21 травня 2025 року справа №360/1013/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г.,
секретар судового засідання - Кобець К.В.,
за участю: представника позивача - Петренко К.О.,
представника відповідача - Маленко Н.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Донецького державного університету внутрішніх справ на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року та ухвалу від 30 грудня 2024 року у справі № 360/1013/24 (головуючий І інстанції Секірська А.Г.) за позовом Петренко Ксенії Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 до Донецького державного університету внутрішніх справ про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
Петренко Ксенія Олександрівна в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Донецького державного університету внутрішніх справ (далі - відповідач), в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати наказ Донецького державного університету внутрішніх справ від 15.08.2024 № 137 про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 у вигляді звільнення зі служби в поліції та відрахування з Донецького державного університету внутрішніх справ;
- визнати протиправним та скасувати наказ Донецького державного університету внутрішніх справ від 19.08.2024 року № 556 о/с «Про особовий склад», відповідно якого ОСОБА_1 відраховано з університету та звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) Закону України «Про Національну поліцію»;
- зобов'язати Донецький державний університет внутрішніх справ поновити рядового поліції ОСОБА_1 курсанта навчального взводу № 401/21 ЛН-(П)-Б факультету підготовки фахівців для підрозділів поліції ЛННІ ім. Е.О. Дідоренка на навчанні в Донецькому державному університеті внутрішніх справ та службі в поліції.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року позов задоволено:
- визнано протиправним та скасовано наказ Донецького державного університету внутрішніх справ від 15.08.2024 № 137 «Про застосування дисциплінарного стягнення»;
- визнано протиправним та скасовано наказ Донецького державного університету внутрішніх справ від 19.08.2024 № 556 о/с «Про особовий склад», яким звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) Закону України «Про Національну поліцію» рядового поліції ОСОБА_1 (0199032), курсанта навчального взводу № 401/21 ЛН-(П)-Б факультету підготовки фахівців для підрозділів поліції ЛННІ ім. Е.О. Дідоренка, відрахувавши з університету 19.08.2024;
- зобов'язано Донецький державний університет внутрішніх справ поновити ОСОБА_1 на навчанні в Донецькому державному університеті внутрішніх справ як курсанта навчального взводу № 401/21 ЛН-(П)-Б факультету підготовки фахівців для підрозділів поліції ЛННІ ім. Е.О. Дідоренка, та на службі в поліції з 20.08.2024;
- допущено до негайного виконання судове рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на навчанні та на службі в поліції;
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Донецького державного університету внутрішніх справ на користь ОСОБА_1 20000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року виправлено описку, допущену в скороченому та повному тексті рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 у справі № 360/1013/24, а саме:
четвертий абзац резолютивної частини судового рішення викладено у наступній редакції: «Поновити ОСОБА_1 на навчанні в Донецькому державному університеті внутрішніх справ як курсанта навчального взводу № 401/21 ЛН-(П)-Б факультету підготовки фахівців для підрозділів поліції ЛННІ ім. Е.О. Дідоренка, та на службі в поліції з 20.08.2024».
Відповідачем подано апеляційну скаргу на рішення суду від 16.12.2024 року та ухвалу суду від 30.12.2024 року, в якій просив скасувати рішення та ухвалу суду першої інстанції, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову через порушення норм матеріального права та процесуального права.
Апелянт вважає, що уповноваженими особами ДонДУВС правомірно та у повній мірі проведено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни курсантом № 301/21-ЛН-(ПД)-Б навчального взводу факультету № 1 ДонДУВС рядовим поліції ОСОБА_1 і законно, обґрунтовано, правомірно та пропорційно застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, оскільки під час проведення службового розслідування інформація щодо можливих порушень службової дисципліни знайшла своє підтвердження.
Спірні накази були прийняті фактично за результатами службового розслідування за фактом порушення позивачем дисципліни, що підтверджується матеріалами службового розслідування, в той час як встановлення вини ОСОБА_1 у справі № 522/14764/24 про притягнення до адміністративної відповідальності є лише доказом визнання останнього винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та не є взаємозв'язаною обставиною із фактом проведення службового розслідування, що судом 1-ї інстанції також визнано але не враховуючи норм вказаного чинного законодавства, задоволено адміністративний позов.
Крім того, апелянт вважаємо, що розмір гонорару, визначений позивачем та його адвокатом, є завищеним, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Представником позивача подано додаткові пояснення, в яких повідомив, що після ухвалення оскаржуваного рішення, позивач був поновлений на навчанні та службі в поліції. 14 березня 2025 року ОСОБА_1 закінчив Донецький державний університет внутрішніх справ за освітньою програмою права (поліцейські) та здобув відповідну кваліфікацію ступінь. На даний час позивач проходить службу в органах Національної поліції України на посаді слідчого.
Апеляційним судом витребувано у Луганського окружного адміністративного суду справу, який надіслав матеріали справи, які сформовані в електронній формі та частково в паперовій формі.
За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).
Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).
Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).
За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи своєї апеляційної скарги, проти чого заперечував представник позивача.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, вивчив доводи апеляційної скарги, додаткових пояснень, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Позивач зарахований на навчання, як курсант, до Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дидоренка та прийнятий на службу до Національної поліції України (наказ ЛДУВС від 12.08.2021 № 125 о/с) з 16.08.2021, з 01.03.2023 переведений для подальшого навчання в Донецький державний університет внутрішніх справ (наказ ЛДУВС від 28.02.2023 № 44 о/с та наказ ДонДУВС від 28.02.2023 № 103 о/с), 19.08.2024 відрахований та звільнений зі служби в поліції наказом ДонДУВС від 19.08.2024 № 556 о/с, що підтверджується довідкою від 20.08.2024 № 432, виданою Донецьким державним університетом внутрішніх справ, витягами з наказу ДДУВС від 28.02.2023 № 103 о/с «Про особовий склад», з наказу ЛДУВС від 12.08.2021 № 125 о/с «Про особовий склад», з наказу ЛДУВС від 28.02.2023 № 44 о/с «Про особовий склад».
Згідно витягу з наказу ДДУВС від 19.07.2024 № 425 о/с «Про надання щорічної відпустки слухачам та курсантам університету» відповідно до вимог та положень статей 17,92 та 93 Закону України «Про Національну поліцію» надати залишок щорічної відпустки за 2024 рік слухачам та курсантам Донецького державного університету внутрішніх справ з 29.07.2024 по 13.08.2024, на 16 діб курсантам 3- го курсу, які навчаються за спеціальністю «Право».
10.08.2024 о 00 год. 38 хв. заст.ком.роти 1 рота 1 бат. Управління патрульної поліції в Одеській області капітаном поліції Голкіним Е.С. складено протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно із яким 10.08.2024 00:05:00 м. Одеса, вул. Генуезька, 5/2, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував електросамокатом в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння пройшов на місці зупинки за допомогою приладу Драгер Алкотест результат 0,45 проміле, чим порушив п.2.9 а. ПДВ - керування ТЗ особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що знижують увагу та швидкість реакції, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Протокол підписано ОСОБА_1 без зауважень.
