Справа № 420/7528/25
21 травня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду 14.03.2025 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зупинення нарахування та виплати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсії з 01.01.2024р;
2. Зобов'язати ГУ ПФУ в Одеській області поновити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , нарахування та виплату пенсії з 01.01.2024 року, з урахуванням її індексації за 2024 та 2025 роки, виплатити заборгованість з пенсії за минулий час.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України № 2262-ХІІ від 9 квітня 1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Починаючи з 1 січня 2024 року, відповідачем було припинено виплату пенсії Позивачу, яка до вказаної дати виплачувалась через АТ «Ощадбанк» шляхом зарахування на платіжну карту, реквізити якої містяться в пенсійній справі позивача. Позивач повністю та безпідставно позбавлений відповідачем права на отримання соціальних виплат, які є його єдиним джерелом доходу. На адвокатський запит б/н від 12.02.2025 відповідач листом від 26.02.2025 №5116- 3943/КО-02/8-1500/25 підтвердив, що виплата пенсії позивачу за січень 2024 року була скасована, а з 01.02.2024 - взагалі припинена, оскільки за інформацією з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб довідка позивача про взяття його на облік як внутрішньо переміщеної особи є скасованою. Позивачу було запропоновано отримати нову довідку ВПО, після чого особисто звернутись до будь-якого територіального органу ПФУ із заявою про поновлення виплати пенсії. 06 березня 2025 року стороною позивача було подано до відповідача заяву б/н від 06.03.2025 про поновлення нарахування та виплати пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби» з дати припинення її нарахування та виплати позивачу. Відповідь на вказану Заяву б/н від 06.03.2025 відповідач не надав, нарахування пенсії не відновив, тобто фактично відмовив у поновленні нарахування пенсії позивача.
Вважаючи, такі дії ГУ ПФУ в Одеській області протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
17.03.2025 ухвалою судді прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
02.04.2025 від представника відповідача ГУ ПФУ в Одеській області надійшло клопотання (вх. №ЕС/30689/25) про долучення до матеріалів справи копію відповіді на звернення позивача.
03.04.2025 від представника відповідача ГУ ПФУ в Одеській області надійшов відзив (вх. №ЕС/31046/25), в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на правомірність свої дій, які відповідають Конституції України та Законам України.
Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи і докази на їх обґрунтування, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є військовим пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області,та йому була призначена пенсія за віком відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно довідки від 22 грудня 2017 року №0000447597 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, фактичне місце реєстрації позивача в Україні на підконтрольній території України є: АДРЕСА_1 . Зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Як вказує позивач, починаючи з 01 січня 2024 року відповідачем було припинено виплату пенсії.
12.02.2025 адвокат Кандиба Т.О. в інтересах ОСОБА_1 звернулась до пенсійного органу із адвокатським запитом про надання інформації щодо припинення виплати пенсії за віком.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 5116-3943/КО-02/8-1500/25 від 26.02.2025 пенсійний орган повідомив, що згідно з інформацією Єдиної інформаційної бази даних внутрішньо переміщених осіб (далі - ЄІБДВПО) довідка ОСОБА_1 видана 22.12.2017 №0000447597 станом на 18.12.2020 скасована у зв'язку з поверненням до покинутого місця постійного проживання. На підставі цієї інформації виплату пенсії ОСОБА_1 за січень 2024 року було скасовано. Листом від 05.01.2024 № 1500-0501-8/3304 ОСОБА_1 було надіслано запрошення для вирішення питання щодо подовження виплати пенсії. Оскільки ОСОБА_1 не звернувся до Головного управління та не надав нову заяву, то починаючи з 01.02.2024 виплату пенсії припинено.
На підставі особистої заяви від 09.02.2024 № 693 проведена ідентифікація ОСОБА_1 через відеоконференцзв'язок та був направлений лист-виклик від 28.02.2024 №1500-0501-8/31508 щодо надання підтвердження дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Одночасно до управління соціального захисту в Одеському районі направлено запит від 20.02.2025 щодо інформації з ЄІБДВПО про підтвердження дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яка на даний час скасована.
Отже, для поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 спочатку необхідно звернутися до управління праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації/проживання щодо отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, після цього звернутися до будь-якого відділу обслуговування громадян (сервісного центру) з оригіналами наступних документів: паспорту громадянина України, реєстраційним номером облікової картки платника податків та вищезазначеною довідкою.
06.03.2025 адвокат Кандиба Т.О. в інтересах ОСОБА_1 звернулась із заявою з проханням поновити виплату пенсії.
