21 травня 2025 року справа № 580/3248/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду письмовому провадженні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
25.03.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) (далі - відповідач), в якому з урахуванням заяви вх. від 27.03.2025 №15622/25 про збільшення позовних вимог просив:
постановити рішення, яким визнати протиправним і скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.03.2025 протокол №7 про відмову в задоволенні його заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі п.14 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію»;
постановити рішення, яким визнати протиправним і скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 20.03.2025 протокол №9 про відмову у наданні йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі п.14 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію»;
зобов'язати відповідача розглянути його заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 №560, з урахуванням висновків, які проведені у рішенні адміністративного суду та за результатами розгляду прийняти рішення по суті поданої ним заяви.
Обґрунтовуючи зазначив, що відповідач всупереч вимог чинного законодавства відмовив у наданні йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Вважає, що має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до вказаної вище норми Закону, а відповідач діє всупереч вимог законодавства.
Ухвалою суду від 31 березня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи правилами спрощеного позовного провадження.
07 травня 2025 року ухвалою суд відмовив у задоволенні клопотання вх.№19916/25 від 17.04.2025 відповідача в частині залишення позовної заяви без руху, зобов'язання позивача надати позовну заяву, придатну до читання, та надати відповідачу додатковий строк на відзив. Того ж дня суд ухвалою відмовив повністю у задоволенні заяви вх.№22039 від 30.04.2025 позивача про розгляд адміністративної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін за його участю в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 13 травня 2025 року суд повернув без розгляду клопотання вх. №23765/25 відповідача про забезпечення його придатним до читання примірником позовної заяви з додатками.
20.05.2025 на адресу суду надійшло клопотання вх.№25691/25 (далі - Клопотання) відповідача про відвід судді Бабич А.М. з підстав наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді (п.4 ч.1 ст.36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Обґрунтовуючи зазначив, що через порушення позивачем вимог процесуального законодавства (ст.160 КАС України) він позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права. Вважає, що відкриття провадження у цій справі є передчасним. Головуюча суддя, порушуючи вимоги процесуального законодавства, свідомо ігноруючи процесуальні права та обов'язки учасників справи, вказаними вище ухвалами відмовила у задоволенні його клопотань. Недоречно процитувала деякі норми Кодексу і дійшла висновку, що вимоги надати достатньо якісну надруковану або написану позовну заяву процесуальний Закон не вказує. Констатував, що, дійсно, такої вимоги норми процесуального законодавства не містять, оскільки є інша вимога, яку суддя проігнорувала, та процитував ст.ст.160, 161 КАС України, а також частково текст із вказаних вище ухвал суду. Вважає, що суддя Бабич А.М. упереджено ставиться до органу військового управління під час дії воєнного стану, особливого періоду. Користуючись процесуальним становищем головуючого у судовому засіданні, вказана суддя неправомірно і передчасно відкриваючи провадження у цій справі, своїми рішеннями у формі ухвал виправдовує вчинені цим складом суду процесуальні порушення при відкритті провадження, ігнорує процесуальні порушення позивача, ігнорує клопотання відповідача щодо забезпечення процесуальних вимог, у т.ч. процесуальних прав відповідача, спонукає відповідача погоджуватись із процесуальними порушеннями суду та позивача, чим ставить у завідомо нерівне становище учасників справи на користь позивача, спонукає відповідача до вчинення дій на виправлення своїх та позивача процесуальних порушень. Суддя Бабич А.М. через судові рішення, якими завершено розгляд позовних заяв в адміністративних справах №580/7787/24, №580/9295/24, систематично виявляє своє ставлення до органу військового управління під час дії воєнного стану, якими зобов'язала його, порушуючи вимоги ст.19 Конституції України, Положення, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 №560, Порядку, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 №560, вчиняти дії, що виходять за межі його повноважень. Тому вона підлягає відводу з підстав, визначених п.4 ч.1 ст.36 КАС України.