Наказом Донецького державного університету внутрішніх справ від 10.08.2024 № 460 «Про призначення та проведення службового розслідування» призначено проведення службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни курсантом 3-го курсу факультету № 1 Донецького державного університету внутрішніх справ рядовим поліції ОСОБА_1 , що виразилося у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також вживання та перебування у стані алкогольного сп'яніння, що категорично заборонено курсантам закладу вищої освіти (п.1); для проведення службового розслідування створити дисциплінарну комісію у складі: голова комісії - проректор підполковник поліції Р.Врадій; члени комісії: заступник начальника відділу соціально - гуманітарної роботи та моніторингу майор поліції В.Рагімова, заступник начальника відділу протидії корупції Кіровоградського управління ДВБ НПУ майор поліції ОСОБА_2 , старший інспектор відділу соціально - гуманітарної роботи та моніторингу ОСОБА_3 (п.2).
Згідно висновку службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни курсантом 301/21-ЛН-(П)-Б навчального взводу факультету № 1 ДонДУВС рядовим поліції ОСОБА_1 від 15.08.2024, затвердженим ректором Донецького державного університету внутрішніх справ полковником поліції ОСОБА_4 15.08.2024:
1. Службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни курсантом 301/21-ЛН-(П)-Б навчального взводу факультету № 1 ДонДУВС рядовим поліції ОСОБА_1 закінченим, а відомості, що стали підставою для проведення службового розслідування - такими, що підтвердились;
2. За порушення службової дисципліни, недотримання вимог та положень ст. 18 Закону України від 02.07.2015 № 580-VІІІ «Про Національну поліцію», ст.1 Закону України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», ч.1 ст. 63 Закону України від 01.07.2014 № 1556-VІІ «Про вищу освіту», п.п.6.7.3 п. 6.7 глави 6 «Положення про вищі навчальні заклади МВС», затвердженого наказом МВС України від 14.02.2008 № 62, розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, наказу ДонДУВС від 18.09.2023 № 525 «Про затвердження функціональних обов'язків курсантів та слухачів первинної професійної підготовки ДонДУВС», п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами), що виразилось у вчиненні дій, що негативно впливають на формування іміджу Національної поліції України та підривають її авторитет; порушенні заборони керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння; порушенні заборони вживання алкогольних напоїв та перебуванні у стані алкогольного сп'яніння поза службою, застосувати до курсанта 301/21-ЛН-(П)-Б навчального взводу факультету № 1 ДонДУВС рядового поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції та відрахувати останнього з Донецького державного університету внутрішніх справ.
В ході службового розслідування комісією встановлено, що 10.08.2024 до керівництва ДонДУВС надійшла доповідна записка від 10.08.2024 декана факультету № 1 університету ОСОБА_5 про факт порушення службової дисципліни та скоєння дисциплінарного проступку курсантом 3-го курсу факультету № 1 рядовим поліції ОСОБА_1 . За результатами попередньої перевірки було встановлено, що 10.08.2024 о 00:38 год відносно зазначеного курсанта працівниками 1-го батальйону УПП в Одеській області складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. Під час телефонної розмови зі старшим інспектором факультету № 1 О. Лісовенком курсант ОСОБА_6 пояснив, що в цей вечір він знаходився на узбережжі моря, де зустрів свого товариша, і вони з ним випили по пляшці алкогольного пива. Після цього він взяв орендний електросамокат, тому що наближалась комендантська година та потрібно було якнайшвидше потрапити додому, і направився до місця мешкання. Близько 23:50 год на вул. Генуезькій в м. Одеса його зупинили працівники патрульної поліції та під час перевірки документів запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Огляд було проведено на місці за допомогою приладу «Драгер алкотестер» результат якого показав «0,45 проміле», після чого було складено відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Згідно наказу ДонДУВС «Про надання щорічної відпустки слухачам та курсантам університету» від 19.07.2024 № 425 о/с курсант ОСОБА_1 перебував у відпустці з 29.07.2024 по 13.08.2024. У рапорті на відпустку зазначено місце проведення відпустки: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 в ході проведення службового розслідування надав пояснення, згідно із якими він з 29.07.2024 по 13.08.2024 відповідно до наказу ДонДУВС від 19.07.2024 № 425 о/с знаходився у відпустці. В рапорті зазначив місце проведення відпустки: АДРЕСА_1 . Коли він знаходився за вищевказаною адресою, йому подзвонив його товариш, з яким він мешкає разом у гуртожитку міста Кропивницький, а саме курсант 2 курсу факультету № 2 ДонДУВС ОСОБА_7 , і повідомив, що в нього планується операція на очі в м. Одеса, та йому потрібна допомога під час консультації 08.08.2024 і в перші дні після операції, яка повинна відбутись 12.08.2024, оскільки він не зможе повноцінно бачити. Він погодився допомогти ОСОБА_8 та було вирішено, що він приїде в м. Одеса 07.08.2024. Надалі в зазначений день він прибув за адресою: АДРЕСА_2 , де вже знаходився ОСОБА_9 . 08.08.2024 він разом з останнім з'їздив на консультацію, де ОСОБА_8 закапали очі та він супроводжував його за останнім місцем мешкання, оскільки повноцінно тимчасово не бачив. Вдень 09.08.2024 він відпочивав за місцем мешкання та знаючи, що в м. Одеса знаходиться його товариш (не є курсантом ДонДУВС) з рідного міста Кремінна Луганської області, з яким він давно не бачився, вирішив написати останньому в месенджері та домовитись про зустріч. Так він зустрівся зі своїм товаришем приблизно о 20.00 год. 09.08.2024 на набережній “Аркадія». Там вони сиділи біля моря, спілкувались та під час розмови він вжив 1 банку алкогольного пива об'ємом 0,5 л, яку самостійно придбав у магазині неподалік від набережної. Надалі приблизно о 23.35 год. він став збиратися додому, тому що знав, що в Одесі з 00.00 починає діяти комендантська година. Для того, щоб якнайшвидше дістатися домівки, він вирішив поїхати на орендному електросамокаті. У зв'язку з тим, що електросамокати розташовані у великій кількості у різних місцях міста та для їх оренди не потрібно мати документ, який буде посвідчувати право на керування транспортним засобом відповідної категорії, він не вважав його транспортним засобом. Максимальна швидкість електросамоката, який він орендував, була 19-20 км/год. Приблизно о 23.50 год., коли йому залишалось їхати до місця мешкання приблизно 5-7 хв., проїжджаючи по вулиці Генуезькій, він був зупинений працівниками патрульної поліції, які спитали в нього, куди він прямує. Він відповів, що прямує за місцем мешкання, оскільки наближається комендантська година. Надалі на вимогу працівників поліції він надав для перевірки свої документи, а саме паспорт громадянина України, який знаходився в обкладинці разом зі службовим посвідченням. Працівники поліції зрозуміли, що він є курсантом та спитали в нього, чи вживав він алкогольні напої, на що він відповів, що трохи вживав. Надалі йому запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою пристрою “Драгер», на що він погодився. Результат алкотестера був “ 0,45 проміле». На підставі зазначених результатів огляду на нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. Про вказану подію він негайно повідомив своє керівництво курсу, а саме старшого інспектора факультету № 1 Олексія Лісовенка. Про те, що він поїхав до міста Одеса його курсовий керівник не знав. Свою вину в порушенні службової дисципліни визнає в повному обсязі та щиро розкаюється.
