нарахованими процентами ТОВ «Служба миттєвого кредитування» на загальну суму 4205,72 грн, сплативши 1888,00 грн 23.02.2021, 2317,72 грн 13.03.2021 (а.с. 17).
Належні і допустимі докази повного виконання позичальником ОСОБА_1 взятих на себе за договором про надання фінансових послуг № 2103951819864 від 08.02.2021 обов'язків з повернення позичених грошових коштів та нарахованих процентів у матеріалах справи відсутні.
4. Факт переходу права вимоги від клієнта до фактора.
У ході дослідження факту права на позов у контексті переходу права вимоги щодо боржника ОСОБА_1 від ТОВ «Служба миттєвого кредитування» до ТОВ «Коллект Центр» у кредитних правовідносинах, що виникли на підставі договору про надання фінансових послуг № 2103951819864 від 08.02.2021, укладеного між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 , суд встановив таке.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (ст. 1079 ЦК України).
Виконання боржником грошової вимоги факторові звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом (ст. 1082 ЦК України). За змістом ст. 1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.
Відповідно до договору факторингу № 1-12 від 01.12.2021, ТОВ «Служба миттєвого кредитування», діючи як клієнт, з однієї сторони, та ТОВ «Вердикт Капітал», як фактор, з іншої сторони, уклали договір факторингу, відповідно до пункту 2.1. якого клієнт первісний кредитор зобов'язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 60 183 678,63 (шістдесят мільйонів сто вісімдесят три тисячі шістсот сімдесят вісім гривень 63 копійки), а фактор зобов'язується, здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом і боржниками. Фактор має право здійснити наступне відступлення прав вимоги будь-якій третій особі (п. 2.5. договору) (а.с. 22-26).
За умовами пп. 6.1.4. договору факторингу № 1-12 від 01.12.2021, право вимоги переходить до фактора після оплати фінансування з моменту підписання сторонами Акту приймання-передавання реєстру боржників (додаток №2), який є підтвердженням передачі фактору права грошової вимоги до боржників, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно переданого права вимоги.
Відповідно до п. 7.1. договору сторони домовились, що розмір фінансування за реєстром боржників складає 60 183 678,63 (шістдесят мільйонів сто вісімдесят три тисячі шістсот сімдесят вісім гривень 63 копійки).
Договір факторингу № 1-12 від 01.12.2021 набуває чинності відповідно до його п. 14.1. з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками та діє до повного виконання зобов'язань.
Грошові кошти від ТОВ «Служба миттєвого кредитування» на користь ТОВ «Вердикт Капітал» перераховано в якості оплати за договором факторингу № 1-12 від 01.12.2021 в сумі 5 535 543,12 грн 03.12.2021 (а.с. 30, зворот).
У матеріалах справи наявні відомості про приймання-передавання реєстру боржників за договором факторингу № 1-12 від 01.12.2021 від ТОВ «Служба миттєвого кредитування» до ТОВ «Вердикт Капітал», а також додаток до договору факторингу № 1-12 від 01.12.2021 із зазначенням персональних даних ОСОБА_1 як позичальника за кредитним договором, датою укладення договору кредиту, суми заборгованості (а.с. 32, зворот-33).
Відтак, суд вважає доведеною обставиною перехід 03.12.2021 на підставі договору факторингу № 1-12 від 01.12.2021 прав вимоги щодо боржника ОСОБА_1 від ТОВ «Служба миттєвого кредитування» до ТОВ «Вердикт Капітал» у кредитних правовідносинах, що виникли на підставі договору про надання фінансових послуг № 2103951819864 від 08.02.2021, укладеного між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 .
Відповідно до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.01.2023, ТОВ «Вердикт Капітал», діючи як первісний кредитор, з однієї сторони, та ТОВ «Коллект Центр», як новий кредитор, з іншої сторони, уклали договір факторингу, відповідно до пункту 2.1. якого за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках №1 та №3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників або які зобов'язані виконати обов'язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням всіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором (а.с. 34-39).
За умовами п. 5.2. договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.01.2023, права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді.
Договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.01.2023 набуває чинності відповідно до його п. 11.6. з дати його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін.
Акт прийому-передачі реєстру боржників за договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.01.2023 підписано ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» цього ж дня, 10.01.2023 (а.с. 49).