Суд урахував ч.3 ст.40 КАС України, відповідно до якої питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Згідно з ч.4 цієї ж статі, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Тому, оцінивши доводи Клопотання, суд дійшов висновку про його необґрунтованість з огляду на таке.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 КАС України: якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Щодо основних доводів Клопотання суд урахував.
Відповідач у Клопотанні посилається, як на підставу для відводу судді, на п.4 ч.1 ст.36 КАС України, а саме суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Матеріали адміністративної справи, що розглядається, не містять належних, достовірних та допустимих доказів порушення суддею Бабич А.М. норм процесуального закону та норм матеріального права, достатнього вважати не об'єктивним і упередженим судовий розгляд нею цього спору. Також відсутні рішення апеляційної чи касаційної інстанцій про скасування прийнятих суддею процесуальних рішень у цій справі.
Відповідно до ч.1 ст.173 КАС України підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі. Процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.
Згідно з вимогами ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Частина перша ст.320 КАС України встановлює підстави для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Отже, у разі, якщо сторона вважає, що щодо неї постановлено судом ухвалу, яка перешкоджає доступу до правосуддя, він наділений правом у процесуальному порядку довести обґрунтованість своїх тверджень.
Відповідно до ч.4 ст.36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Тобто, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом. Відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін у справі, не може бути підставою для відводу судді та може бути викладеною в апеляційній скарзі на судове рішення.
Жодне рішення головуючого судді у справі з тим же відповідачем, на які він посилається, на дату судового розгляду в цій справі позову не скасоване.
Відповідач порушив ч.4 ст.36 КАС України, заявивши відвід з підстав незгоди з ухвалами у цій справі та рішеннями судді Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М. у справах №580/7787/24, №580/9295/24. Указуючи на користування процесуальним становищем головуючого у судовому засіданні у цій справі для неправомірного і передчасного відкриття провадження у цій справі, прийняття вказаних вище ухвал, відповідач зловживає процесуальними правами, позаяк такі посилання мають ознаки шантажу та тиску, направлені на прийняття головуючою суддею не передбачених процесуальним законом рішень та зміни складу суду.
Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи відповідно до ч.3 ст.18 КАС України здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ). Тому тільки аргументовані доводи підтверджені доказами можуть стати приводом для зміни первісного визначення складу суду для розгляду конкретної справи.
Доводи відповідача щодо порушення його прав, що суддя Бабич А.М. при вирішенні справ за його участю приймає рішення, які вказують про наявність в діях судді неупередженості та необ'єктивності, не підтверджені сукупністю належних, допустимих і достовірних доказів.
Вказані у Клопотанні обставини та факти з приводу неналежного виконання суддею своїх повноважень, визначених КАС України, не підтверджені доказами, не доводять обґрунтованості побоювання відповідача щодо упередженості та необ'єктивності судді під час розгляду цієї справи.
Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006, передбачено, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що, з одного боку, дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого - є можливістю для зловживань з боку недобросовісних учасників в реалізації механізму безпідставного затягування строків розгляду справи. Жодних обґрунтованих доводів та аргументів про наявність фактів і обставин, які об'єктивно свідчать про ознаки упередженого та необ'єктивного вирішення спору, відповідач не вказав і доказів не надав. Натомість Заява свідчить про намір відповідача змінити склад суду у безпідставний спосіб.
Тому заявлений відвід судді Бабич А.М. з вищевказаних підстав не є обґрунтованим. Згідно з ч.4 ст.40 КАС України наявні підстави визнати відвід необґрунтованим та передати для вирішення іншому складу суду.
Керуючись ст.ст.2-20, 36, 39, 40-45, 72-78, 173, 180, 248, 256 КАС України, суд
1. Визнати необґрунтованим відвід головуючій судді згідно з клопотанням вх. від 20.05.2025 №25691/25 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Передати вказане клопотання для вирішення питання про відвід судді Бабич А.М. судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку відповідно до ч.1 ст.31, ч.4 ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України.
2. Копію ухвали направити учасникам справи.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Анжеліка БАБИЧ