Справа № 420/20606/24
21 травня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Пекного А.С. у справі №420/20606/24, -
У провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №420/20606/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.04.2025 року справу передано на розгляд судді Пекному А.С.
Ухвалою суду від 13.05.2025 року прийнято до провадження адміністративну справу №420/20606/24, вирішено розгляд справи розпочати спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 13.05.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та встановлено строк на усунення недоліків позову - п'ять днів з дня отримання копії ухвали.
20.05.2025 року від представника позивача надійшла заява про відвід судді Пекного А.С., в обґрунтування якої зазначено, що позивач вважає, що суддя Пекний А.С. не може розглядати справу №420/20606/24, оскільки існують інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді. Сторона позивача посилається на те, що постановлена головуючим суддею ухвала від 30.07.2024 року у справі №420/20606/24 скасована постановою Верховного суду від 05.11.2024 року, а тому подальша участь судді Пекного А.С. у розгляді справи №420/20606/24 є упередженою по відношенню до нього. Крім того, на думку сторони позивача, при постановленні головуючим суддею ухвали від 13.05.2025 року у справі №420/20606/24 не було взято до уваги зміст поданої позовної заяви, щодо її розгляду судом за участю сторін (з викликом учасників).
Ухвалою суду від 20.05.2025 року у справі №420/20606/24 заява представника Туркола Олександра Івановича про відвід судді Пекного А.С. була визнана необґрунтованою.
Враховуючи вищезазначене, справу №420/20606/24 відповідно до ст.31 КАС України передано до відділу з надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи Одеського окружного адміністративного суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 20.05.2025 року, заяву про відвід головуючого судді по справі №420/20606/24 було передано для вирішення судді Білостоцькому О.В.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до частини 8 статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Частиною 11 ст. 40 КАС України передбачено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Вивчивши матеріали адміністративної справи №420/20606/24, дослідивши наведені заявником доводи та обставини, суд вважає, що заява від 20.05.2025 року про відвід головуючого судді Пекного А.С. задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.
Згідно зі статтями 126, 129 Конституції України, незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року
№1402-VIII встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України №1402-VIII, кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Це положення узгоджується зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до частини 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, а саме обставин щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді справи.
Таким чином підстави для відводу, у тому числі самовідводу судді, можна умовно поділити на безумовні - ті, що чітко визначені законом, й оціночні - які вимагають оцінки.
Так, безумовними є наступні підстави: 1) якщо суддя брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо суддя є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 3) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу; 4) підстави, встановлені статтею 37 КАС України. Наявність цих юридичних фактів достатньо для того, щоб суддя був відведений.
До оціночних підстав належать такі підстави: 1) якщо суддя прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 2) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
При цьому, підстава щодо прямої чи опосередкованої заінтересованості судді в результаті розгляду справи дозволяє особам, які беруть участь у справі, у разі наявності у них доказів можливої заінтересованості судді у вирішенні справи, заявляти відвід судді.
Тобто, в даному випадку особа, яка заявляє відвід судді із вказаної підстави, повинна навести конкретні факти такої заінтересованості судді та підтвердити їх відповідними доказами, що дають підстави для застосування даної норми.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатись особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Статтею 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року №3477-IV встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковими для виконання Україною. У статті 17 вказаного Закону прямо закріплюється, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland).
Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Веттштайн проти Швейцарії»).
Для відведення судді, в разі наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності, необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді.
Частина 4 ст. 36 КАС України визначає, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
В даному випадку судом вбачається, що підставою для заявлення відводу головуючому судді фактично є незгода з процесуальними рішеннями судді, що суперечить ч.4 статті 36 КАС України.
Інших доводів, які б свідчили про наявність передбачених статтею 36 КАС України підстав для відводу головуючого судді Пекного А.С., стороною позивача не зазначено, а судом на підставі вивчення матеріалів справи та поданої заяви не встановлено.
На підставі вищевикладеного суд доходить висновку про те, що заява представника ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Пекного А.С. у справі №420/20606/24 є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 5-11, 36, 37, 40, 241, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд -
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Пекного А.С. у справі №420/20606/24 - відмовити
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід (самовідвід) окремо не оскаржується. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення, прийняте за наслідками розгляду справи.
Суддя Білостоцький О.В.