Березівський районний суд Одеської області
21.05.2025
Справа № 494/964/25
Провадження № 3/494/373/25
21 травня 2025 року м. Березівка
Суддя Березівського районного суду Одеської області Рябчун А. В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від ДПП УПП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 зачастиною 1 статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
08 травня 2025 року до Березівського районного суду Одеської області надійшла адміністративна справи за протоколом серії ВАБ №220891 від 28 квітня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 164 КУпАП.
Відповідно до протоколу серії ВАБ №220891 від 28 квітня 2025 року про адміністративне правопорушення вбачається, що 28.04.2025 року о 08:59 год. в м. Березівка, вул. Михайла Грушевського, 1а, водій ОСОБА_1 , керуючи Geely Mr-7151а, р.н. НОМЕР_1 , надавав послуги з перевезення однієї пасажирки в режимі «Таксі» по маршруту з залізничної станції, вул. Пристанційна - вул. Михайла Грушевського, 1 а, м. Березівка за оплату 70 грн. без державної реєстрації, як суб'єкта господарювання та без отримання ліцензії на право проводження даного виду господарської діяльності, чим порушив п. 24 ст. 12 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», ст. 3, 19 Господарського кодексу, ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 164 КУпАП.
У судове засідання 21 травня 2025 року ОСОБА_1 не з'явився. 21 травня 2025 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Волкова О.Л. надійшли письмові пояснення по справі в яких просив закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. В судовому засіданні адвокат Волков О.Л. просив закрити провадження по справі на підставах зазначених у письмових поясненнях.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне провадження по справі закрити з таких підстав.
Згідно із частиною 1 статті 164 КУпАП передбачена відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Об'єктом правопорушення, передбаченого частиною 1статті 164 КУпАП, є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності. Господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
У свою чергу, суб'єктом правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 КУпАП, є суб'єкт господарювання, його посадова особа, яка здійснює господарську діяльність без відповідного дозволу (ліцензії).
Разом з тим, суду не надано взагалі жодного доказу того, що ОСОБА_1 здійснював перевезення пасажирів в режимі таксі без відповідної ліцензії. Також матеріали справи не містять інформації про особу («пасажирку»), якій нібито надавав послуги ОСОБА_1 , підтверджуючих документів про сплату коштів за «надані послуги». Свідки вказаної події відсутні, пояснення ОСОБА_1 не надавав.
Оцінка доказів, відповідно до статті 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Відповідно до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічного роду положення закріплено і у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Крім того, відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Суд наголошує, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення за своєю правовою природою не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Проте, як встановлено вище, управлінням поліції, крім протоколу про адміністративне правопорушення, не надало жодного доказу на підтвердження вини ОСОБА_1 .
Суд не є тим органом, який збирає докази на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Це обов'язок органу, який складає протокол, і так само як і обов'язок доведення вини під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, також не повинна доводити свою вину чи невинуватість.
Отже, суду не надано переконливих доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення за частиною 1 статті 164 КУпАП.
Крім того, суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, може бути лише суб'єкт господарювання.
За таких обставин, суд не вбачає в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого частиною 1статті 164 КУпАП, оскільки суду не надано доказів того, що він є суб'єктом даного складу правопорушення.
Отже, зміст правопорушення, викладений у протоколі, не відповідає ознакам правопорушення, за яке передбачена відповідальність за частиною 1 статті 164 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, ОСОБА_1 не може вважатися таким, що вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 статті 164 КУпАП, а тому справу про адміністративне правопорушення відносно нього слід закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного і керуючись статтями 247, 268, 283-284 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Березівський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: А. В. Рябчун