Справа № 420/4083/25
20 травня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Радчука А.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії ,
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_4 , у якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 30.05.2022 року по 30.04.2023 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 року;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату основних та додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 30.05.2022 року по 30.04.2023 року включно, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний календарний рік (на 01.01.2022 року - 2481 грн., на 01.01.2023 року - 2684 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт, що відповідав у цей період займаній посаді та військовому званню позивача згідно з додатками постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, з урахуванням здійснених виплат;
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення ОСОБА_1 надбавки за особливості проходження служби за період часу з 30.05.2022 року по 30.04.2023 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 року та без урахування коефіцієнту збільшення у розмірі 1,20 відповідно до абз. 4, 5 п. 2 розд. VI та п. 9 Додатку до “Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого Наказом МОУ № 260 від 07.06.2018 року;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 надбавки за особливості проходження служби за період часу з 30.05.2022 року по 30.04.2023 року включно, виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний календарний рік (на 01.01.2022 року - 2481 грн., на 01.01.2023 року - 2684 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт, що відповідав у цей період займаній посаді та військовому званню ОСОБА_1 згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням коефіцієнту збільшення у розмірі 1,20 відповідно до абз. 4, 5 п. 2 розд. VI та п. 9 Додатку до “Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого Наказом МОУ № 260 від 07.06.2018 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням здійснених виплат;
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_4 щодо обчислення грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.05.2023 року по 30.08.2024 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 року;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_4 здійснити перерахунок та виплату основних та додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.05.2023 року по 30.08.2024 року включно, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний календарний рік (на 01.01.2023 року - 2684 грн., на 01.01.2024 року - 3028 грн.) на відповідний тарифний коефіцієнт, що відповідав у цей період займаній посаді та військовому званню позивача згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, з урахуванням здійснених виплат;
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_4 щодо обчислення ОСОБА_1 надбавки за особливості проходження служби за період часу з 01.05.2023 року по 30.08.2024 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 року та без урахування коефіцієнту збільшення у розмірі 1,20 відповідно до абз. 4, 5 п. 2 розд. VI та п. 9 Додатку до “Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого Наказом МОУ № 260 від 07.06.2018 року;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_4 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 надбавки за особливості проходження служби за період часу з 01.05.2023 року по 30.08.2024 року включно, виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний календарний рік (на 01.01.2023 року - 2684 грн., на 01.01.2024 року - 3028 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт, що відповідав у цей період займаній посаді та військовому званню позивача згідно з додатками постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням коефіцієнту збільшення у розмірі 1,20 відповідно до абз. 4, 5 п. 2 розд. VI та п. 9 Додатку до “Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого Наказом МОУ № 260 від 07.06.2018 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, з урахуванням здійснених виплат;
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення ОСОБА_1 додаткової винагороди за період часу з 01.03.2023 року по 30.04.2023 року включно в порушення п. 5 розділу ХХХIV Порядку № 260, тобто неврахуванні наступного дня залучення позивача до бойових дій або заходів;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди за період часу з 01.03.2023 року по 30.04.2023 року включно, з урахуванням наступного дня залучення позивача до бойових дій або заходів відповідно до п. 5 розділу ХХХIV “Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого Наказом МОУ № 260 від 07.06.2018 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, з урахуванням здійснених виплат;
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_4 щодо обчислення ОСОБА_1 додаткової винагороди за період часу з 01.05.2023 року по 30.08.2024 року включно в порушення п. 5 розділу ХХХIV Порядку № 260, тобто неврахуванні наступного дня залучення позивача до бойових дій або заходів;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_4 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди за період часу з 01.05.2023 року по 30.08.2024 року включно, з урахуванням наступного дня залучення позивача до бойових дій або заходів відповідно до п. 5 розділу ХХХIV “Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого Наказом МОУ № 260 від 07.06.2018 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, з урахуванням здійснених виплат;
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022 рік та за 2023 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, розрахованих виходячи з грошового забезпечення позивача, розрахованого з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 року та без урахування коефіцієнту збільшення у розмірі 1,20 надбавки за особливості проходження служби відповідно до абз. 4, 5 п. 2 розд. VI та п. 9 Додатку до “Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого Наказом МОУ № 260 від 07.06.2018 року;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022 рік та за 2023 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціальнопобутових питань за 2022 рік, виходячи з грошового забезпечення, розрахованого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний календарний рік (на 01.01.2022 року - 2481 грн., на 01.01.2023 року - 2684 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт, що відповідав у цей період займаній посаді та військовому званню ОСОБА_1 згідно з додатками постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням коефіцієнту збільшення у розмірі 1,20 надбавки за особливості проходження служби відповідно до абз. 4, 5 п. 2 розд. VI та п. 9 Додатку до “Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого Наказом МОУ № 260 від 07.06.2018 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, з урахуванням здійснених виплат;
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_4 щодо обчислення ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення за 2024 рік, розрахованої виходячи з грошового забезпечення позивача, розрахованого з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 року та без урахування коефіцієнту збільшення у розмірі 1,20 надбавки за особливості проходження служби відповідно до абз. 4, 5 п. 2 розд. VI та п. 9 Додатку до “Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого Наказом МОУ № 260 від 07.06.2018 року;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_4 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення за 2024 рік, виходячи з грошового забезпечення, розрахованого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний календарний рік (на 01.01.2024 року - 3028 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт, що відповідав у цей період займаній посаді та військовому званню позивача згідно з додатками постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням коефіцієнту збільшення у розмірі 1,20 надбавки за особливості проходження служби відповідно до абз. 4, 5 п. 2 розд. VI та п. 9 Додатку до “Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого Наказом МОУ № 260 від 07.06.2018 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, з урахуванням здійснених виплат;
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо не включення додаткової винагороди, передбаченої абз. 1, 2 п. 1, 1-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», та індексації грошового забезпечення до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась грошова допомога на оздоровлення за 2022 рік та 2023 рік, передбачена пунктом 1 ст. 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік та 2023 рік, передбачену пунктом 1 ст. 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011- ХІІ з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої абз. 1, 2 п. 1, 1-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», та перерахованої відповідно до п. 5 розділу ХХХIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом МОУ № 260 від 07.06.2018 року, індексації грошового забезпечення з врахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, з урахуванням виплачених сум;
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_4 щодо не включення додаткової винагороди ОСОБА_1 , передбаченої абз. 1, 2 п. 1, 1-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», та індексації грошового забезпечення до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого позивачу нараховувалась та виплачувалась грошова допомога на оздоровлення за 2024 рік, передбачена пунктом 1 ст. 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_4 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2024 рік, передбачену пунктом 1 ст. 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої абз. 1, 2 п. 1, 1-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та перерахованої відповідно до п. 5 розділу ХХХIV “Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого Наказом МОУ № 260 від 07.06.2018 року, індексації грошового забезпечення, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, з урахуванням виплачених сум.
Адміністративний позов поданий за допомогою підсистеми “Електронний суд».
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що позивач у період часу з 30.05.2022 року по 30.08.2024 року проходив службу у Військовій частині НОМЕР_4 . Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_4 по стройовій частині від 30.05.2022 року № 134 був зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_4 за посадорю з 17 (сімнадцятим) тарифним розрядом та посадовим окладом 4090 гривень на місяць. Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_4 по стройовій частині від 30.08.2024 року № 245 був виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_4 у зв'язку з переведенням до іншої частини.
