Справа № 420/7357/25
20 травня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.02.2020 року по 04.03.2025 року включно; зобов'язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.02.2020 року по 04.03.2025 року включно у сумі 376 125 гривень 74 копійки.
Ухвалою суду від 17.03.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
03.04.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач просить суд закрити провадження у справі, з огляду на те, що справа №420/7357/25 являється такою, що є тотожною провадження у адміністративній справі №420/10397/23.
Розглянувши заяву позивача від 03.04.2025, судом встановлено наступне.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частинами третьою та п'ятою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Положення статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).
У постанові від 11.07.2024 року у справі №990/156/23 Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок щодо питання про те, положення якої норми підлягають застосуванню у питанні визначення строку звернення до суду у справах, пов'язаних з порушенням закону про оплату праці у публічно-правових відносинах. У вказаній справі Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що положення статті 122 КАС України не містять норм, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час недопуску до продовження виконання повноважень) у разі порушення законодавства про оплату праці. В судовій практиці усталеним є підхід щодо застосування приписів Кодексу законів про працю України у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин щодо проходження публічної служби, у яких виник спір. Такий підхід відповідає висновкам Конституційного Суду України, сформульованим у рішенні від 07.05.2002 № 8-рп/2002, за змістом якого при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов'язаних зі спорами щодо проходження публічної служби, суд, встановивши відсутність у спеціальних законах норм, може застосовувати норми Кодексу законів про працю України, у якому визначені основні трудові права працівника.
Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що норма статті 233 Кодексу законів про працю України є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Вказана норма поширює свою дію на всіх працівників та службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу.
Так, судом встановлено, що у травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд: визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29 лютого 2020 року до 28 жовтня 2022 року включно; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29 лютого 2020 року до 28 жовтня 2022 року включно в сумі: 312 305 грн 44 коп відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 8 лютого 1995 року №100(справа №420/10397/23).
Підставою звернення позивача до суду із цим позовом стало нарахування Військовою частиною НОМЕР_1 29 жовтня 2022 року на картковий рахунок ОСОБА_1 коштів в сумі 63667,10 грн, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2021 року у справі №420/18175/21.
Ухвалою суду від 15 травня 2023 року Одеський окружний адміністративний суд залишив позовну заяву ОСОБА_1 без руху, з огляду на пропуск позивачем строку звернення до суду.
Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 31 травня 2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії повернув позивачу.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2023 року ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року у цій справі залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 23 листопада 2023 року по справі №420/10397/23 залишено без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_1 ; залишено без змін ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року і постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2023 року у справі №420/10397/23.
Так, суд касаційної інстанції зазначив, що наведені скаржником обставини, якими обґрунтовано поважність причин пропуску строку звернення до суду із позовною заявою, не пов'язані з об'єктивними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне її подання, а тому суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо неповажності наведених скаржником причин та відсутності підстав для поновлення строку звернення до суду.
При цьому, суд враховує, що предметом розгляду справи №420/7357/25 є бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.02.2020 року по 04.03.2025 року включно. Поряд з цим, підставою звернення до суду із цим позовом стало виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2020 по справі №420/8920/20, яке мало місце 05.03.2025.
У відповідності до п.4 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі: якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Зважаючи на вищевикладене, зазначені відповідачем обставини та те, що відсутні такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суд не вбачає підстав для застосовування п.4 ч.1 ст.238 КАС України та вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про закриття провадження у справі
Керуючись ст. 122, 294 КАС України, суд -
У задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_2 про закриття провадження у справі №420/7357/25 -відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/ К.О. Танцюра