Також, до клопотання було приєднано лист №7801-7123/Б-02/8-1500/25 від 25.03.2025 згідно інформації Біляївського відділу управління соціального захисту населення Одеської районної військової адміністрації Одеської області від 04 січня 2024 року № 2 довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на ім'я ОСОБА_1 від 22 грудня 2017 року № 0000447597, згідно якої ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , скасована 18 грудня 2020 року, у зв'язку із поверненням до покинутого місця постійного проживання. У зв'язку із зазначеним виплату пенсії ОСОБА_1 призупинено з 01 січня 2024 року на підставі інформації, що міститься в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб (ЄІБДВПО), згідно якої довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не діюча. Отже, для поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 спочатку необхідно звернутися до управління праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації/проживання щодо отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, після цього звернутися до будь-якого відділу обслуговування громадян (сервісного центру) з оригіналами наступних документів: паспорту громадянина України, реєстраційним номером облікової картки платника податків та вищезазначеною довідкою.
Позивач, не погоджуючись з такими діями відповідача, звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (тут і надалі - Закон №1058-IV у редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Частиною 3 статті 4 Закону №1058-IV встановлено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Статтею 5 Закону №1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.
Отже, нормативно-правовим актом, яким визначено здійснення пенсійних виплат є Закон №1058-IV. Інші нормативно-правові акти у сфері правовідносин, врегульованих Законом №1058-IV, можуть застосовуватися виключно за умови, якщо вони не суперечать цьому Закону.
Відповідно до частини 1 статті 47 Закону №1058-IV пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною 1 статті 49 Закону №1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:
1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (положення пункту 2 частини першої статті 49 втратили чинність як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року №25-рп/2009);
3) у разі смерті пенсіонера;
4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;
5) в інших випадках, передбачених законом.
Аналіз наведеної норми свідчить, що виплата пенсії припиняється лише на підставі відповідного рішення територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду.
При цьому, перелік підстав для припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду України, є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, прямо передбачених законом.
Суд зазначає, що матеріали справи не містить рішення про припинення виплати пенсії позивачу.
Відповідачем у відзиві та у листі 12.11.2024 за №60887-44398/С-01/8-0400/24, посилаючись на положення постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», зазначено, що виплату пенсії позивачу призупинено з 01.01.2024 через відсутність інформації в Єдиній інформаційній базі внутрішньо переміщених осіб.
Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 №1706-VII (далі - Закон №1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Абзацом 1 частини 1 статті 4 Закону №1706-VII передбачено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 05.11.2014 №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», якою визначено, що призначення та продовження виплати довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312). Призначення, відновлення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) (далі - пенсії) внутрішньо переміщеним особам, у тому числі особам, які відмовились відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження (далі - внутрішньо переміщені особи), здійснюються територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей, що містяться в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб. Виплата (продовження виплати) довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати) та пенсій, що призначені зазначеним особам, здійснюється через рахунки та мережу установ і пристроїв акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» з можливістю отримання готівкових коштів і проведення безготівкових операцій через мережу установ і пристроїв будь-яких банків тільки на території населених пунктів, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Виплата пенсій та соціальні виплати особам з інвалідністю I групи та іншим особам, які за висновком лікарсько-консультативної комісії не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, за їх письмовою заявою можуть здійснюватись акціонерним товариством «Укрпошта» з доставкою за фактичним місцем проживання/перебування таких осіб.
Тобто, за приписами наведеної норми умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є: знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою; наявність рахунку в установі ПАТ «Державний ощадний банк України».
В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач має довідку від 22.12.2017 №0000447597 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, видана на ім'я ОСОБА_1 .
Відповідачем не надано доказів прийняття уповноваженим на це органом рішення про скасування вказаної довідки.
У той же час, постановою Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року №365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (в редакції від 11.09.2020), затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання /перебування.
Відповідно до пункту 2 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання /перебування, контроль за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам здійснюють структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) шляхом відвідування не рідше ніж одного разу на шість місяців фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, про що складається акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї за формою, встановленою Мінсоцполітики. Якщо в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб є інформація щодо проходження особою фізичної ідентифікації в публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України», чергова перевірка у відповідному періоді не проводиться.
Чергова перевірка не проводиться стосовно: внутрішньо переміщених осіб, які працюють в державних органах та органах місцевого самоврядування і якими надано довідку з місця роботи, в якій зазначено, що вони перебувають у трудових відносинах з відповідними органами, а також те, що умови їх роботи потребують постійного перебування на території населених пунктів, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі (крім відряджень за кордон); військовослужбовців із числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, за наявності довідки з військової частини про залучення до проведення зазначених заходів.
Згідно з пунктом 6 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, за відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування представник структурного підрозділу з питань соціального захисту населення або робочої групи робить відповідний запис в акті обстеження матеріально-побутових умов сім'ї і залишає внутрішньо переміщеній особі повідомлення про необхідність протягом трьох робочих днів з'явитися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення для проходження фізичної ідентифікації.
