Справа № 420/8024/25
21 травня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Роздільнянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Роздільнянсьої міської ради Одеської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність Роздільнянської міської ради Одеської області щодо невжиття заходів із забезпечення розроблення та затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Роздільнянської міської ради Одеської області на відстані 1,5 км в північно-західному напряму від с. Єреміївка Роздільнянського району Одеської області (46°48'07.56" п.ш., 30°21'06.91" с.д.), орієнтовною площею 1,75 га, з розташованим на ній місцем видалення відходів, винесення в натурі та встановлення (на місцевості) її меж, а також здійснення державної реєстрації прав на неї; зобов'язати Роздільнянську міську раду Одеської області вжити заходи із забезпечення розроблення та затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що знаходиться на відстані 1,5 км в північно-західному напряму від с. Єреміївка Роздільнянського району Одеської області (46°48'07.56" п.ш., 30°21'06.91" с.д.), орієнтовною площею 1,75 га, з розташованим на ній місцем видалення відходів, винесення в натурі та встановлення (на місцевості) її меж, а також здійснення державної реєстрації прав на неї.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на території Роздільнянської міської ради розташовано діюче місце видалення твердих побутових відходів на відстані 1,5 км в північно-західному напряму від с. Єреміївка Роздільнянського району Одеської області (46°48'07.56" п.ш., 30°21'06.91" с.д.), орієнтовною площею 1,75 га. З інформації Роздільнянської міської ради, що надійшла до Роздільнянської окружної прокуратури за вих. 218 від 20.02.2024 вбачається, що на сміттєзвалище, що розташоване на відстані 1,5 км в північно-західному напряму від с. Єреміївка Роздільнянського району розроблено відповідний паспорт № 51239218 від 06.11.2017. Згідно вищевказаного паспорту місця видалення відходів, сміттєзвалище експлуатується з 2013 року, воно знаходиться на земельній ділянці площею 1,75 га на відстані 1,5 км в північно-західному напряму від с. Єреміївка Роздільнянського району. Водночас, земельна ділянка, на якій розташовано вищевказане місце видалення твердих побутових відходів не сформована, кадастровий номер не присвоєно, межі в натурі на місцевості не винесені та речове право на неї не зареєстроване. Роздільнянською міською радою Одеської області не забезпечено виконання вимог чинного законодавства в частині виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Роздільнянської міської ради орієнтовною площею 1,75 га на відстані 1,5 км в північно-західному напряму від с. Єреміївка Роздільнянського району для розміщення об'єкту зберігання та видалення відходів - сміттєзвалища твердих побутових відходів, винесення в натурі та встановлення (на місцевості) її меж, а також державної реєстрації прав на неї. В даному випадку Роздільнянська міська рада вчиняє протиправну бездіяльність, при тому, що вищевказані обов'язки покладені законом на неї як на орган місцевого самоврядування, в імперативному порядку.
Ухвалою від 24.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін згідно з ст. 262 КАС України.
Відзив на адміністративний позов від відповідача до суду не надійшов, у зв'язку із чим справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України.
Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.
Судом встановлено, що на території Роздільнянської міської ради розташовано діюче місце видалення твердих побутових відходів на відстані 1,5 км в північно-західному напряму від с. Єреміївка Роздільнянського району Одеської області (46°48'07.56" п.ш., 30°21'06.91" с.д.), орієнтовною площею 1,75 га.
З інформації Роздільнянської міської ради, що надійшла до Роздільнянської окружної прокуратури за вих. 218 від 20.02.2024 вбачається, що на сміттєзвалище, що розташоване на відстані 1,5 км в північно-західному напряму від с. Єреміївка Роздільнянського району розроблено відповідний паспорт № 51239218 від 06.11.2017.
Згідно вищевказаного паспорту місця видалення відходів, сміттєзвалище експлуатується з 2013 року, воно знаходиться на земельній ділянці площею 1,75 га на відстані 1,5 км в північно-західному напряму від с. Єреміївка Роздільнянського району.
