21 травня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/680/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
I. РУХ СПРАВИ
1.1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач або ВЧ НОМЕР_1 ), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду рапорту Позивача від 02.01.2025 р. про звільнення з військової служби за пп. "г" п. 2 ч. 4 та п. З ч. 12 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", у зв'язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю І чи II групи;
- зобов'язати відповідача розглянути рапорт позивача від 02.01.2025р. про звільнення з військової служби за пп. "г" п. 2 ч. 4 та п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", у зв'язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю І чи II групи, та за результатами розгляду даного рапорту прийняти відповідне рішення.
1.2. Ухвалою суду від 18.02.2025 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
1.3. 27.02.2025 року до суду від ВЧ НОМЕР_1 надійшов відзив на позов.
1.4. Ухвалою суду від 28.02.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про зупинення провадження у справі.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція позивача
2.1. Позов обґрунтований тим, що позивач, будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 має право на звільнення з військової служби під час дії воєнного стану через необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків, який є особою з інвалідністю І чи 11 групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення.
2.2. Так, 04.01.2025 року позивач звернувся до Відповідача із рапортом про звільнення з військової служби у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за матір'ю, ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю І групи та потребує постійного стороннього догляду. Рапорт був відправлений рекомендованим листом та отриманий Відповідачем 09.01.2025 року.
2.3. Відповідно до Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 06.08.2024 №531, розгляд паперового рапорту військовослужбовця щодо відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин здійснюється невідкладно, але не пізніше ніж за 48 годин із часу подання. Однак, Відповідач проігнорував рапорт та не вжив жодних заходів щодо звільнення позивача з військової служби, не надав жодної належної та обґрунтованої відповіді щодо підстав для не звільнення позивача з військової служби, чим порушив норми Порядку.
2.4. Згідно з документами, матір'ю позивача є ОСОБА_2 , яка є особою з І групою інвалідності та потребує постійного стороннього догляду. Позивач проживає разом із матір'ю та здійснює за нею догляд. Матір позивача підтверджує, що потребує догляду саме позивача, а батько позивача є непрацездатною особою та не може забезпечити належний догляд.
2.5. Позивач вважає таку бездіяльність Відповідача протиправною та необґрунтованою, порушує його права, свободи та законні інтереси. Конституція України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади. Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначає правові основи військової служби. Під час дії воєнного стану військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, звільняються з військової служби через сімейні обставини, зокрема, через необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків, який є особою з інвалідністю І чи ІІ групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення.
2.6. Порядок організації роботи з рапортами військовослужбовців передбачає, що командири (начальники) надають відповідь на рапорт військовослужбовця, а відмова у задоволенні рапорту має бути вмотивованою. У даному випадку відповідач проігнорував рапорт позивача, чим порушив встановлений порядок. Позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати його вчинити дії щодо звільнення позивача з військової служби.
Позиція відповідача
2.7. Відповідач щодо задоволення позову заперечив, свою позицію обґрунтував наступним, Так, позивачем був поданий рапорт про звільнення на підставі Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у зв'язку з необхідністю догляду за матір'ю з інвалідністю I групи.
2.8. Порядок звернення військовослужбовців до начальства чітко визначений статутами Збройних Сил України, зокрема Статутом внутрішньої служби ЗСУ, який вимагає звернення до безпосереднього начальника. Порядок розгляду рапортів та звільнення військовослужбовців регулюється законодавчими та підзаконними актами, включаючи Закон України "Про військовий обов'язок та військову службу", Указ Президента України "Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України" та наказ Міністра Оборони України.
2.9. Відповідач зазначає, що на момент розгляду справи позивач ОСОБА_1 вважається зниклим безвісті, що підтверджується відповідним сповіщенням від 12.02.2025 року. Крім того, відповідач стверджує, що довідка ЛКК не є належним документом для підтвердження необхідності постійного стороннього догляду, оскільки таким документом є висновок МСЕК.