Проте, як зазначено у позові, у вказаний період проходження військової служби нарахування та виплата грошового забезпечення відповідачами здійснювалося не у повному обсязі.
Враховуючи, що військова частина НОМЕР_4 до 01.05.2023 року перебувала на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_2 , позивачем визначено військову частину НОМЕР_2 у якості другого відповідача.
Доводи позову мотивовані наступним:
Щодо обчислення основних та додаткових видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на 1 січня відповідного календарного року, позивач посилається на те, що у зв'язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 про скасування пункту 6 Постанови КМУ №103, посадовий оклад та оклад за військовим званням розраховується шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704. Натомість відповідачами у період з 30.05.2022 року по 30.08.2024 року розмір посадового окладу та оклад за військовим званням визначався шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 р., що стало наслідком невірного розрахунку основних та додаткових видів грошового забезпечення.
Щодо обчислення надбавки за особливості проходження служби позивач зазначив, що згідно абз. 3 п. 1 телеграми Міністра оборони України (окреме доручення) № 3164/з від 25.02.2022 року, абз. 2 п. 1.2 телеграми Міністра оборони України (окреме доручення) № 2683/з від 01.02.2023 року та п. 1.1 телеграми Міністра оборони України (окреме доручення) № 183/уд від 16.01.2024 року, у 2022 - 2024 роках мінімальний розмір надбавки за особливості проходження служби встановлювався у розмірі 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років. Згідно п. 9 Додатку до Порядку № 260, військовослужбовцям, які проходять військову службу на посадах у складі бойових обслуг встановлено коефіцієнт збільшення надбавки за особливості проходження служби у розмірі 1,20. Розмір надбавки за особливості проходження служби з урахуванням коефіцієнту збільшення має складати 78% (65% (загальний розмір надбавки) * 1,2 (коефіцієнт збільшення)). Згідно витягів із наказів командира військової частини НОМЕР_4 № 300 від 27.10.2023 року, № 23 від 23.01.2024 року та відповіді Військової частини НОМЕР_4 № 152 від 28.01.2025 року, позивач в період часу з 29.03.2023 року по 24.08.2024 року залучався до бойових чергувань на посадах у складі бойових обслуг (чергових бойових обслуг) (змін) підрозділів, які несуть бойові чергування з протиповітряної оборони. Натомість, виходячи з карток особового рахунку, надбавка за особливості проходження служби нараховувалась відповідачем на загальних засадах у розмірі 65%, що стало наслідком невірного розрахунку надбавки за особливості проходження служби за період з 30.05.2022 року по 30.08.2024 року.
Щодо обчислення додаткової винагороди без врахування наступного дня залучення позивача до бойових дій або заходів, згідно п. 5 розділу ХХХIV Порядку № 260, позивач зазначив, що згідно відповіді Військової частини НОМЕР_4 № 152 від 28.01.2025 року, у період часу з 29.03.2023 року по 24.08.2024 року він залучався до бойових чергувань. Початок чергування о 09 год. 00 хв. - закінчення о 09 год. 00 хв. наступного дня. Таким чином, оскільки залучення до бойового чергування розпочиналось до 24 години однієї доби і закінчувалось після 00 годин наступної доби, відповідно до п. 5 розділу ХХХIV Порядку № 260, відповідачі повинні були нараховувати та виплачувати додаткову винагороду за добу чергування як два дні участі у бойових діях або заходах. Таким чином позивач вважає, що додаткова винагорода нараховувалась та виплачувалась з порушенням п. 5 розділу ХХХIV Порядку № 260.
Щодо обчислення матеріальної допомоги на оздоровлення без врахування додаткової винагороди, передбаченої абз. 1, 2 п. 1, 1-1 Постанови КМУ від 28.02.2022 року №168, позивач зазначив, що передбачена цією постановою винагорода є додатковою винагородою, що відноситься до одноразових додаткових видів грошового забезпечення, і відповідно до п. 2 розділу І Порядку № 260 включається до складу грошового забезпечення військовослужбовця. Отже має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова допомога для оздоровлення.
Також позивач посилався на те, що при обчислення матеріальної допомоги на оздоровлення не було враховано індексацію, виплачену йому у липні 2022 року. Відповідно до карток особового рахунку за 2022 рік позивачу виплачувалась індексація грошового забезпечення (липень 2022 року), а отже такі виплати також мають бути враховані при обчисленні матеріальної допомоги на оздоровлення, оскільки відповідно до положень ст. 9 Закону № 2011-XII індексація грошового забезпечення входить до складу місячного грошового забезпечення.
Також позивач заявив про компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Ухвалою суду від 17.02.2025 року позовну заяву залишено без руху, у зв'язку з невідповідністю вимогам ч. 1 ст. 123, ч. 5 ст. 160, ч. 6 ст. 161 КАС України.
Позивачу роз'яснено, що виявлені недоліки мають бути усунені шляхом надання, відповідно до вимог ч. 1 ст. 123, ч. 6 ст. 161 КАС України, заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати причини поважності (у разі їх наявності) пропуску строку звернення до суду та надати належні докази цьому.
Позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою суду від 21.03.2025 року поновлено позивачу пропущений з поважних причин строк звернення до суду із цим позовом; позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України у письмовому провадженні.
27.03.2025 року відповідачем подано відзив на позовну заяву.
Відповідно до відзиву, відповідач проти задоволення позову заперечує. Зазначає, що у період проходження служби позивачем у військовій частині НОМЕР_4 діяло декілька редакцій постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 (від 04.09.2019 року, від 03.11.2020 року, 17.07.2021 року, 24.07.2021 року та 26.02.2022 року). У редакціях, що діяли в період проходження позивачем військової служби у військовій частині НОМЕР_4 , ч. 1 п. 4 Постанови № 704 було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Виходячи із вищезазначеного, військова частина не має підстав для застосування під час нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовцям інших нормативно-правових актів, судової практики, їх тлумачення або вирішення питання про відповідність одного нормативно-правового акта іншому.
Відповідач зазначає, що з наданих позивачем копій карток особового рахунку про нараховане та виплачене грошове забезпечення за 2022 - 2024 роки слідує, що посадовий оклад виплачувався позивачу у розмірі, встановленому діючими на момент нарахування та виплати нормативно-правовими актами. Отже, відповідач діяв у межах наданих йому повноважень.
Доводів щодо решти позовних вимог у відзиві не наведено.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
02.04.2025 року від представника Військової частини НОМЕР_2 надійшло клопотання про заміну відповідача, у якій заявник просить замінити неналежного відповідача - військову частину НОМЕР_2 на належного - військову частину НОМЕР_4 , у зв'язку з тим, що дана військова частина є самостійною, самостійно приймає та звільняє громадян з військової служби. ОСОБА_1 ніколи не проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . Наказів стосовно нього у військовій частині НОМЕР_2 не може бути взагалі, як і особової справи.
04.04.2025 року до суду від представника Військової частини НОМЕР_4 надійшли заперечення на клопотання про заміну відповідача.
07.04.2025 року заперечення на клопотання про заміну відповідача надійшли від позивача.
Доводи поданих заперечень ґрунтувались на тому, що військову частину НОМЕР_4 переведено на самостійне фінансове забезпечення лише з 01.05.2023, до цього вона перебувала на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_2 .
Ухвалою суду від 09.04.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника військової частини НОМЕР_2 про заміну неналежного відповідача.
З огляду на заявлені позовні вимоги, справу розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.