У матеріалах справи наявний додаток до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.01.2023 із зазначенням персональних даних ОСОБА_1 як позичальника за кредитним договором, датою укладення договору кредиту, суми заборгованості (а.с. 50 (зворот), а.с. 52).
Відтак, суд вважає доведеною обставиною перехід на підставі договору факторингу № 10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.01.2023 прав вимоги щодо боржника ОСОБА_1 від ТОВ «Вердикт Капітал» до ТОВ «Коллект Центр» у кредитних правовідносинах, що виникли на підставі договору про надання фінансових послуг № 2103951819864 від 08.02.2021, укладеного між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 .
Отже, судом встановлено факти укладення договору про надання фінансових послуг № 2103951819864 від 08.02.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та позичальником ОСОБА_1 ; виконання ТОВ «Служба миттєвого кредитування» зобов'язань перед ОСОБА_1 , взятих на себе за договором про надання фінансових послуг № 2103951819864 від 08.02.2021 у повному обсязі; передання грошових коштів у сумі 5900,00 грн відповідачу у власність шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача; невиконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за договором про надання фінансових послуг № 2103951819864 від 08.02.2021; переходу на підставі договору факторингу № 1-12 від 01.12.2021 прав вимоги щодо боржника ОСОБА_1 від ТОВ «Служба миттєвого кредитування» до ТОВ «Вердикт Капітал» у кредитних правовідносинах, що виникли на підставі договору про надання фінансових послуг № 2103951819864 від 08.02.2021, укладеного між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 ; а також переходу на підставі договору 10-03/2023/01 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.03.2023 прав вимоги щодо боржника ОСОБА_1 від ТОВ «Вердикт Капітал» до ТОВ «Коллект Центр» у кредитних правовідносинах, що виникли на підставі договору про надання фінансових послуг № 2103951819864 від 08.02.2021, укладеного між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 .
Як вбачається із наведеного позивачем ТОВ «Коллект Центр» розрахунку заборгованості позичальника ОСОБА_1 за договором про надання фінансових послуг № 2103951819864 від 08.02.2021, сума загальної заборгованості позичальника перед кредитодавцем становить 51 327,34 грн, з них 5900,00 грн - заборгованість за основним зобов'язанням, 45 427,34 грн - заявлена до стягнення заборгованість за нарахованими процентами (а.с. 21).
На підставі положень ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. Якщо інше не встановлено законом, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитодавець самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, а в разі збільшення процентної ставки - поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки протягом 15 календарних днів, що настають за днем, з якого застосовується нова ставка.
У разі незгоди позичальника із збільшенням процентної ставки позичальник зобов'язаний погасити заборгованість за договором у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дня отримання повідомлення про збільшення процентної ставки. З дня погашення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі зобов'язання сторін за таким договором припиняються. При цьому до моменту повного погашення заборгованості, але не більше 30 календарних днів з дати отримання повідомлення про збільшення процентної ставки, застосовується попередній розмір процентної ставки.
У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен забезпечувати точне визначення розміру процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитодавець не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Стосовно суми заявленого до стягнення основного зобов'язання (тіла кредиту) в розмірі 5900,00 грн суд виходить із відсутності у справі доказів виконання позичальником його обов'язків щодо повернення позичених коштів, разом з тим, з урахуванням принципу диспозитивності, вважає за можливе на підставі наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованості, долученого ТОВ «Коллект Центр» (а.с. 17-19), врахувати його при вирішенні питання про обґрунтованість позовних вимог, відтак, зазначені грошові кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у заявленому розмірі.
Вирішуючи спір в частині стягнення заборгованості за нарахованими процентами, суд здійснив перерахунок нарахованих позивачем процентів за період дії договору кредитування, з урахуванням положень п. 1.1., 1.3., 1.4. договору про надання фінансових послуг № 2103951819864 від 08.02.2021, застосовуючи фіксовану процентну ставку від суми кредиту за день користування кредитом в розмірі 2%, збільшену процентну ставку в розмірі 3,64% протягом періоду 14 днів, в розмірі 5,02% протягом періоду 15 днів, в розмірі 7,67%протягом періоду 251 день, з урахуванням сплаченої відповідачем частини заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 4205,72 грн.
У результаті перерахунку нарахованих позивачем процентів за формулою: сума процентів = 5900/100х2х16 + 5900/100х3,64х14 + 5900/100х5,02х15 + 5900/100х7,67х251 = 1888 + 3006,64 + 4442,70 + 113 585,03 = 122 922,37 грн - становить загальна заборгованість за нарахованими процентами.
