про повернення касаційної скарги
20 травня 2025 року
м. Київ
справа №320/47905/23
адміністративне провадження № К/990/13530/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року
у справі №560/47905/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 02 листопада 2023 року №930010816883 щодо відмови ОСОБА_1 в призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 30 жовтня 2023 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 30 жовтня 2023 року.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 02 листопада 2023 року №930010816883 щодо відмови ОСОБА_1 в призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 30 жовтня 2023 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 30 жовтня 2023 року, з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Не погодившись з рішеннями судів першої і апеляційної інстанцій, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 31 березня 2025 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулося через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2025 року касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишено без руху на підставі статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з несплатою судового збору та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для надання документа про сплату судового збору у розмірі визначеному законом.
Копія ухвали надійшла в особистий кабінет Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» 12 квітня 2025 року о 12:26.
У межах встановленого судом строку представник відповідача направив заяву про усунення недоліків, долучив уточнену касаційну скаргу та документ про сплату судового збору.
Судом перевірено зарахування судового збору на рахунок Державної казначейської служби України.
Таким чином, недоліки касаційної скарги щодо сплати судового збору усунуто відповідачем у повній мірі.
Водночас, перевіривши уточнену касаційну скаргу на предмет наявності підстав касаційного оскарження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для врахування її в якості належного усунення недоліків з огляду на таке.
У касаційній скарзі Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області наведено наступні підстави для касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій та для прийняття Верховним Судом до розгляду касаційної скарги у справі незначної складності №320/47905/23, які передбачені частинами четвертою і п'ятою статті 328 КАС України: судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу; суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу (пункт 1 частини другої статті 353 КАС України); касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
Із системного аналізу наведених положень процесуального закону випливає, що обґрунтування необхідності касаційного оскарження у зв'язку із недослідженням судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів, можливе лише за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі інших підстав для касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 КАС України.
Тобто, указане, на думку скаржника, порушення процесуального права не може бути самостійною підставою для касаційного оскарження, що виключає можливість здійснення касаційного перегляду у справі незначної складності №320/47905/23.
Інші мотиви та аргументи, наведені заявником у скарзі зводяться до тлумачення норм матеріального та процесуального права та переоцінки Судом доказів.
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
Вказане виключає можливість здійснення касаційного перегляду у справі №320/47905/23.
З огляду на відсутність у касаційній скарзі обґрунтування скаржником підстав касаційного оскарження у відповідності до пунктів 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, колегія суддів вважає недоведеною наявність підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Інших підстав, передбачений положеннями частини четвертої статті 328 КАС України, касаційна скарга не містить.
З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Таким чином касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Колегія суддів вважає, що в контексті обставин цієї справи заявник не продемонстрував достатньої зацікавленості щодо належного захисту своїх прав в судовому порядку, оскільки скаржнику було надано достатньо часу для надання касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстав касаційного оскарження.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 та частиною другою статті 332 КАС України касаційна скарга повертається особі, яка її подала, якщо зазначеною особою не усунуто недоліки касаційної скарги, залишеної без руху.
За таких обставин, касаційна скарга не приймається до розгляду і підлягає поверненню скаржнику.
Повернення касаційної скарги і надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), оскільки забезпечує практичну можливість реалізації права особи на доступ до суду у формі касаційного оскарження судового рішення.
Керуючись пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України
1. Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року у справі №560/47905/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.
2. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
3. Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до Верховного Суду.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді С.М. Чиркін
В.М. Шарапа