Так, судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходить військову службу по мобілізації; має статус учасника бойових дій, про що 09.10.2023 року управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_6 видане посвідчення серії НОМЕР_7 .
Згідно Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 30.05.2022 року №134, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, старшого лейтенанта ОСОБА_2 , який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , з 30 травня 2022 року зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_4 та на всі види забезпечення, за посадою начальника продовольчої служби з 17 (сімнадцятим) тарифним розрядом, посадовим окладом 4090 гривень на місяць, та встановлено надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65 %.
Згідно Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 30.08.2024 року №245, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації старшого лейтенанта ОСОБА_2 , начальника продовольчої служби тилу військової частини НОМЕР_4 , ПРИЗНАЧЕНОГО наказом командира військової частини НОМЕР_6 (по особовому складу) від 22 серпня 2024 року №344 на посаду ОПЕРАТИВНОГО ЧЕРГОВОГО КОМАНДНОГО ПУНКТУ військової частини НОМЕР_8 , ВОС-1410013, з 30 серпня 2024 року виключено із списків особового складу військової частини НОМЕР_4 та всіх видів забезпечення з видачею атестатів (продовольчий, речовий, грошовий), у зв'язку з вибуттям до нового місця служби до с-ща Чорноморське, Одеської області.
За змістом наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 30.08.2024 року №245, позивач грошову допомога на оздоровлення за 2024 рік, відповідно до наказу Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, отримав. Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань 2024 рік, відповідно порядку виплати грошового забезпечення за військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затвердженої наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, не виплачувалась. Постійним або службовим житлом не забезпечувався.
Отже, у період з 30.05.2022 року по 30.08.2024 року позивач дійсно проходив службу у військовій частині НОМЕР_4 .
Відповідно до розпорядження командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 03.05.2023 № 35754, військову частину НОМЕР_4 було зараховано на фінансове забезпечення до Командування СВ ЗСУ з 01.05.2023 року.
У період до 30.04.2023 року військова частина НОМЕР_4 перебувала на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_2 .
Згідно грошового атестату від 03.05.2023 року, позивач до 30.04.2023 року включно перебував на грошовому забезпеченні військової частини НОМЕР_2 .
Отже, позивач вірно заявляє позовні вимоги до військової частини НОМЕР_2 за період часу з 30.05.2022 року по 30.04.2023 року, а до військової частини НОМЕР_4 за період часу з 01.05.2023 року по 30.08.2024 року.
Звернення позивача до суду з даним позовом обумовлено тим, що за період проходження військової служби з 30.05.2022 року по 30.08.2024 року у військовій частині НОМЕР_4 нарахуванням та виплата йому грошового забезпечення здійснювалося не у повному обсязі.
Представник позивача звернувся до командира військової частини НОМЕР_4 з адвокатським запитом від 25.11.2024 року, яким просив надати:
належним чином засвідчені копії карток особового рахунку про виплачене грошове забезпечення ОСОБА_1 , який проходив службу у військовій частині НОМЕР_4 , за період з 30.05.2022 року по 30.08.2024 року; довідку про нараховану та виплачену матеріальну допомогу на оздоровлення за 2022-2024 роки та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2024 роки;
інформацію щодо розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , який проходив службу у військовій частині НОМЕР_4 , за період з 30.05.2022 року по 30.08.2024 року з вказівкою помісячного нарахування та виплати індексації із зазначенням базового місяця (місяця підвищення), взятого для обрахунку індексації та індексації-різниці грошового забезпечення;
інформацію щодо тарифного розряду і коефіцієнтів посадового окладу, окладу за військовим званням та за вислугу років, які використовувались при нарахуванні грошового забезпечення ОСОБА_1 під час проходження служби у військовій частині НОМЕР_4 ;
інформацію щодо розміру мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовувався при визначенні посадового окладу та окладу за військовим званням для нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 за період проходження служби у військовій частині НОМЕР_4 ;
інформацію про дати та час залучення ОСОБА_1 до виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) у форматі: дата та час початку залучення дата та час закінчення (чергування, наряду тощо), за період з 01.02.2023 року по 30.08.2024 року.
Листом за підписом командира військової частини НОМЕР_4 від 28.01.2025 року вих. №152 представнику позивача надано відповідь, у якій зазначено, зокрема, що ОСОБА_1 залучався до бойових чергувань (час початку 09 год. 00 хв. - час закінчення 09 год. 00 хв. наступного дня) у перелічені в листі дати. Також повідомлено, що до 30.04.2023 року військова частина НОМЕР_4 перебувала на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_2 .
Разом із відповіддю позивачу надіслано картки особового рахунку грошового забезпечення.
Не погоджуючись із діями відповідачів щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 30.05.2022 року по 30.08.2024 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ст.1-2 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 затверджений Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 р. за № 745/32197) (надалі - Порядок №260).
Відповідно до пункту 2 розділу I Порядку №260, грошове забезпечення включає:
щомісячні основні види грошового забезпечення;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать:
посадовий оклад;
оклад за військовим званням;
надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать:
підвищення посадового окладу;
надбавки;
доплати;
винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту;
премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать:
винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану;
допомоги.
Відповідно до пункту 3 розділу I Порядку №260, підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є:
штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина);
накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження;
накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення;
накази про присвоєння військових звань;
грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Відповідно до пункту 4 розділу I Порядку №260, грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад'юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу (крім військово-службовців строкової служби), включає:
посадовий оклад;
оклад за військовим званням;
надбавку за вислугу років;
підвищення посадового окладу під час проходження військової служби на території населених пунктів, яким надано статус гірських, та на острові Зміїний;
надбавки за особливості проходження служби, за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил, кваліфікацію, кваліфікаційну категорію, виконання функцій державного експерта з питань таємниць, роботу в умовах режимних обмежень, безперервний стаж на шифрувальній роботі, почесні та спортивні звання;
доплати за науковий ступінь та за вчене звання;
премію;
морську винагороду, винагороди за стрибки з парашутом, за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження мін, за водолазні роботи та за бойове чергування;
одноразові грошові допомоги після укладення першого контракту, для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, у разі звільнення з військової служби;
інші виплати, які здійснюються відповідно до чинного законодавства України.
30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01.03.2018, якою затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схеми тарифних розрядів; додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу в розмірах згідно з додатком 15; розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу згідно з додатком 16.
Щодо позовних вимог в частині обчислення основних та додаткових видів грошового забезпечення за період з 30.05.2022 року по 30.08.2024 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на 1 січня відповідного календарного року.
Постановою КМУ №704 збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до пункту 4 постанови КМУ № 704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з Додатками 1, 12, 13, 14.
Приміткою 1 Додатку 1 до постанови №704 визначено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень (примітка Додатку 14 до постанови № 704).
Постановою №704 затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб (надалі - постанова № 103), якою внесено зміни до постанови № 704, зокрема, пункт 4 викладено в новій редакції: установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 (пункт 6 постанови № 103).
Постанова КМУ №103 набула чинності 24 лютого 2018 року.
Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України №103, яким були внесені зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704.
З урахуванням наведеного Верховний Суд у постанові від 15.06.2023 у справі №380/13603/21 дійшов висновку про необхідність застосування з 29.01.2020 (дати набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 20.10.2022) положень пункту 4 постанови №704 у редакції до 24.02.2018, тобто у редакції, яка була чинна до набрання законної сили постановою №103.
Висновки Верховного Суду у постанові від 15.06.2023 у справі №380/13603/21 є релевантними до спірних правовідносин.