2.10. Також, відповідач вказує на те, що серед близьких осіб позивача є ті, хто може здійснювати догляд за матір'ю з інвалідністю, а саме батько позивача, який, за їхніми даними, не потребує постійного стороннього догляду. Раніше поданий рапорт позивача був розглянутий, і йому було відмовлено у задоволенні через відсутність необхідних документів.
ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
3.1. Дослідженням матеріалів справи та згідно аргументів сторін, судом встановлено, що ОСОБА_1 , є військовослужбовцем, проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 .
3.2. Згідно свідоцтва про народження від 01.04.1994 року, НОМЕР_2 батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), які відповідно до паспортів громадян України серії НОМЕР_3 від 21.12.2006 року, НОМЕР_9 від 23.12.2010 року та довідки №19 від 06.02.2025 року є подружжям.
3.3. Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №676103 від 18.10.2022 року ОСОБА_2 є особою з інвалідністю (І група), причина інвалідності - загальне захворювання. Потребує сторонньої допомоги.
3.4. Також, у справі наявний висновок ЛКК №11/47 від 17.01.2024 року про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, згідно якого ОСОБА_2 рекомендовано отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи.
3.5. Крім цього, згідно заключення ЛКК від 17.01.2024 року, №11/47 ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду на непрофесійній основі терміном на 1 (один) рік.
3.6. Також, дослідженням матеріалів справи встановлено, що згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_4 серії НОМЕР_5 ОСОБА_3 є особою яка отримує пенсію у разі втрати годувальника, ІІІ гр., інвалідність з дитинства.
3.7. У матеріалах справи наявна нотаріально засвідчена заява ОСОБА_2 від 16.11.2024 року, згідно змісту якої вона підтверджує, що із числа військовозобов'язаних членів її сім'ї першого ступеня споріднення, для свого утримання (догляду) обирає ОСОБА_1 , який доводиться їй сином.
3.8. Також, у справі наявні акт проведення обстеження сім'ї та встановлення факту здійснення догляду №167 від 22.02.2024 року, який затверджений рішенням виконкому Білобожницької сільської ради №83 від 12.08.2022 року та довідка Білобожницької сільської ради №01-14/168 від 22.02.2024 року, згідно змісту яких ОСОБА_1 здійснює догляд за своєю матір'ю ОСОБА_2 .
3.9. Згідно витягів з реєстру територіальної громади та довідки Джуринського старостинського округу від 06.02.2025 року, №19 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 .
3.10. 04.01.2025 року ОСОБА_1 на адресу ВЧ НОМЕР_1 засобом поштового зв'язку, подано рапорт про звільнення з військової служби у запас відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 та пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», через такі сімейні обставини: необхідність здійснювати постійний догляд за одним із батьків з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи.
До рапорту додано: копія заяви про обрання доглядальником від 16.11.2024 року, копія заключення ЛКК від 17.01.2024 року, №11/47, копія акту проведення обстеження сім'ї та встановлення факту здійснення догляду від 22.02.2024 року, №167, копія довідки від 22.02.2024 року, №01-14/168, копія довідки до акта огляду МСЕК серія 12 ААВ №676103, копія пенсійного посвідчення серія НОМЕР_5 , копія свідоцтва про народження серія НОМЕР_6 , копія паспорта громадянина України ОСОБА_1 .
Наведений пакет документів отримано ВЧ НОМЕР_1 - 09.01.2025 року.
3.11. Також, у матеріалах справи наявний лист ВЧ НОМЕР_1 від 10.01.2025 року, №693/1817, який адресований ОСОБА_1 , згідно змісту якого останнього інформується, що його рапорт розглянуто. До рапорту не додано необхідних документів для звільнення з військової служби у запас, а саме один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
3.12. 12.02.2025 року ВЧ НОМЕР_1 сформовано сповіщення №1774, яке адресоване начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 , про те, що ОСОБА_1 зник безвісти на полі бою 10.02.2025 року в районі населеного пункту Черкаская Конопелька Суджанського району Курської області російської федерації.
ІV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА
4.1. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, врегульовано положеннями Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" від 25.03.1992 року № 2232-XII (далі - Закон №2232-XII, в редакції, чинній на час подання позивачем рапорту про звільнення з військової служби).