Також під час службового розслідування опитано старшого інспектора факультету № 1 ДонДУВС ОСОБА_10 , який пояснив, що він є керівником 3 курсу факультету № 1, особовий склад якого згідно з наказом ДонДУВС від 19.07.2024 № 425 о/с перебував у відпустці з 29.07.2024 по 13.08.2024. Так, 13.08.2024 о 00.15 год йому зателефонував курсант 3 курсу ОСОБА_11 , який повідомив, що близько 20 хвилин тому, коли він прямував до місця мешкання, пересуваючись на орендному електросамокаті в місті Одеса, його зупинили співробітники патрульної поліції. Під час перевірки документів було встановлено, що ОСОБА_6 є курсантом та останньому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, з чим він погодився та додав, що напередодні випив 1 банку алкогольного пива, об'ємом 0,5 л. Огляд було проведено на місці за допомогою приладу «Драгер», результат якого показав «0,45 проміле», тому відносно нього буде складатись протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. Про надзвичайну подію за участю курсанта його курсу він негайно повідомив декана факультету № 1 О. Ковальову. Надалі курсант ОСОБА_6 постійно телефонував йому та інформував про подальші дії патрульної поліції, а саме отримання ним протоколу про адміністративне правопорушення, копії результатів алкотестера та відправляв фото зазначених матеріалів. Після того як працівники патрульної поліції відпустили ОСОБА_12 , останній повідомив, що дістався місця свого мешкання та постійно переймався питаннями щодо подальших дій ОСОБА_6 відчував свою провину та дуже хвилювався стосовно складеної ситуації. 11.08.2024 зазначений курсант вже прибув до міста Кропивницький для надання пояснень за фактом події з його участю.
Також старший інспектор факультету № 1 ДонДУВС, керівник 3 курсу факультету № 1 ОСОБА_13 зазначив, що може охарактеризувати ОСОБА_14 як відповідального, дисциплінованого курсанта, який під час виконання своїх службових обов'язків завжди дотримується службової дисципліни, виконує накази керівництва та відповідально ставиться до навчання. Раніше порушень службової дисципліни не мав.
За службовою характеристикою рядовий поліції ОСОБА_1 за час навчання зарекомендував себе з позитивного боку, як курсант постійно прагнучий до підвищення рівня теоретичних знань і отримання практичних навичок, морального та фізичного самовдосконалення. До навчального процесу та до виконання поставлених завдань ставиться уважно та відповідально, у вивченні предметів виявляє старанність, володіє високим рівнем самоорганізації та дисципліни, має достатній бал успішності. За характером розсудливий, товариський, витриманий та комунікабельний, вміє працювати в колективі. Виявляє такі риси характеру як чесність, пунктуальність, самоконтроль, відповідальність. Наполегливо ставиться до досягнення мети, активний та рішучий. З товаришами зі служби та навчання підтримує дружні стосунки. Критику сприймає правильно, на зауваження реагує адекватно, робить належні висновки. Користується авторитетом серед особового складу. У спілкуванні з товаришами та науково - педагогічним складом тактовний та ввічливий, зі старшими за званням та посадою дотримується правил субординації. Під час виконання своїх обов'язків дотримується службової дисципліни, виконує накази керівництва, оперативно реагує на ситуації, що виникають. Вимоги Присяги поліцейського, дисциплінарного статуту НП України та керівних наказів МВС України знає та виконує. Особисто дисциплінований. Матеріальну частину табельної зброї та правила її застосування знає на належному рівні. Фізично підготовлений, займається спортом. Щодо стройової підготовки підтягнутий. Справі служіння народові України відданий.
З метою з'ясування всіх обставин вказаної події під час проведення службового розслідування вивчено організацію соціально-гуманітарної роботи на факультеті № 1 ДонДУВС. Відомості щодо проведення інструктажів з курсантами 3-го курсу факультету № 1 щодо суворої заборони вживання алкогольних напоїв, наркотичних, психотропних речовин, виконання розпорядку дня, відповідальності за дотримання дисципліни та законності, дотримання службової та транспортної дисципліни, вимог Закону України від 15.03.2018 № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію», наказу МВС України від 09.11.2016 № 1179 «Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських», наказу ДонДУВС № 525 від 18.09.2023 «Про затвердження функціональних обов'язків курсантів та слухачів первинної професійної підготовки ДонДУВС», зберігаються у відповідних наглядових справах факультету.
Приймаючи присягу поліцейського, ОСОБА_1 зобов'язався вірно служити Українському народові, дотримуватись Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати і охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати покладені на них обов'язки.
У висновку службового розслідування від 15.08.2024 зазначено, що дисциплінарна комісія прийшла до висновку, що причинами та умовами вказаної події стала легковажна і недбала поведінка курсанта 301/21-ЛН-(П)-Б навчального взводу факультету № 1 ДонДУВС рядового поліції ОСОБА_1 , неналежне виконання останнім своїх функціональних обов'язків, результатом чого стала надзвичайна подія за його участю. Слід зауважити, що спеціальні юридичні та моральні норми ставлять підвищені вимоги до почуття відповідальності працівника поліції, який має бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності і приватному житті. Обставиною, що пом'якшує відповідальність курсанта ОСОБА_1 слід вважати усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку.
Згідно наказу від 15.08.2024 № 137 «Про застосування дисциплінарного стягнення», керуючись вимогами та положеннями Закону України від 15.03.2018 № 2337- VIIІ «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», наказів МВС України від 07.11.2018 № 893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України», від 25.03.2019 № 209 «Про затвердження Положення про повноваження ректора закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, із застосуванням заохочень і дисциплінарних стягнень» та п. 2.1 ч.2 наказу МВС України від 07.09.2009 № 381 «Про затвердження Положення про порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів МВС», а також окремими положеннями наказу Національної поліції України від 19.07.2022 № 507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції»:
1 - За порушення службової дисципліни, недотримання вимог та положень ст. 18 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію», ст. 1 Закону України від 15.03.2018 № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», ч. 1 ст. 63 Закону України від 01.07.2014 № 1556-VII «Про вищу освіту», п.п. 6.7.3 п. 6.7 глави 6 «Положення про вищі навчальні заклади МВС», затвердженого наказом МВС України від 14.02.2008 № 62, розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, наказу ДонДУВС від 18.09.2023 № 525 «Про затвердження функціональних обов'язків курсантів та слухачів первинної професійної підготовки ДонДУВС», п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами), що виразилось у вчиненні дій, що негативно впливають на формування іміджу Національної поліції України та підривають її авторитет; порушенні заборони керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння; порушенні заборони вживання алкогольних напоїв та перебуванні у стані алкогольного сп'яніння поза службою, застосувати до курсанта 301/21-ЛН-(П)-Б навчального взводу факультету № 1 ДонДУВС рядового поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції та відрахувати останнього з Донецького державного університету внутрішніх справ;
2- Деканам факультетів № 1 (О.Ковальова), № 2 (М.Тишлек), № 3 ( ОСОБА_15 ) та директору МЦППП «Академія поліції» (І.Меркулов):
2.1 - Провести ретельний розгляд та обговорення порушення службової дисципліни, якого припустився курсант 301/21-ЛН-(П)-Б навчального взводу факультету № 1 ДонДУВС рядовий поліції ОСОБА_1 під час проведення Дня дисципліни з підлеглим перемінним складом, про що скласти окремі протоколи загальних зборів з відповідними відомостями інструктажів та ознайомлень;
2.2 - Забезпечити проведення додаткових інструктажів з перемінним складом університету щодо дотримання службової дисципліни, неухильного виконання функціональних обов'язків та вимог наказів ДонДУВС, МВС і НПУ. Відповідні відомості встановленої форми з власними підписами підпорядкованого перемінного складу додати до наглядових справ “Організації роботи щодо зміцнення дисципліни та законності з перемінним складом» відповідних навчальних взводів підпорядкованих підорзділів;
3 - Наказ оголосити всьому перемінному складу університету;
4 - Відділу кадрового забезпечення (В.Волянюк) відповідно до п.2 розділу VII Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України» особисто ознайомити курсанта ОСОБА_1 з наказом про застосування дисциплінарного стягнення та долучити копію цього наказу з письмовим ознайомленням останнього до його особової справи.
