Справа № 420/1668/25
21 травня 2025 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд визнати протиправними дії посадових осіб військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування зниженого розміру додаткової винагороди військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , за період з 01.03.2023 до 17.01.2024 за час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за час виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно; зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю між додатковою винагородою у розмірі 100000 грн. та 30000 грн. за період з 01.03.2023 до 17.01.2024 в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у січні 2023 року, згідно бойового наказу командира НОМЕР_2 окремої бригади територіальної оборони від 22.01.2023 № 69дск, НОМЕР_3 батальйон передислоковано до АДРЕСА_1 та зобов'язано зайняти бойові позиції у межах міста Херсон та прилеглих до міста територіях з метою утримання оборони м. Херсон на запобігання форсування р. Дніпро збройними силами рф, для виконання бойового завдання НОМЕР_2 бригади з кругової оборони м. Херсон. У січні 2024 року, згідно бойового наказу командира НОМЕР_2 окремої бригади територіальної оборони від 14.01.2023 № 180дск, НОМЕР_3 батальйон 18.01.2024 передислоковано до Донецької області. Починаючи з березня 2023 року додаткова винагорода військовослужбовцям 197 батальйону НОМЕР_2 бригади почала рахуватись, виходячи з розміру 30000 грн., а не 100000 грн. за місяць, не зважаючи на виконання завдань з забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Звернення до вищого командування щодо перегляду зазначеної позиції та обґрунтування незаконності такого рішення, а саме нарахування 30000,00 грн. замість 100000,00 грн., які повинні нараховуватись, результатів не дали, що і обумовило необхідність звернення до суду. Згідно з листом Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 13.03.2023 №423/1280, під час дії воєнного стану, додаткова винагорода у розмірі 100000 грн. виплачується військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за час виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно без умови їх обов'язкового перебування безпосередньо в районах ведення бойових дій. Фактично лінія бойового зіткнення з листопада 2022 року проходить по руслу ріки Дніпро, а дальність дії ворожої артилерії (ствольної, крупнокаліберних мінометів, реактивних систем залпового вогню та інших засобів ураження) дозволяє здійснювати обстріли всієї території м. Херсон та прилеглих населених пунктів, проте відповідно до щомісячних наказів Головнокомандувача Збройних Сил України щодо визначення районів бойових дій, м. Херсон та прилеглі населені пункти з січня 2023 року не включені до районів ведення бойових дій, але при цьому до районів ведення бойових дій віднесено острови Карантинний, Великий Потьомкін, Малий Потьомкін, Круглик на території Херсонської міської територіальної громади. Починаючи з лютого 2023 року військовослужбовці НОМЕР_3 батальйону НОМЕР_2 бригади фактично виконують бойові завдання на островах Великий Потьомкін та Круглик відповідно до бойових розпоряджень командира НОМЕР_2 окремої бригади територіальної оборони так і командира НОМЕР_3 батальйону НОМЕР_2 бригади, а інші підрозділи НОМЕР_3 батальйону НОМЕР_2 бригади фактично виконують завдання зі всебічного забезпечення.
Представником відповідача Військової частини НОМЕР_1 до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову та вказав, що Військовою частиною НОМЕР_1 з моменту введення воєнного стану на території України, відповідно до указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, вжито заходів щодо активного формування особового складу. Так, зокрема, ОСОБА_1 , проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 25.01.2022 по теперішній час. Визначальною умовою нарахування та виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн., є виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій. Відповідно до наказів Головнокомандувача Збройних Сил України щодо визначення районів бойових дій, з січня 2023 року не включені до районів ведення бойових дій м. Херсон та прилеглі населені пункти, але до районів ведення бойових дій віднесено острови Карантинний, Великий Потьомкін, Малий Потьомкін, Круглик на території Херсонської міської територіальної громади. Враховуючи саме, той факт, що АДРЕСА_1 та прилеглі населені пункти, які входять до зони відповідальності НОМЕР_3 батальйону ТРО не включені до районів ведення бойових дій, додаткова винагорода особовому складу військової частини НОМЕР_1 за виконання обов'язків військової служби нараховувалась та виплачувалась, виходячи з розміру у 30 000,00 грн.
Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечує проти викладених доводів у відзиві на позовну заяву та вказує, що відповідними документами, зазначено про необхідність нарахування та виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн. без умови обов'язкового перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи в районах здійснення таких заходів, ( в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах): під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно.
Ухвалою суду від 24 січня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 зарахований на військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 № 3 від 25.01.2022 року та згідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 09.01.2025 року проходить військову службу по теперішній час (а.с. 16, 19).
Згідно довідки про нарахування та утримання грошового забезпечення, в період з 01.03.2023 року по 17.01.2024 року ОСОБА_1 виплачувалась додаткова винагорода, передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», в розмірі 30000,00 грн. (а.с. 20).
Не погоджуючись з розміром виплаченої додаткової винагороди за період з 01.03.2023 року по 17.01.2024 року, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затверджений наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за №745/32197 (далі - Порядок №260).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні постановлено ввести воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні був продовжений з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента від 14 березня 2022 року №133/2022, надалі іншими Указами цей строк продовжений до сьогоднішнього дня.
Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України №69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24 лютого 2022 року №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168).
Абзацом першим пункту 1 цієї постанови (в редакції Постановами КМ №43 від 20.01.2023) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Надалі до Постанови №168 неодноразово вносилися зміни, проте зміст пункту 1 цієї постанови в частині, що стосується виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, у спірний період не змінювався.
Відповідно до пункту 1-1 Постанови №168 в редакції від 11.08.2023 та від 20.09.2023, установлено, що на період воєнного стану: військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Порядок №260 доповнено новим розділом XXXIV (Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану) згідно з Наказом Міністерства оборони №44 від 25.01.2023 (застосовується з 01 лютого 2023 року; в редакції Наказу Міністерства оборони №566 від 26.09.2023).
Відповідно до пункту 2 цього розділу, на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах: 100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах): під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно; у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника; із здійснення польотів у районах ведення воєнних (бойових) дій, ведення повітряного бою; у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії; на території противника (в тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях); з вогневого ураження повітряних (морських) цілей противника; з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту; кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування); у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів; з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.
Згідно з положеннями пунктів 3, 4 цього розділу Порядку №260 райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.
Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Також телеграмою Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 25.03.2022 №248/1298 з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою №168, зокрема, командирам (начальникам) військових частин направлено розрахунок-розсилку для донесення до відома змісту Окремого доручення. Додатком 1 до телеграми міститься довідка про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Таким чином, аналіз змісту вищезазначених нормативних актів дає підстави для висновку, що для отримання підвищеної додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн, передбаченої Постановою №168, військовослужбовцю необхідно безпосередньо брати участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), у період здійснення зазначених заходів, та виконувати бойові (спеціальні) завдання, визначені пунктом 2 розділу XXXIV Порядку №260, з обов'язковим підтвердженням такої участі бойовим наказом (розпорядженням), журналом бойових дій та рапортом командира підрозділу про участь в таких заходах.
Згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 05.08.2024 року по справі №200/4100/23, перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій саме по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн на місяць, передбаченої Постановою №168. Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які у розумінні Постанови №168 означають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» та підтвердження цих обставин указаними документами.
У постанові Верховного Суду від 27.02.2025 у справі №340/3447/23 Суд зазначив, що перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій саме по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн на місяць, передбаченої постановою №168. Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які у розумінні постанови №168 означають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» та підтвердження цих обставин указаними документами.
За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 07.11.2024 у справі №200/2297/23 та підтриману у постанові від 05.12.2024 року у справі №420/19038/23, виплата додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн здійснюється на підставі наказу командира військової частини. Такий наказ командира військової частини обов'язково повинен містити підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо.
Таким чином, посилання позивача на те, що його перебування у період з 01 березня 2023 року до січень 2024 року у першому ешелоні оборони є визначальним для визначення права на отримання додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. є неспроможними, оскільки належною підставою для її нарахування у зазначеному розмірі є документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів.
Згідно із роз'ясненнями Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 11.04.2023 №423/1932, додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень за період виконання бойових (спеціальних) завдань виплачується: 1) за умови обов'язкового перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а саме за період виконання бойових (спеціальних) завдань (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах): з виявлення повітряних цілей противника; із здійснення польотів, ведення повітряного бою; з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії; медичному персоналу медичних частин та підрозділів. 2) без умови обов'язкового перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи в районах здійснення таких заходів, (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах): під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно.
З матеріалів справи вбачається, що у спірний період частина Херсонської області та безпосередньо міста Херсон, які входять до зони відповідальності НОМЕР_3 батальйону ТРО, де проходив службу позивач, не входила до районів ведення воєнних (бойових) дій (а.с. 48-95).
Доводи позивача щодо його перебування у першому ешелоні оборони є необґрунтованими, оскільки суду не було надано доказів на підтвердження факту ведення ним бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною першого ешелону оборони.
Суд не приймає до уваги посилання на довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України № 1197, як на підставу для виплати додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, оскільки вказана довідка згідно приписів Порядку № 168 не є беззаперечною підставою для виплати додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень (а.с. 96).
Крім того, доповідна записка командиру військової частини НОМЕР_4 від 29.06.2023 та лист командира військової частини НОМЕР_4 від 25.04.2023 №1969 (а.с. 30-34) також не можуть слугувати належною підставою для здійснення виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 грн.
Таким чином, будь-яких належних та допустимих доказів, визначених приписами Порядку № 260, на підтвердження виконання ОСОБА_1 бойових (спеціальних) завдань у районах ведення воєнних (бойових) дій, матеріали справи не містять.
За таких підстав, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність ознак протиправних дій відповідача, а тому позовні вимоги про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю між додатковою винагородою у розмірі 100000 грн. та 30000 грн. за період з 01.03.2023 до 17.01.2024 в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, є необґрунтованими.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) про визнання протиправними дій посадових осіб військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування зниженого розміру додаткової винагороди військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , за період з 01.03.2023 до 17.01.2024 за час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за час виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно; зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю між додатковою винагородою у розмірі 100000 грн. та 30000 грн. за період з 01.03.2023 до 17.01.2024 в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії., - в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.
Суддя О.А. Левчук
.