19 травня 2025 року справа № 580/2491/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників адміністративну справу за позовом приватного науково-виробничого підприємства «Прометей-Сервіс» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення,
Приватне науково-виробниче підприємство «Прометей-Сервіс» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 03.03.2025 №3351/23-00-07-04-01.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки базуються на наявності на думку перевіряючих недоліків первинних бухгалтерських документів, однак перевіряючими не спростовано фактичне здійснення господарської діяльності з контрагентом ТОВ «ТЕХ ЛОГІСТИК».
Позивач також зазначив, що відповідач помилково дійшов висновку про порушення позивачем вимог щодо формування податкового кредиту, оскільки з контрагентом здійснені реальні господарські операції, на підтвердження яких наявні необхідні, належним чином оформлені первинні бухгалтерські документи, а висновки акту перевірки не відповідають нормам чинного законодавства, базуються на припущеннях і не підтверджуються доказами.
За вказаних обставин позивач вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
В письмовому відзиві на адміністративний позов представник відповідача просив у його задоволенні відмовити повністю, зазначивши, що господарські операції між позивачем та ТОВ «ТЕХ ЛОГІСТИК» відбулись із порушенням норм податкового законодавства, оскільки первинні бухгалтерські документи, які мають супроводжувати дану господарську операцію, містять суттєві недоліки. Господарські операції між позивачем та його контрагентом фактично не відбулись. Відповідач вважає, що проведеною перевіркою діяльності позивача достовірно та в повному обсязі враховано обставини, які існували на момент її проведення, факти порушень є доведеними письмовими доказами, а тому вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та скасуванню не підлягає.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Згідно відомостей, які містяться в матеріалах справи, Головним управлінням ДПС у Черкаській області на підставі пп. 78.1.1 пп. 78.1.4, п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПНВП «Прометей-Сервіс» щодо дотримання вимог податкового законодавства щодо дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «ТЕХ ЛОГІСТИК» (код за ЄДРПОУ 38958226) за травень 2020 року, які відображені в податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2020 року.
За результатами проведення вказаної перевірки відповідачем складено акт від 13.02.2025 №1489/23-00-07-04-01/35435961 яким зафіксовано порушення:
- вимог п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 та п. 201.1, 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, ст.1, 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.15, п. 2.16. п. 2.4 положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, в результаті чого занижено податок на додану вартість за травень 2020 року на суму 162500 грн.
На підставі вказаного акту перевірки Головним управлінням ДПС у Черкаській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.03.2025 №3351/23-00-07-04-01, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 203125 грн., в т.ч. за податковими зобов'язаннями 162500 грн. та за штрафними санкціями на суму 40625 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням податкового органу, позивач звернувся до суду та просить його скасувати.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 цієї статті передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Абзацом першим пункту 198.6. статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пункт 201.8 вказаної статті передбачає, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Відповідно до першого та другого абзаців пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Отже, належним чином оформлені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні є підставою для покупця товарів на віднесення сум ПДВ в накладних до податкового кредиту.
Згідно відомостей, які містяться в акті перевірки, перевіркою правомірності визначення податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «ТЕХ ЛОГІСТИК» за період, що перевіряється встановлено його завищення за травень 2020 року всього на загальну суму ПДВ 162500 грн.
Судом встановлено, що між ПНВП «Прометей-Сервіс» (Замовник) та ТОВ «ТЕХ ЛОГІСТИК» (Виконавець) укладено Договір №05/2020 від 12.03.2020, згідно умов якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується у порядку та на умовах, визначених цим Договором, своїми силами і засобами, на власний ризик надати послуги з монтажу внутрішнього трубопроводу на об'єкті Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги (п. 1.1. Договору).
Вартість послуг по цьому Договору визначається відповідно до розцінок на види послуг, визначена у додатку № 1 і становить 65 000 грн, в т.ч, ПДВ - 10 833,33 грн. (п. 3.1 Договору).
Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця (п. 3.5 Договору).
За результатами виконання умов договору та надання Виконавцем послуг сторонами Договору складено та підписано Акт надання послуг від 14.05.2020 № 38.
Здійснення розрахунків за надані послуги підтверджується платіжною інструкцією від 19.05.2020 №289.
Між ПНВП «Прометей-Сервіс» (Замовник) та ТОВ «ТЕХ ЛОГІСТИК» (Виконавець) укладено Договір №« 06/2020 від 12.03.2020, згідно умов якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується у порядку та на умовах, визначених цим Договором, своїми силами і засобами, на власний ризик надати послуги з монтажу внутрішнього трубопроводу на об'єкті Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги (п, 1.1, Договору).
Вартість послуг по цьому Договору визначається відповідно до розцінок на види послуг, визначена у додатку № 1 і становить 200 000 грн, в т.ч. ПДВ - 33 333,33 грн. (п. 3.1 Договору),
Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця (п. 3.5 Договору).
За результатами виконання умов договору та надання Виконавцем послуг сторонами Договору складено та підписано Акт надання послуг від 14.05.2020 № 44,
Здійснення розрахунків за надані послуги підтверджується платіжними інструкціями від 28.05,2020 №328, від 25.05.2020 №298 та від 25.05.2020 №300.