Отже, з 29 січня 2020 року була відновлена дія пункту 4 Постанови КМУ №704 у первісній редакції, яка визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01 січня 2018 року.
Відтак, з 29 січня 2020 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/6453/18 - виникли підстави для розрахунку грошового забезпечення позивача з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення та виплат, оскільки з цієї дати позивач мав право на отримання грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 у відповідності до вимог статті 9 Закону №2011-ХІІ.
Предметом спору є саме правомірність дій відповідача щодо застосування пункту 4 Постанови № 704, в редакції пункту 6 Постанови № 103, після прийняття Шостим апеляційним адміністративним судом постанови від 29 січня 2020 року по справі № 826/6453/18, якою визнано протиправною та скасовано пункт 6 Постанови № 103, тобто застосування такої розрахункової величини обчислення грошового забезпечення позивача, як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року.
Сторонами визнається та не заперечується факт обчислення у спірний період грошового забезпечення позивача відповідно до пункту 4 Постанови № 704, в редакції Постанови № 103, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.
Проте, після скасування постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року по справі № 826/6453/18 пункту 6 Постанови № 103, положення пункту 4 постанови № 704 застосовуються в редакції до 24.02.2018, тобто в редакції, яка була чинна до набрання законної сили постановою №103.
Надаючи оцінку обставинам справи, суд також звертає увагу на те, що встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів розрахованих, згідно з постановою № 704, жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом саме на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21, від 19.10.2022 у справі № 400/6214/21, від 28.02.2023 у справі № 380/18850/21, від 23.05.2023 у справі № 380/22021/21.
Суд зазначає, що згідно пунктом 3 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01 січня 2017 року, мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Крім того, позивач оскаржує у цьому спорі розмір прожиткового мінімуму, а не розмір мінімальної заробітної плати.
Суд зазначає, що у цій справі прохання позивача здійснити перерахунок грошового забезпечення обумовлено підвищенням розміру грошового забезпечення через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Вказані доводи суд визнає обґрунтованими.
Відповідно до статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2022 рік», установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року - 2481 гривня.
Відповідно до статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік», установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року - 2684 гривні.
Отже розмір прожиткового мінімуму для визначення посадових окладів військовослужбовців у 2022-2023 роках, є більшим ніж в 2018 році.
Таким чином, враховуючи, що розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, є величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року (через його збільшення на відповідний рік), а не станом на 01.01.2018 року, посилання відповідача на відсутність підстав для перерахунку грошового забезпечення позивача є протиправними та такими, що порушують його соціальні права.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21, де Суд висновував, що з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів.
Суд зазначає, що станом на 19.05.2023 року пункт 4 постанови КМУ № 704 застосовується в редакції (в первинній редакції на дату прийняття), якою встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Водночас, суд зауважує, що 20.05.2023 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 481, якою внесено зміну до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374), шляхом викладення абзацу першого в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Проте, суд зазначає, що постанова КМУ від 12 травня 2023 р. № 481 набула чинності 20.05.2023 року, отже не підлягає застосуванню до спірних правовідносин про перерахунок та виплату грошового забезпечення позивачу за період з 30.05.2022 року по 19.05.2023 рр., однак після 20.05.2023 року застосовується.
Відтак підлягають задоволенню позовні вимоги щодо обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 30.05.2022 року по 19.05.2023 рр. за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням.
Щодо перерахунку одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 4 розділу I Порядку №260, грошове забезпечення військовослужбовців включає також одноразові грошові допомоги після укладення першого контракту, для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, у разі звільнення з військової служби.
Відповідно до ч. 1 ст. 10-1 Закону №2011-ХІІ, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Згідно п.п. 1, 6 розд. XXIII Порядку №260, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Згідно п.п. 1, 7 розд. XXIV Порядку №260, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.
Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у військовій частині НОМЕР_9 та підпорядкованих їй військових частинах установлюється командиром цієї частини виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі військової частини НОМЕР_9 .
До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
На підставі викладеного, враховуючи, що обчислення грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань здійснюється, виходячи з місячного грошового забезпечення, то, відповідно, нарахування вказаних додаткових видів грошового забезпечення здійснюється з використанням тієї ж розрахункової величини, що і обрахунок основних видів грошового забезпечення, а саме розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
Згідно карток особового рахунку ОСОБА_1 за 2022-2024 рр., позивачу нараховано та виплачено: грошову допомогу на оздоровлення у липні 2022 року, у березні 2023 року, у травні-червні 2024 року, а також матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у грудні 2022 року.
Відомості про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023-2024 рр. - відсутні.
У грошовому атестаті зазначено, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік не виплачувалась.
У наказі командира військової частини НОМЕР_4 від 30.08.2024 року №245 зазначено, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань 2024 рік не виплачувалась.
При цьому, суд зауважує, що питання правомірності невиплати позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023-2024 рр. не входить до предмета розгляду у цій справі.
Відтак, підлягають задоволенню позовні вимоги щодо обчислення та виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2023 рр., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 р., виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704.
Водночас, у зв'язку з набранням 20.05.2023 року чинності постанови КМУ від 12 травня 2023 р. № 481, позовні вимоги в частині перерахунку та виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, задоволенню не підлягають.
Також не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині перерахунку та виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023-2024 рр., оскільки в картках особового рахунку відсутні відомості про нарахування та виплату позивачу грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2023 рр., а також у зв'язку з набранням 20.05.2023 року чинності постанови КМУ від 12 травня 2023 р. № 481.
Враховуючи, що військову частину НОМЕР_4 було зараховано на фінансове забезпечення до Командування СВ ЗСУ з 01.05.2023 року, а до 30.04.2023 року військова частина НОМЕР_4 перебувала на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_2 , то позовні вимоги в частині перерахунку та виплати основних та додаткових видів грошового забезпечення за період з 30.05.2022 року по 30.08.2024 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на 1 січня відповідного календарного року, підлягають задоволенню таким чином:
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_4 (суд визнає протиправними дії щодо обчислення грошового забезпечення саме Військової частини НОМЕР_4 , оскільки нарахуванням грошового забезпечення здійснює в/ч за місцем служби, а виплату - в/ч розпорядник бюджетних коштів) щодо обчислення грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 30.05.2022 року по 30.04.2023 року, а також грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2023 рр., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 р., з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 року;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату основних та додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 30.05.2022 року по 30.04.2023 року включно, а також грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2023 рр., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 р., виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний календарний рік (на 01.01.2022 року - 2481 грн., на 01.01.2023 року - 2684 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт, що відповідав у цей період займаній посаді та військовому званню позивача згідно з додатками постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, з урахуванням раніше здійснених виплат;
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_4 щодо обчислення грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.05.2023 року по 19.05.2023 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 року;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_4 здійснити перерахунок та виплату основних та додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.05.2023 року по 19.05.2023 року включно, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний календарний рік (на 01.01.2023 року - 2684 грн.) на відповідний тарифний коефіцієнт, що відповідав у цей період займаній посаді та військовому званню позивача згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, з урахуванням раніше здійснених виплат.
Щодо компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, суд зазначає, що відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Пунктом 3 цього Порядку передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Пункти 4 та 5 Порядку №44 визначають, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Щодо позовних вимог в частині обчислення надбавки за особливості проходження служби за період з 30.05.2022 року по 30.08.2024 року.
