Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
21 травня 2025 р. справа № 640/16155/20
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши адміністративну справу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у м. Києві щодо виключення з 31.03.2018 із реєстру платників єдиного податку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві поновити реєстрацію Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку 3 групи за ставкою 5% з дати анулювання реєстрації, а саме з 31.03.2018.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.07.2020 по справі №640/16155/20 відкрито провадження в адміністративній справі.
На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 до Харківського окружного адміністративного суду, згідно супровідного листа №01-19/1430/25 від 31.01.2025 передано 742 (сімсот сорок дві) судові справи згідно з актом приймання-передачі від 31.01.2025, зокрема, адміністративну справу №640/16155/20.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2025, вказана адміністративна справа надійшла в провадження судді Харківського окружного адміністративного суду Біленського О.О.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 справу №640/16155/20 прийнято до розгляду.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі, при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач вважає дії контролюючого органу щодо виключення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з 31.03.2018 із реєстру платників єдиного податку неправомірними, оскільки таке виключення відбулося без складання відповідного документу (рішення) на підставі акту перевірки, попередньо не надіслано податкову вимогу, а також не надано можливості висловити свої зауваження до акту перевірки. На адресу позивача попередньо не надходило податкової вимоги, що є обов'язковим кроком, який передує виключенню платника з реєстру.
Від Головного управління ДПС у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що згідно з даними інтегрованої картки платника по єдиному податку з фізичних осіб на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів у ФОП ОСОБА_1 був наявний податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб. Керуючись п. 299.10 ст. 299 ПК України ГУ ДФС у м. Києві за недотримання платником єдиного податку ФОП ОСОБА_1 вимог п.п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України прийнято рішення №1018/26-15-13-02-26/ НОМЕР_1 від 30.03.2018 про виключення з реєстру платників єдиного податку.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку в ДПІ у Святошинському районі м. Києва з 29.01.2016. З 29.01.2016 по 31.03.2018 перебувала на спрощеній системі оподаткування на 3 групі платників за ставкою 5 відсотків до доходу.
Як зазначає відповідач, згідно з даними інтегрованої картки платника по єдиному податку з фізичних осіб (18050400) на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів у ФОП ОСОБА_1 був наявний податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб, а саме: 01.10.2017 - 41541,77 грн., 01.11.2017 - 41541,77 грн., 01.12.2017 - 54874,87 грн., 01.01.2018 - 54874,87 грн., 01.02.2018 - 54874,87 грн., 01.03.2018 - 50095,8 грн., який виник за податковими зобов'язаннями відповідно поданих декларацій платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця:
- за 1 квартал 2017 року (№9082794991 від 10.05.2017) нараховано 24807,69 грн., сплачено 10000,00 грн., з урахуванням переплати в сумі 5,30 грн., сума боргу склала 14802,39 грн.;
- за півріччя 2017 року (№9157599480 від 08.09.2017) нараховано 26739,38 грн., не сплачено, сума боргу станом на 01.10.2017 склала 41541,77 грн.;
- за три квартали 2017 року (№9235297631 від 09.11.2017) нараховано 13333,10 грн., не сплачено, сума боргу станом на 01.12.2017 склала 54874,87 грн.;
- за 2017 рік (№9298654234 від 09.02.2018) нараховано 23503,44 грн., сплачено 30000 грн., сума боргу станом на 01.03.2018 з урахуванням пені склала 50095,80 грн.
У зв'язку з чим, керуючись пп. 299.10.3 п. 299.10 ст. 299 ПК України, 30.03.2018 Головним управління ДПС у м. Києві прийнято рішення №1018/26-15-13-02-26/3005019041 від 30.03.2018 про виключення з реєстру платників єдиного податку ОСОБА_1 з 31.03.2018.
Підставою для виключення з реєстру платників єдиного податку у рішенні зазначено: "у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів відповідно до абзацу 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України".
Рішення Головного управління ДПС у м. Києві №1018/26-15-13-02-26/3005019041 від 30.03.2018 надіслано 30.03.2018 (номер поштового відправлення 0101121521866) на адресу платника: АДРЕСА_2 , та повернулось в зв'язку із закінченням терміну зберігання 27.04.2018, про що відповідачем надано докази разом із відзивом (а.с. 86).