Між ПНВГІ «Прометей-Сервіс» (Замовник) та TOB «ТЕХ ЛОГІСТИК» (Виконавець) укладено Договір №08/2020 від 18.05.2020, згідно умов якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується у порядку та на умовах, визначених цим Договором, своїми силами і засобами, на власний ризик надати послуги з монтажу внутрішнього трубопроводу на об'єкті Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги (п. 1.1. Договору).
Вартість послуг по цьому Договору визначається відповідно до розцінок на види послуг, визначена у додатку № 1 і становить 710 000 грн, в т.ч. ПДВ - 118 333,33 грн. (п. 3.1 Договору).
Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця (п. 3.5 Договору).
За результатами виконання умов договору та надання Виконавцем послуг сторонами Договору складено та підписано Акт надання послуг від 29.05.2020 № 51,
Здійснення розрахунків за надані послуги підтверджується платіжними інструкціями від 15.06.2020 №420, від 03.06.2020 №336, від 05.06.2020 №343 та від 10.06.2020 №346.
Досліджуючи фактичне здійснення господарських операцій із наведеним контрагентом, суд зазначає, що правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІ (надалі - Закон України № 996-ХІ).
Зі змісту статті 1 Закону України №996-ХІ (в редакції станом на час здійснення спірних господарських операцій) випливає, що первинний документ - це будь-який документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Законодавством не визначений вичерпний перелік документів, які можуть вважатися первинними, відтак таким, що підтверджують проведення господарської операції і на підставі яких формується звітність. Відсутність деяких реквізитів в одному з первинних документів не робить автоматично господарську операцію такою, що не відбулася.
Суд також враховує той факт, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на формування податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової чи іншої дисципліни третіми особами. Платника податку не може бути позбавлено права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, яка свідчить про незаконність такого формування.
Суд вважає безпідставними доводи відповідача щодо відсутності у контрагента позивача фактичної можливості надання послуг в силу відсутності трудового персоналу, оскільки укладення трудового договору не є єдиним способом залучення працівників до виконання трудових обов'язків. Більш того, податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на одержання податкового кредиту в залежність від того якими ресурсами (власними чи залученими) його контрагент надавав послуги.
Щодо посилань контролюючого органу на наявність недоліків в оформленні первинних бухгалтерських документів, суд зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Суд відхиляє доводи відповідача щодо проведення розслідування у кримінальному провадженні №32020100000000196 від 13 квітня 2020 року, де ТОВ «ТЕХ ЛОГІСТИК» є учасником, з огляду на ту обставину, що в матеріалах справи відсутній вирок суду, який набрав законної сили та яким встановлено укладення договорів між позивачем та названим контрагентом з метою, яка порушує публічний порядок, вчинення угод з метою, що суперечать інтересам держави і суспільства, так само не встановлено і ухилення від сплати податків за наслідками виконання згаданих договорів з боку позивача. Епізод наявності змови позивача з контрагентом з метою зменшення податкових зобов'язань в ході слідства не досліджувався, судом не перевірявся і доказів прийняття судом рішення з цього приводу не надано.
Щодо прийняття рішення про відповідність ТОВ «ТЕХ ЛОГІСТИК» критеріям ризиковості платника податку від 08.12.2021 за № 398640, суд зазначає, що господарські операції з цим контрагентом відбулись у травні 2020 року, натомість рішення про відповідність критеріям ризиковості прийнято у грудні 2021 році, тому не може бути доказом відсутності господарських взаємовідносин із цим контрагентом.
На переконання суду, доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту. Однак, відповідачем під час розгляду справи не надано будь-яких доказів та не зазначено будь-яких обставин, які б ставили під сумнів фактичне здійснення господарських операцій позивача та доказів, які виключають право позивача на формування витрат для цілей визначення податкового кредиту.
Позивач не зобов'язаний перевіряти дотримання податкового законодавства своїми контрагентами та господарюючими суб'єктами, які здійснюють постачання товарів чи робіт цим контрагентам, не зобов'язаний нести відповідальність за несплату податків продавцями (постачальниками), або за можливу недостовірність відомостей про них, за умови необізнаності щодо неї.
Твердження податкового органу про здійснення контрагентами позивача різних видів господарської діяльності не свідчить про неможливість надання послуг, оскільки поєднання декількох видів господарської діяльності законом не заборонено.
З огляду на викладене, співставлення змісту первинних документів та доказів підтвердження фактичного надання послуг вказує, що спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем не надано.
Враховуючи зазначене, позивач правомірно відобразив у складі податкового кредиту суми податку на додану вартість за господарськими операціями з контрагентами на підставі належним чином оформлених останнім первинних бухгалтерських документів, тому оскаржене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “РуїсТоріха проти Іспанії» від09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 12, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 03.03.2025 №3351/23-00-07-04-01.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 44131663) на користь приватного науково-виробничого підприємства «Прометей-Сервіс» (вул. Святотроїцька, буд. 73/1, офіс 313, м. Черкаси, Черкаська обл., 18034, код ЄДРПОУ 35435961) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3046 (три тисячі сорок шість) грн. 88 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.
Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО