21 травня 2025 року
м. Київ
справа №640/32820/20
адміністративне провадження № К/990/21688/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.,
перевірив касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року у справі №640/32820/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення атестаційної комісії Головного управління національної поліції в Київській області від 27 січня 2016 року про те, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає і підлягає звільненню зі служби в поліції через службову не відповідність;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління національної поліції в Київській області №316 о/с від 18 листопада 2020 року, яким ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції у відповідності до пункту 5 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію» (через службову невідповідність);
- поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу соціально-гуманітарної роботи Управління кадрового забезпечення Головного управління національної поліції в Київській області з 19 листопада 2020 року;
- стягнути з відповідача на користь позивача середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 19 листопада 2020 року до дня поновлення на роботі;
- стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 50000, 00 грн (п'ятдесят тисяч гривень);
- перерахувати вислугу років, а саме: врахувати стаж роботи два роки в ДВБ ГУБОЗ МВС України (замість 1 року - півтора);
- виправити запис в трудовій книзі.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення атестаційної комісії №1 Головного управління Національної поліції в Київській області, оформлене протоколом ОП№15.00002341.0007738 від 27 січня 2016 року.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції України в Київській області від 18 листопада 2020 року №316 о/с в частині звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 (0117851) з посади інспектора відділу організації соціальної роботи управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції України в Київській області 19 листопада 2020 року на підставі пункту 5 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність).
Поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу організації соціальної роботи управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції України в Київській області з 20 листопада 2020 року.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 суму середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 335033,08 грн (триста тридцять п'ять тисяч тридцять три грн 08 коп.) без урахування обов'язкових податків та зборів.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 (0117851) на посаді інспектора відділу організації соціальної роботи управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції України в Київській області з 20 листопада 2020 року.
Звернуто до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 суми середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах одного місяця в розмірі 6670,00 грн (шість тисяч шістсот сімдесят грн 00 коп.) без урахування обов'язкових податків та зборів.
В іншій частині позову відмовлено.
20 травня 2025 року до Верховного Суду засобами поштового зв'язку надійшла касаційна скарга Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року у справі №640/32820/20. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов залишити без задоволення.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Посада публічної служби, яку обіймав позивач, та у зв'язку з перебуванням на якій виник цей спір (інспектор відділу організації соціальної роботи управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції України в Київській області), не відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище відповідно до примітки статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції».
Отже, враховуючи, що ця справа відноситься до категорії справ незначної складності, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги, визначених підпунктами «а-г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Оцінивши доводи касаційної скарги колегія суддів констатує, що скаржником не наведено обґрунтованих посилань на існування обставин, передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Суд наголошує, що визначені підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.
Отже, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено, а судом касаційної інстанції не встановлено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судового рішення, прийнятого за наслідками розгляду справи, яка відноситься до справ незначної складності.
На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року у справі №640/32820/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Кашпур
Судді: В.М. Соколов
С.А. Уханенко