Справа № 560/3409/25
іменем України
21 травня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом Першого заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької ОВА до Антонінської селищної ради Хмельницького району про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Перший заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовом до Антонінської селищної ради Хмельницького району, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Антонінської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області в частині невиконання вимог чинного законодавства України щодо виготовлення: акту технічного стану пам'ятки (форма якого визначається МКСК) з фотофіксацією, що не перевищує трьох місяців до дати укладення охоронного договору; опису культурних цінностей і предметів, які належать до пам'ятки, розташовуються на її території чи пов'язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; технічного паспорту; плану пам'ятки чи її частини у масштабі 1:100, 1:200 (можуть бути у складі технічного паспорта); плану території пам'ятки; паспорту пам'ятки (форма якого визначається МКСК) на об'єкт культурної спадщини національного значення - Садибу за №220033, яка знаходиться на пл. Графська у селищі Антоніни, Хмельницького району, Хмельницької області до складу якої входить Флігель палацу за №220033/1, Манеж за №220033/2 та три брами з огорожею за №220033/3, яка внесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України об'єктів культурної спадщини національного значення та укладення з Департаментом інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації охоронного договору;
- зобов'язати Антонінську селищну раду Хмельницької області виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення: акту технічного стану пам'ятки (форма якого визначається МКСК) з фотофіксацією, що не перевищує трьох місяців до дати укладення охоронного договору; опису культурних цінностей і предметів, які належать до пам'ятки, розташовуються на її території чи пов'язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; технічного паспорту; плану пам'ятки чи її частини у масштабі 1:100, 1:200 (можуть бути у складі технічного паспорта); плану території пам'ятки; паспорту пам'ятки (форма якого визначається МКСК) на об'єкт Культурної спадщини національного значення - Садибу за №220033, яка знаходиться на пл. Графська у селищі Антоніни, Хмельницького району, Хмельницької області до складу якої входить Флігель палацу за №220033/1, Манеж за №220033/2 та три брами з огорожею за №220033/3, яка внесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України об'єктів культурної спадщини національного значення та укладення з Департаментом інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації охоронного договору.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатами опрацювання матеріалів щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, виявлено факт протиправної бездіяльності Антонінської селищної ради, що полягає у не виготовленні облікової документації на об'єкт культурної спадщини національного значення - Садибу (охоронний номер №220033), яка знаходиться на пл. Графська у селищі Антоніни до якої входять: Флігель палацу за (охоронний номер №220033/1), Манеж (охоронний номер №220033/2) та три брами з огорожею (охоронний номер №220033/3,) яка внесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України об'єктів культурної спадщини національного значення. Вказує, що протиправна бездіяльність відповідача може призвести до руйнування вказаного об'єкта та створює умови для його використання не як об'єкта культурної спадщини, а відтак - всієї повноти її охорони, визначеної чинним законодавством. Зокрема, забезпечення державою її збереження, утримання запобігання руйнуванню, тощо.
Ухвалою суду від 27 березня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін та залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької ОВА.
Відповідач правом на подання відзиву на адміністративний позов у наданий йому строк згідно ухвали не скористався, жодних документів до суду не подав.
Будь-яких заперечень чи клопотань у визначений законодавством термін від відповідача не надходило.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
Об'єкту культурної спадщини - Садиба (ох. 1691), який знаходиться на пл. Графська у селищі Антоніни до складу якої входять три пам'ятки: Флігель палацу за №220033/1, Манеж за №220033/2, та три брами з огорожею за №220033/3 надано статус національного значення у 1979 році.
За результатами опрацювання матеріалів щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, виявлено факт протиправної бездіяльності Антонінської селищної ради, що полягає у не виготовленні облікової документації на об'єкт культурної спадщини національного значення - Садибу (охоронний номер №220033), яка знаходиться на пл. Графська у селищі Антоніни до якої входять: Флігель палацу за (охоронний номер №220033/1), Манеж (охоронний номер №220033/2) та три брами з огорожею (охоронний номер №220033/3,) яка внесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України об'єктів культурної спадщини національного значення.
Хмельницькою окружною прокуратурою направлено лист на адресу Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації за № 50-3478 вих-24 від 16.05.2024 про наявність порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини під час використання обєкта культурної спадщини національного значення - Садиба, який знаходиться на пл. Графська у селищі Антоніни, до складу якої входять: Флігель палацу, Манеж та три брами з огорожею, в частині виготовлення відповідної документації та укладення охоронного договору на цей обєкт.
