Справа № 620/11916/24 Суддя (судді) першої інстанції: Олена ЛУКАШОВА
19 травня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Ганечко О.М.,
Кузьменка В.В.,
При секретарі: Долинській Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Міністерства у справах ветеранів України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства у справах ветеранів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства у справах ветеранів України, в якому просив:
- визнати протиправними та скасувати рішення міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», утвореної Міністерством у справах ветеранів України, від 14 грудня 2023 року №11/ІІІ/3/2 щодо позбавлення статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Міністерство у справах ветеранів України, в особі міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», утвореної Міністерством у справах ветеранів України, прийняти рішення про надання статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 .
Позов обґрунтовано тим, що скасування наданого йому статусу «Учасник бойових дій» внаслідок відкликання документів є необґрунтованим, оскільки такі дії не відповідають положенням пункту 8-1 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413, враховуючи, що до Міністерства у справах ветеранів України не надходили документи від державних органів чи підрозділів стосовно позбавлення позивача наданого статусу.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року позовні вимоги - задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано рішення міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», утвореної Міністерством у справах ветеранів України, від 14 грудня 2023 року №11/ІІІ/3/2 щодо позбавлення статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 .
Зобов'язано Міністерство у справах ветеранів України поновити ОСОБА_1 статус учасника бойових дій.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції у своєму рішенні не встановив наявність протиправних дій відповідача, а також не врахував, що міжвідомча комісія не має обов'язку чи повноважень встановлювати підстави відкликання наданих свідчень.
На думку скаржника, у спірних правовідносинах відповідач не зобов'язаний з'ясовувати мотиви подання заяв свідками та з'ясовувати обставини, що спонукали до відмови заявників від своїх попередніх свідчень, що вказує про правомірність прийнятого рішення.
Cторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, а подання відзиву на апеляційну скаргу в письмовій формі відповідно до статті 304 КАС України є правом, а не обов'язком учасників справи, колегія суддів у відповідності до частини другої ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у силу вимог частини четвертої ст. 229 КАС України, оскільки сторони у судове засідання не з'явились.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 04.03.2022 по 04.04.2022, позивач у складі добровольчого підрозділу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » брав участь у несенні чергування на блокпостах, патрулюванні міста Чернігів, виготовлянні «Коктейлі Молотова», встановленні інженерних протитанкових споруд, підготовці оборонних позиції (окопів), виконував завдання по перевірці наявності ворожих диверсійно-розвідувальних груп у лісопарку «Ялівщина» брав участь в охороні об'єкта критичної інфраструктури.
У подальшому, позивач звернувся до Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) інвалідності волонтерів і деяких інших категорій осіб, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» із заявою від 27.09.2023 про надання йому статусу учасника бойових дій як такому, що брав безпосередню участь у взаємодії зі Збройними Силами України у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів з 24.02.2022 по 25.03.2022.
До заяв позивачем було додано: спільні нотаріально завірені свідчення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , копії посвідчень УБД гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , копії довідок про безпосередню участь особи у заходах щодо гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , копію військового квитка ОСОБА_4 .
У свою чергу, на підставі трьох свідчень учасників бойових дій рішенням міжвідомчої комісії від 16.11.2023 № 10/ІІІ/14/10 позивачу надано статус учасника бойових дій (а.с. 71).
Однак, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 надіслали до Міжвідомчої комісії заяви, у яких просили не враховувати подані ними свідчення стосовно безпосередньої участі позивача у період з 04.03.2022 по 04.04.2022 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в місті Чернігові, мотивовані тим, що ними не вірно витлумачено ознаки, за якими особи можуть належати до категорії учасників бойових дій та завдання, які такими особами мають виконуватись. У вказаних заявах було повідомлено, що позивач брав участь у несенні чергування на блокпостах, патрулюванні міста Чернігів, однак відомості про його участь у виконанні бойових завдань, бойових зіткнень з військами рф заявникам не відомі.
Як наслідок, Міжвідомча комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) інвалідності волонтерів і деяких інших категорій осіб рішенням від 14.12.2023 №11/ІІІ/3/2 позбавила позивача статусу учасника бойових дій відповідно до абзацу 8 пункту 8-1 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413.
Вважаючи вказані дії протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки в основу оскаржуваного рішення міжвідомчої комісії про позбавлення позивача статусу учасника бойових дій, були покладені заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про відкликання свідчень, без врахування підстав такого відкликання, вказане свідчить про необґрунтованість спірного рішення та, як наслідок, наявність підстав для скасування рішення від 14.12.2023 №11/ІІІ/3/2 про позбавлення позивача статусу учасника бойових дій.