Пунктом 2 постанови КМУ № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з пунктом 3 постанови КМУ № 704, виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Пунктом 5 постанови КМУ № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання:
1) установлювати:
посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, у розмірах, визначених затвердженими цією постановою схемами, згідно з додатками 1-11 за аналогічними посадами;
посадові оклади заступникам керівників структурних підрозділів, посади яких не передбачені цією постановою, на 1-5 відсотків нижче від посадового окладу відповідного керівника;
надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.
Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою.
2) здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення;
3) надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Питання щодо виплати надбавки за особливості проходження служби врегульовані розділом VI Порядку №260.
Відповідно до пункту 1 розділу VI Порядку №260, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків.
Виходячи з наявного фонду грошового забезпечення на відповідний рік надбавка за особливості проходження служби окремим категоріям військовослужбовців збільшується на відповідний коефіцієнт згідно з Переліком окремих категорій військовослужбовців, яким збільшується розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби відповідно до мінімального розміру залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків (додаток), або може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України у фіксованому розмірі до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років.
Згідно з пунктом 2 розділу VI Порядку №260, розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби розраховується від мінімального розміру цієї надбавки, який встановлюється Міністром оборони України, у відсотках для осіб офіцерського складу та окремо для осіб рядового, сержантського та старшинського складу виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.
Мінімальний розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби не може перевищувати 65 відсотків.
Залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби збільшується на відповідний коефіцієнт від 1 до 1,55.
Розрахунковий розмір надбавки за особливості проходження служби, отриманий шляхом множення мінімального розміру щомісячної надбавки на відповідний коефіцієнт, округлюється в бік збільшення до одного знака після коми.
Військовослужбовцям, які одночасно мають право на отримання надбавки за особливості проходження служби за різними коефіцієнтами, ця надбавка обчислюється з урахуванням більшого коефіцієнта.
Згідно з пунктом 3 розділу VI Порядку №260, надбавка за особливості проходження служби у встановлених розмірах виплачується щомісяця з дня вступу до виконання обов'язків за посадою, у тому числі й у разі тимчасового виконання обов'язків за посадою, до дня звільнення від виконання обов'язків за посадою, яка передбачає цю надбавку.
Відповідно до пункту 5 розділу VI Порядку №260, виплата надбавки за особливості проходження служби здійснюється на підставі наказу командира про встановлення цієї надбавки.
Згідно абз. 3 п. 1 телеграми Міністра оборони України (окреме доручення) № 3164/з від 25.02.2022 року, абз. 2 п. 1.2 телеграми Міністра оборони України (окреме доручення) № 2683/з від 01.02.2023 року та п. 1.1 телеграми Міністра оборони України (окреме доручення) № 183/уд від 16.01.2024 року, у 2022 - 2024 роках мінімальний розмір надбавки за особливості проходження служби встановлювався у розмірі 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років.
Позивач вважає, що відповідно до п. 9 Додатку до Порядку № 260 він має право на збільшення надбавки за особливості проходження служби на коефіцієнт у розмірі 1,20, оскільки згідно витягів із наказів командира військової частини НОМЕР_4 № 300 від 27.10.2023 року, № 23 від 23.01.2024 року та відповіді Військової частини НОМЕР_4 № 152 від 28.01.2025 року, у період часу з 29.03.2023 року по 24.08.2024 року він залучався до бойових чергувань на посадах у складі бойових обслуг (чергових бойових обслуг) (змін) підрозділів, які несуть бойові чергування з протиповітряної оборони.
Листом за підписом командира військової частини НОМЕР_4 від 28.01.2025 року вих. №152 представнику позивача надано відповідь, у якій зазначено, зокрема, що ОСОБА_1 залучався до бойових чергувань (час початку 09 год. 00 хв. - час закінчення 09 год. 00 хв. наступного дня) у перелічені в листі дати, зокрема протягом березня-грудня 2023 року, січня-серпня 2024 року.
У Додатку до Порядку №260 наведений Перелік окремих категорій військовослужбовців, яким збільшується розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби відповідно до мінімального розміру залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків.
Пунктом 9 цього Переліку передбачено, що військовослужбовцям, які проходять військову службу на посадах у складі бойових обслуг (чергових бойових обслуг) (змін) військових частин і підрозділів, які несуть бойові чергування з протиповітряної оборони, протичовнової оборони, протипідводно-диверсійної оборони та забезпечують недоторканність повітряного простору та простору в межах територіального моря України, а також виконують функцію з прикриття важливих об'єктів згідно із затвердженим Міністром оборони України переліком підрозділів і військових частин (за умови несення в минулому місяці не менше чотирьох бойових чергувань), - збільшується розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби на коефіцієнт 1,20.
Відповідно до карток особового рахунку за 2023-2024 рр., надбавка за особливості проходження служби нараховувалась позивачу у розмірі 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, розрахованих виходячи з прожиткового мінімуму станом на 01 січня 2018 року, а саме 4298,13 грн. (4090,00+1200,00+1322,20)х65%).
Також про розмір надбавки за особливості проходження служби 65% вказано у Грошовому атестаті.
Таким чином, відповідач не застосував коефіцієнт збільшення надбавки за особливості проходження служби у розмір 1,20, передбачений пунктом 9 Додатку до Порядку №260.
Надаючи оцінку діям відповідача, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 9 Додатку до Порядку №260, умовою збільшення надбавки за особливості проходження служби на коефіцієнт 1,20 є проходження служби на посадах у складі бойових обслуг (чергових бойових обслуг) (змін) військових частин і підрозділів, які несуть бойові чергування з протиповітряної оборони, протичовнової оборони, протипідводно-диверсійної оборони та забезпечують недоторканність повітряного простору та простору в межах територіального моря України, а також виконують функцію з прикриття важливих об'єктів.
Як встановлено судом, позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_4 на посаді начальника продовольчої служби тилу військової частини НОМЕР_4 .
Разом із позовом позивач надав копії наказів командира військової частини НОМЕР_4 від 27.10.2023 №300 щодо вибуття старшого лейтенанта ОСОБА_1 у відрядження в район м. Біляївка, Одеської області, з метою ротації особового складу, для отримання, обробки і видачі розвідувальної інформації, терміном з 28 жовтня 2023 року до окремого розпорядження, а також наказ від 23.01.2024 №23 щодо вибуття старшого лейтенанта ОСОБА_1 з відрядження району м. Біляївка Одеської області.
Однак, враховуючи відсутність доказів перебування позивача на посадах у складі бойових обслуг (чергових бойових обслуг) (змін) військових частин і підрозділів, які несуть бойові чергування з протиповітряної оборони, протичовнової оборони, протипідводно-диверсійної оборони та забезпечують недоторканність повітряного простору та простору в межах територіального моря України, а також виконують функцію з прикриття важливих об'єктів, суд вважає, що підстави для збільшення позивачу розміру щомісячної надбавки за особливості проходження служби на коефіцієнт 1,20 відсутні.
Відповідно до пункту 5 розділу VI Порядку №260, наказ про виплату позивачу надбавки за особливості проходження служби з урахуванням коефіцієнту збільшення у розмірі 1,20 командиром військової частини не видавався.
У листі військової частини НОМЕР_4 від 28.01.2025 року вих. №152 зазначено, зокрема, що ОСОБА_1 залучався до бойових чергувань (час початку 09 год. 00 хв. - час закінчення 09 год. 00 хв. наступного дня) у перелічені в листі дати, зокрема протягом березня-грудня 2023 року, січня-серпня 2024 року.