Наказ від 15.08.2024 № 137 «Про застосування дисциплінарного стягнення» обґрунтовано наступним:
«10.08.2024 до керівництва Донецького державного університету внутрішніх справ (далі - ДонДУВС) надійшла доповідна записка від 10.08.2024 декана факультету № 1 університету ОСОБА_5 про факт порушення службової дисципліни та скоєння дисциплінарного проступку курсантом 301/21-ЛН-(П)-Б навчального взводу факультету № 1 ДонДУВС рядовим поліції ОСОБА_1 . За результатами попередньої перевірки було встановлено, що 10.08.2024 в 00:38 год відносно зазначеного курсанта працівниками 1-го батальйону УПП в Одеській області складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. Під час телефонної розмови зі старшим інспектором факультету № 1 О. Лісовенком курсант ОСОБА_6 пояснив, що в цей вечір він знаходився на узбережжі моря, де зустрів свого товариша, і вони з ним випили по пляшці алкогольного пива. Після цього він взяв орендний електросамокат, тому що наближалась комендантська година та потрібно було якнайшвидше потрапити додому, і направився до місця мешкання. Близько 23:50 год на вул. Генуезькій в м. Одеса його зупинили працівники патрульної поліції та під час перевірки документів запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Огляд було проведено на місці за допомогою приладу «Драгер алкотестер», результат якого показав «0,45 проміле», після чого було складено відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до наказу ДонДУВС «Про надання щорічної відпустки слухачам та курсантам університету» від 19.07.2024 № 425 о/с курсант ОСОБА_1 перебував у відпустці з 29.07.2024 по 13.08.2024. У рапорті на відпустку зазначено місце проведення відпустки: АДРЕСА_1 .
Відповідно до наказу ДонДУВС від 10.08.2024 № 460 «Про призначення та проведення службового розслідування» затвердженим складом дисциплінарної комісії було вжито відповідних заходів, зібрані матеріали та складено висновок службового розслідування (внутрішній № 4320/15-2024 від 15.08.2024), за результатами чого були встановлені і повністю підтверджені факти порушень курсантом 301/21-ЛН-(П)-Б навчального взводу факультету № 1 ДонДУВС рядовим поліції ОСОБА_1 службової дисципліни».
Згідно із витягом з наказу Донецького державного університету внутрішніх справ від 19.08.2024 № 556 о/с «Про особовий склад» звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідного до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) Закону України «Про Національну поліцію» рядового поліції ОСОБА_1 (0199032), курсанта навчального взводу № 40121 ЛН-(П)-Б факультету підготовки фахівців для підрозділів поліції ЛННІ ім. Е.О. Дідоренка, відрахувавши з університету 19.08.2024. Вислуга на 19 серпня 2024 року в календарному обчисленні становить 03 роки 00 місяці 03 дні. Розрахунок витрат на утримання ОСОБА_1 за період з 16.08.2021 до 19.08.2024 затвердити згідно з додатком до цього наказу. Підстава: наказ Донецького державного університету внутрішніх справ від 15.08.2024 № 137.
22.08.2024 адвокат Ксенія Петренко звернулася до відповідача з адвокатським запитом № 228/1-аз про надання копій наказу Донецького державного університету внутрішніх справ від 15.08.2024 № 137, висновку службового розслідування відносно ОСОБА_1 та інших матеріалів службового розслідування, які стали підставою для прийняття наказу від 25.08.2024 № 137.
28.08.2024 відповідачем надано відповідь на адвокатський запит. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, апеляційний суд враховує наступне.
За ст. 1 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII) Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом убезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Згідно ч. 1 статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно ч.ч. 1, 3, 4 статті 59 Закону № №580-VIII поліцейські проходять службу в поліції під час навчання на денній формі навчання за державним замовленням у закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських.
Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.
За ч. 1 статті 60 Закону №580-VIII відносини, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.
Згідно ч. 1 статті 64 Закону №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:
«Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
За ч.ч. 1, 2 статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України».
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Дисциплінарний статут) визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, співробітників Служби судової охорони та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Згідно ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
За ст. 13 Дисциплінарного статуту дсциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
До курсантів (слухачів), які проходять навчання у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, крім видів дисциплінарних стягнень, визначених цією статтею, застосовується дисциплінарне стягнення у виді призначення поза чергою в наряд - до п'яти нарядів.
Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється.
За ч.ч. 1-3 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку (частина четверта статті 14 Дисциплінарного статуту).
У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів (частина п'ята статті 14 Дисциплінарного статуту).
Згідно ч. 6 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (частина десята статті 14 Дисциплінарного статуту).
Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначає Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (далі - Порядок № 893).
За п. 1 розділу ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування не призначається в разі надходження до органу (підрозділу, закладу, установи) поліції чи закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських (далі - ЗВО), матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення. У цьому разі рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів (пункт 3 розділу ІІ Порядку № 893).
Пунктом 1 розділу V Порядку № 893 визначено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку № 893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія (пункт 1 розділу VІ Порядку № 893).
Положеннями пункту 1 розділу VII Порядку № 893 визначено, що у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Згідно ч. 1 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (частина третя статті 19 Дисциплінарного статуту).
За ч. 4 статті 19 Дисциплінарного статуту обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Згідно ч.ч. 6-8 статті 19 Дисциплінарного статуту обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції, звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь здійснюється керівниками, які уповноважені приймати на службу до поліції, призначати на посаду та присвоювати спеціальне звання (частина дев'ята статті 20 Дисциплінарного статуту).
За ч. 3 статті 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
Положеннями статті 29 Дисциплінарного статуту, якими регламентовано особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану, визначено, що у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Дисциплінарні проступки такі, як перебування поліцейського на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння, а також залишення місця несення служби без поважних причин, не можуть бути віднесені до незначних дисциплінарних проступків.
Положення про порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів МВС, затверджене наказом МВС від 07.09.2009 № 381, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.09.2009 за № 911/16927, (далі - Положення № 381) регулює питання відрахування та поновлення у вищих навчальних закладах МВС (далі - ВНЗ) курсантів (слухачів) ВНЗ, переведення їх з однієї спеціальності (напряму) на іншу, з однієї форми навчання на іншу, з одного ВНЗ до іншого, а також переривання навчання.
Згідно п. 2.1. розділу 2 Курсант (слухач) може бути відрахований з ВНЗ за одноразове грубе порушення навчальної (службової) дисципліни, правил внутрішнього розпорядку ВНЗ.
Щодо встановлення відповідачем в ході проведеного службового розслідування наявності в діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, який може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, суд враховує наступне.
Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача згідно із наказом від 15.08.2024 № 137 стало порушення службової дисципліни, недотримання вимог та положень ст. 18 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію», ст. 1 Закону України від 15.03.2018 № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», ч. 1 ст. 63 Закону України від 01.07.2014 № 1556-VII «Про вищу освіту», п.п. 6.7.3 п. 6.7 глави 6 Положення про вищі навчальні заклади МВС, затвердженого наказом МВС України від 14.02.2008 № 62, розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, наказу ДонДУВС від 18.09.2023 № 525 «Про затвердження функціональних обов'язків курсантів та слухачів первинної професійної підготовки ДонДУВС», п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами), що виразилось у вчиненні дій, що негативно впливають на формування іміджу Національної поліції України та підривають її авторитет; порушенні заборони керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння; порушенні заборони вживання алкогольних напоїв та перебуванні у стані алкогольного сп'яніння поза службою.
За ч. 1 статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно ч. 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу (частина друга статті 1 Дисциплінарного статуту).
За ч. 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно ч. 1 статті 63 Закону України від 01.07.2014 № 1556-VІІ «Про вищу освіту» особи, які навчаються у закладах вищої освіти, зобов'язані: 1) дотримуватися вимог законодавства, статуту та правил внутрішнього розпорядку закладу вищої освіти; 2) виконувати вимоги з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної безпеки, передбачені відповідними правилами та інструкціями; 3) виконувати вимоги освітньої програми (індивідуального навчального плану, дотримуючись академічної доброчесності, та досягати визначених для відповідного рівня вищої освіти результатів навчання.
Підпунктом 6.7.3 пункту 6.7 глави 6 Положення про вищі навчальні заклади МВС, затвердженого наказом МВС України від 14.02.2008 № 62, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.03.2008 за № 193/14884 (далі - Положення №62), крім прав, передбачених статтею 54 Закону України «Про вищу освіту», особи, які навчаються у ВНЗ, курсанти (слухачі), мають право знати мету і завдання навчання у ВНЗ, що визначені освітньо-кваліфікаційними характеристиками; виконувати вимоги законів України, Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, статуту ВНЗ, правомірні накази командирів і начальників; дбайливо ставитися до майна ВНЗ, озброєння та спеціальної техніки; суворо дотримуватися норм моралі, професійної та службової
етики, заходів безпеки під час навчальних занять і проведення
робіт з озброєнням та спеціальною технікою; дотримуватися вимог щодо захисту персональних даних та інформації, що становить державну таємницю.
Наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.12.2016 за № 1576/29706, затверджено Правила етичної поведінки поліцейських, які поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських Під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен:
неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;
поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України;
у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків;
неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України;
виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку, не допускати дискримінації в будь-якій формі;
поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати;
контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку;
мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу;
дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики;
зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Пунктом 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських визначено, що під час виконання службових обов'язків поліцейському заборонено:
сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання;
допускати будь-які привілеї чи обмеження за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками, дискримінацію в будь-якій формі;
використовувати будь-які предмети, на яких зображена символіка політичних партій, та провадити політичну діяльність, висловлювати особисте ставлення до діяльності політичних партій під час виконання службових повноважень, а також використовувати службові повноваження в політичних або особистих цілях;
розголошувати та використовувати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків, у тому числі після припинення служби в поліції, крім випадків, визначених законом;
знімати з однострою чи приховувати нагрудний знак (жетон), а також будь-яким іншим чином перешкоджати прочитанню інформації на ньому або фіксуванню за допомогою технічних засобів, крім випадків, коли поліцейський виконує службові обов'язки в режимі секретності в установленому законодавством України порядку;
перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов'язків і в невстановленому місці.
Відповідно до підпункту а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд враховує, що зазначивши перелік статей нормативних актів, недотримання вимог та положень яких ставиться в провину позивачеві, відповідач не зазначає конкретних пунктів статті 18 Закону № 580, статті 1 Закону № 2337, частини першої статті 63 Закону № 1556, підпункту 6.7.3 пункту 6.7 глави 6 Положення № 62 та розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, які містять широкий перелік обов'язків поліцейського.
Щодо порушення позивачем п.2.9 Правил дорожнього руху України, порушення заборони керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, суд зазначає, що такі дії можуть свідчити про наявність складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП, яке є предметом доказування при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Станом на дату прийняття оскаржуваних наказів справа про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП перебувала у провадженні Приморського районного суду міста Одеси, а постанова у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , якою було б підтвердження порушення позивачем п.2.9 Правил дорожнього руху України, відсутня.
Крім того, в межах спірних правовідносин звільнення у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби не пов'язано з адміністративно-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які, водночас, стали підставою для службового розслідування та провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Акцентуючи увагу на тому, що Закон № 580-VІІІ виокремлює зазначені підстави для звільнення зі служби в поліції, Верховний Суд в постанові від 02.10.2019 у справі № 804/4096/17 мав на меті звернути увагу, що вчинення поліцейським діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного.
За практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 06 жовтня 1982 року у справі X. v. Austria про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 07 жовтня 1987 року у справі C. v. the United Kingdom про неприйнятність заяви № 11882/85). Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі Ringvold v. Norway, заява №34964/97). Відтак зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов'язків цивільного характеру.
Вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції (курсанта) до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з'ясовувати склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку адміністративно-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи отримали в рамках адміністративного провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.
Аналогічний підхід до вирішення питання про правомірність притягнення осіб до дисциплінарної відповідальності застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, Верховним Судом в постановах від 07.02.2020 у справі № 260/1118/18, від 28.02.2020 у справі № 825/1398/17, від 06.03.2020 у справі № 804/1758/18 та від 20.10.2020 у справі № 340/1502/19, а також від 22.02.2023 у справі № 200/11036/20-а, від 14.03.2023 у справі № 320/1206/21.
Крім того, відсутність постанови суду про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення не є безумовною і самостійною підставою для скасування наказів, якими така особа звільняється зі служби у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення, адже особа звільняється не за вчинення адміністративного правопорушення, а за порушення службової дисципліни.
Законодавець розрізняє окремі види юридичної відповідальності поліцейського за вчинення протиправних діянь, зокрема, у розрізі кримінально-правого, адміністративно-правового та дисциплінарно-правового аспектів.
Адміністративна відповідальність поліцейського настає у випадках вчинення ним адміністративного правопорушення, а порядок застосування такого виду юридичної відповідальності визначено Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Натомість, як визначено частиною другою статті 19 Закону № 580-VIII підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Дисциплінарна та адміністративна відповідальність поліцейського є окремими видами юридичної відповідальності, порядок та підстави притягнення поліцейських до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами.
Тобто, реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов'язана із порушенням справи про адміністративне правопорушення та набрання чинності постановою суду. А наявність адміністративного провадження, відкритого стосовно особи, яка проходить службу в поліції, не виключає можливості застосування стосовно цієї особи наслідків, передбачених пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII у разі встановлення під час службового розслідування невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 30.08.2022 у справі 120/8381/20-а, від 22.02.2023 у справі № 200/11036/20-а, від 14.03.2023 у справі № 320/1206/21, від 11.07.2023 у справі №1.380.2019.002223 від 03.08.2023 у справі №160/7157/19, а також від 31.08.2023 у справі №160/3330/19, від 08.03.2024 у справі № 580/4268/20, тощо.