Оскільки рішення від 14.12.2023 №11/ІІІ/3/2 про позбавлення позивача статусу учасника бойових дій є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність зобов'язання відповідача поновити позивачу статус учасника бойових дій.
Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
У силу вимог частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус ветеранів війни визначено Законом України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон №3551-XII).
Відповідно до статті 5 Закону №3551-XII учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
У свою чергу, стаття 6 Закону №3551-XII містить вичерпний перелік осіб, які можуть бути визнані учасниками бойових дій, серед яких особи, які з 24 лютого по 25 березня 2022 року відповідно до Закону України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України» або у складі добровольчих формувань у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною прикордонною службою України, Національною поліцією, Національною гвардією України, Службою безпеки України та іншими утвореними відповідно до закону військовими формуваннями та правоохоронними органами брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб, а також райони проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначаються Кабінетом Міністрів України. Порядок позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України.
Підставою для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, є довідка, видана командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України та інших утворених відповідно до закону військових формувань чи правоохоронних органів, у взаємодії з якими особа сама або у складі добровольчого формування брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, про період участі у таких заходах.
У разі відсутності довідки, передбаченої абзацом п'ятим цього пункту, підставою для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, є зокрема свідчення (заява) не менше ніж трьох свідків (одним із яких є командир підрозділу, в зоні відповідальності якого перебувала особа або добровольче формування, у складі якого особа брала участь у здійсненні відповідних заходів) про період безпосередньої участі в здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів.
До уваги беруться свідчення (заяви) осіб, підпис на яких засвідчений нотаріально, яким встановлено статус учасника бойових дій відповідно до абзацу першого пункту 19 частини першої цієї статті та/або статус особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 частини другої статті 7 цього Закону та які мають документальне підтвердження своєї участі у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за період, за який вони свідчать.
До періоду безпосередньої участі особи, зазначеної в абзаці першому цього пункту, у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, включається період, підтверджений усіма свідками.
Аналогічні вимоги щодо підстав та порядку отримання статусу учасника бойових дій містить Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413 (далі - Порядок №413, у редакції, чинній в період виникнення спірних правовідносин).
У силу вимог пункту 5 Порядку №413 рішення про надання та позбавлення статусу учасника бойових дій приймається: міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яка утворюється Мінветеранів (далі - міжвідомча комісія), - у разі виникнення спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання, та стосовно осіб, зазначених в абзацах четвертому та шостому пункту 2 цього Порядку.
Для надання статусу учасника бойових дій особи, зазначені в абзаці шостому пункту 2 цього Порядку, або командири добровольчих формувань, у складі яких такі особи брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, подають на розгляд міжвідомчої комісії документи, передбачені пунктом 4 цього Порядку для таких осіб, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій (пункт 6 Порядку №413).
Міжвідомча комісія розглядає документи, надіслані комісіями, особами, зазначеними в абзацах четвертому і шостому пункту 2 цього Порядку, або командирами добровольчих формувань, у складі яких такі особи брали участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та в разі потреби уточнює інформацію про осіб, стосовно яких вони подані (надсилає необхідні запити тощо), заслуховує пояснення таких осіб, свідків, представників державних органів та в місячний строк з дня надходження документів (уточненої інформації) приймає рішення про надання (відмову в наданні) статусу учасника бойових дій, про що інформує комісії чи осіб, які звернулися до міжвідомчої комісії.
Аналіз вищевикладених норм свідчить про те, що чинним законодавством України визначено чіткий перелік документів, за наявності яких, особам, які в період з 24 лютого по 25 березня 2022 року брали участь у здійсненні заходів, надається статус учасника бойових дій, а саме:
1) довідка, видана командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України та інших утворених відповідно до закону військових формувань чи правоохоронних органів, у взаємодії з якими особа сама або у складі добровольчого формування брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, про період участі у таких заходах;
2) свідчення (заява) не менше ніж трьох свідків (одним із яких є командир підрозділу, в зоні відповідальності якого перебувала особа або добровольче формування, у складі якого особа брала участь у здійсненні відповідних заходів) про період безпосередньої участі в здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів;
3) свідчення (заява) не менше ніж двох свідків, які брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, про період безпосередньої участі осіб, зазначених у цьому абзаці, у таких заходах, а також медичні документи, що підтверджують отримання особою поранення, контузії, каліцтва під час безпосередньої участі у здійсненні таких заходів (для осіб, які отримали поранення, контузію, каліцтво, що унеможливило подальше виконання ними відповідних завдань (крім випадків необережного поводження із зброєю, самокалічення).