4.2. Статтею 2 Закону №2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
4.3. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
4.4. На момент розгляду цієї адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
4.5. Крім цього, відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" військовому командуванню разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
4.6. Згідно із статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 року № 389-VIII (в редакції станом на час виникнення спірних відносин, далі - Закон № 389-VIII), воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
4.7. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію (далі - Указ №69/2022). Згідно пункту 4 Указу № 69/2022 призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
4.8. Так, пунктом 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-XII визначено, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час воєнного стану:
а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
б) за станом здоров'я:
на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
в) у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі;
г) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
д) у зв'язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
е) у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу);
з) у зв'язку із призначенням (обранням) на посаду або перебуванням на посаді судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.
4.9. Згідно пункту 3 частини 12 статті 26 Закону №2232-XII військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах: під час дії воєнного стану:
- військовослужбовці-жінки - у зв'язку з вагітністю;
- військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
- дружина, якщо обоє із подружжя проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
- перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;
- військовослужбовці, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;
- військовослужбовці, які є усиновлювачами, на утриманні яких перебуває (перебувають) дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, патронатними вихователями, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;
- виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років, у разі відсутності інших осіб, які зобов'язані її виховувати;
- утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
- виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров'я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, але якій не встановлено інвалідність, за умови що такі особи не мають інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону їх утримувати;
- необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
- необхідність здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;
- необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
- необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім'ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
- у зв'язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами;
- якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;
- якщо їхнім близьким родичам (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року).
- військовослужбовці-жінки - у зв'язку з вагітністю;
- військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
- дружина, якщо обоє із подружжя проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
- перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;
- військовослужбовці, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;
- військовослужбовці, які є усиновлювачами, на утриманні яких перебуває (перебувають) дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, патронатними вихователями, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;
- виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років, у разі відсутності інших осіб, які зобов'язані її виховувати;
- утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
- виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров'я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, але якій не встановлено інвалідність, за умови що такі особи не мають інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону їх утримувати;
- необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
- необхідність здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;
- необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я;
- необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім'ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я;
- у зв'язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами;
- якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;
- якщо їхнім близьким родичам (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний) брат чи сестра) посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року).
4.10. Відповідно до частини 7 статті 26 Закону №2232-XII звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
4.11. Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України врегульований Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 (зі змінами) (далі - Положення № 1153).
4.12. Відповідно до абзаців 2 та 3 пункту 12 Положення №1153, право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.
4.13. Пунктом 233 Положення №1153 закріплено, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
4.14. Верховним Судом у постанові від 06.06.2024 року у справі №140/25460/23 констатовано, що розгляд рапорту про звільнення з військової служби відбувається за встановленою процедурою, яка включає підготовку подання, перевірку документів, що підтверджують наявність, зокрема, сімейних обставин або інших поважних причин, уточнюються дані про проходження особою військової служби, документально підтверджуються періоди служби, що підлягають зарахуванню до вислуги в календарному та пільговому обчисленні, проводиться розрахунок вислуги років військової служби.