При цьому у правозастосовчій практиці існує правова позиція, яка вказує на неможливість притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності лише на підставі інформації, яка є предметом провадження про адміністративне правопорушення, та про необхідність встановлення складу дисциплінарного проступку, який є відмінним від складу адміністративного правопорушення (подібні висновки висловлені Верховним Судом, зокрема, в постанові від 28.02.2020 у справі № 818/1274/17).
Суд зазначає, що підставою для застосування дисциплінарних стягнень є вчинення дисциплінарних проступків (дій, що порушують службову дисципліну), а саме недотримання чи неналежне дотримання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі.
Адміністративний суд у силу вимог статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.
Правова оцінка судами правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна полягати насамперед в тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно у діях особи є ознаки дисциплінарного проступку та установлені законом підстави для застосування до неї дисциплінарного стягнення.
Щодо висновку відповідача про порушення позивачем службової дисципліни, що виразилося у вчиненні дій, що негативно впливають на формування іміджу Національної поліції України та підривають її авторитет; порушенні заборони керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння; порушенні заборони вживання алкогольних напоїв та перебуванні у стані алкогольного сп'яніння поза службою, суд враховує наступне.
Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативно-правовими актами передбачені; базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства та етичних норм, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх вчиняють.
Отже, поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства до поліції, не тільки під час виконання службових обов'язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивної репутації органів поліції.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, який є підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Такі обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду в постановах від 2 червня 2021 року, від 22 вересня 2022 року та від 25 листопада 2022 року у справах № 815/2705/16, № 420/4977/20 та № 600/1167/22-а, від 23.10.2024 у справі № № 380/8781/22.
Наказом ДонДУВС від 18.09.2023 № 525 «Про затвердження функціональних обов'язків курсантів та слухачів первинної професійної підготовки ДонДУВС» (далі - Наказ ДонДУВС № 525) затверджено функціональні обов'язки курсанта Донецького державного університету внутрішніх справ (додаток 1).
Функціональні обов'язки курсанта ДонДУВС розроблені з урахуванням вимог Закону України від 01.07.2014 № 1556-VII «Про вищу освіту», Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію», Закону України від 15.03.2018 № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», наказу МВС України від 09.11.2016 № 1179 «Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських», Положення про вищі навчальні заклади МВС України, затвердженого наказом МВС України від 14.02.2008 № 62, Статуту ДонДУВС, затвердженого наказом МВС України від 15.05.2012 № 429 (зі змінами), а також окремих нормативних актів за напрямом режимно - секретного забезпечення.
Зазначені нормативно - правові акти є обов'язковими до виконання та неухильного дотримання курсантами закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання.
Згідно п. 1 Функціональних обов'язків курсанта ДонДУВС під час перебування на службі (навчанні), виконання функціональних обов'язків та поза службою курсант повинен, зокрема: 1.2. бути прикладом безумовного дотримання вимог законодавства України та службової дисципліни, як у службовій діяльності, так і в особистому житті, залишатися, за будь-яких обставин, чесним і непідкупним, відданим інтересам служби та українського народу; 1.3. неухильно дотримуватися Присяги прліцейського; 1.40. курсанту категорично заборонено вживати алкогольні напої, наркотичні речовини, психотропні речовини, їх аналоги або прекурсори, інші одурманюючі речовини та перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
За п. 3.2 Функціональних обов'язків курсанта ДонДУВС під час перебування за межами університету у вільний від навчання час, перебування у відпустці/звільненні тощо курсант повинен: постійно бути прикладом високої культури, витриманості, суворо дотримуватися вимог суспільної моралі, дорожити честю курсанта університету; дотримуватися норм етичної поведінки; не допускати фактів правопорушень, злочинів як самому, так і іншими курсантами, які знаходяться поряд, а при виявленні такого порушення, вживати усіх заходів щодо його припинення; у разі отримання травми сторонньою особою - надати першу медичну допомогу; уникати ситуацій, які можуть призвести до публічної безпеки і порядку та службової дисципліни; належним чином зберігати при собі службові документи (службове посвідчення, спеціальний жетон поліцейського) у відведених для цього містах на форменному одязі; у разі їх втрати негайно доповідати про це безпосередньому керівнику курсу; під час пересування дотримуватися правил дорожнього руху; під час слідування громадським транспортом суворо дотримуватися заходів обережності, правил поведінки пасажирів; у нічний час доби (з 22.00 до 06.00) знаходитись вдома, за місцем постійного або тимчасового мешкання; у разі призначення для несення служби до складу добового наряду або чергового підрозділу, прибувати до університету у встановлений строк; пам'ятати, що вказаний у записці про звільнення строк прибуття до університету є наказом. У разі затримки, необхідно негайно повідомити керівництво курсу (факультету) про виниклі причини затримки, що повинні бути підтверджені офіційними документами.
На період відпустки курсант не звільняється від виконання обов'язків суворо дотримуватися вимог законодавства України, Присяги, статутів та інших нормативних актів МВС України та ДонДУВС
ОСОБА_1 ознайомлений з наказом ДонДУВС № 525, що підтверджується викладеним ним власноруч Додатком № 1 до цього наказу.
Згідно матеріалів справи з позивачем проводилися інструктажі щодо дотримання вимог законодавства, статуту та правил внутрішнього розпорядку ДонДУВС; неухильного дотримання прав та обов'язків здобувачів вищої освіти, передбачених Законом України від 01.07.2014 №1556-VII «Про вищу освіту», Законом України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію», Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», наказом МВС України від 14.02.2008 № 62 «Про затвердження Положення про вищі навчальні заклади МВС»; неухильного виконання та дотримання функціональних обов'язків курсанта ДонДУВС, затверджених наказом університету від 18.09.2023 № 525; неухильного дотримання Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179; заборони вживати та перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння (не зважаючи на час навчання, відпочинку, під час виконання службових обов'язків тощо); суворого дотримання службової та навчальної дисципліни, що підтверджується Відомістю проведення розширеного інструктажу 3-го курсу факультету № 1 ДонДУВС для доведення, ознайомлення, вивчення та роз'яснення окремих правових норм щодо дотримання/заборони/виконання перемінним складом від 30.04.2024, Відомістю проведення розширеного інструктажу курсантів 3 курсу факультету № 1 ДонДУВС, які вибувають у канікулярну відпустку з 29.07.2024 до 13.08.2024, про доведення, ознайомлення, вивчення та роз'яснення окремих правових норм від 25.07.2024.
ОСОБА_1 не заперечує тієї обставини, що, знаходячись у відпустці, вжив алкогольні напої (пляшка пива об'ємом 0,5 л), та перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння керував електросамокатом та був затриманий патрульною поліцією; в ході службового розслідування свою вину в порушенні службової дисципліни визнав в повному обсязі та щиро розкаявся, що зазначено ним у поясненнях, та підтверджено у судовому засіданні.
При цьому, суд не надає оцінки наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, зокрема, не досліджує питання, чи є електросамокат транспортним засобом.
Щодо висновку відповідача про негативний вплив дій позивача на формування іміджу Національної поліції та підриву її авторитету, суд враховує наступне.
Представник позивача у позовній заяві зазначає, що обов'язковому врахуванню підлягають висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 07.02.2020 по справі №260/1118/18, від 08.08.2019 по справі № 804/3447/17, від 29.05.2018 по справі №800/508/17, від 02.10.2019 по справі № 804/4096/17, згідно яких застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням усіх обставин вчинення дисциплінарного проступку та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Етимологічним значенням дискредитація (від французького слова discrediter - підривати довіру) - це підрив довіри когось, приниження чиєїсь гідності, авторитету, що тісно пов'язані з морально-етичними нормами. Вчинки, що дискредитують працівників органів внутрішніх справ та, власне, органи поліції, пов'язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.
