справа № 492/1679/24
провадження № 2/492/398/25
Іменем України
20 травня 2025 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Варгаракі С.М.,
за участю секретаря судового засідання - Богдан А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі за текстом - АТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернулося до суду із зазначеною позовною заявою до відповідача, в якій просило стягнути заборгованість за кредитним договором на загальну суму 44191,19 грн., а також судові витрати, посилаючись на те, що між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» і ОСОБА_1 19 липня 2018 року був укладений кредитний договір б/н шляхом підписання Анкети-заявипро приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, відповідно до умов якого АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надав, а відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту, розмір якого у подальшому був збільшений до 37000,00 грн., на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом, розмір яких у подальшому було збільшено до 40,8 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом. АТ КБ «ПРИВАТБАНК» повністю та в строки виконав свої зобов'язання за вищевказаним кредитним договором, однак відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконував, внаслідок чого станом на 17 листопада 2024 року у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за простроченим тілом кредиту та простроченими відсотками, яка склала загальну суму 44191,19 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача, оскільки останній ухилився від добровільного погашення заборгованості по вищевказаному договору.
Представник позивача про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, у судове засідання не з'явився, але до суду від нього надійшло клопотання, в якому просив суд про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, у разі неявки відповідачки у судове засідання не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач про дату, час і місце судового засідання двічі повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової повістки за останньою відомою адресою реєстрації, проте вона повернулася до суду без вручення адресату з довідкою АТ «Укрпошта» - «адресат відсутній за вказаною адресою», тому відповідно до пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України відповідач вважається повідомленим належним чином. Відзив на позов та заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не подав. Інших заяв і клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.
Судом враховується рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011 згідно з яким у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві), яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.
Суд зауважує, що наразі у суду відсутні можливості повідомлення відповідача за допомогою інших засобів зв'язку, а подальші, додаткові дії щодо направлення виклику відповідачеві до суду за місцем його реєстрації призведуть лише до затягування розгляду справи.
Правом на подання відзиву у встановлений судом строк відповідач не скористався, про наслідки ненадання учасником справи заяв по суті справи у встановлений судом строк був повідомлений в ухвалі про відкриття провадження у справі.
У відповідності до статті 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.
Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 1 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18.
Згідно з постановою Верховного Суду від 18 березня 2021 року за справою № 911/3142/19 надіслання листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб говорити про належне повідомлення, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю суду.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30 листопада 2022 року у справі № 760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св33), 31 серпня 2022 року у справі №760/17314/17), якщо адресат відсутній за вказаною у повістці адресою, то вона вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки.
Враховуючи позицію Верховного Суду, суд вважає, що відповідачка належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи та справу можливо розглянути за її відсутності.
Враховуючи повторну неявку належним чином повідомленого відповідача у судове засідання, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України суд, за згодою представника позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із зобов'язального права, пов'язані з ухиленням боржника від виконання своїх обов'язків з повернення кредитних коштів кредитору, тому при вирішенні спору між сторонами слід керуватися Цивільним Кодексом України.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Між АТ КБ «Приватбанк» (а.с. 9, 10-11, 12) та ОСОБА_1 (а.с. 117-118) відповідно до Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку 19 липня 2018 року був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого позивач передав кредит відповідачу у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, розмір якого у подальшому був збільшений до 37000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом розмір яких у подальшому було збільшено до 40,8 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом на строк 12 місяців з пролонгацією (а.с. 52, 53, 54-65).
В порушення умов зазначеного кредитного договору відповідач взяті на себе зобов'язання не виконував, внаслідок чого в нього виникла заборгованість перед позивачем, яка згідно розрахунку, наданого позивачем, станом на 17 листопада 2024 року з урахуванням заборгованості за простроченим тілом кредиту, простроченими відсотками склала загальну суму 44191,19 грн. (а.с. 25-32, 33, 34-36).
З виписки за договором б/н за період з 19 липня 2018 року по 20 листопада 2024 року вбачається, що відповідач ОСОБА_1 користувався кредитним коштами (а.с. 37-49).
Згідно з вимогами статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У відповідності з частиною 2 статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Відповідно до частини 2 статті 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Отже, акцептуючи пропозицію банку відповідач своїм підписом у Анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку підтвердив, що між ним та позивачем досягнуто згоди щодо всіх істотних умов Договору, які передбачені чинним законодавством України для такого роду договорів, в тому числі договору банківського рахунку та кредитного договору.
Судом встановлено, що між сторонами виникли зобов'язальні правовідносини, в тому числі і ті, що витікають з кредитного договору.
Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що АТ КБ «Привабанк», позивачем у справі, був наданий кредит в розмірі та на умовах, передбачених вищезазначеним кредитним договором, однак, відповідач всупереч вимог чинного законодавства та Анкети-заяви і Умов та правил надання банківських послуг належним чином свої зобов'язання з повернення кредиту та відсотків за користування кредитом не виконав та не здійснив повернення кредиту та сплати відсотків у повному обсязі у встановлені строки. Ці обставини не підлягають доказуванню, оскільки про них зазначено в позовній заяві та вони не спростовані відповідачем.
Згідно з розрахунком заборгованості та випискою по рахунку, наданих позивачем, на підтвердження наявності заборгованості відповідача перед банком, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на 17 листопада 2024 року становить 44191,19 грн., у тому числі: заборгованість за простроченим тілом кредиту - 36075,44 грн., заборгованість за простроченими відсотками - 8115,75 грн. (а.с. 25-36, 37-49).
Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідачем суду не надано.
З огляду на викладене, з врахуванням того, що позивач подав достатньо доказів, які свідчать про взаємовідносини сторін та наявність заборгованості за кредитним договором, відповідач належним чином не виконав умови кредитного договору, допустив прострочення платежів та не подав суду жодних доказів, які б спростували позовні вимоги, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню та з відповідачана користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором у розмірі 44191,19 грн.
Згідно зі статтею 141 ЦПК України вимоги позивача щодо відшкодування судових витрат підлягають задоволенню, оскільки його позов задоволено та понесені витрати підтверджені відповідною платіжною інструкцією (а.с. 1).
На підставі статей 20, 207, 525, 526, 527, 530, 634, 638, 639, 1049, 1054 ЦК України, керуючись статтями 2, 7, 48, 76-78, 81, 89, 95, 128, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 279, 280-282, 284, 289, 354 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ: 14360570, місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. № 1Д, м. Київ, 01001) заборгованість за кредитним договором б/н від 19 липня 2018 року у розмірі 44191 (сорок чотири тисячі сто дев'яносто одна) гривня 19 копійок, що складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 36075 (тридцять шість тисяч сімдесят п'ять) гривень 44 копійки, заборгованість за простроченими відсотками - 8115 (вісім тисяч сто п'ятнадцять) гривень 75 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ: 14360570, місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. № 1Д, м. Київ, 01001) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення їй повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Арцизького районного суду
Одеської області Варгаракі С.М.