4.15. Також, Верховним Судом у постанові від 21.02.2024 року у справі №120/1909/23 (адміністративне провадження № К/990/27884/23) зазначено, що медичний висновок це документ, який містить дані про стан здоров'я особи та видається з питань, пов'язаних з таким станом здоров'я. Суб'єктами формування та видачі медичного висновку є лікарі, лікарсько-консультативні та лікарсько-експертні комісії закладів охорони здоров'я. Водночас Верховний Суд зауважив, що лікар, лікарсько-консультативна комісія та лікарсько-експертна комісія формують медичний висновок, а медико-соціальні експертні комісії - довідку, акт огляду (витяг з акту огляду). Щодо повноважень лікарсько-консультативної комісії та медико-соціальної експертної комісії на видачу медичного висновку щодо необхідності здійснення постійного догляду, Судом було зазначено, що у переліку прав та обов'язків (визначеному у Положеннях № 1317) медико-соціальної експертної комісії відсутнє поняття «постійного догляду», який може бути визначений для осіб, яким інвалідність не встановлена, а вказано лише право визначати необхідність стороннього нагляду, догляду. При цьому, поняття «сторонній догляд» не є тотожним поняттю «постійний догляд», позаяк перше говорить про те, ким надається догляд, а друге коли надається такий догляд. В свою чергу, поняття «постійний догляд» передбачає безперервний догляд, який надається особі, що не здатна до самообслуговування, догляд, який надається без будь-якого часового обмеження, суцільним порядком. Аналізуючи повноваження медико-соціальної експертної комісії, передбачені Положенням № 1317, у Суду є підстави для висновку, що така визначає потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі особам з інвалідністю, а також особам, яким визначена ступінь втрати професійної працездатності. Щодо осіб, які не відносяться до цих категорій, але які за станом здоров'я нездатні до самообслуговування і потребують постійного стороннього догляду, то суд приходить до переконання, що такі повноваження можуть бути віднесені до лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, які також мають право приймати висновки, зокрема, про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі (за формою № 080-2/о) з рекомендаціями щодо отримання відповідних послуг. Крім того, суд зауважив, що абзац 4 підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначає два документи альтернативно для підтвердження необхідності здійснення постійного догляду за особою або висновок медико-соціальної експертної комісії, або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
4.16. Наказом Міністерства оборони України від 10.04.2009 року, №170 затверджено Інструкцію про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, у пункті 26 Додатку 19 (Перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби) якої зазначено, що у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я:
- один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім'ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
V. ПОЗИЦІЯ СУДУ
5.1. Предметом цього позову є бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 , яка полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду рапорту позивача від 02.01.2025 р. про звільнення з військової служби за пп. "г" п. 2 ч. 4 та п. З ч. 12 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", у зв'язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю І чи II групи.
5.2. Однак, як встановлено судом вище (див. пункт 3.11 цього рішення) у матеріалах справи наявний лист ВЧ НОМЕР_1 від 10.01.2025 року, №693/1817, який адресований ОСОБА_1 , згідно змісту якого останнього інформується, що його рапорт розглянуто та в його задоволенні відмолено.
Зокрема, встановлено, що до рапорту не додано необхідних документів для звільнення з військової служби у запас, а саме один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
5.3. Отже, у даному разі слід прийти до висновку, що ВЧ НОМЕР_1 бездіяльності при розгляді рапорту позивача, який надійшов до відповідача 09.01.2025 року, не допустило, а отже в цій частині у задоволенні позову необхідно відмовити.
5.4. Разом з цим, не втручаючись в дискреційні повноваження відповідача, керуючись принципами розумності та людиноцентризму, переслідуючи мету мінімізації кількості судових справ за зверненням ОСОБА_1 , суд вважає за необхідним надати оцінку досліджуваним правовідносинам через призму наявності у останнього права на звільнення із військової служби.
5.5. Як встановлено судом вище, що ОСОБА_1 є сином є ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), які відповідно до паспортів громадян України серії НОМЕР_3 від 21.12.2006 року, НОМЕР_9 від 23.12.2010 року та довідки №19 від 06.02.2025 року є подружжям.
При цьому відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №676103 від 18.10.2022 року ОСОБА_2 є особою з інвалідністю (І група), причина інвалідності - загальне захворювання (потребує сторонньої допомоги), а згідно заключення ЛКК від 17.01.2024 року, №11/47 ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду на непрофесійній основі терміном на 1 (один) рік.
5.6. Також, дослідженням матеріалів справи встановлено, що згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_4 серії НОМЕР_5 ОСОБА_3 є особою яка отримує пенсію у разі втрати годувальника, ІІІ гр., інвалідність з дитинства.
5.7. У матеріалах справи відсутній висновок медико-соціальної експертної комісії, лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я або рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи про те, що ОСОБА_3 потребує постійного догляду.
Батько позивача - ОСОБА_3 , будучи чоловіком ОСОБА_2 , по відношенню як до позивача, так і до свого чоловіка, є членом сім'ї першого ступеня споріднення.
