про забезпечення позову
21 травня 2025 р. № 400/5138/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гордієнко Т. О., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області, вул. Смілянська, 120,Черкаси,Черкаська область,18000,
провизнання протиправним та скасування рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 30.04.2025 №22/25.
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 30.04.2025 року №22/25.
20 травня 2025 року від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову про зупинення дії рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 30.04.2025 року №22/25 до набрання законної сили судовим рішенням.
Позивач клопотання про забезпечення позову обґрунтував тим, що спірне рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу є виконавчим документом та протягом трьох місяців має бути подана на примусове виконання. Невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а також ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача. Накладення арешту на кошти на рахунках позивача фактично призупинить підприємницьку діяльність, у зв'язку з чим буде відсутня можливість виплачувати заробітну плату працівникам, сплачувати податки, оплачувати послуги, закуповувати товар. Стягнення витрат виконавчого провадження та виконавчого збору фактично покладає обов'язок з надмірної сплати суми грошових коштів навіть більший чим застосовано оскаржуваним рішенням.
Частинами першою та другою статті 150 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України).
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
В постанові від 13 березня 2025 року у справі № 160/23707/24 Верховним Судом зазначено, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову та з'ясувати відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку , що невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або поновити права позивача до ухвалення рішення у справі.
Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
В постанові від 19 жовтня 2023 року у справі №440/9568/22 Верховний Суд вказав, що вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.
Для забезпечення позову суд повинен на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників переконатися, що загроза ускладнення виконання рішення суду чи ефективного захисту такого права дійсно існує. Загроза повинна бути прямо пов'язана з об'єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в пункті 1 частини другої статті 150 КАС України.
У заява позивача про забезпечення позову зазначено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а також ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача, але не розкриває змісту та обґрунтування настання ймовірних негативних наслідків від незастосування спеціального заходу. Її мотиви зводяться до того, що якщо відповідач звернеться до виконавчої служби, то на рахунки позивача буде накладено арешт та будуть стягнуті з позивача витрати виконавчого провадження.
Але доказів того, що невжиття заходів - зупинення дії оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень зумовить настання негативних та незворотних наслідків щодо ускладнення виконання рішення суду, а також ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача суду не надано.
Заходи забезпечення позову мають бути спрямованими виключно на забезпечення можливості ефективного виконання майбутнього рішення суду, а не надання позивачу результату, якого він прагне досягти за допомогою судового рішення.
Забезпечення позову не повинно порушувати баланс інтересів сторін у справі та створювати переваги одній зі сторін до вирішення справи судом по суті.
Позивач не довів суду необхідність застосування заходів забезпечення позову.
Тому заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає
Керуючись статями 150, 152, 154, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя Тетяна Олександрівна Гордієнко