Справа № 640/4462/21 Суддя (судді) першої інстанції: Златін Станіслав Вікторович
13 травня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Беспалова О. О.
суддів: Грибан І. О., Парінова А.Б.
за участю секретаря: Волошка О. Л.
представника позивача Кубіва С. І., представника відповідача Старовойта В. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року (місце ухвалення: місто Дніпро, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту 17.02.2025 року) у справі за адміністративним позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про припинення права на початок виконання будівельних робіт, скасування реєстрації декларації,-
Департамент з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , у якому просив суд:
- припинити право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 » від 29 грудня 2020 року №КВ101201228592;
- скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 » від 29 грудня 2020 року №КВ101201228592, замовник будівництва - ОСОБА_1 .
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.02.2021 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
На виконання вимог Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" справу передано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 року позовну заяву Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишено без руху після відкриття провадження у справі та надано позивачу строк 5-ть днів для усунення недоліків позовної заяви - надати суду докази сплати судового збору у розмірі 2270 грн. на платіжні реквізити, які вказані в ухвалі суду.
На виконання вимог ухвали позивачем до суду першої інстанції направлено докази сплати судового збору та клопотання про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви від 03.02.2025 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року відмовлено у задоволенні заяви Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви від 03.02.2025 року, а позовну заяву на підставі п.7 ч.1 ст. 240 КАС України позовна заява підлягає залишенню без розгляду, оскільки позивач у встановлений строк не усунув недоліки позовної заяви.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, ухвалу суду першої інстанції та справу направити для продовження розгляду.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що на момент винесення оскаржуваної ухвали ним вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху виконано, зокрема додано докази сплати судового збору у сумі 2270,00 грн, при цьому обґрунтовано неможливість виконати вимоги суду у п'ятиденний строку оскільки два з них припадають на вихідні.
До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Так, згідно з правилами статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (частина перша). В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина друга).
Приписами частин 13, 14 та 15 ст. 170 КАС України встановлено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
При цьому, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Аналіз нормативного тлумачення наведених процесуальних норм дає підстави для висновку, що у разі невідповідності поданої позовної заяви приписам ст. ст. 160, 161 цього Кодексу після відкриття провадження по справі така позовна заява залишається без руху ухвалою суду, в якій визначається спосіб і строк усунення виявлених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Якщо в установлений судом в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху строк позивач не усуне недоліки, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду.
Повертаючись до розглядуваної ситуації варто зазначити, що ухвалою від 31 січня 2025 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд залишив без руху позовну заяву Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з установленням п'ятиденного строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання до суду доказів сплати судового збору.
Копію вказаної ухвали направлено судом в електронний кабінет позивача у підсистемі «Електронний суд» та доставлено адресату 31.01.2025 року о 02:05, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Отже, ухвала про залишення позовної заяви без руху вважається врученою позивачу 31.01.2025 року. Відповідно, п'ятиденний строк виконання вимог цієї ухвали закінчувався 06.02.2025 року.
04.02.2025 року позивач засобами поштового зв'язку подав заяву про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви від 03.02.2025 року, яка мотивована тим, що процедура сплати судового збору державним органом потребує фінансування за відповідним бюджетним призначенням, а також проходження процедури погодження та провеження виплат через органи казначейства, що у свою чергу займає значний проміжок часу; ухвала суду від 30.01.2025 року надійшла до позивача перед вихідними днями, що унеможливило проходження процедури погодження та проведення виплат через органи казначейства; сплата судового збору не повинна перешкоджати доступу до правосуддя.
11.02.2025 року позивач засобами системи Електронний суд подав заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої додав копію платіжного доручення від 10.02.2025 року № 14 на суму 2270 грн.
До заяви про усунення недоліків позовної заяви позивач повторно надав заяву про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви від 03.02.2025 року.
Таким чином, на момент винесення ухвали про залишення позову без розгляду, у зв'язку із не усуненням позивачем недоліків такої позовної заяви, останнім надано на адресу суду документ про сплату судового збору, що вимагався.
Втім, враховуючи, що недоліки позовної заяви усунуто позивачем після 06.02.2025 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 позов залишено без розгляду.