Позивач вважає дії Головного управління ДПС у м. Києві щодо виключення з 31.03.2018 із реєстру платників єдиного податку протиправними, у зв'язку з чим звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
За приписами пункту 54.1 статті ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Відповідно до абзацу 2 пункту 294.1, пункту 294.2 статті 294 ПК України, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.
Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.
Згідно з п. 291.2 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених вказаною главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Відповідно до п. 291.3 ст.291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
У відповідності до пункту 295.3 статті 295 ПК України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів (підпункт 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України).
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений ст.299 ПК України.
Так, відповідно до підпункту 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 299.11 статті 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Таким чином, контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки.
При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 19.02.2019 по справі №826/7216/17, від 05.02.2019 року по справі № 805/206/17-а, яка, в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України, враховується судом.
Вирішуючи даний спір судом встановлено, що жодної перевірки щодо позивача, яка б передувала прийняттю рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку, податковим органом не проводилося, акту про порушення вимог чинного законодавства, на підставі кого прийнято рішення про виключення з реєстру платників податків єдиного податку не складалося.
Наявний у матеріалах справи Акт "Про результати камеральної перевірки своєчасності сплати до бюджету єдиного податку фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за 2017-2019 р.р." за №000934/26-15-05-06-03/ НОМЕР_1 датований 21.05.2020, тобто перевірка проведено більше ніж через три роки після прийняття рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку, а отже, суд не приймає його як доказ проведеної перевірки у відповідності до процедури, визначеної пунктом 299.11 статті 299 ПК України.
За таких обставин, враховуючи що контролюючим органом не було дотримано процедури виключення з реєстру платників єдиного податку за наявності законодавчо визначених для цього підстав, суд доходить висновку, що рішення Головного управління ДПС у м. Києві №1018/26-15-13-02-26/3005019041 від 30.03.2018 про виключення з реєстру платників єдиного податку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є протиправним.
Обираючи належний спосіб захисту прав позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
За змістом норм КАС України рішення суб'єкта владних повноважень є нормативно-правовим або індивідуальним актом, зокрема, індивідуальний акт - це акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
У постановах Верховного Суду від 31.07.2018 у справі №826/11415/16, від 02.11.2018 у справі №826/22323/15, від 22.11.2018 у справі №826/14323/16 та від 14.02.2019 у справі №820/10582/15 сформульовано висновок, відповідно до якого адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв'язку з прийняттям рішення чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача; підставами для визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.
Суд зауважує, що Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято рішення про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку, у зв'язку з прийняттям якого і порушені права позивача в межах спірних правовідносин.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про невідповідність рішення Головного управління ДПС у м. Києві №1018/26-15-13-02-26/3005019041 від 30.03.2018 про виключення з реєстру платників єдиного податку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 вимогам чинного законодавства, то належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є саме скасування вказаного акту індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень, а не визнання протиправними дій Головного управління ДПС у м. Києві щодо виключення позивача з реєстру платників єдиного податку.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головного управління ДПС у м. Києві поновити реєстрацію Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку 3 групи за ставкою 5% з дати анулювання реєстрації, а саме з 31.03.2018, суд зазначає наступне.
Згідно п.19-3.1. ст. 19-3 ПК України до функцій державних податкових інспекцій належать, зокрема:
- здійснення сервісного обслуговування платників податків; здійснення реєстрації та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням;
- формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб, реєстрів, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи;
- виконання інших функцій сервісного обслуговування платників податків, визначених законом.
Відповідно до п. 299.1 ст. 299 ПК України реєстрація суб'єкта господарювання, як платника єдиного податку, здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 1, п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
З урахуванням вищенаведених висновків суду про безпідставність прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку, для повного, всебічного та об'єктивного способу відновлення порушеного права Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суд вважає за необхідне зобов'язати ГУ ДПС у м. Києві відновити таку реєстрацію позивача, про що внести запис до реєстру платників єдиного податку.
При вирішенні даної справи суд враховує, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п. 29).
На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду даної справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві №1018/26-15-13-02-26/3005019041 від 30.03.2018 про виключення з реєстру платників єдиного податку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві поновити реєстрацію Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку 3 групи за ставкою 5% з дати анулювання реєстрації 31.03.2018.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Біленський О.О.