Згідно листа Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької ОДА №02-754/2024 від від 24.05.2024, на вищевказані об'єкти культурної спадщини національного значення Антонінською селищною радою будь яка документація, у тому числі паспорт пам'ятки культурної спадщини не складалася, у зв'язку із чим не укладено охоронний договір. Крім того, Департаментом зазначено, що окремі листи до Антонінської селищної ради щодо виготовлення облікової документації не надсилались; оскільки це визначено у законодавчих актах та неодноразово наголошувалось на колегіях, нарадах та дорученнях.
Хмельницькою окружною прокуратурою листами, неодноразово- повідомлено Антонінську селищну раду № 50-4091 вих-24 від 13.06.2024, № 50-6520 вих-24 від 27.09.2024 та № 50-256 вих-25 від 14.01.2025 про наявність на території Антонінської територіальної громади об'єкта культурної спадщини національного значення, а саме - Садиби за №220033, яка знаходиться на пл. Графська у селищі Антоніни, до складу якої входять Флігель палацу за №220033/1, Манеж за №220033/2 та три брами з огорожею за №220033/3, яка на підставі постанови Кабінету мінінстраів України від 04.06.2024 № 645 "Про внесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України", внесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України об'єктів культурної спадщини національного ( до прийняття постанови КМУ, сататусу цьому об'єкту культурної спадщини національного значення, було надано постановою Ради Міністрів УРСР від 06.09.1979 №442), не виготовлено відповідну облікову документацію та як наслідок не укладено охоронний договір.
Антонінська селищна рада листом від 08.07.2024 № 678/1 повідомила, що на балансі селищної ради перебуває об'єкт культурної спадщини Садиба та три брами з огорожею, а обєктом "Манеж" користується Дитячо юнацька школа Антонінської селищної ради. При цьому повідомила, що облікова документація, на дані об'єкти складається із інвентарних карт та охоронні договори не укладались.
Відповідно до листів Антонінської селищної ради від 28.10.2024 №992/10-07 та 30.10.2024 №999/10-07, селищною радою повідомлено що нею укладено договір на виготовлення технічної документації, а проведення робіт щодо виготовлення облікової документації буде проведено у подальшому.
Згідно, інформації селищної ради №135/10-07 від 23.01.2025, уже заплановано укладення договору на виготовлення технічної документації на цей обєкт, а виготовлення відповідної облікової документації буде проведено у подальшому.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача перший заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до суду із позовом.
Згідно ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
У Рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року №3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття інтереси держави, висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.
Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99).
Ці міркування Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який вже втратив чинність. Однак, висловлене Судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Відтак, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року по справі №806/1000/17, від 19 вересня 2019 року по справі №815/724/15, від 17 жовтня 2019 року по справі №569/4123/16-а.
Суд зазначає, що в позовній заяві прокурор обґрунтував наявність "інтересів держави" тим, що наразі наявна необхідність захисту інтересів держави у сфері культурної спадщини.
Таке обґрунтування є сумісним з розумінням "інтересів держави", а відтак суд вважає, що у даній справі подання виконувачем обов'язків керівника Волочиської окружної прокуратури позовної заяви мало на меті захист "інтересів держави".
Системне тлумачення положень ст.53 КАС України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках:
1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах;
2) якщо відсутній орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2019 року у справі №923/35/19, від 23.07.2020 у справі №925/383/18, від 30.07.2020 у справі №904/5598/18).
Згідно із ст. 20 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У зв'язку з тим, що відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у даних правовідносинах, саме перший заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури звертається до суду за захистом державних інтересів і набуває статусу позивача.
Підсумовуючи викладене та враховуючи, що в позовній заяві прокурор обґрунтував наявність "інтересів держави" тим, що наразі наявна необхідність захисту культурної спадщини України, а також підкреслюючи факт відсутності органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції державного контролю за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування, суд доходить висновку, що прокурор належним чином обґрунтував підстави для звернення до суду з адміністративним позовом в межах даної справи.
Щодо суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Зі змісту преамбули Закону України "Про охорону культурної спадщини" вбачається, що об'єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, охороняються державою. Охорона об'єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Положеннями статті 1 Закону передбачено, що об'єкт культурної спадщини - це визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.
Пам'ятка культурної спадщини - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Відповідно до абз. 6 ст. 1 Закону, охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню, або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини.
Відповідно до ст. 1 Закону, облікова документація - документація, що формується в порядку обліку об'єктів культурної спадщини та містить дані щодо цінності об'єкта культурної спадщини, характерних властивостей, що становлять його історико-культурну цінність (предмет охорони об'єкта культурної спадщини), етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження, а також дані проведених досліджень.
Згідно з ст. 23 Закону, усі власники пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної, спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об'єкти зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.
Цією ж нормою Закону встановлено, що Порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Та, порядок укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини, щойно виявлені об'єкти культурної спадщини чи їх частини, затверджено постановою Кабінету Міністрів Українивід 28.12.2001 № 1768.