Втім, колегія суддів уважає передчасним такий висновок суду першої інстанції з огляду на таке.
Право на звернення до суду реалізується у спосіб подання в установленому порядку позовної заяви, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.
Умовою прийнятності позовної заяви до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у ст 160, 161 КАС України, а також дотриманні термінів її подачі, обов'язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку звернення, подання відповідного клопотання про його поновлення.
Водночас, якщо подана позовна заява оформлена з порушенням вимог, то вона залишається судом без руху для усунення виявлених.
Отже, залишення позовної зави без руху, це процесуальна дія, яка застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків та дотримання порядку її подання.
Так, ухвалою суду від 30 січня 2025 року від позивача вимагалося надати докази сплати судового, за наслідками розгляду якої Дніпропетровським окружним адміністративним судом постановлено ухвалу від 17 лютого 2025 року про залишення позову без розгляду.
Між тим, установлюючи в ухвалі від 30 січня 2025 року строк для усунення позивачем недоліків позовної заяви, Дніпропетровський окружний адміністративний суд Шостий мав би зважити на те, що такий строк має бути достатнім для виконання вимог цієї ухвали.
Відповідно до частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Згідно зі статтею 119 КАС України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.
Отже, встановлений судом строк повинен бути достатнім і розумним для вчинення процесуальної дії, тобто бути реальним для виконання вимог суду.
Колегія суддів наголошує, що прийняття судом процесуального рішення у вигляді ухвали про залишення позовної заяви без руху повинно відповідати поставленій меті - прийняття до розгляду позовної заяви, яка відповідає вимогам КАС України. Звідси слідує, що позивач повинен мати достатньо часу для усунення виявлених судом недоліків про які вказано судом.
У цьому зв'язку варто звернути увагу, частина друга статті 169 КАС України передбачає, що строк усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, не заперечуючи дискрецію адміністративного суду щодо встановлення строку для усунення недоліків позовної заяви, процесуальний закон надає можливість суду встановлювати десятиденний строк для усунення недоліків, який у розумінні законодавця є достатнім для вчинення відповідної процесуальної дії.
Застосовуючи наведені положення КАС України у розрізі розглядуваної ситуації, колегія суддів дійшла висновку, що встановлений судом першої інстанції в ухвалі від 30.01.2025 року строк у п'ять днів для усунення Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) недоліків позовної заяви був дещо стислим для надання суду відповідних документів, враховуючи, у тому числі враховуючи ту обставину, що позивач державний орган здійснює сплату судового збору з дотриманням певної процедури із залученням органів казначейства, а наданий судом п'ятиденний строк на усунення недоліків включав два вихідні дні.
При цьому, надані докази підтверджують доводи апелянта, що ним вжито усі можливі заходи для своєчасного виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху, а судовий збір сплачено 10.02.2025 року, а про необхідність додаткового часу для усунення недоліків позивач повідомляв суду заявою від 03.02.2025 року.
Такими діями позивач продемонстрував добросовісну поведінку щодо намагання належним чином виконати процесуальний обов'язок щодо виконання вимог ухвали суду в найкоротший строк, а також те, що не мав на меті затягування розгляду справи.
Колегія суддів вважає за необхідне акцентувати, що застосовуючи процесуальні норми суд має керуватися принципом розумності відповідно до якого застосування цих норм має бути спрямованим на досягнення легітимної мети, уникаючи надмірного формалізму, що може порушувати право особи на доступ до суду.
Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зауважував про різницю між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
Колегія суддів уважає, що буквальне тлумачення процесуального закону та формальність застосованого судом першої інстанції підходу при встановленні позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що спірна ухвала суду про повернення позовної заяви є передчасною та підлягає скасуванню.
За цих умов, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, а висновки суду про наявність підстав для залишення позову без розгляду безпідставними.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 294, 308, 310, 312, 315, 320, 322, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про припинення права на початок виконання будівельних робіт, скасування реєстрації декларації задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року скасувати.
Справу № 640/4462/21 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя І. О. Грибан
Суддя А. Б. Парінов
(Повний текст постанови складено 20.05.25)