Справа № 320/45972/23 Суддя (судді) першої інстанції: Кочанова П.В.
21 травня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Грибан І.О.
судді: Ключкович В.Ю.
Кузьмишина О.М.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮК ДИСТРИБЬЮШН» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, -
ТОВ «ЮК ДИСТРИБЬЮШН» звернулося з позовом до Київської митниці, в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA100100/2023/000006/2 від 17.04.2023.
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100100/2023/000341.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю. Крім того, стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮК ДИСТРИБЬЮШН» за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позов залишити без задоволення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що за результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом з вищезазначеною митною декларацією документів встановлено, що документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та невідповідності, що не дає можливості впевнитись в достовірності заявленої митної вартості, зокрема, здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товарів. Таким чином, на переконання відповідача, у митного органу виник обґрунтований сумнів щодо дійсної митної вартості спірного товару.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 30 січня 2025 року.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року справу на підставі ч. 2 ст. 311 КАС України призначено до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.
Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між ТОВ «ЮК ДИСТРИБЬЮШН» (Покупець) та KANDIL GLASS (Продавець) укладено контракт на поставку товарів №181122 KG-YCD від 18.11.2022.
17.04.2023 року ТОВ «ЮК ДИСТРИБЬЮШН» було подано до м/п «Київ-Західний» BMO №1 Київської митниці для митного оформлення та проходження митних формальностей попередню електронну митну декларацію IM40EA №23UA100100429456U6, за якою заявлено до митного декларування товар:
«Посудини для пиття, із скла, механічного виготовлення: Набір стаканів (6 стаканів в наборі) (236 коробок по 48 стаканів в коробці): T-P-G-CYL-0265-PLN-F-K-1888комп - 11328шт.; Чашка (1030 коробок по 48 чашок в коробці): M-P-C-SPR-0230-PLN-F-K - 49440 шт.; Чашка (8 коробок по 48 чашок): M-P-G-CYL-0246-PLN-F-K - 384 шт.; Чашка (1030 коробок по 24 чашки): M-P-G-FRS-0280-PLN-F-K - 24720 шт.; торгівельна марка: ЕСОМО; виробник: VAMA Holding GmbH; країна виробництва: EG; код товару за УКТ ЗЕД: 7013379900; умови поставки: FOB EG Port Said; валюта та загальна сума за рахунком : USD 12202.80».
Разом з митною декларацією декларантом було подано митному органу: пакувальний лист №МАТ-РАС-2023-00730 від 26.03.2023 року (код документа 0271); проформу інвойс №SAL-QTN- 2022-05907 від 10.11.2022 року (код документа 0325); інвойс №ЕХ-02709 від 13.03.2023 року (код документа 0380); коносамент №ALY8245 від 19.03,2023 року (код документа 0705); міжнародну товарно - транспортну накладну (CMR) б/н від 04.04.2023 року (код документа 0730); специфікацію №2 від 13.03.2023 року (код документа 3000); платіжні доручення №TF11862E70221219 від 19.12.2022 року, №TF1186В390230328 від 28.03.2023 року (код документа 3001); рахунки на оплату ТОВ «ФЕЙРЛОДЖІКС» №818 від 05.04.2023 року, №832 від 07.04.2023 року (код документа 3004); довідку про транспорті витрати №0168 від 07.04.2023 року (код документа 3007); контракт №181122 KG-YCD від 18.11.2022 року (код документа 4100); додаткова угода №1 до контракту №181122 KG-YCD (код документа 4103); митну декларацію країни відправлення №700334834155641 від 09.03.2023 року (код документа 9610).
17.04.2023 від митного органу надійшло електронне повідомлення, яким повідомлено декларанта про необхідність надання додаткових документів, оскільки подані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема:
« 1. Відповідно до п.1.8 зовнішньоекономічного контракту купівлі - продажу від 18.11.2022 року №181122KG-YCD виробником товару за даним договором є KANDIL GLASS, проте у графі 31 електронної митної декларації №23UA100100429456U6 та електронному інвойсі зазначено іншого виробника - VAMA Holding GmbH.
2. У наданому інвойсі не зазначено, які складові включено до ціни товарів.
3. Декларантом надано довідку про транспортні витрати ТОВ «ФЕЙРЛОДЖІКС» від 07.04.2023 року №0168 та рахунки на оплату від 05.04.2023 та від 07.04.2023 року №832 ТОВ «ФЕЙРЛОДЖІКС». Проте, згідно з даними, зазначеними в автотранспортній накладній CMR від 04.04.2023 б/н, перевізником товарів виступає інша особа, а отже неможливо ідентифікувати надану декларантом довідку та рахунки з поставкою товарів за поданою електронною митною декларацією.
