Справа № 420/1114/25
21 травня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить:
- Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації від 15.11.2024.
- Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації від 15.11.2024 та надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як особі, яка не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 15.11.2024 року він особисто звернувся до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 із відповідною письмовою заявою про продовження відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з усіма необхідними додатками. 18.11.2024 вказана заява з додатками отримана ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
У подальшому, 17.12.2024 позивач особисто додатково звернувся до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 із відповідною письмовою заявою з усіма необхідними додатками, в якій просив надати відповідь (результат) розгляду його заяви від 15.11.2024, а також повторно просив продовжити йому відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, що підтверджується фіскальним чеком про поштове відправлення.
Дана заява також отримана ІНФОРМАЦІЯ_3 . Однак заява про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з усіма необхідними додатками від 15.11.2024, а також повторно направлена заява від 17.12.2024 комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 проігноровані, рішення про надання або відмову у наданні відстрочки позивачу не надано.
Ухвалою від 16.01.2025 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Ухвалою від 20.01.2025 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав.
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (тимчасове посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_1 від 09.04.2024 року, видане ІНФОРМАЦІЯ_4 ) отримав попередню відстрочку 01.07.2024 року на підставі абз. 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
15.11.2024 року ОСОБА_1 звернувся до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 із письмовою заявою про продовження відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з додатками, що підтверджується фіскальним чеком про рекомендоване поштове відправлення.
Заява була мотивована тим, що у позивача є матір з числа осіб з інвалідністю II групи, за якою він здійснює постійний догляд, та немає інших осіб, які можуть її утримувати.
18.11.2024 вказана заява з додатками отримана ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 13-14).
У подальшому, 17.12.2024 року ОСОБА_1 повторно звернувся до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 із письмовою заявою з додатками, в якій просив надати відповідь (результат) розгляду його заяви від 15.11.2024, а також повторно просив продовжити йому відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, що підтверджується фіскальним чеком про рекомендоване поштове відправлення. Дана заява отримана ІНФОРМАЦІЯ_5 19.12.2024 року (а.с. 15-16).
Станом на час звернення з даним позовом до суду позивач документів з приводу надання чи відмові у надані йому відстрочки від призову від відповідача не отримав.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон №2232-ХІІ) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-XII).
Згідно п.9 ч.1 ст.23 Закону № 3543-XII, на який посилається позивач, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду.
Відповідно до п.56 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16 травня 2024 р. № 560 (далі - Порядок №560), відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно п.57 Порядку №560 для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Відповідно до п.58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації зобов'язані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язаним працівникам (державним службовцям), які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а також посадовим (службовим) особам, зазначеним у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого вони розміщуються. До відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки подаються документи, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Відповідні органи, в яких працюють посадові (службові) особи, зазначені у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, надсилають завірену копію довідки про надання таким особам відстрочки (додаток 6) до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, у якому така особа перебуває на військовому обліку.
Згідно п.59 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до п.60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов'язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини першої, пунктах 3, 4, 5 частини третьої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відстрочка посадовим (службовим) особам, зазначеним в підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, надається на строк їх перебування на відповідній посаді територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, зазначеним в абзаці другому пункту 58 цього Порядку. У разі звільнення зазначених посадових (службових) осіб чи переведення на посаду, не зазначену в підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, відповідний орган державної влади, інший державний орган в одноденний строк інформує шляхом надсилання листа відповідний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, який оформив військовозобов'язаному відстрочку, для її анулювання, а також територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління або регіональний орган СБУ або відповідний підрозділ розвідувальних органів, у яких така особа перебуває на військовому обліку.
Для продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язаний з виданням Указу Президента України про продовження строку проведення мобілізації подає (надсилає) на розгляд комісії заяву у паперовій або електронній формі, зокрема, у разі технічної реалізації засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
У разі неможливості провести перевірку у військовозобов'язаного підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляє про необхідність надання відповідних підтвердних документів.
Отже, як встановлено судом, позивач особисто подав до відповідача заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, що підтверджується фіскальним чеком про поштове відправлення. 18.11.2024 вказана заява з додатками отримана ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 13-14).
У подальшому, 17.12.2024 року ОСОБА_1 повторно звернувся до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з письмовою заявою з додатками, в якій просив надати відповідь (результат) розгляду його заяви від 15.11.2024. Дана заява отримана ІНФОРМАЦІЯ_5 19.12.2024 року (а.с. 15-16).
Натомість відповідач всупереч вимог наведених норм Порядку №560 заяву позивача не розглянув та не прийняв за нею у семиденний строк рішення про надання або відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Зважаючи, що відповідач не прийняв акту владно-розпорядчого характеру щодо отриманої заяви позивача від 15.11.2024 р. про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або про відмову у наданні відстрочки, суд доходить висновку про протиправну бездіяльність відповідача.
Тому вимога позивача про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації від 15.11.2024 року - є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Також підлягає задоволенню і похідна вимога про зобов'язання відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації від 15.11.2024 на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Разом з тим, вимога позивача в частині зобов'язання відповідача надати позивачу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як особі, яка не підлягає призову на військову службу під час мобілізації - задоволенню не підлягає, оскільки за результатом розгляду заяви від 15.11.2024 року та оцінки доданих до заяви документів саме відповідачем має бути прийняте рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, що передбачено пунктом 60 Порядку № 560. Беручи до уваги, що жодного рішення відповідачем за заявою ОСОБА_1 прийнято не було, і прийняття такого рішення є дискреційним повноваженням відповідача, яке останнім не було реалізовано, суд не може перебирати на себе ці повноваження.
Тому належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є саме зобов'язання відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації від 15.11.2024 на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.3 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 1200 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ невідомий) - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації від 15.11.2024 року.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 розглянути заяву ОСОБА_1 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації від 15.11.2024 на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
У задоволенні решти позову - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1200 грн (одна тисяча двісті гривень).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Андрухів