З матеріалів справи вбачається, що на адресу Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) інвалідності волонтерів і деяких інших категорій осіб надійшла заява позивача про надання статусу учасників бойових дій відповідно до пункту 25 частини першої статті 6 Закону №3551-ХІІ як такого, що в період з 24 лютого по 25 березня 2022 року у складі добровольчого формування, у взаємодії із Збройними Силами України, брав участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської федерації проти України, перебуваючи в місті Чернігові.
До заяви позивачем було надано нотаріально завірені покази трьох свідків про період безпосередньої участі особи здійснення відповідних заходів, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів.
Відповідно, у силу вимог Закону №3551-ХІІ та Порядку №413 свідчення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які підтвердили період безпосередньої участі позивача у відповідних заходах та перелік завдань які виконував позивач, стали підставою для прийняття Комісією рішень про надання позивачу статусу учасників бойових дій.
Однак, у подальшому вказані особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 надіслали до Міжвідомчої комісії заяви, у яких просили не враховувати подані ними свідчення стосовно безпосередньої участі позивача у період з 04.03.2022 по 04.04.2022 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в місті Чернігові, мотивовані тим, що ними не вірно витлумачено ознаки, за якими особи можуть належати до категорії учасників бойових дій та завдання, які такими особами мають виконуватись. У вказаних заявах було повідомлено, що позивач брав участь у несенні чергування на блокпостах, патрулюванні міста Чернігів, однак відомості про його участь у виконанні бойових завдань, бойових зіткнень з військами рф заявникам не відомі.
Як наслідок, Міжвідомча комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) інвалідності волонтерів і деяких інших категорій осіб рішенням від 14.12.2023 №11/ІІІ/3/2 позбавила позивача статусу учасника бойових дій відповідно до абзацу 8 пункту 8-1 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413.
Так, пунктом 8-1 Порядку №413 передбачено, що комісія або міжвідомча комісія позбавляє статусу учасника бойових дій у разі, в тому числі, виявлення факту подання недостовірної інформації про участь в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх проведення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, або подання недостовірних даних про особу.
Рішення про позбавлення статусу учасника бойових дій приймають ті комісії, які його надавали, або їх правонаступники.
Підставою для позбавлення комісією або міжвідомчою комісією статусу учасника бойових дій осіб, зазначених у пункті 2 цього Порядку, є документи державних органів, військових частин (органів, підрозділів) або підприємств, установ та організацій, матеріали службових перевірок та інші документи, що встановлюють факт подання недостовірної інформації про участь особи в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх проведення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, або подання недостовірних даних про неї, надіслані ними на розгляд комісії або міжвідомчої комісії для прийняття відповідного рішення.
Комісія або міжвідомча комісія в місячний строк із дня надходження документів приймає рішення про позбавлення статусу учасника бойових дій.
Слід зазначити, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , у наданих заявах про неврахування раніше поданих ними свідчень щодо участі позивача у заходах, було зазначено про неправильне тлумачення ознак, за якими особи можуть належати до категорії учасників бойових дій та завдання, які такими особами мають виконуватись.
Тобто, на розгляд Комісії надійшли документи щодо подання недостовірних даних (інформації) про участь позивача у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в місті Чернігові.
У той же час, в суді першої інстанції ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 допитані як свідки підтвердили, що позивач отримав зброю та у складі добровольчого підрозділу «Хантер» брав участь у несенні чергування на блокпостах, патрулюванні міста Чернігів, виготовлянні «Коктейлі Молотова», встановленні інженерних протитанкових споруд, підготовці оборонних позиції (окопів), виконував завдання по перевірці наявності ворожих диверсійно-розвідувальних груп у лісопарку «Ялівщина» брав участь в охороні об'єкта критичної інфраструктури, а саме, водонапірної станції, у період березень - квітень 2022 року, знаходячись безпосередньо під обстрілами артилерії військ російської федерації, на території міста Чернігів, який у період з 24.02.2022 до 31.03.2022 відносився до зони активних бойових дій, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведеться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією».