Проте, позивач не надав доказів того, що вказані бойові чергування він ніс на посадах у складі бойових обслуг (чергових бойових обслуг) (змін) військових частин і підрозділів, які несуть бойові чергування з протиповітряної оборони, протичовнової оборони, протипідводно-диверсійної оборони та забезпечують недоторканність повітряного простору та простору в межах територіального моря України, а також виконують функцію з прикриття важливих об'єктів.
З огляду на вищевикладене підстави для задоволення позовних вимог в частині перерахунку та виплати надбавки за особливості проходження служби за період з 30.05.2022 року по 30.08.2024 року з урахуванням коефіцієнту збільшення у розмірі 1,20 відповідно до абз. 4, 5 п. 2 розд. VI та п. 9 Додатку до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом МО України № 260 від 07.06.2018 року, відсутні.
Суд зазначає, що позовні вимоги в частині обчислення матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022-2024 рр. та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік з урахуванням коефіцієнту збільшення у розмірі 1,20 надбавки за особливості проходження служби відповідно до абз. 4, 5 п. 2 розд. VI та п. 9 Додатку до “Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого Наказом МОУ № 260 від 07.06.2018 року, є похідними, а тому також не підлягають до задоволення.
Водночас, позовні вимоги в частині перерахунку та виплати надбавки за особливості проходження служби за період часу з 30.05.2022 року по 19.05.2023 року включно, виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, тобто станом на 01.01.2022 та 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до Постанови Кабінет Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, є обґрунтованими та підлягають задоволенню з підстав вже наведених у цьому рішенні.
Щодо позовних вимог в частині обчислення додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168, за період з 01.03.2023 року по 30.08.2024 року, відповідно до п. 5 розділу ХХХIV Порядку № 260.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому (і станом на час спірних правовідносин) відповідними Указами Президента України воєнний стан в Україні продовжувався.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 “Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168).
Пунктом 1 Постанови №168 (у редакції із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 217 від 07.03.2022, № 350 від 22.03.2022, № 400 від 01.04.2022, № 754 від 01.07.2022, № 793 від 07.07.2022, № 1066 від 27.09.2022, № 1146 від 08.10.2022, № 43 від 20.01.2023, № 836 від 09.08.2023, чинній на момент спірних правовідносин) установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Абзац перший пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 217 від 07.03.2022 - застосовується з 24 лютого 2022 року, № 350 від 22.03.2022 - застосовується з 24 лютого 2022 року, № 754 від 01.07.2022 - застосовується з 1 червня 2022 року, № 793 від 07.07.2022 - застосовується з 24 лютого 2022 року.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом -1 Постанови №168 установлено, зокрема, що на період воєнного стану військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.
Постанову №168 доповнено пунктом 2-1 згідно з Постановою КМ № 793 від 07.07.2022 - застосовується з 24 лютого 2022 року, яким передбачено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Наказом Міністерства оборони № 44 від 25.01.2023 Порядок №260 доповнено новим розділом XXXIV «Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану», який застосовується з 01 лютого 2023 року (в редакції Наказу Міністерства оборони № 566 від 26.09.2023).
Відповідно до пункту 5 розділу XXXIV Порядку №260, одним днем участі у бойових діях або заходах вважається період (з 00 годин до 24 години календарної доби), протягом якого військовослужбовець залучався до участі в бойових діях або заходах, незалежно від кількості та тривалості таких залучень за добу.
У разі, коли військовослужбовець залучається до участі в бойових діях або заходах, які розпочато до 24 години однієї доби і закінчено після 00 годин наступної доби, до розрахунку включається зазначений період як два дні участі у бойових діях або заходах.
Листом за підписом командира військової частини НОМЕР_4 від 28.01.2025 року вих. №152 представнику позивача надано відповідь, у якій зазначено, зокрема, що ОСОБА_1 залучався до бойових чергувань (час початку 09 год. 00 хв. - час закінчення 09 год. 00 хв. наступного дня) у перелічені в листі дати.
На підставі листа-відповіді командира військової частини НОМЕР_4 від 28.01.2025 року вих. №152, судом встановлено, що ОСОБА_1 залучався до бойових чергувань:
29.03.2023 року;
05.04.2023 року, 13.04.2023 року, 20.04.2023 року, 27.04.2023 року;
02.05.2023 року, 09.05.2023 року, 14.05.2023 року, 18.05.2023 року, 24.05.2023 року, 29.05.2023 року;
03.06.2023 року, 05.06.2023 року, 06.06.2023 року, 09.06.2023 року, 15.06.2023 року, 20.06.2023 року, 25.06.2023 року, 30.06.2023 року;
04.07.2023 року, 05.07.2023 року, 10.07.2023 року, 11.07.2023 року, 15.07.2023 року, 18.07.2023 року, 20.07.2023 року, 24.07.2023 року, 25.07.2023 року, 29.07.2023 року;
01.08.2023 року, 02.08.2023 року, 06.08.2023 року, 07.08.2023 року, 08.08.2023 року, 11.08.2023 року, 14.08.2023 року, 15.08.2023 року, 16.08.2023 року, 19.08.2023 року, 21.08.2023 року, 23.08.2023 року, 26.08.2023 року;
15.09.2023 року, 18.09.2023 року, 20.09.2023 року - 27.09.2023 року;
11.10.2023 року, 13.10.2023 року, 15.10.2023 року, 17.10.2023 року, 19.10.2023 року, 21.10.2023 року, 25.10.2023 року, 28.10.2023 року - 31.10.2023 року;
01.11.2023 року - 30.11.2023 року;
01.12.2023 року - 31.12.2023 року;
01.01.2024 року - 22.01.2024 року;
02.02.2024 року, 05.02.2024 року, 15.02.2024 року, 18.02.2024 року;
29.03.2024 року;
03.04.2024 року, 09.04.2024 року, 12.04.2024 року, 15.04.2024 року, 18.04.2024 року, 21.04.2024 року, 24.04.2024 року, 27.04.2024 року, 30.04.2024 року;
03.05.2024 року, 06.05.2024 року, 08.05.2024 року, 11.05.2024 року, 14.05.2024 року, 17.05.2024 року, 20.05.2024 року, 23.05.2024 року, 26.05.2024 року;
16.06.2024 року, 19.06.2024 року, 22.06.2024 року, 25.06.2024 року, 28.06.2024 року;
01.07.2024 року, 04.07.2024 року, 07.07.2024 року, 15.07.2024 року, 21.07.2024 року, 27.07.2024 року, 31.07.2024 року;
03.08.2024 року, 06.08.2024 року, 09.08.2024 року, 12.08.2024 року, 15.08.2024 року, 18.08.2024 року, 21.08.2024 року, 24.08.2024 року.
Судом встановлено, що згідно карток особового рахунку військовослужбовця за 2023-2024 рр., позивач у період з 01.03.2023 року по 30.08.2024 року отримував додаткову винагороду на період дії воєнного стану у розмірі до 30 000, 00 грн., передбачену Постановою КМУ від 28 лютого 2022 року №168, у наступних розмірах: березень 2023 - 0,00 грн., квітень 2023 - 0,00 грн., травень 2023 - 4000,00 грн., червень 2023 - 5806,45 грн., липень 2023 - 7000,00 грн., серпень 2023 - 9677,42 грн., вересень 2023 - 12580,65 грн., жовтень 2023 - 10000,00 грн., листопад 2023 - 6774,19 грн., грудень 2023 - 0,00 грн.; січень-лютий 2024 - 0, 00 грн., березень 2024 - 4137,93 грн., квітень 2024 - 967,74 грн., травень 2024 - 9000,00 грн., червень 2024 - 8709,68 грн., липень 2024 - 5000,00 грн., серпень 2024 - 6774,19 грн., вересень 2024 - 7741,94 грн., жовтень-грудень 2024 - 0, 00 грн.
