Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі
21 травня 2025 року Справа № 520/10981/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мороко А.С., розглянувши питання наявності правових підстав для прийняття до розгляду позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 8,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61013, код ЄДРПОУ38631015) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області № 97-НK/65 від 21.02.2025 року Про накладення дисциплінарного стягнення на сержанта служби цивільного ОСОБА_2 у вигляді звільнення зі служби;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області №150 від 12.03.2025 року Про звільнення сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 ;
- поновити ОСОБА_1 на посаді сержанта служби цивільного захисту пожежного-рятувальника 53 ДПРЧ 4 ДПРЗ.
Ухвалою суду від 08.05.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів на підтвердження дати, коли позивач дізнався про існування спірного наказу начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області № 97-НK/65 від 21.02.2025 року Про накладення дисциплінарного стягнення на сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 у вигляді звільнення зі служби (на підставі якого прийнято наказ №150 від 12.03.2025 року Про звільнення сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 ) та, у разі пропуску позивачем строків, які передбачені ч. 5 ст.122 КАС України; заяви про поновлення строків звернення до суду в частині оскарження наказу начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області № 97-НK/65 від 21.02.2025 року Про накладення дисциплінарного стягнення на сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 у вигляді звільнення зі служби із документальним підтвердженням наявності поважних причин, які унеможливили звернення позивача до суду у межах законодавчо встановлених строків.
Через функціонал "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, яка мотивована тим, що адвокат позивача звернувся із запитом до ГУ ДСНС у Харківській області про надання необхідних документів для підготовки позовної заяви. 01.04.2025 року адвокату надійшла відповідь від відповідача про те, що необхідний додатковий час для пошуку інформації серед значної кількості даних , на підставі приписів ч. 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність. Копії матеріалів справ позивача від відповідача адвокат отримала 16.04.2025 року. Із даним адміністративним позовом позивач звернувся до суду 02.05.2025. Вказані обставини є поважними причинами пропуску строку звернення до суду, у зв'язку з чим позивач просить поновити строк звернення до суду.
Надаючи оцінку вищезазначеним обставинам пропуску позивачем строку звернення до суду, суд зазначає настпуне.
Згідно із частиною п'ятою статті 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
При визначенні поважності причин пропуску строку звернення до суду слід виходити з правової позиції, висловленої Верховним Судом в постанові від 31.05.2023р. у справі № 160/9356/22, згідно якої поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання позовної заяви здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду із позовом.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або, непереборними і об'єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі сплином установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Також Верховний Суд зазначив, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Верховним Судом у справі № 120/7567/22 від 08.02.2023р. констатовано, що у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут НП України.
При цьому, при наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно керуватися принципом Lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для цієї справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.
У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.
Саме такий підхід застосував Верховний Суд у постанові від 29 січня 2019 року у справі №807/257/14.
Суд зазначає, що оскільки адвокатом позивача отримано матеріали службового розслідування та копії спірних наказів № 97-НK/65 від 21.02.2025 та №150 від 12.03.2025 року лише 16.04.2025, які є необхідними для обґрунтування своєї правової позиції у справі, а із даним позовом позивач звернувся до суду 02.05.2025, суд приходить до висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду за наявності поважних причин.
Відтак, наявні підстави для поновлення строку звернення до суду.
Спір належить до юрисдикції адміністративних судів, має розглядатись в порядку адміністративного судочинства та підсудний Харківському окружному адміністративному суду.
Таким чином, перешкоди для відкриття провадження в адміністративній справі відсутні, підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі немає.
Виходячи з положень статей 171 та 257 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки справа належить до справ незначної складності, позовну заяву належить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 168, 171, 173, 174, 175, 241, 243, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Заяву позивача про поновлення строку звернення до суду у справі № 520/10981/25 - задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску звернення до суду ОСОБА_1 у справі № 520/10981/25.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовом у справі № 520/10981/25.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 8,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61013, код ЄДРПОУ38631015) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного провадження.
Запропонувати відповідачу в п'ятнадцятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати до суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.
Запропонувати позивачу подати відповідь на відзив разом з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь (в разі неможливості їх подання - зазначити докази, які не можуть бути подані разом з відповіддю із зазначенням причин їх неподання) та документами, що підтверджують надіслання (надання) відповіді і доданих до неї доказів відповідачу - у п'ятиденний строк з дня отримання відзиву на позов, у разі його подання відповідачем, дотримуючись вимог ст. ст. 162, 163 КАС України.
Запропонувати відповідачу подати заперечення - у п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив, у разі його подання позивачем, дотримуючись вимог ст. ст. 162, 164 КАС України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі знаходиться за посиланням: http://adm.hr.court.gov.ua/sud2070/.
Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі. Направити відповідачу копію позовної заяви з доданими до неї документами.
Роз'яснити особам, які беруть участь у справі, що вони мають права та обов'язки, визначені статтями 44, 47, 51, 131 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.С. Мороко