Справа № 420/6253/25
20 травня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Ради адвокатів Одеської області (вул. Святослава Караванського, 14, м. Одеса, 65000) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Ради адвокатів Одеської області, в якому позивач просить суд: - визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 21.02.2025, затверджене Протоколом №108; - зобов'язати відповідача видати йому - ОСОБА_1 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Позивач зазначив, що 16.01.2025 року він подав заяву до Ради адвокатів Одеської області у зв'язку з тим, що склав кваліфікаційний іспит, пройшов стажування та при проведенні оцінки стажування отримав позитивний результат, в якій просив видати свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.
21.02.2025 року відповідачем прийнято рішення, затверджене протоколом №108, в якому зазначено, що станом на 19.02.2025 року він, ОСОБА_1, займає посаду заступника керівника департаменту-керівник відділу Бюро Економічної безпеки України. У зв'язку з цим, Рада адвокатів в Одеській області вирішила відмовити в задоволені його заяви щодо видачі йому свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Позивач вважає, що вказане рішення прийнято безпідставно та всупереч нормам законодавства, зокрема Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оскільки законодавством не обмежено, зокрема, перебування на посаді в органах державної влади у праві брати участь у відповідних процедурах добору та отримувати свідоцтво на заняття адвокатською діяльністю.
Отже, обставини несумісності можуть виникнути лише у особи, яка вже набула статус адвоката, тобто склала присягу і отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
При цьому, позивач зазначив, що такі обставини можуть бути усунуті на підставі ч.2 ст.7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» шляхом подання адвокатом у триденний строк з дня виникнення таких обставин до ради адвокатів з регіону за адресою свого робочого місця заяви про зупинення адвокатської діяльності.
Також позивач просить врахувати правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 21.12.2023 року у справі №420/16929/22, згідно якої якщо особа відповідає встановленим ч.1 ст.6 Закону вимогам, не працює на посадах судді чи прокурора, пройшла всі необхідні етапи процесу набуття статусу адвоката, то орган адвокатського самоврядування, який наділений повноваженнями приймати присягу адвоката України, не вправі їй відмовити.
Ухвалою суду від 05.03.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвала суду від 05.03.2025 року доставлена до електронного кабінету відповідача через Підсистему «Електронний суд» 05.03.2025 року. Відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позов, інших заяв та клопотань від відповідача не надходило (згідно автоматизованої системи діловодства Одеського окружного адміністративного суду вхідної кореспонденції по справі станом 20.05.2025 року не зареєстровано).
Справу розглянуто у письмовому провадженні.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що склав кваліфікаційний іспит, пройшов стажування та при проведенні оцінки стажування отримав позитивний результат, звернувся до Ради адвокатів Одеської області із заявою від 16.01.2025 року, в якій просив видати свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.
У заяві позивач зазначив, що на момент написання та подачі заяви він працює в Бюро економічної безпеки України, на посаді заступника керівника департаменту - керівника відділу Бюро Економічної безпеки України.
21.02.2025 року Радою адвокатів Одеської області прийнято рішення, затверджене протоколом №108, в якому зазначено, що в.о. голови Ради адвокатів Одеської області Джабурія О.О., яка проінформувала членів Ради адвокатів Одеської області про надходження заяви ОСОБА_1 щодо видачі йому свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, посилаючись на те, що він склав кваліфікаційний іспит, отримав направлення для проходження стажування, закінчив стажування та при проведенні оцінки стажування отримав позитивний результат.
Також в рішенні вказано, що станом на 19.02.2025 року ОСОБА_1 займає посаду заступника керівника департаменту-керівник відділу Бюро Економічної безпеки України, у зв'язку з чим відмовлено у задоволенні заяви про видачу свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю відповідно до відповідно до ст.7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» про вимоги щодо несумісності.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Спірні правовідносини між сторонами у справі регулюються правовими нормами Закону України від 05.07.2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», який відповідно до його преамбули визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.
Згідно зі ст.1 Закону у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні, зокрема; - адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; - адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Статтею 5 Закону встановлено, що адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб. Держава створює належні умови для діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності.
По даній справі спірними є питання набуття права на заняття адвокатською діяльністю та порядку його реалізації.
Питання набуття права на заняття адвокатською діяльністю регламентовані розділом ІІ Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Частиною 1 ст.6 Закону встановлено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Згідно з ч.2 ст.6 Закону не може бути адвокатом особа, яка:1) має непогашену чи незняту в установленому законом порядку судимість за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі;2) визнана судом недієздатною чи обмежено дієздатною;3) позбавлена права на заняття адвокатською діяльністю, - протягом двох років з дня прийняття рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю;4) звільнена з посади судді, прокурора, слідчого, нотаріуса, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування за порушення присяги, вчинення корупційного правопорушення, - протягом трьох років з дня такого звільнення.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону («Вимоги щодо несумісності») несумісною з діяльністю адвоката є: 1) робота на посадах осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції»; 2) військова або альтернативна (невійськова) служба; 3) нотаріальна діяльність; 4) судово-експертна діяльність.
Сторонами не заперечується, що станом на час виникнення спірних правовідносин позивач працював в Бюро економічної безпеки України, на посаді заступника керівника департаменту - керівника відділу Бюро Економічної безпеки України.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» Бюро економічної безпеки України - це центральний орган виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави.
Згідно з ч.2 ст.19 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» служба в Бюро економічної безпеки України є державною службою особливого характеру, що полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України. Час проходження служби в Бюро економічної безпеки України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.
