Справа № 420/11939/25
20 травня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без руху та витребування від позивача письмових пояснень по справі № 420/11939/25 за адміністративним позовом Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат за навчання, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , в якому позивач просить суд:
- стягнути із ОСОБА_1 витрати, пов'язані з його утриманням в Одеському державному університеті внутрішніх справ, в сумі 300 000, 00 грн. (триста тисяч гривень 00 копійок) на користь Одеського державного університету внутрішніх справ.
Справі за цією позовною заявою присвоєно №420/11939/25 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Лебедєвій Г.В.
23.04.2025 року Одеський окружний адміністративний суд відповідно до вимог ч.4 ст.171 КАС України направив запит до Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області щодо доступу до персональних даних відповідача.
29.04.2025 року до суду надійшла відповідь на запит щодо персональних даних відповідача, в якій зазначено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 01.05.2025 року прийнято до розгляду зазначену позовну заяву і відкрито провадження в адміністративній справі за наведеним позовом; постановлено здійснювати розгляд адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
До Одеського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому, зокрема, заявлено клопотання про залишення без руху адміністративного позову Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , справа №420/11939/25, у зв'язку з пропущенням строку звернення до суду та витребування від позивача письмових пояснень на наступні запитання: « 1. Чи дійсно Університет, як позивач, дізнався про порушення своїх прав виключно з моменту неотримання мною, ОСОБА_2 листа-претензії? 2. Чи був Одеський державний університет проінформований своїм структурним підрозділом - відділом фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку про те, що мною, ОСОБА_2 було пропущено строк сплати розтрочного платежу після 20.09.2024 року? 3. Якщо відділом фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ОДУВС було здійснено таке інформування - у який день та в якій формі? 4. У який саме день та у який спосіб, структурний підрозділ Одеського державного університету у сферу компетенції якого входить юридичний захист прав та інтересів Університету - відділ «юридичного забезпечення», фактично дізнався про порушення зобов'язання щодо компенсації витрат за навчання з боку відповідача? 5. Чому Одеський державний університет розпочав реалізацію процесу захисту своїх прав у судовому порядку більш ніж через п'ять місяців після виявлення самим позивачем факту порушення з моєї сторони, діючи всупереч положенню абз.1 ч.2 та ч. 5 ст. 122 КАС України?».
Також до суду від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху від 16.05.2025 року з вимогами аналогічного змісту.
В обґрунтування вказаних клопотань відповідач зазначає, що укладеним між сторонами договором про розстрочку передбачено чіткий графік платежів, відповідно до якого наступний платіж після часткової оплати здійсненого 19.08.2024 року, мав бути здійснений до 19.09.2024 року. Вказаний платіж здійснений не був, що підтверджує факт порушення зобов'язання вже з 20.09.2024 - саме цей день є днем початку прострочення та, відповідно, днем виникнення у позивача права на звернення до суду. Умова договору викладена у п. 13, яка передбачає право позивача звернутися з письмовою претензією у разі несплати коштів особою терміном два місяці підряд, жодним чином не відкладає моменту порушення, а лише визначає процедуру досудового врегулювання. Вона не змінює ані суті порушення, ані моменту його виникнення. Таким чином, відповідач вважає, що момент порушення умов договору про розстрочку настає з першого дня після встановленого строку оплати, якщо така оплата не відбулася, тобто з 20.09.2024 року, а не з моменту отримання чи ігнорування претензії. Факт повернення листа-претензії позивачу не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі, якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації. Таким чином, саме з 20.09.2024 року починається перебіг строку позовної давності, а не з довільного моменту, обраного позивачем на власний розсуд. Тому позиція позивача, що неотримання відповідачем листа-претензії Університету та повернення листа у відправнику - стало початком перебігу процесуального строку звернення позивача до суду, на думку відповідача, не відповідає ані умовам договорів, ані чинному законодавству України.
Також відповідач вказує, що 17.12.2024 року він отримав на свою електрону поштову адресу відповідь від Одеського державного університету внутрішніх справ у якій прямо засвідчено самим позивачем про факт належної обізнаності щодо порушення прав та свобод позивача та про початок претензійно-позовної роботи. Одеський державний університет внутрішніх справ не надав до суду жодної інформації, стосовно коли, позивач, як юридична особа - фактично дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав та інтересів, від відповідача - ОСОБА_1 , як того вимагає норми ст. 122 КАС України. Натомість, позивач подав до суду інформацію про те, що порушення прав та інтересів здійснилось виключно з моменту неотримання мною листа-претензії, що йде всупереч діючому адміністративно-процесуальному законодавству, а саме нормам та положенням діючої ст. 122 КАС України.
Відповідач вважає, що вже з 17.12.2024 року, у своїй відповіді на звернення відповідача, позивач фактично був обізнаний про факт наявності порушення, але відповідачем не надається можливим встановити точну дату з моменту якої Університет, як юридична особа приватного права, яка має у своїй структурі декілька взаємопов'язаних структурних підрозділів, що відповідають за збереження дотримання громадянами дотримання прав, свобод та інтересів Університету - точно дізнався про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Враховуючи викладене, відповідач вважає за доцільним поставити до позивача викладені вище запитання
При розгляді даних клопотань відповідача, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За частиною п'ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.
Верховний Суд наголошував на тому, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 804/285/16 від 12 грудня 2018 року).
Отже, до спорів про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі підлягають застосуванню приписи частини п'ятої статті 122 КАС України, тобто у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 листопада 2020 року у справі № 160/11957/19).
Разом із тим, Верховний Суд неодноразово акцентував увагу на тому, що право на звернення до суду у позивача (вищого навчального закладу) у цій категорії справ може виникнути лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати та може бути реалізоване протягом одного місяця з дня такої відмови.
Аналогічний підхід до правозастосування указаних норм при вирішенні подібних за змістом правовідносин застосовано Верховним Судом у постановах від 30 вересня 2019 року у справі № 340/685/19, від 10 жовтня 2019 року у справі № 140/721/19, від 28 травня 2021 року у справі № 320/7233/19, від 23 березня 2023 року у справі № 420/24331/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 400/4280/20, від 11 травня 2023 року у справі № 400/4281/20.
Тобто саме із відмовою відповідача добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі законодавець пов'язує можливість звернення навчального закладу з позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку.
Вирішуючи питання обчислення строків звернення до суду із позовною заявою про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, Верховний Суд у справах № 560/1389/20 (постанова від 21 січня 2021 року), № 420/9694/20 (постанова від 21 грудня 2021 року) дійшов висновку, що строк звернення до суду з позовом про проходження публічної служби необхідно обчислювати з наступного дня після закінчення строку для добровільного відшкодування витрат.
Судом встановлено, що наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 24.06.2024 № 932 о/с лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора слідчого відділу Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Одеській області з 24.06.2024 звільнено за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням).
Позивачем додано до позовної заяви копію повідомлення Головного управління Національної поліції в Одеській області від 24.06.2024 № 9/7274 про зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі протягом 30 діб з моменту отримання цього повідомлення. Повідомлення містить підпис відповідача про отримання повідомлення 24.06.2024. Також у вказаному повідомленні роз'яснено відповідачу, що відповідно до пункту 6 Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 261 він має право здійснити відшкодування витрат з розстроченням платежу до одного року. У такому випадку відповідачу необхідно звернутися до Одеського державного університету внутрішніх справ для укладання відповідного договору у письмовій формі із зазначенням строків та розмірів платежів.
31.07.2024 року між Одеського державного університету внутрішніх справ (Сторона 1) та ОСОБА_1 (Сторона 2) укладено договір розстрочення заборгованості згідно з Контрактом про здобуття освіти в Одеському державному університеті внутрішніх справ (далі - Договір).
Згідно п. 1, 2 Договору сторони домовилися, що Стороні 2 надається розстрочка у погашенні заборгованості по відшкодуванню витрат, пов'язаних з утриманням Сторони 2 в Одеському державному університеті внутрішніх справ (надалі - заборгованість) строком на 12 (дванадцять) місяців.
На день укладення цього Договору заборгованість Сторони 2 перед Стороною 1 складає загалом суму в розмірі 317 943,13 грн (триста сімнадцять тисяч дев'ятсот сорок три гривні тринадцять копійок).
Підписанням цього Договору Сторони домовилися, що відносно Сторони 2 застосовується наступний варіант розстрочення заборгованості (пункт 3 Договору):
3.1.1. Підписанням цього Договору Сторона2 погоджується сплатити Стороні 1 заборгованість в 317943,13 грн (триста сімнадцять тисяч дев'ятсот сорок три гривні тринадцять копійок) наступним чином:
3.2.1. В день не пізніше 19.08.2024 року після укладення цього Договору Сторона 2 зобов'язана здійснити погашення Стороні 1 частини заборгованості в сумі, що становить 17943,13 грн (сімнадцять тисяч дев'ятсот сорок три гривні тринадцять копійок) шляхом перерахування грошових коштів за вказаними в договорі реквізитами.
Згідно п. 6, 7 Договору тільки при виконанні Стороною 2 в повному обсязі зобов'язання, встановленого п. 3.2.1 цього Договору, Сторона 1 зобов'язується надати розстрочку виконання зобов'язання Стороні 2 в розмірі 300 000 грн. (триста тисяч 00 копійок) шляхом надання Стороні 2 строку на погашення заборгованості, починаючи з 19.08.2024 року.
Погашення заборгованості, визначеної в п. 6 цього Договору (за умови виконання вимог п. 3.2.1), буде здійснюватися Стороною 2 з 19.08.2024 року по 19.08.2025 року рівними частинами по 25 000 грн. (двадцять п'ять тисяч 00 копійок) щомісячно, до 19 числа кожного місяця шляхом перерахування грошових коштів за вказаними в Договорі реквізитами.
Відповідачем, на виконання умов Договору, 19.08.2024 року було сплачену суму 17943,13 грн.
В подальшому відповідачем щомісячні платежі в розмірі 25 000 грн. не здійснювалися.
Відповідно до п. 13 Договору уразі прострочки щомісячної оплати більше, ніж на 2 (два) місяці підряд, Сторона 1 направляє Стороні 2 претензію із зазначенням розміру заборгованості та набуває права в місячний строк звернутися до суду в разі, якщо заборгованість не буде погашено протягом 30 днів з моменту отримання претензії або, якщо претензія, направлена за адресою Сторони 2, вказаною у цьому договорі, повернеться Стороні 1 без вручення.
13.02.2025 року позивачем направлено поштою на адресу відповідача повідомлення про зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 300000,00 грн протягом 30 діб з моменту отримання цього повідомлення.
Відправлене повідомлення повернулося відправнику 06.04.2025 року, що підтверджується роздруківкою із сайту АТ «Укрпошта».
Отже, звернення до суду з даним позовом необхідно обчислювати з 07.04.2025 року.
Позивач 21.04.2025 року звернувся до суду з позовною заявою про стягнення витрат за навчання з ОСОБА_1 .
Таким чином, позивачем не пропущено строк звернення до суду, а відтак в задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху та витребуванні від позивача письмових пояснень слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 122, 243, 248 КАС України, суд -
Відмовити у задоволенні клопотань ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без руху та витребуванні від позивача письмових пояснень по справі № 420/11939/25 за адміністративним позовом Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат за навчання, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Лебедєва