Водночас, земельна ділянка, на якій розташовано вищевказане місце видалення твердих побутових відходів не сформована, кадастровий номер не присвоєно, межі в натурі на місцевості не винесені та речове право на неї не зареєстроване.
За інформацією Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) № 1092/1.2 від 20.02.2025 в період з 17.09.2024 по 14.10.2024 проведено планову перевірку дотримання Роздільнянською міською радою вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища в частині здійснення делегованих їй повноважень та за її результатом було складено Акт №44 від 14.10.2024 року. Також окружну прокуратуру повідомлено, що щодо фактів розташування на території Роздільнянської міської ради Роздільнянського району Одеської області, а саме с. Понятівка, с. Кошари, с. Кірове, с. Калантаївка, с. Новоукраїнка, с. Камянка, с. Бецилове, с. Новоселівка, с. Желепове, с. Старокостянтинівка, с. Велізарове, с. Новий Гребіник, с. Єреміївка, с. Бурдівка, м. Роздільна - 15 діючих паспортизованих місць видалення твердих побутових відходів, на які у встановленому Законом порядку не оформлена відповідна землевпорядна документація, заходи позовного характеру щодо усунення порушень вимог природоохоронного законодавства, а саме зобов'язання оформити документацію із землеустрою на земельні ділянки, які розташовані під діючими паспортизованими місцями видалення відходів Роздільнянською міською радою Роздільнянського району Одеської області у судовому порядку не вживались та вживатись не плануються. Причиною невжиття заходів зазначено обмежене фінансування Інспекції на сплату судового збору.
З метою усунення порушень, виявлених за результатом планового заходу державного нагляду (контролю), Інспекцією видано припис № 43 від 25.10.2024.
Відтак, вимога про зобов'язання Роздільнянської міської ради вжити заходи щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, зайняту під сміттєзвалище для захоронення твердих побутових відходів у межах конкретного місця видалення відходів за паспортом МВВ № 51239218 від 06.11.2017 орієнтовно розміром 1,75 га є необхідною для забезпечення експлуатації сміттєзвалища, розроблення плану приведення місця розміщення відходів у відповідність з вимогами законодавства.
Усупереч наведеного, правовстановлюючі документи на вищевказану земельну ділянку під сміттєзвалище для захоронення твердих побутових відходів відповідачем не оформлено, чим допущено протиправну бездіяльність.
Роздільнянською окружною прокуратурою перед пред'явленням даного позову на адресу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу надіслано лист від 17.03.2025 про намір здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
За правилами ч.3 ст.5 КАС України до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.
Згідно ч.3 ст.53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 р. № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Частиною 1 статті 24 Закону № 1697-VII передбачено, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
За приписами ч.1 ст.55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Таким чином, Кодекс адміністративного судочинства України та Закон № 1697-VII розрізняють випадки, коли прокуратура діє як самостійний учасник справи і коли прокуратура діє як представник інтересів держави.
Так, у першому випадку в суді забезпечується представництво інтересів самої прокуратури через інститут самопредставництва або представництва. В другому випадку прокуратура діє як представник і тоді застосуванню підлягають правила ч.3 ст.53 КАС України та ч.1 ст.24 Закону № 1697-VII.
Аналогічний висновок сформовано в постанові судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 13.06.2023 р. у справі № 580/8729/21.
У постанові від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що прокурор, подаючи позов до суду, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст.2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 р. № 3-рп/99, Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття інтереси держави, висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3).
Звертаючись до суду із даним позовом, Роздільнянська окружна прокуратура зазначає, що Роздільнянською міською радою Одеської області не забезпечено виконання вимог чинного законодавства в частині виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Роздільнянської міської ради орієнтовною площею 1,75 га на відстані 1,5 км в північно-західному напряму від с. Єреміївка Роздільнянського району для розміщення об'єкту зберігання та видалення відходів - сміттєзвалища твердих побутових відходів, винесення в натурі та встановлення (на місцевості) її меж, а також державної реєстрації прав на неї.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв'язку з наступним.