З урахуванням сплачених відповідачем процентів заборгованість становить: 122 922,37 - (4205,72 + 73 289,31) = 45 427,34 грн.
Відтак, позивач просить суд стягнути проценти за період користування кредитом у розмірі 45 427,34 грн, тобто, у розмірі меншому, ніж передбачено умовами договору.
При цьому, відповідач не спростував наведеного у позові розрахунку .
Із урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках, крім цього, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Тому суд вважає позовні вимоги в частині стягнення процентів за користування кредитом в розмірі 45 427,34 грн обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню в межах заявлених позовних вимог.
На підставі ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов'язанні. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Стаття 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Таким чином, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення фактично отриманої суми позичених коштів в будь-який час.
На підставі ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частинами 1, 2, 3, 4 та пунктом 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи, підтверджені належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами, дослідженими в судовому засіданні, оціненими кожен по окремості, а також у сукупності та взаємозв'язку, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального права, з дотриманням вимог процесуального права, суд дійшов висновку про те, що майнові права позивача підлягають захисту в судовому порядку, позов підлягає задоволенню, а порушене право відновленню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором про надання фінансових послуг № 2103951819864 від 08.02.2021, укладеного між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 у розмірі 51 327 (п'ятдесят одна тисяча триста двадцять сім) гривень 34 (тридцять чотири) копійки, з яких: 5900 (п'ять тисяч дев'ятсот) гривень 00 (нуль) копійок становить заборгованість за основною сумою боргу (по тілу кредиту), 45 427 (сорок п'ять тисяч чотириста двадцять сім) гривень 34 (тридцять чотири) копійки становить заборгованість за нарахованими процентами.
Щодо питання про розподіл судових витрат, яке підлягає вирішенню відповідно ст. 264 ЦПК України при ухваленні рішення, то на підставі ст. 141 ЦПК України, в разі задоволення позовних вимог, судові витрати покладаються на відповідача.
Розмір сплаченого судового збору при зверненні до суду позивача відповідно до поданої копії платіжної інструкції № 0499570346 від 24.02.2025 становить 2422,40 грн (а.с. 1), відтак, зазначена сума підлягає стягненню з відповідача.
Також, як вбачається із долучених до позову письмових доказів, у зв'язку зі зверненням до суду позивач поніс витрати на правову допомогу в розмірі 13 000,00 грн, що підтверджено копією договору № 01-07/2024 від 01.07.2024, укладеного між ТОВ «Коллект Центр» та Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс», копією прайс-листа від 01.11.2023, заявкою № 743 від 01.01.2025 ТОВ «Коллект Центр» на надання Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» юридичної допомоги щодо супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , копією витягу з акта № 2 про надання АО «Лігал Ассістанс» юридичної допомоги ТОВ «Коллект Центр» у справі за позовом до ОСОБА_1 від 31.01.2025, відповідно до якого вартість наданих послуг становить 13 000 грн.
Відповідно до ч. 4, ч. 5 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Однак відповідач не подав клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами та не висловив заперечень проти стягнення таких витрат у відзиві.
Відтак, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» підлягають стягненню витрати на правову допомогу у розмірі 13 000 (тринадцять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок.
На підставі наведеного та керуючись статтями 41, 55 Конституції України, статтями 15, 16, 205, 207, 525-530, 610, 626, 628, 629, 638, 639, 1054-1056-1 Цивільного кодексу України, статтями 2, 4, 5, 12, 13, 76-84, 89, 141, 247, 258, 259, 263-268, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором про надання фінансових послуг № 2103951819864 від 08.02.2021 у розмірі 51 327 (п'ятдесят одна тисяча триста двадцять сім) гривень 34 (тридцять чотири) копійки, з яких: 5900 (п'ять тисяч дев'ятсот) гривень 00 (нуль) копійок становить заборгованість за основною сумою боргу (по тілу кредиту), 45 427 (сорок п'ять тисяч чотириста двадцять сім) гривень 34 (тридцять чотири) копійки становить заборгованість за нарахованими процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» сплачений при поданні позову судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати на правову допомогу у розмірі 13 000 (тринадцять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (ІКЮО в ЄДРПОУ: 44276926; місцезнаходження: вулиця Мечнікова, будинок 3, офіс 306, місто Київ, 01133).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Повне рішення суду складено 20.05.2025.
Головуюча суддя Турчин-Кукаріна І.В.