Також судом встановлено, що у листопаді-грудні 2023 року, січні-лютому 2024 року позивач отримував додаткову винагороду у розмірі до 50 000, 00 грн.
Суд враховує, що додаткова винагорода за місяць, протягом якого військовослужбовець залучався до участі в бойових діях, виплачується у наступному місяці.
Тобто, якщо у квітні 2023 року позивач залучався 4 дні, то у травні 2023 він отримав додаткову винагороду 4000,00 грн.
Суд зауважує, що позивач не оскаржує вищенаведені розміри додаткової винагороди.
Позивач вважає, що він має право на подвійне зарахування днів участі у бойових діях або заходах відповідно до пункту 5 розділу XXXIV Порядку №260, оскільки в період часу з 29.03.2023 року по 24.08.2024 року залучення до бойового чергування розпочиналось до 24 години однієї доби і закінчувалось після 00 годин наступної доби.
Проте, враховуючи, що позивач залучався до бойових чергувань - час початку 09 год. 00 хв. - час закінчення 09 год. 00 хв. наступного дня, тобто перебував на чергуванні 24 години, то підстави для подвійного зарахування днів перебування на бойовому чергуванні відповідно до абз. 2 пункту 5 розділу XXXIV Порядку №260 відсутні.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що підстави для задоволення позовних вимог в частині перерахунку та виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168, за період з 01.03.2023 року по 30.08.2024 року, шляхом подвійного зарахування днів перебування на бойовому чергуванні, відповідно до абз. 2 пункту 5 розділу XXXIV Порядку №260, відсутні.
Щодо позовних вимог в частині включення додаткової винагороди, передбаченої абз. 1, 2 п. 1, п. 1-1 Постанови КМУ від 28.02.2022 року №168, до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого нараховувалась та виплачувалась грошова допомога на оздоровлення за 2022-2024 рр.
Відповідно до ч. 1 ст. 10-1 Закону №2011-ХІІ, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Згідно п.п. 1, 6 розд. XXIII Порядку №260, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Згідно п.п. 1, 7 розд. XXIV Порядку №260, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.
Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у військовій частині НОМЕР_9 та підпорядкованих їй військових частинах установлюється командиром цієї частини виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі військової частини НОМЕР_9 .
До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Отже, обчислення грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань здійснюється, виходячи з місячного грошового забезпечення.
Згідно карток особового рахунку ОСОБА_1 за 2022-2024 рр., позивачу нараховано та виплачено: грошову допомогу на оздоровлення у липні 2022 року, у березні 2023 року, у травні-червні 2024 року, а також матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у грудні 2022 року.
Відомості про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023-2024 рр. - відсутні.
У грошовому атестаті зазначено, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік не виплачувалась.
У наказі командира військової частини НОМЕР_4 від 30.08.2024 року №245 зазначено, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань 2024 рік не виплачувалась.
При цьому, суд зауважує, що питання правомірності невиплати позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023-2024 рр. не входить до предмета розгляду у цій справі.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 “Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168).
Пунктом 1 Постанови №168 (у редакції із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 217 від 07.03.2022, № 350 від 22.03.2022, № 400 від 01.04.2022, № 754 від 01.07.2022, № 793 від 07.07.2022, № 1066 від 27.09.2022, № 1146 від 08.10.2022, № 43 від 20.01.2023, № 836 від 09.08.2023, чинній на момент спірних правовідносин) установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Пунктом 1-1 Постанови №168 установлено, зокрема, що на період воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони;
військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.
Постанову №168 доповнено пунктом 2-1 згідно з Постановою КМ № 793 від 07.07.2022 - застосовується з 24 лютого 2022 року, яким передбачено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Наказом Міністерства оборони № 44 від 25.01.2023 Порядок №260 доповнено новим розділом XXXIV «Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану», який застосовується з 01 лютого 2023 року (в редакції Наказу Міністерства оборони № 566 від 26.09.2023).
Відповідно до пункту 2 розділу XXXIV Порядку №260, на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах)…
50 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах).
Перелік цих органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)), затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України;
30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань)…
Військовослужбовцям, які в установленому законодавством порядку відряджені для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі до складу сільських (селищних), міських, районних та обласних військових адміністрацій, на території (або частині цієї території), здійснення повноважень яких ведуться воєнні (бойові) дії, та виконують бойові (спеціальні) завдання виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 30000 гривень.
Військовослужбовцям Збройних Сил України за періоди виконання бойових (спеціальних) завдань в оперативному підпорядкуванні або у складі органів військового управління (військових частин, підрозділів) розвідувального органу Міністерства оборони України, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, а також інших військових формувань, виплата додаткової винагороди здійснюється в порядку, на умовах та розмірах, передбачених у розділах ХХХIV, ХХХV цього Порядку.
Військовослужбовцям, зазначеним у розділах ХХХIV, ХХХV цього Порядку, які одночасно мають право на отримання додаткової винагороди за різними умовами, ця додаткова винагорода виплачується в більшому розмірі.
Як вже встановлено судом, ОСОБА_1 у період з березня 2023 року по серпень 2024 року залучався до бойових чергувань.
Судом також встановлено, що згідно карток особового рахунку військовослужбовця за 2022-2024 рр., позивач у період з червня по грудень 2022 року, а також з 01.03.2023 року по 30.08.2024 року отримував додаткову винагороду на період дії воєнного стану у розмірі до 30 000, 00 грн., передбачену Постановою КМУ від 28 лютого 2022 року №168, у наступних розмірах: червень 2022 - 1935, 48 грн., липень-грудень 2022 - по 30000, 00 грн.; березень 2023 - 0,00 грн., квітень 2023 - 0,00 грн., травень 2023 - 4000,00 грн., червень 2023 - 5806,45 грн., липень 2023 - 7000,00 грн., серпень 2023 - 9677,42 грн., вересень 2023 - 12580,65 грн., жовтень 2023 - 10000,00 грн., листопад 2023 - 6774,19 грн., грудень 2023 - 0,00 грн.; січень-лютий 2024 - 0, 00 грн., березень 2024 - 4137,93 грн., квітень 2024 - 967,74 грн., травень 2024 - 9000,00 грн., червень 2024 - 8709,68 грн., липень 2024 - 5000,00 грн., серпень 2024 - 6774,19 грн., вересень 2024 - 7741,94 грн., жовтень-грудень 2024 - 0, 00 грн.
Також судом встановлено, що у листопаді-грудні 2023 року, січні-лютому 2024 року позивач отримував додаткову винагороду у розмірі до 50 000, 00 грн.
Вирішуючи спірні правовідносини, в контексті того, чи підлягає передбачена Постановою №168 додаткова винагорода включенню до складу місячного грошового забезпечення для визначення розміру грошової допомоги для оздоровлення, суд виходить із того, що відповідно до пункту 1 Постанови №168 вказана додаткова винагорода виплачується лише у період дії воєнного стану, тобто виплата винагороди залежить від певних умов та виплачується лише в означений період, а її розмір не є сталим та визначається наказами командирів (начальників) у відповідній сумі, пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Крім того, Порядком №260 передбачено, що обчислення грошової допомоги для оздоровлення здійснюється виходячи з розміру місячного грошового забезпечення: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород).
Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду раніше була надана оцінка щодо включення в розрахунок пенсії винагороди за участь в АТО, яка по своїй суті є тотожною винагороді, введеній Постановою №168.
Зокрема, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 02.06.2021 у справі № 240/11441/19 відступила від правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 у справі №420/1232/16 та постанові від 30.11.2018 у справі №415/6132/16 та сформулювала висновок про те, що грошова винагорода за участь в АТО не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців та відповідно не враховується при обчисленні пенсії.
Зокрема, у цій справі Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду відзначила, що винагорода за участь в антитерористичній операції є додатковою виплатою військовослужбовцям, яких залучено до участі у ній. При цьому, виплата винагороди залежить від певних умов та лише в означений період. Тобто, така виплата не є постійною і не має систематичного характеру, а її розмір залежить як від днів участі в антитерористичній операції, так і від виконаних завдань, що визначається наказом командира.
У постанові від 22.11.2023 у справі №240/7091/20 Верховний Суд в складі Касаційного адміністративного суду не знайшов підстав для відступу від вищезазначених правових висновків.
Суд вважає, що наведені висновки Верховного Суду підлягають застосування до спірних правовідносин у цій справі, як аналогія.
Отже, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 02.06.2021 у справі №240/11441/19, згідно яких винагорода АТО/ООС не є постійною і не має систематичного характеру, не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, а виходячи із того, що винагорода за участь в АТО по своїй суті є тотожною винагороді, передбаченій Постановою №168, суд висновує, що підстави для включення до складу грошового забезпечення, з якого обраховано позивачу грошову допомогу для оздоровлення за 2022-2024 рр., додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, відсутні.
Такий висновок узгоджується з позицією, що викладена в постанові Верховного Суду від 20.08.2024 у справі № 420/693/23.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що підстави для задоволення позовних вимог в частині включення додаткової винагороди, передбаченої абз. 1, 2 п. 1, п. 1-1 Постанови КМУ від 28.02.2022 року №168, до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого позивачу нараховувалась та виплачувалась грошова допомога на оздоровлення за 2022-2024 рр., відсутні.
Щодо включення індексації грошового забезпечення до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого нараховувалась та виплачувалась грошова допомога на оздоровлення за 2022-2024 рр.
Судом також встановлено, що згідно карток особового рахунку військовослужбовця за 2022-2024 рр., позивачу за період з червня по грудень 2022 року, а також за серпень 2024 року нарахована та виплачена поточна індексація грошового забезпечення.
Вирішуючи спір суд враховує, що за період з січня 2023 року по липень 2024 року поточна індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалась та не виплачувалась, оскільки відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», зупинено на 2023 рік дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Відповідно до Закону «Про Державний бюджет України на 2024 рік», починаючи з 1 січня 2024 року, обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком.
З січня по липень 2024 року права на поточну індексацію не виникало, оскільки приріст індексу споживчих цін (ІСЦ) не перевищував поріг індексації 103%, який перевищено у серпні 2024 року. У вересні 2024 року позивачу нараховано та виплачено поточну індексацію грошового забезпечення за серпень 2024 року.
При цьому, суд зауважує, що питання щодо зупинення виплати індексації грошового забезпечення на 2023 рік та як наслідок її невиплата з січня 2023 року по липень 2024 року, не є предметом розгляду у даній справи.
Суд вирішує позовні вимоги в частині включення виплаченої позивачу індексації грошового забезпечення до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого нараховувалась та виплачувалась грошова допомога на оздоровлення за 2022-2024 рр.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, що забезпечує дотримання прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист.
Правова позиція стосовно систематичного та постійного характеру виплати індексації наведена у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі №638/9697/17, від 30 грудня 2020 року у справі №359/8843/16-а.
Відтак, індексація відноситься до складу грошового забезпечення військовослужбовців, є складовою місячного грошового забезпечення військовослужбовця та має включатися до розрахунку одноразових видів грошового забезпечення.
Вказане також дає підстави для висновку, що оскільки індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, і є складовою заробітної плати (грошового забезпечення), а тому вона має бути врахована й у складі грошового забезпечення військовослужбовця при обчислення матеріальної допомоги для оздоровлення.
На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги в частині включення індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення, з якого обчислена грошова допомога для оздоровлення за 2022 та за 2024 рр. підлягають задоволенню.
Водночас, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині перерахунку грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік з урахуванням індексації, оскільки як встановив суд вище, пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» було зупинено на 2023 рік виплату індексації.
На підставі викладеного суд вважає доцільним:
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_4 (суд визнає протиправними дії саме Військової частини НОМЕР_4 , оскільки нарахуванням грошового забезпечення здійснює в/ч за місцем служби, а виплату - в/ч розпорядник бюджетних коштів) щодо невключення індексації грошового забезпечення до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась грошова допомога на оздоровлення за 2022 рік, передбачена пунктом 1 ст. 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік, передбачену пунктом 1 ст. 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011- ХІІ, з урахуванням індексації грошового забезпечення;
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_4 щодо невключення індексації грошового забезпечення до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась грошова допомога на оздоровлення за 2024 рік, передбачена пунктом 1 ст. 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_4 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2024 рік, передбачену пунктом 1 ст. 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011- ХІІ, з урахуванням індексації грошового забезпечення.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За вимогами ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов слід задовольнити частково.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених вимог не спростовують.
При цьому, згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява №4909/04, відповідно до п. 58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі"Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torijav.Spain) від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що позивач звільнений від оплати судового збору на підставі п. 1, п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір» та інші судові витрати ним не понесені, розподіл судових витрат згідно ч. 1 ст. 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74-77, 90, 139, 242-246, 255, 262, 291, 295, 297 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_4 щодо обчислення грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 30.05.2022 року по 30.04.2023 року, у т.ч. надбавки за особливості проходження служби, а також грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2023 рр., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 р., з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату основних та додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 30.05.2022 року по 30.04.2023 року включно, у т.ч. надбавки за особливості проходження служби, а також грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2023 рр., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 р., виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний календарний рік (на 01.01.2022 року - 2481 грн., на 01.01.2023 року - 2684 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт, що відповідав у цей період займаній посаді та військовому званню позивача згідно з додатками постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, з урахуванням раніше здійснених виплат.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_4 щодо обчислення грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.05.2023 року по 19.05.2023 року, у т.ч. надбавки за особливості проходження служби, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_4 здійснити перерахунок та виплату основних та додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.05.2023 року по 19.05.2023 року включно, у т.ч. надбавки за особливості проходження служби, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний календарний рік (на 01.01.2023 року - 2684 грн.) на відповідний тарифний коефіцієнт, що відповідав у цей період займаній посаді та військовому званню позивача згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, з урахуванням раніше здійснених виплат.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_4 щодо невключення індексації грошового забезпечення до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась грошова допомога на оздоровлення за 2022 рік, передбачена пунктом 1 ст. 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік, передбачену пунктом 1 ст. 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011- ХІІ, з урахуванням індексації грошового забезпечення.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_4 щодо невключення індексації грошового забезпечення до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась грошова допомога на оздоровлення за 2024 рік, передбачена пунктом 1 ст. 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_4 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2024 рік, передбачену пунктом 1 ст. 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011- ХІІ, з урахуванням індексації грошового забезпечення.
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку і строки, встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України.
Суддя А.А. Радчук