Зокрема, свідок ОСОБА_3 повідомив, що він проходив військову службу, є учасником бойових дій, познайомився з позивачем під час захисту моста на АДРЕСА_1 , потім разом з позивачем готували «Коктейлі Молотова», готувалися до опору окупантам (копали окопи, набирали пісок в мішки), ДРГ на вулиці Київській не було, але одного разу зупинили підозрілу особу. Підтвердив, що був у нотаріуса та надавав свідчення, а потім дійсно відмовився, лише з тих підстав, що не пам'ятав прізвище позивача. Але зараз побачивши обличчя він дійсно пам'ятає, що разом з позивачем здійснювали заходи по обороні м. Чернігова.
Свідок ОСОБА_5 пояснив, що він проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , був знайомий з позивачем, ще до війни разом працювали, потім не спілкувались, але коли почалася облога, то свідок проходив службу в м. Чернігові і постійно проїзжав через блок пост по вул. Київській, де й бачив щодня позивача з 06.03.2022, а потім вже 20 або 21 березня 2022 року два дні підряд позивача на водокачці, там де артезіанські свердловини на «Ялівщині». Позивач був зі зброєю, також повідомив, що на той час всіх хто перебував у м. Чернігові обстрілювали у тому числі і по блокпостам і бачив, як позивач тягав бетонні блоки, бо там розбомбили. Разом з позивачем не знаходився, але постійно бачив до 30 березня 2022 року. Про участь позивача у безпосередніх зіткненнях з військовими російської федерації свідку не відомо.
Свідок ОСОБА_6 пояснив, що з позивачем познайомився після початку війни десь на 3 день, коли разом отримували зброю. Потім прибули разом з позивачем та іншими на блокпост на вул. Київській. Командиром призначили ОСОБА_8 , облаштовували блокпост, копали окопи, набирали мішки з піском, обладнували вогняні точки, патрулювали вулиці, десь через 2 дні підійшов взвод Збройних Сил, якому вони були підпорядковані, командиром від Збройних сил на блокпосту був ОСОБА_2 . Разом патрулювали водокачку на «Ялівщині», оскільки її постійно обстрілювали і координати давали люди і щоб цьому запобігти вони здійснювали патрулювання в денний час, в нічний час - не патрулювали. У вказаних заходах брали участь десь з 26 лютого 2022 року до 4 квітня 2022 року (після відходу російських військ десь 2 дні ще були на блокпосту, поки не поступила команда від військових залишити блокпост). Команди від Збройних Сил України надавав ОСОБА_2 . У безпосередніх зіткненнях з військовими російської федерації участі не брали.
Свідок ОСОБА_7 повідомив, що позивач прийшов до другого відділення десь у березні 2022 року. Разом з позивачем облаштовували блокпост на вул. Київській, копали окопи, охороняли свердловини водоканалу, які граничили з парком «Ялівщина» звідки очікували ворожих ДРГ. Вказані дії здійснювали лише в денний час у період з березня по квітень 2022 року.
Слід зауважити, що матеріали справи не містять доказів участі позивача в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, у забезпеченні їх проведення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та Комісія, приймаючи спірне рішення, не виходила за межі своїх повноважень, а керувалась обставинами, які були встановлені після надання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , заяв про неврахування раніше поданих ними свідчень щодо участі позивача у відповідних заходах.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що вказаним свідкам ОСОБА_7 та ОСОБА_6 було відмовлено у скасуванні рішення про позбавлення їх статусу учасника бойових дій, що підтверджується рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року у справі №620/2643/24, тобто дані особи самі безпосередньо не мають такого статусу учасників бойових дій, оскільки не приймали участь в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, у забезпеченні їх проведення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
У силу вимог частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
При цьому, слід зазначити, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не надавали жодних пояснень як свідки в суді першої інстанції, та у Комісії відсутній обов'язок з'ясовувати причини подання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заяв про відкликання попередньо наданих ними свідчень.
Враховуючи, що виключно свідчення вказаних громадян ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 покладені в основу прийнятого рішення про надання позивачу статусу учасника бойових дій, які надані ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та у подальшому були відкликані, тому колегія суддів погоджується із позицією відповідача про обґрунтованість спірного рішення, та враховуючи, що Комісія прийняла оскаржуване рішення у законний спосіб, тобто на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, колегія суддів приходить до переконання про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.
У силу вимог частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Міністерства у справах ветеранів України - задовольнити.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року - скасувати.
Прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства у справах ветеранів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді О.М. Ганечко
В.В. Кузьменко