Представник робочої групи протягом одного робочого дня передає акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї відповідному структурному підрозділу з питань соціального захисту населення.
Згідно з пунктом 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання /перебування, соціальні виплати за рішенням комісій або органів, що здійснюють соціальні виплати, припиняються у разі:
1) наявності підстав, передбачених законодавством щодо умов призначення відповідного виду соціальної виплати;
2) встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї;
3) отримання рекомендацій Мінфіну щодо фактів, виявлених під час здійснення верифікації соціальних виплат;
4) скасування довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених статтею 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»;
5) отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
Пунктом 4 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам передбачено, що соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються і виплачуються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення), робочими органами Фонду соціального страхування, центрами зайнятості (далі - органи, що здійснюють соціальні виплати) за місцем їх фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.
Відповідно до пункту 15 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Отже, в силу положень пункту 15 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам встановлено, що соціальні виплати, у т.ч. пенсія, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, порядок та умови отримання пенсійних виплат регулюються виключно Законом №1058-IV.
Суд звертає увагу на те, що за змістом конституційних норм, Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення.
У преамбулі до Закону №1058-IV визначено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Конституційне поняття Закон України, на відміну від поняття законодавство України, не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах її повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.
З огляду на викладене, непідтвердження фактичного місця проживання/перебування не є передбаченою законом підставою для припинення виплати пенсії позивачу, а постанова Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року №365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» є підзаконним нормативно-правовим актом. Застосування норм Закону №1058-IV до спірних правовідносин є пріоритетним в порівнянні з нормами вказаної постанови Кабінету Міністрів України.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року за результатами розгляду зразкової справи №805/402/18, правові висновки якого суд має враховувати при прийнятті рішення (частина 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України)
Конституційний Суд України у Рішенні від 07 жовтня 2009 року №25-рп/2009 зазначив, що виходячи з правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.
Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України визначено, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
У рішенні у справі Пічкур проти України , яке набрало статусу остаточного 07 лютого 2014 року, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) дійшов висновку про те, що право на отримання пенсії, яке стало залежним від місця проживання заявника, свідчить про різницю в поводженні, яка порушувала статтю 14 Конвенції, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. При цьому Суд зауважив, що у цій справі право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника, що призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункти 51-54).
Отже, у вказаних рішеннях Конституційного Суду України та ЄСПЛ застосовано підхід, згідно з яким право на пенсію та її одержання не може пов'язуватися з місцем проживання людини. Такий підхід можна поширити не тільки на громадян, що виїхали на постійне місце проживання до інших держав, а й на внутрішньо переміщених осіб, які мають постійне місце проживання на непідконтрольній Уряду України території. У контексті справи, що розглядається, правовий зв'язок між державою і людиною, який передбачає взаємні права та обов'язки, підтверджується фактом набуття громадянства. Свобода пересування та вільний вибір місця проживання гарантується статтею 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України.
У контексті справи, що розглядається, правовий зв'язок між державою і людиною, який передбачає взаємні права та обов'язки, підтверджується фактом набуття громадянства. Свобода пересування та вільний вибір місця проживання гарантується статтею 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України.
За таких обставин, враховуючи, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 22.12.2017 №0000447597 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, а відповідачем не надано до суду доказів наявності обставин, передбачених статтею 49 Закону №1058-IV, для припинення виплати позивачу пенсії та відповідного рішення територіального органу Пенсійного фонду України або рішення суду, суд вважає, що відповідачем припинено виплату пенсії позивачу з 01.01.2024 в порушення вимог статті 49 Закону №1058-IV.
З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм та встановлених обставин, суд дійшов висновку протиправність дій щодо призупинення нарахування та невиплаті пенсії позивачу з 01.01.2024, тому з метою відновлення порушеного права позивача слід зобов'язати відповідача поновити нарахування та виплату позивачу пенсії з 01.01.2024.
Щодо позовних вимог в частині поновлення виплати пенсії позивачу з нарахуванням індексації та виплати заборгованості з пенсії за минулий час, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Суд вважає вимогу позивача про зобов'язання відповідача здійснити індексацію пенсії та виплатити заборгованість за минулий час передчасною, оскільки відповідач ще не здійснив поновлення нарахування та виплати пенсії позивачу. Відтак, відсутні докази того, що при проведенні нарахування та виплати пенсії відповідач не здійснить її індексацію самостійно, як того вимагає Закон.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Отже, інші доводи сторін не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення з даним позовом до суду, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», а відтак судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 77, 120, 139, 241-246, 250, 255, 258, 263, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зупинення нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії з 01.01.2024.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385).
Суддя Олена СКУПІНСЬКА