Відповідно до п. 17 цього Порядку, охоронний договір на пам'ятку архітектури чи її частину повинен містити додатки такі як: акту технічного стану пам'ятки (форма якого визначається МКСК) з фотофіксацією, що не перевищує трьох місяців до дати укладення охоронного договору; опису культурних цінностей і предметів, які належать до пам'ятки, розташовуються на її території чи пов'язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; технічного паспорту; плану пам'ятки чи її частини у масштабі 1:100, 1:200 (можуть бути у складі технічного паспорта); плану території пам'ятки; паспорту пам'ятки (форма якого визначається МКСК).
Також, відповідно до п. п. 5.10, 5.11 р. V Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженого Наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 №158 (далі - Порядок), після занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру нерухомих пам'яток України об'єктів культурної спадщини національного значення, орган охорони культурної спадщини, повноваження якого поширюються на територію розміщення, пам'ятки культурної спадщини, ініціює розроблення паспорту пам'ятки культурної спадщини відповідно до виду пам'ятки за формою, наведеною у додатку 9 або додатку 10 до цього Порядку.
Паспорт пам'ятки культурної спадщини складається у двох примірниках та підписується розробником та представником органу охорони культурної спадщини, повноваження якого поширюються на територію розміщення пам'ятки.
Так, згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належить, зокрема, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчі органи рад - органи, які створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
Стаття 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає, що до системи місцевого самоврядування входять виконавчі органи рад. Виконавчими органами сільських селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (ч. 1 ст. 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Одночасно, п.п.10 п. "б" ст. 32 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад делеговано повноваження у сфері освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту та забезпечення охорони пам'яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання.
При цьому, частиною 2 статті 6 вказаного Закону передбачено, що до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить, зокрема: 1) забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; 2) подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України; 4) забезпечення дотримання режиму використання пам'яток місцевого значення, їх територій, зон охорони; 5) забезпечення захисту об'єктів культурної' спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; 6) організація розроблення відповідних програм охорони культурної спадщини; 15) виконання функції замовника, укладення з цією метою контрактів на виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування об'єктів культурної спадщини та інші заходи щодо охорони культурної спадщини.
З вищевикладеного вбачається, що органом, який забезпечує виконання вимог законодавства про охорону культурної спадщини на території Антонінської селищної об'єднаної територіальної громади є саме селищна рада.
З матеріалів справи суд встановив, що Антонінська селищна рада листом від 08.07.2024 № 678/1 повідомила позивача, що на балансі селищної ради перебуває об'єкт культурної спадщини Садиба та три брами з огорожею, а обєктом "Манеж" користується Дитячо юнацька школа Антонінської селищної ради. При цьому повідомила, що облікова документація, на дані об'єкти складається із інвентарних карт та охоронні договори не укладались. Відповідно до листів Антонінської селищної ради від 28.10.2024 №992/10-07 та 30.10.2024 №999/10-07, селищною радою повідомлено що нею укладено договір на виготовлення технічної документації, а проведення робіт щодо виготовлення облікової документації буде проведено у подальшому. Також, згідно інформації селищної ради №135/10-07 від 23.01.2025, уже заплановано укладення договору на виготовлення технічної документації на цей обєкт, а виготовлення відповідної облікової документації буде проведено у подальшому.
Відтак, суд зазначає, що укладенню охоронного договору на об'єкт культурної спадщини передує певна робота спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини, до яких належить і Виконавчий комітет Антонінської селищної ради, та до повноважень якого віднесено виготовлення облікової документації на об'єкти культурної спадщини, що знаходяться на території Антонінської селищної об'єднаної територіальної громади та укладення охоронного договору.
Крім того, Закон України "Про охорону культурної спадщини" покладає на Виконавчий комітет Антонінської селищної ради обов'язок забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на території громади (п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону).
Відповідна правова позиція з даних питань висвітлена у постановах Верховного суду від 09.11.2022 у справі №260/437/21 та від 25.01.2023 у справі №260/2609/21.
Зокрема, Верховний суд у постанові від 25.01.2023 у справі №260/2609/21 виклав правову позицію, згідно якої, занесенню об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України передує певна робота спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини, до яких належить, в тому числі і виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради, та до повноважень яких віднесено виготовлення облікової документації на об'єкти культурної спадщини, що знаходяться на території громади та подання пропозицій вищестоящому органу охорони культурної спадщини з метою занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Тобто, саме на виконавчий орган сільської, селищної, міської ради законодавцем покладено безпосередньо обов'язок по виготовленню облікової документації на об'єкт культурної спадщини.