5.8. Згідно абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 та підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-XII військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах: під час дії воєнного стану:
- необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
5.9. Аналізуючи наведені положення Закону №2232-XII, слід прийти до висновку, що для звільнення позивача з військової служби на підставі абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 та підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-XII необхідно, окрім іншого, подати:
- висновок ЛКК, МСЕК або рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, згідно яких член сім'ї першого ступеня споріднення (у даному разі ОСОБА_3 ) потребує постійного догляду.
При цьому суд звертає увагу, що діюче законодавство, не пов'язує виникнення права на звільнення з військової служби з працездатністю/ непрацездатністю члена сім'ї першого ступеня споріднення, який може здійснювати постійний догляд та з його бажанням такий догляд здійснювати. У даному разі закон підлягає буквальному тлумаченню.
5.10. Пенсійне посвідчення № НОМЕР_4 серії НОМЕР_5 , згідно якого ОСОБА_3 є особою, яка отримує пенсію у разі втрати годувальника, ІІІ гр., інвалідність з дитинства, не містить та не може містити інформацію про те, що він потребує постійного догляду. Будь-яких інших документів з цього приводу у справі немає. А отже за таких обставин підстав для звільнення позивача згідно абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону №2232-XII, наразі немає.
5.11. Відповідачі, будучи в розумінні КАС України суб'єктами владних повноважень, при реалізації своїх повноважень, зобов'язані діяти виключно у спосіб встановлений Законом №2232-XII та застосовувати для цього за обсягом буквальне тлумачення норм права.
Згідно правил буквального тлумачення зміст правової норми повністю збігається з її буквальним офіційним зовнішнім виразом, тобто норму розуміють як таку, що повністю збігається із відповідним нормативно-правовим приписом (текстовою формою правової норми).
5.12. Отже, відповідач, із врахуванням наявності у позивача члена сім'ї першого ступеня споріднення - ОСОБА_3 , відносно якого немає висновку ЛКК, МСЕК рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що він потребує постійного догляду, не мав підстав для звільнення позивача із військової служби.
5.13. Також, наказом Міністерства оборони України від 10.04.2009 року, №170 затверджено Інструкцію про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, у пункті 26 Додатку 19 (Перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби) якої зазначено, що у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я:
- один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім'ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
5.14. Аналізуючи наведені норми, слід прийти до висновку, що ними також передбачено обов'язок наявності висновку ЛКК або МСЕК, згідно яких член сім'ї першого ступеня споріднення потребує постійного догляду, які ОСОБА_1 не були надані при поданні рапорту про звільнення. Окрім цього, ним не подано і акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
5.15. За таких обставин, суд вважає, що у задоволенні цього позову необхідно відмовити.
5.16. Водночас суд звертає увагу на помилковість позицій відповідача, що медичний висновок ЛКК, яким позивач підтверджує потребу в догляді за батьком, не є належним доказом, оскільки догляд за повнолітніми особами має підтверджуватися лише МСЕК.
Відповідно до нормативного урегулювання цих правовідносин та релевантної правової позиції Верховного Суду (див. для прикладу постанову від 21.02.2024 року у справі №120/1909/23 (адміністративне провадження № К/990/27884/23) стаття 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначає два документи альтернативно для підтвердження необхідності здійснення постійного догляду за особою або висновок медико-соціальної експертної комісії, або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Використана відповідачами у заявах по суті судова практики є застарілою на ґрунтується на діючих нормах.
VІ. ВИСНОВКИ СУДУ
6.1. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною другою статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яким є відповідач.
6.2. Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
6.3. Відповідачем доведено суду правомірність своїх дій щодо не звільнення ОСОБА_1 з військової служби.
6.4. При цьому, суд зазначає, що решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
6.5. За таких обставин суд прийшов до висновку, що зазначений позов не підлягає задоволенню.
VІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
7.1. Оскільки у задоволенні цього позову відмовлено повністю, суд не стягує та не присуджує, сплачений позивачем у справі судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд -
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, відмовити повністю.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_7 );
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ).
Суддя О.В. Анісімов