Враховуючи те, що інтереси держави до цього часу залишаються не захищеними, наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.
Правові, організаційні, економічні засади діяльності щодо запобігання утворенню, зменшення обсягів утворення відходів, зниження негативних наслідків від діяльності з управління відходами, сприяння підготовці відходів до повторного використання, рециклінгу і відновленню з метою запобігання їх негативному впливу на здоров'я людей та навколишнє природне середовище визначає Закон України "Про управління відходами" від 20.06.2022 р. № 2320-ІХ (далі - Закон № 2320-ІХ).
За приписами п.п.3, 21 ч.1 ст.1 Закону № 2320-ІХ видалення відходів - операція, що не є відновленням відходів, навіть якщо одним із наслідків такої операції є використання речовин або енергії. Перелік операцій з видалення відходів наведено в додатку 1; оброблення відходів - операція з відновлення або видалення відходів, включаючи підготовку відходів до таких операцій.
Згідно додатку 1 до Закону № 2320-ІХ розміщення на поверхні чи в землі, у тому числі захоронення тощо є однією з операцій з видалення відходів.
Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2320-ІХ передбачено, що якщо регіональним планом управління відходами передбачено продовження строку експлуатації місць розміщення відходів (полігонів, звалищ), які не відповідають вимогам цього Закону, суб'єкт господарювання, що здійснює управління таким місцем розміщення відходів, повинен разом з документами на отримання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів подати план та техніко-економічне обґрунтування приведення місця розміщення відходів у відповідність з вимогами законодавства.
Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено надання відповідно до законодавства згоди на розміщення на території села, селища, міста нових об'єктів, у тому числі місць чи об'єктів для розміщення відходів, сфера екологічного впливу діяльності яких згідно з діючими нормативами включає відповідну територію.
До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо вирішення питань поводження з побутовими відходами (ст.30 Закону № 280/97-ВР).
Відповідно до ст.33 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження з визначення території для розміщення відходів відповідно до законодавства.
За приписами ст.25 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Статтею 26 Закону № 280/97-ВР встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Згідно ст.12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, крім іншого, вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Відповідно до ст.79-1 ЗК України земельна ділянка як об'єкт цивільних прав передбачає її формування з визначенням її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Одним зі способів формування земельних ділянок є відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.
Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Положеннями ст.19 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 р. № 858-ІV (далі - Закон № 858-ІV) визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать: а) організація та здійснення землеустрою, проведення інвентаризації земель та земельних ділянок усіх форм власності; б) здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою; в) координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності; г) інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм; ґ) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.
Відповідно до ст.20 Закону № 858-ІV землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності, зокрема, в разі: б) встановлення та зміни меж об'єктів землеустрою.
Згідно з ст.22 Закону № 858-ІV землеустрій здійснюється на підставі: а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою; б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; в) судових рішень.
Статтею 25 Закону № 858-ІV передбачено, що видами документації із землеустрою, окрім інших, є: ґ) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок; і) технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом (ст.50 Закону № 858-ІV).
Відповідно до ст.55 Закону № 858-ІV встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.
Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.
Замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи (ст.26 Закону № 858-ІV).
Статтями 125, 126 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Згідно ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 р. № 1952-ІV (далі - Закон № 1952-ІV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.3 Закону № 1952-ІV загальними засадами державної реєстрації прав є: гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; публічність державної реєстрації прав; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.
Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Разом з тим, Роздільнянською міською радою Одеської області не забезпечено виконання вимог чинного законодавства в частині розроблення та затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Роздільнянської міської ради Одеської області на відстані 1,5 км в північно-західному напряму від с. Єреміївка Роздільнянського району Одеської області (46°48'07.56" п.ш., 30°21'06.91" с.д.), орієнтовною площею 1,75 га, з розташованим на ній місцем видалення відходів, винесення в натурі та встановлення (на місцевості) її меж, а також здійснення державної реєстрації прав на неї.
Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку під сміттєзвалищем створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою, ризики для нормального функціонування сміттєзвалища, що може призвести до негативних наслідків.
Вказана земельна ділянка належить до земель комунальної форми власності, використовується під сміттєзвалище твердих побутових відходів, а тому її використання повинне здійснюватися у суворій відповідності з вимогами чинного земельного законодавства, із дотриманням певних обмежень щодо використання земель комунальної форми власності, на яких розташовані сміттєзвалища.
В даному випадку використання вказаної земельної ділянки комунальної форми власності здійснюється із порушенням вимог чинного законодавства: шляхом користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та без державної реєстрації відповідного права.
Згідно ст.67 Закону № 858-ІV фінансування робіт із землеустрою здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, коштів юридичних осіб, громадян та інших джерел, не заборонених законом.
Для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища за приписами ст.47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 26.01.1991 р. № 1264-ХІІ, утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.
За приписами п.7 ч.3 ст.29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків.
Кошти місцевих, Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватися тільки для фінансового забезпечення здійснення природоохоронних заходів, включаючи заходи для зниження забруднення навколишнього природного середовища та дотримання екологічних нормативів і нормативів екологічної безпеки, для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я населення.
З викладеного слідує, що органом місцевого самоврядування, який є відповідальним за організацію землеустрою на території Роздільнянського району Одеської області є Роздільнянська міська рада Одеської області. Однак міською радою до цього часу не вжито заходів для оформлення прав на земельну ділянку під сміттєзвалищем, а саме заходів щодо забезпечення розроблення та затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Роздільнянської міської ради Одеської області на відстані 1,5 км в північно-західному напряму від с. Єреміївка Роздільнянського району Одеської області (46°48'07.56" п.ш., 30°21'06.91" с.д.), орієнтовною площею 1,75 га, з розташованим на ній місцем видалення відходів, винесення в натурі та встановлення (на місцевості) її меж, а також здійснення державної реєстрації прав на неї. Вищевикладене свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, а тому позовна заява керівника Роздільнянської окружної прокуратури є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст. 6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Суд акцентує увагу на приписах ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.
Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд
Адміністративний позов Роздільнянської окружної прокуратури (67400, Одеська обл., м. Роздільна, вул. Ярослава Мудрого, буд. 8; ЄДРПОУ 0352855233) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (вул. Лінія 12, 6 ст. Люстдорфської дороги, 22 м. Одеса 65114; ЄДРПОУ 43879780) до Роздільнянсьої міської ради Одеської області (67400, Одеська обл., м. Роздільна вул. Муніципальна, 17; ЄДРПОУ 33356925) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Роздільнянської міської ради Одеської області щодо невжиття заходів із забезпечення розроблення та затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Роздільнянської міської ради Одеської області на відстані 1,5 км в північно-західному напряму від с. Єреміївка Роздільнянського району Одеської області (46°48'07.56" п.ш., 30°21'06.91" с.д.), орієнтовною площею 1,75 га, з розташованим на ній місцем видалення відходів, винесення в натурі та встановлення (на місцевості) її меж, а також здійснення державної реєстрації прав на неї.
Зобов'язати Роздільнянську міську раду Одеської області вжити заходи із забезпечення розроблення та затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що знаходиться на відстані 1,5 км в північно-західному напряму від с. Єреміївка Роздільнянського району Одеської області (46°48'07.56" п.ш., 30°21'06.91" с.д.), орієнтовною площею 1,75 га, з розташованим на ній місцем видалення відходів, винесення в натурі та встановлення (на місцевості) її меж, а також здійснення державної реєстрації прав на неї.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя І.В. Завальнюк