Справа № 580/3265/25 Суддя (судді) суду 1-ї інст.:
Віталіна ГАЙДАШ
Іменем України
21 травня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Сорочка Є.О.,
суддів Коротких А.Ю.,
Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії, починаючи з 01.01.2025 з обмеженням її максимального розміру понижуючими коефіцієнтами, запровадженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити, починаючи з 01.01.2025 виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимального розміру понижуючими коефіцієнтами, запровадженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з урахуванням раніше проведених виплат.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 відмовлено у відкритті провадження у справі.
Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив із того, що станом на 31.03.2025 у провадженні Черкаського окружного адміністративного суду вже перебуває інша адміністративна справа №580/22142/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо обмеження розміру його пенсії з 01.01.2025 максимальним розміром, в якому позивач, серед іншого, заявляє аналогічні позовні вимоги із одних та тих самих підстав, тому у відкритті провадження у вказаній справі №580/3265/25 необхідно відмовити.
Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що підстави для відмови у відкритті провадження у справі були відсутні.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.
За змістом частини пункту 6 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 170 КАС суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що для відмови у відкритті провадження у справі згідно пункту 4 частини першої статті 170 КАС мають бути дотримані обов'язкові щодо наявності невирішеного спору між тими самими сторонами (1), про той самий предмет (2) і з тих самих підстав (3).
Так, як встановив суд першої інстанції, у провадженні Черкаського окружного адміністративного суду перебуває справа №580/2214/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо зменшення відсоткового розміру основної пенсії позивачу з 88% до 70% грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити нарахуванню та виплату пенсії позивачу з 01.01.2023, 01.03.2024 та з 01.01.2025 у розмірі 88% від сум грошового забезпечення;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо обмеження пенсії максимальним розміром;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити нарахуванню та виплату пенсії позивачу з 01.01.2023, 01.03.2024 та з 01.01.2025 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
Таким чином, спір у справі №580/2214/25 стосується зменшення відсоткового розміру пенсії позивача та обмеження її максимальним розміром.
Натомість, як вже зазначалося, у даній справі позивач заявив позовні вимоги, які стосуються застосування відповідачем при розрахунку пенсії позивача понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
Таким чином, предмет та підстави позову у даній справі та справі №580/2214/25 суттєво відрізняються, що унеможливлює застосування положень пункту 4 частини першої статті 170 КАС.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції вказав, що позивачем були заявлені вимоги щодо:
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо перерахунку позивачу з 01.01.2025 пенсії шляхом застосування коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану»;
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області виплачувати позивачу з 01.01.2025 пенсію без обмеження її максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
Проте, як зазначалося, позивач у поданому позові просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії, починаючи з 01.01.2025 з обмеженням її максимального розміру понижуючими коефіцієнтами, запровадженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити, починаючи з 01.01.2025 виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимального розміру понижуючими коефіцієнтами, запровадженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з урахуванням раніше проведених виплат.
Тобто суд першої інстанції невірно встановив предмет та підстави даного спору, що призвело до ухвалення помилкового рішення про відмову у відкритті провадження у справі.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.
За змістом частини першої статті 320 КАС підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, порушено норми процесуального права які призвели до неправильного вирішення питання, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 34, 243, 311, 312, 320, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 31.03.2025, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя А.Ю. Коротких
Суддя Є.В. Чаку