У п.п. «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» зазначено, що суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону є, зокрема, державні службовці.
Згідно вимог ч.1 ст.25 Закону України «Про запобігання корупції», особам, зазначеним у п.1 ч.1 ст.3 цього Закону, забороняється:
1) займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України;
2) входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді)), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України, крім випадку, передбаченого абзацом першим частини другої цієї статті.
Відповідно до частини першої статті 31 Закону, право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі: 1) подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності. 2) набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно адвоката за вчинення кримінального правопорушення, крім випадку, передбаченого пунктом 6 частини першої статті 32 цього Закону; 3) накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4) визнання адвоката за рішенням суду недієздатним або обмежено дієздатним.
Частиною 2 ст.7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що у разі виникнення обставин несумісності, встановлених частиною першою цієї статті, адвокат у триденний строк з дня виникнення таких обставин подає до ради адвокатів регіону за адресою свого робочого місця заяву про зупинення адвокатської діяльності.
Згідно з п.1 ч.1 ст.31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється, зокрема, у разі подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності.
Право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється з підстави, передбаченої п.1 ч.1 цієї статті, - з дня подання раді адвокатів регіону за адресою робочого місця адвоката відповідної заяви адвоката (ч.3 ст.31 Закону).
Згідно з ч.5 ст.31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати. Такий адвокат також не може брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування, крім випадків, коли таке право зупинено у зв'язку з призначенням особи на посаду до органу державної влади з'їздом адвокатів України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.07.2023 року у справі №500/4859/21 зазначила, що аналіз понять «адвокат» та «адвокатська діяльність», що наведені у статті 1 Закону №5076-VI, а також зміст статей 4, 6, 19 цього Закону свідчить про те, що обставини несумісності з діяльністю адвоката, визначені статтею 7 зазначеного Закону, виникають для осіб, які мають (уже отримали) такий статус, тобто склали присягу адвоката й отримали свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Отже, обмеження і способи їх усунення встановлені у статті 7 Закону для осіб, які вже мають статус адвоката та бажають займатись іншою (несумісною з діяльністю адвоката) діяльністю, а не для інших осіб, які бажають стати адвокатом.
За положеннями частини другої статті 7 Закону №5076-VI обставини несумісності, встановлені частиною першою цієї статті, можуть бути усунені адвокатом шляхом подання ним заяви про зупинення адвокатської діяльності до ради адвокатів регіону за адресою свого робочого місця у триденний строк з дня виникнення таких обставин. Наведені положення передбачають можливість усунення обставин несумісності за заявою особи, відносно якої вони виникли.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що оцінка несумісності займаних особою посад з адвокатською діяльністю, крім посад осіб, які, як і адвокати, беруть участь у здійсненні правосуддя, не покладається на раду адвокатів регіону при вирішенні питання про допуск особи до складання кваліфікаційного іспиту, стажування, складання присяги адвоката України й отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до вимог ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На підставі ч.5 ст.242 КАС України суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду та вважає, що закон не обмежує державних службовців у праві брати участь у відповідних процедурах добору, складати присягу адвоката України та отримувати свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, а обставини несумісності, що визначені статтею 7 Закону можуть виникнути лише в особи, яка вже набула статусу адвоката, тобто після складання присяги та отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Зважаючи на відсутність будь-яких інших мотивів, що слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення відповідача від 21.02.2025, затверджене Протоколом №108.
Щодо позовної вимоги в частині зобов'язання відповідача видати позивачу свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, суд дійшов наступного висновку.
З метою набуття статусу адвоката та отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, позивач виконав усі необхідні передумови, зокрема склав кваліфікаційний іспит та успішно пройшов стажування, що визнається відповідачем в оскаржуваному рішенні.
За змістом ч.1 ст.6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», наступними обов'язковими складовими набуття статусу адвоката є складення присяги адвоката України та отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до ч.1 ст.11 Закону особа, стосовно якої радою адвокатів регіону прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, не пізніше тридцяти днів з дня прийняття цього рішення складає перед радою адвокатів регіону присягу адвоката України.
Згідно з ч.1 ст.12 Закону особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.
Таким чином, чинне законодавство визначає процедуру набуття статусу адвоката, яка завершується складенням присяги адвоката України та отриманням свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Позивач не отримав свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю в силу прийняття відповідачем рішення в частині вимог щодо несумісності, яке визнано судом протиправним.
При цьому, відповідачем не вказано в рішенні та не надано до суду жодних доводів та доказів, які б підтверджували наявність будь-яких інших перешкод для видачі позивачу свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю.
Враховуючи протиправність оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку про захист порушених прав позивача шляхом зобов'язання відповідача привести позивача до присяги адвоката України та видати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З урахуванням встановлених фактів, суд дійшов висновку, що позивні вимоги позивач підлягають задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд вважає необхідним стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача 1211,20 грн.
Керуючись ст.2, 5, 6, 7, 9, 12, 13, 139, 241-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ради адвокатів Одеської області (вул. Святослава Караванського, 14, м. Одеса, 65000, код ЄДРПОУ 38478526) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Ради адвокатів Одеської області, оформлене протоколом №108 Засідання Ради адвокатів Одеської області від 21.02.2025 року щодо відмови ОСОБА_1 у задоволенні заяви про видачу свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Зобов'язати Раду адвокатів Одеської області привести ОСОБА_1 до присяги адвоката України та видати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Стягнути з Ради адвокатів Одеської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва