Справа № 640/38485/21
про залишення апеляційної скарги без руху
19 травня 2025 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Черпак Ю.К., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Державна казначейська служба України, про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
В апеляційній скарзі, поданій 06 травня 2025 року (відповідно до дати прийняття поштового відправлення), Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві просить скасувати зазначене рішення суду в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове, яким відмовити у їх задоволенні.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини другої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскаржуване рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року прийнято у порядку письмового провадження.
Апеляційну скаргу Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві подано 06 травня 2025 року, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження, однак всупереч вимогам пункту 8 частини першої та пункту 4 частини п'ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційній скарзі не зазначено дату отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується, та не додано доказів на підтвердження цієї обставини (конверт, в якому судове рішення було надіслано адресату, чи довідка поштового відділення зв'язку, або інформація з особистого кабінету в підсистемі «Електронний суд»).
В апеляційній скарзі в обґрунтування підстав для поновлення строку звернення до апеляційного суду апелянт посилається на воєнний стан в Україні та часті повітряні тривоги, які давали право працівникам установи бути відсутніми на роботі в цей період.
Дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому, остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Верховний Суд у постанові від 03 листопада 2022 року у справі № 560/15534/21 та ухвалах від 27 липня 2022 року у справі №560/1209/22, від 26 липня 2022 року у справі № 560/19843/21 щодо питання поновлення строків звернення до суду, які пропущено у зв'язку з обставинами воєнного стану, зазначив, що саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.
Окрім того, Верховний Суд у постанові 02 серпня 2023 року у справі № 620/830/23 констатував, що дійсно, введений в країні воєнний стан суттєво ускладнює (інколи унеможливлює) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади (місцевого самоврядування). Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов'язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Апелянт не надав доказів того, що повітряні тривоги в період 30-денного строку на подачу апеляційної скарги порушили нормальну діяльність державної установи, призвели до зупинення виконання працівниками свої функціональних обов'язків, зокрема, юридичною службою, чи до повного блокування її роботи.
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві оскаржує рішення суду, яким визнано протиправними дії щодо відмови у нарахуванні та виплаті пенсії в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06 червня 1996 року № 230/96-ВР» та зобов'язано здійснити таке нарахування та виплату.
Обсяг апеляційної скарги і, зокрема її мотивувальної частини, не свідчить про необхідність затрат значного часу на її складання і подачу. Тому, надсилання апеляційної скарги після спливу 30 денного строку на апеляційне оскарження є надмірним часом на виготовлення зазначеного процесуального документу в правовідносинах, що не є складними.
При цьому колегія суддів враховує, що апелянт не послався як на причину пропуску строку звернення до апеляційного суду на несвоєчасне отримання копії рішення суду, яке оскаржується, чи на тривалу необізнаність з існуванням такого рішення і його змістом.
Дані Єдиного державного реєстру судових рішень свідчать про те, що для загального доступу оскаржуване рішення суду від 03 квітня 2025 року було наявним з 07 квітня 2025 року.
У зв'язку з наведеним, посилання апелянта на воєнний стан в Україні, як поважну причину для поновлення строків, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки доказів на підтвердження того, що він створив істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного вчинення процесуальних дій, не надано.
Таким чином, наведені апелянтом доводи не можуть бути підтвердженням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Отже, Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху належить подати до Шостого апеляційного адміністративного суду заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважності причин його пропуску та з додаванням доказів на підтвердження цієї обставини, в тому числі належних доказів про отримання оскаржуваного судового рішення.
Керуючись статтями 132, 169, 296, 298, частиною другою статті 321, частиною другою статті 325, статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Державна казначейська служба України, про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Роз'яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, у відкритті апеляційного провадження може бути відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.К. Черпак