4. Загальна вартість товару згідно з проформою - інвойсом від 10.11.2022 №SAL-QTN- 2022-05907 складає - 96 986,40 дол.США, проте декларантом надані платіжні доручення на загальну суму 97 259,81 дол.США.
5. Заявлена у електронній митній декларації №23UA100100429456U6 загальна фактурна вартість - 12 202,80 дол.США (згідно із специфікацією №2 від 13.03.2023) не відповідає оплаченій сумі згідно наданих платіжних доручень.
6. В інвойсі від 13.03.2023 №ЕХ-02709 зазначено інші банківські реквізити, ніж у наданих платіжних документах від 19.12.2022 б/н та від 28.03.2023 б/н.
7. Копія митної декларації країни відправлення (Єгипет) від 13.04.2023 №190000229285 надана декларантом без урахування вимог ст. 254 МК України. Крім того, з окремих граф зазначеної експортної декларації з'ясовано, що вказані в ній вага та кількість не співпадають із заявленими до митного оформлення».
Декларанту запропоновано протягом 10 календарних днів для підтвердження заявленої митної вартості товарів надати додаткові документи, а саме: - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснювалися за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); - виписку з бухгалтерської документації; - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - переклад копії митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.
17.04.2023 позивачем додатково подано Київській митниці заяву «Щодо надання документів ТОВ «ЮК ДИСТРИБЬЮШН» по декларації №23UA100100429456U6» вих.№17/04-01 (код документа 9000) та додаткові документи: договір про транспортно експедиторське обслуговування №003052/21 від 04.01.2021 року (код документа т4301); заявку на транспортно - експедиторські послуги №20818 від 06.03.2023 року (код документа 9000).
17.04.2023 ТОВ «ЮК ДИСТРИБЬЮШН» отримано рішення про коригування митної вартості товарів №UA100100/2023/000006/2 від 17.04.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 100100/2023/000341.
Як зазначено у графі « 33» Рішення, підставами для застосування резервного методу визначення митної вартості Київською митницею визначено:
« 1. Декларантом не надано жодного транспортного документу з перевізником, зазначеним в CMR, а також не надані передбачені законодавством України документи, що містять відомості щодо витрат пов'язаних із транспортуванням оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України.
2. Декларантом не надано: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснювалися за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; переклад копії митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини».
У зв'язку із отриманням відмови у митному оформленні за основним методом, позивач надав згоду на випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом на підставі ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України у розмірі 94 215,05 грн (ввізне мито - 25 463,53 грн; ПДВ - 68 751,52 грн).
Товар випущений у вільний обіг за митною декларацією №23UA100100429530U0 від 17.04.2023.
Не погоджуючись з прийнятими рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, мотивував своє рішення тим, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного рішення щодо коригування митної вартості, а надані позивачем до митного оформлення документи спростовують сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що пов'язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно п. 23, 24 ч. 1 ст. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Статтями 49, 50 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. (ч. 1, 2 ст. 51 МК України).
Згідно ч.1 - 3 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами 1 - 2 статті 58 МК України визначено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч. 1 ст. 64 "Резервний метод" МК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Згідно ч. 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6 статті 53 МК України).
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч. 1 - 3 ст. 54 МК України).
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Частиною 1, 2 ст. 55 МК України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина 12 статті 264 МК України).
Отже митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).
При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Водночас приписи вказаних статей зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
Судом встановлено, що позивачем до митного оформлення подано пакет документів передбачених частиною другою статті 53 МК України, а саме:
- електронна митна декларація ІМ40ДЕ від 17.04.2023 року №23UA 100100429456116, як доказ: а) зазначення в «графі 20» умов поставки «FOB EG Port Said»; б) зазначення в «графі 31» всієї інформації про імпортований товар та виробника; в) зазначення в графі « 22» ціни товару «USD 12202,80»; г) надання повного переліку документів «графа 44 МД», що підтверджують заявлену митну вартість, встановлених ч. 2 ст. 53 МК України; д) відсутності розбіжностей даних митної декларації та поданим декларантом документам на вантаж;
- Інвойс від 13.03.2023 року №ЕХ-02709, яким підтверджується, що ціна товару за цією поставкою становить 12202,80 USD (позиції №2, №8, №11, №15 інвойсу);
- специфікація №2 до інвойсу №ЕХ-02709 від 13.03.2023, яким підтверджується, що вартість вантажу у контейнері CMAU7699492 становить 12202,80 дол.США;
- платіжні доручення в іноземній валюті АТ «Райффайзен Банк» б/и від 19.12.2022 року, б/н від 28.03.2023 року, як доказ оплати ТОВ «ЮК ДИСТРИБЬЮШН» вартості товару за поставкою згідно інвойсу №ЕХ-02709 у розмірі 97259.81 USD, зокрема за товар №2, №8, №11, №15 інвойсу;
- пакувальний лист №МАТ-РАС-2023-0073 3 від 26.03.2023 року, яким підтверджується кількість, найменування, вага вантажу у контейнері CMAU7699492/2, які повністю співпадають із даними електронної вантажної митної декларації;
- прайс лист KANDIL GLASS б/н від 01.12.2022, як доказ вартості кожної одиниці товару та країни походження товару;
- довідка про транспортні витрати ТОВ «ФЕЙРЛОДЖІКС» №0168 від 07.04.2023, як доказ, що транспортні витрати з перевезення вантажу в контейнері CMAU7699492 згідно коносаменту ALY8245, за маршрутом Порт Саїд, Єгипет - Констанца, Румунія - Орлівка. кордон України, включаючи вантажно - розвантажувальні роботи, склали 87 093,97 грн;
- договір про транспортно - експедиторське обслуговування №00305/21 від 04.01.2021 із заявкою на транспортно - експедиторські послуги №20818 від 06.03.2023, як доказ: І) експедитором за поставкою є ТОВ «ФЕЙРЛОДЖІКС»; 2) вартості транспортно - експедиторських послуг за поставкою; 3) права експедитора для виконання своїх зобов'язань за договором укладати від свого імені договори з автомобільними перевізниками;
- рахунки на оплату ТОВ «ФЕЙРЛОДЖІКС» №818 від 05.04.2023 на суму 481 667,69 грн, №832 від 07.04.2023 на суму 696 266,14 грн, якими підтверджується вартість транспортно - експедиторських послуг з перевезення вантажу за поставкою, зокрема за поставкою вантажу у контейнері CMAU7699492;
- платіжні інструкції AT «СЕНС БАНК» №5302 від 11.04.2023 на суму 481667,69 грн, №5303 від 11.04.2023 на суму 696266,14 грн, як доказ сплати ГОВ «ЮК ДИСТРИБЬЮШН» ТОВ «ФЕЙРЛОДЖІКС» транспортно - експедиторських послуг з перевезення вантажу за поставкою;
- лист ТОВ «ЮК ДИСТРИБЬЮШН» вих.№01/031-01 від 01.03.2023, як доказ, що страхування вантажу не здійснювалось.
Отже, позивачем надано вичерпний перелік документів, що підтверджують заявлену митну вартість, що передбачений ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України для цілей здійснення митного оформлення, в тому числі для визначення митної вартості товару за першим методом (ціна договору).
Вказані документи, не містять у собі будь-яких розбіжностей чи недостовірних відомостей.
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи відповідача, наведені в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, про те, що декларантом не надано жодного транспортного документу з перевізником, зазначеним в CMR, а також не надані передбачені законодавством України документи, що містять відомості щодо витрат пов'язаних із транспортуванням оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України. З матеріалів справи вбачається, що позивачем було надано митному органу документи, які належним чином підтверджують виграти на транспортування імпортованого товару до митного кордону України, а саме: довідку про транспортні витрати ТОВ «ФЕЙРЛОДЖІКС» (Експедитор) №0168 від 07.04.2023; договір про транспортно - експедиторське обслуговування №00305/21 від 04.01.2021; заявку на транспортно - експедиторські послуги №20818 від 06.03.2023; рахунки на оплату №818 від 05.04.2023, №832 від 07.04.2023.
При цьому, колегія суддів критично ставиться до інших виявлених відповідачем недоліків у документах, наданих позивачем та які не належать до документів, які підтверджують митну вартість товару, адже виявлені недоліки не можуть спростовувати заявлений позивачем рівень митної вартості товару, який підтверджується наданими належними та допустимими доказами, та не викликають у суду сумнівів у достовірності визначеної позивачем митної вартості товару.
Зі змісту спірного рішення Київської митниці вбачається, що митний орган не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за основним методом визначення митної вартості.
Водночас, колегія суддів вважає, що позивач надав митному органу для митного оформлення імпортованого товару документи, згідно з переліком, визначеним ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, які ідентифікують оцінюваний товар, містять об'єктивні та достовірні дані, які підтверджують заявлену митну вартість товару, кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
В той же час відповідачем ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанцій не надано жодних доказів недостовірності заявленої Товариством вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено наявності передбачених частиною третьою чи четвертою ст. 53 Митного кодексу України підстав для витребування від позивача (декларанта) додаткових документів, а саме відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Отже, відповідачем не наведено переконливих аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору.
Таким чином, відповідачем не надано до суду жодних належних та допустимих доказів того, що подані позивачем документи не дозволяли митному органу у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто, прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Київської митниці залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий суддя І.О. Грибан
Судді: В.Ю. Ключкович
О.М. Кузьмишина
(повний текст постанови складено 21.05.2025р.)