Справа № 420/15183/25
20 травня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Попов В.Ф., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язати вчинити певні дії,
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову ВЛК, яка оформлена довідкою Військово - лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання ОСОБА_1 , придатним до військової служби;
- зобов'язати Військово - лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , повторно розглянути військово-медичні документи та здійснити повторне обстеження та медичний огляд ОСОБА_1 , з метою визначення придатності чи непридатності до військової служби.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя перевірив позовну заяву на відповідність вимогам передбаченим статтями 160, 161, 172 КАС України та з'ясував такі недоліки.
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Так, предметом спору є постанова ВЛК, яка оформлена довідкою Військово - лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 від січня 2024 року, строк звернення обліковується з цієї дати та закінчився в липні 2024 року.
Разом із тим, до суду позивач звернувся у травні 2025 року поза межами шестимісячного строку звернення.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
У заяві про поновлення процесуального строку позивач вказує, що строк звернення до суду попущений через те, що в Україні введено воєнний стан, та рф здійснює постійні обстріли.
Суд зазначає, що посилання позивача на таку підставу як введення в Україні воєнного стану не є поважними обставинами для поновлення строку звернення до суду, оскільки така обставина не є безумовною та не свідчить про наявність перешкод у позивача для звернення до суду у цей період.
Верховний Суд в ухвалі від 01 серпня 2022 року по справі № 802/118/17-а наголосив, що посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло та обумовило пропуск строку.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі “Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі “ВАТ “Нафтова компанія “Юкос» проти Росії»).
В рішенні від 27.06.2000 р. у справі “Ільхан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично, не має абсолютного характеру і перевіряючи його виконання слід звернути увагу на обставини справи.
Одеський ОАС жодного дня не припиняв свою роботу з початку введення воєнного стану.
Отже наведена позивачем позиція щодо строку звернення до суду спростовується наведеними вище в ухвалі обставинами.
Враховуючи, що строк звернення до суду із цим позовом пропущений, позивачу необхідно подати заяву про його поновлення із зазначенням інших обставин та доказів поважності причин пропуску.
При цьому суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків, а саме: подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, із зазначенням інших обставин для його поновлення, разом із доказами поважності наведених обставин.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 169 КАС України,
ухвалив:
Позовну заяву залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде повернута позивачу без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.Ф. Попов