Також представник позивача посилається на те, що дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів внутрішніх справ і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18 грудня 2019 року по справі №813/3279/17 та відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.
Суд вважає, що дії у вигляді перебування у стані алкогольного сп'яніння поза службою, керуючи електросамокатом, безумовно можуть мати негативний вплив на формування іміджу Національної поліції та підривати її авторитет, але за умови встановлення в ході службового розслідування обставин та належного обґрунтування у висновку, в чому саме полягає дискредитація органів поліції в очах громадськості, виходячи з конкретних дій поліцейського в межах спірних правовідносин - не встановлено, чи зовнішній вид курсанта давав підстави оточуючим ідентифікувати його як поліцейського, чи були пересічні громадяни свідками дій, вчинених позивачем, тощо.
Таких обставин і обґрунтувань у висновку службового розслідування відповідачем не наведено.
Разом з тим, з огляду на вищевикладене, суд вважає, що в ході службового розслідування відповідачем доведено вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, що полягає у порушенні заборони вживання алкогольних напоїв та перебуванні у стані алкогольного сп'яніння поза службою, керуючи електросамокатом, що є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Щодо застосованого до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції та відрахування з навчання, та посилань відповідача на дискреційні повноваження керівника щодо вибору виду дисциплінарного стягнення, суд зазначає, що дійсно, існує усталена практика Верховного Суду, згідно із якою застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 1 квітня 2020 року у справі №806/647/15, від 21 січня 2021 року у справі №826/4681/18, від 28 жовтня 2021 року у справі №520/1578/2020, від 9 лютого 2022 року у справі №160/12290/20.
Разом з тим, на підставі Закону України від 15.03.2022 № 2132-ІХ «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану», який набрав чинності 01.05.2022, відбулася зміна нормативного регулювання відносин, пов'язаних з застосуванням дисциплінарних стягнень до поліцейських.
Верховний Суд у постанові від 07.11.2024 у справі № 420/35536/23 дійшов таких висновків:
«39. Стаття 29 розділу V «Особливостей проведення службового розслідування в період дії воєнного стану» Дисциплінарного статуту. У разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції….
… 43. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України позивач вказує на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 26.01.2022 у справі №480/1338/19, від 25.02.2021 у справі №160/9275/18 та від 22 липня 2020 у справі № 554/9493/17, від 20.10.2022 у справі № 640/18156/20, від 25.02.2021 у справі №160/9275/18, від 26.01.2022 у справі №480/1338/19, від 22 липня 2020 у справі № 554/9493/17, від 02.05.2019 у справі №825/1902/16, від 10.04.2019 у справі №802/1150/17-а та від 10.09.2020 у справі №360/4790/19, від 16.05.2018 у справі №826/23192/15, від 20 травня 2021 у справі №420/2916/20, від 06 лютого 2020 року у справі №826/1916/17 щодо застосування приписів статті 19, 29 Дисциплінарного Статуту Національної поліції України стосовно обов'язку відповідача при проведенні службового розслідування встановити причини та умови, що призвели до вчинення проступку, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення, під час визначення виду стягнення необхідність врахування характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, співмірність виду стягнення вчиненому діянню, а також необхідність врахування вимоги статті 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, якою передбачено особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану….
….58. Також Верховний Суд уважає за необхідне звернути увагу на те, що одним з основних доводів представника позивача у касаційній скарзі є питання правомірності обрання відповідачем до поліцейського стягнення без врахування вимог статті 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, якою передбачено особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану, а саме дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції, а тому, на думку позивача, перед дисциплінарним стягненням - звільненням з посади - мали бути застосовані попередньо зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь. Крім того представник позивача уважає, що суди попередніх інстанцій не дослідили питання чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
59. Надаючи оцінку вказаним доводам касаційної скарги Верховний Суд зазначає про те, що згідно усталеної практики Верховного Суду, обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень (постанови Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 806/647/15, від 07.02.2020 у справі № 260/1118/18, від 21.01.2021 у справі № 826/4681/18, від 28.10.2021 у справі № 520/1578/2020, від 09.02.2022 у справі № 160/12290/20 та ін.)
60. Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2123-IX, який набрав чинності 01.05.2022, Дисциплінарний статут доповнено новим розділом V такого змісту: «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану».
61. Частиною першою статті 26 Дисциплінарного статуту визначено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
62. У разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша статті 29 Дисциплінарного статуту).
63. Відповідно до частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
64. При цьому із змісту статті 29 Дисциплінарного статуту слідує, що її положення застосовуються у сукупності з іншими нормами, які визначають загальні критерії та підходи до застосування дисциплінарної відповідальності, а саме з урахуванням положень статі 19 цього статуту, яка регламентує порядок застосування дисциплінарних стягнень.
65. Оскільки за Дисциплінарним статутом підставою притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності є саме вчинення ним дисциплінарного проступку, частина восьма статті 19 Статуту визначає, що під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
66. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого керівник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
67. Обираючи той чи інший вид стягнення у порядку, запропонованому законодавцем, від незначного - зауваження до найсуворішого - звільнення зі служби, керівник, ураховуючи характер відповідного проступку, застосовує саме той вид дисциплінарного стягнення, який відповідає суті цього проступку і є йому співмірним.
68. Водночас застосування частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту виключно у поєднанні зі статтею 13, якою визначено перелік видів дисциплінарних стягнень та послідовність їх застосування, виключало б з процедури визначення виду стягнення такого визначального елементу як оцінка характеру самого проступку внаслідок однакового підходу до оцінки різних за ступенем тяжкості проступків та, відповідно, результату обрання виду відповідальності виключно в порядку послідовності.
69. У справах № 420/14443/22 та №260/5566/22, аналізуючи положення частин першої, другої статті 29 Дисциплінарного статуту, Верховний Суд дійшов висновку, що вказаною нормою встановлено правило, відповідно до якого за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою. Іншими словами, згадана норма визначає, що дисциплінарне стягнення накладається в порядку зростання, а не застосовується послідовно.
70. Верховний Суд зауважив на тому, що повноваження керівника стосовно обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання…».
Враховуючи наведені висновки Верховного Суду у відповідності до вимог частини п'ятої статті 242 КАС України, суд зазначає таке.
Виходячи з обставин справи, що розглядається, відповідачем доведено наявність у діях позивача дисциплінарного проступку, який є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Разом з тим, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, і, зважаючи на відсутність у позивача попередніх дисциплінарних стягнень, таке стягнення застосовано без дотримання вимог частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту, згідно із якою дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
В абзаці четвертому частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту окремо зазначено, що дисциплінарні проступки такі, як перебування поліцейського на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння, а також залишення місця несення служби без поважних причин, не можуть бути віднесені до незначних дисциплінарних проступків.
Разом з тим, позивач перебував у стані алкогольного сп'яніння поза службою, перебуваючи у відпустці, тобто абзац четвертий частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту в межах спірних правовідносин не застосовний.
Також, частина третя статті 19 Дисциплінарного статуту визначає, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
З огляду на наведене, відповідачем жодним чином не обґрунтовано необхідність застосування до ОСОБА_1 крайнього заходу дисциплінарного впливу - звільнення зі служби, зважаючи зокрема на те, що у висновку службового розслідування не викладені обставини, які обтяжують відповідальність позивача, натомість наведені обставини, які пом'якшують його відповідальність - усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; міститься виключно позитивна характеристика ОСОБА_1 ; старший інспектор факультету № 1 ДонДУВС, керівник 3 курсу факультету № 1 ОСОБА_13 зазначив, що може охарактеризувати ОСОБА_14 як відповідального, дисциплінованого курсанта, який під час виконання своїх службових обов'язків завжди дотримується службової дисципліни, виконує накази керівництва та відповідально ставиться до навчання; раніше порушень службової дисципліни не мав.
Оскільки суд дійшов висновку, що дисциплінарне стягнення до позивача застосовано без урахуванням вимог статті 29 Дисциплінарного статуту, оскаржувані накази є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Крім того, в наказі ДонДУВС від 19.08.2024 № 556 о/с зазначено підставі звільнення зі служби в поліції - пункт 6 частини першої статті 77 Закону, проте не зазначено нормативної підстави для відрахування з університету.
За п. 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення (частина друга статті 77 Закону №580-VIII).
День звільнення вважається останнім днем служби (частина третя статті 77 Закону №580-VIII).
Згідно ч. 1 статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
В межах спірних правовідносин належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є поновлення як на службі в поліції, так і поновлення на навчанні в Донецькому державному університеті внутрішніх справ, оскільки проходження позивачем служби в Національній поліції відбувається саме під час навчання на денній формі навчання за державним замовленням у закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських (абзац п'ятий частини першої статті 59 Закону № 580-VIII).
Пунктом 3 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Крім зазначеного, апеляційний суд враховує, що згідно додаткових пояснень представника позивача 14 березня 2025 року ОСОБА_1 закінчив Донецький державний університет внутрішніх справ за освітньою програмою права (поліцейські) та здобув кваліфікацію: ступінь вищої освіти (бакалавр), галузь знань «Право», спеціальність «Право», диплом бакалавра серії НОМЕР_1 .
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про:
- визнання протиправним та скасування наказу Донецького державного університету внутрішніх справ від 15.08.2024 № 137 «Про застосування дисциплінарного стягнення»;
- визнання протиправним та скасування наказу Донецького державного університету внутрішніх справ від 19.08.2024 № 556 о/с «Про особовий склад», яким звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) Закону України «Про Національну поліцію» рядового поліції ОСОБА_1 (0199032), курсанта навчального взводу № 401/21 ЛН-(П)-Б факультету підготовки фахівців для підрозділів поліції ЛННІ ім. Е.О. Дідоренка, відрахувавши з університету 19.08.2024;
- поновлення ОСОБА_1 на навчанні в Донецькому державному університеті внутрішніх справ як курсанта навчального взводу № 401/21 ЛН-(П)-Б факультету підготовки фахівців для підрозділів поліції ЛННІ ім. Е.О. Дідоренка, та на службі в поліції з 20.08.2024;
- допущення до негайного виконання судове рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на навчанні та на службі в поліції.
Щодо судових витрат на на професійну правничу допомогу, суд враховує наступне.
За ч. 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвокатом Петренко К.О. до суду подано наступні документи: договір про надання правничої допомоги від 20.08.2024 № 208/1, акт від 16.12.2024 прийняття-передачі виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги № 208/1 від 20 серпня 2024 року, квитанцію до прибуткового касового ордера № 16/10/1 від 16.10.2024, ордер на надання правничої допомоги серії ВА № 1090018, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
За умовами договору про надання правничої допомоги від 20.08.2024 № 208/1, укладеного між адвокатом Петренко К.О. та ОСОБА_1 , КЛІЄНТ доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання надавати правничу допомогу на умовах, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов'язується оплатити гонорар за надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору (п.1.1); Розмір та розрахунок гонорару, порядок та строки його внесення визначаються за домовленістю сторін (п.3.1); На визначення розміру гонорару Адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь складності справи, обсяг часу і роботи для належного виконання доручення, ступінь складності правових питань, що стосуються доручення; вірогідність того, що прийняття Адвокатом доручення перешкоджатиме прийняттю інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному робочому режимі; необхідність виїзду у відрядження та сума додаткових витрати в зв'язку з цим; роль адвоката в досягненні результату якого бажає Клієнт; досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає Клієнт; особливі вимоги клієнта щодо строку виконання доручення (п.3.2); розмір гонорару адвоката за цим договором визначається у фіксованому розмірі та становить 20000 грн (двадцять тисяч грн) 00 коп; розмір гонорару розраховано, виходячи з обсягу наданої правничої допомоги та витраченого часу для захисту прав та законних інтересів Клієнта (п.3.3); сплата гонорару здійснюється, шляхом авансування узгодженої суми гонорару, після підписання договору в готівковому або безготівковому порядку за бажанням Клієнта; при безготівковому розрахунку оплата здійснюється шляхом перерахування відповідної суми грошових коштів на розрахунковий рахунок Адвоката, реквізити якого зазначаються у рахунку на оплату (п. 3.4).
За актом від 16.12.2024 прийняття-передачі виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги № 208/1 від 20 серпня 2024 року Виконавець, згідно договору про надання правничої допомоги № 208/1 від 20 серпня 2024 року надав, а Клієнт прийняв правничу допомогу надану в зв'язку з розглядом справи № 360/1013/24 за позовом ОСОБА_1 до Донецького державного університету внутрішніх справ про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на навчанні та нас службі в поліції (п.1); Гонорар адвоката за надану правничу допомогу, зазначену в п. 1, є фіксованим та становить 20000 (двадцять тисяч) грн 00 коп. та включає оплату за наступну правничу допомогу: - попереднє консультування Клієнта; - підготовка адвокатського запиту; - вивчення документів, наданих Донецьким державним університетом внутрішніх справ на адвокатський запит; - проведення повторної консультації з Клієнтом, узгодження правової позиції; - підготовка та направлення до суду позовної заяви; - ознайомлення з відзивом на позовну заяву; - проведення консультації з Клієнтом щодо доводів та аргументів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, узгодження подальшої правової позиції у справі; - підготовка клопотання про участь сторони позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції; - участь у судових засіданнях Луганського окружного адміністративного суду; - ознайомлення з судовим рішенням, ухваленим у справі (п.2).
Верховний Суд в постанові від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19 дійшов висновку, що у разі встановлення адвокатом та клієнтом фіксованого розміру гонорару детальний опис робіт, виконаних під час надання правової допомоги не надається.
Сплата Фесенком В.В. гонорару адвокату у розмірі 20000 грн. підтверджена квитанцією до прибуткового касового ордера № 16/10/1 від 16.10.2024.
Враховуючи задоволення позову в повному обсязі, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 20000 грн., оскільки така сума є співмірною зі складністю справи та об'ємом послуг адвоката у цій справі, наданих позивачу.
Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення та ухвали суду.
Керуючись ст.ст. 195, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Донецького державного університету внутрішніх справ на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року та ухвалу від 30 грудня 2024 року у справі № 360/1013/24 - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року та ухвалу від 30 грудня 2024 року у справі № 360/1013/24 за позовом Петренко Ксенії Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 до Донецького державного університету внутрішніх справ про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 21 травня 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: А.А. Блохін
Е.Г. Казначеєв