Суд зазначає, що об'єкти культурної спадщини є надбанням українського народу загалом та відповідної територіальної громади, зокрема, оскільки несуть собою велику цінність для розвитку історичної, етнічної, культурної самобутності держави і саме на органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до Закону покладено обов'язок щодо їх охорони та забезпечення їх належного догляду та збереження.
Водночас, аналізуючи вищезазначені обставини суд враховує, що відповідачем не було спростовано факту невжиття заходів щодо виготовлення: акту технічного стану пам'ятки (форма якого визначається МКСК) з фотофіксацією, що не перевищує трьох місяців до дати укладення охоронного договору; опису культурних цінностей і предметів, які належать до пам'ятки, розташовуються на її території чи пов'язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; технічного паспорту; плану пам'ятки чи її частини у масштабі 1:100, 1:200 (можуть бути у складі технічного паспорта); плану території пам'ятки; паспорту пам'ятки (форма якого визначається МКСК) на об'єкт Культурної спадщини національного значення - Садибу за №220033, яка знаходиться на пл. Графська у селищі Антоніни, Хмельницького району, Хмельницької області до складу якої входить Флігель палацу за №220033/1, Манеж за №220033/2 та три брами з огорожею за №220033/3, яка внесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України об'єктів культурної спадщини національного значення та укладення з Департаментом інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації охоронного договору.
Таким чином, наведене свідчить про невиконання Антонінською селищною радою положень Закону України "Про охорону культурної спадщини" та вищезазначених підзаконних актів, та в підсумку, про бездіяльність такого.
Як наслідок, суд вважає за необхідне зобов'язати Антонінську селищну раду Хмельницької області виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення: акту технічного стану пам'ятки (форма якого визначається МКСК) з фотофіксацією, що не перевищує трьох місяців до дати укладення охоронного договору; опису культурних цінностей і предметів, які належать до пам'ятки, розташовуються на її території чи пов'язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; технічного паспорту; плану пам'ятки чи її частини у масштабі 1:100, 1:200 (можуть бути у складі технічного паспорта); плану території пам'ятки; паспорту пам'ятки (форма якого визначається МКСК) на об'єкт Культурної спадщини національного значення - Садибу за №220033, яка знаходиться на пл. Графська у селищі Антоніни, Хмельницького району, Хмельницької області до складу якої входить Флігель палацу за №220033/1, Манеж за №220033/2 та три брами з огорожею за №220033/3, яка внесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України об'єктів культурної спадщини національного значення та укладення з Департаментом інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації охоронного договору.
Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки позивач не надав доказів понесення судових витрат пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, у суду відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов - задоволити.
Визнати протиправною бездіяльність Антонінської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області в частині невиконання вимог чинного законодавства України щодо виготовлення: акту технічного стану пам'ятки (форма якого визначається МКСК) з фотофіксацією, що не перевищує трьох місяців до дати укладення охоронного договору; опису культурних цінностей і предметів, які належать до пам'ятки, розташовуються на її території чи пов'язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; технічного паспорту; плану пам'ятки чи її частини у масштабі 1:100, 1:200 (можуть бути у складі технічного паспорта); плану території пам'ятки; паспорту пам'ятки (форма якого визначається МКСК) на об'єкт культурної спадщини національного значення - Садибу за №220033, яка знаходиться на пл. Графська у селищі Антоніни, Хмельницького району, Хмельницької області до складу якої входить Флігель палацу за №220033/1, Манеж за №220033/2 та три брами з огорожею за №220033/3, який внесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України об'єктів культурної спадщини національного значення та укладення з Департаментом інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації охоронного договору.
Зобов'язати Антонінську селищну раду Хмельницької області виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення: акту технічного стану пам'ятки (форма якого визначається МКСК) з фотофіксацією, що не перевищує трьох місяців до дати укладення охоронного договору; опису культурних цінностей і предметів, які належать до пам'ятки, розташовуються на її території чи пов'язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; технічного паспорту; плану пам'ятки чи її частини у масштабі 1:100, 1:200 (можуть бути у складі технічного паспорта); плану території пам'ятки; паспорту пам'ятки (форма якого визначається МКСК) на об'єкт Культурної спадщини національного значення - Садибу за №220033, яка знаходиться на пл. Графська у селищі Антоніни, Хмельницького району, Хмельницької області до складу якої входить Флігель палацу за №220033/1, Манеж за №220033/2 та три брами з огорожею за №220033/3, який внесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України об'єктів культурної спадщини національного значення та укладення з Департаментом інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації охоронного договору.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Перший заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави (вул. Театральна, 4, м. Красилів, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 31000 , код ЄДРПОУ - 02911102)
Відповідач:Антонінська селищна рада Хмельницького району (пл. Графська, 6, с-ще Антоніни, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 31022 , код ЄДРПОУ - 04407342)
Головуючий суддя П.І. Салюк