21 травня 2025 рокусправа № 380/20024/24
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач-2), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 17.06.2024 о/р НОМЕР_1 “Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 », щодо відмови у врахуванні довідок про заробітну плату для обчислення пенсії № 212/11 від 27.08.2009 та № 213/11 від 27.08.2009, виданих ВАТ “Львівенергоремонт», за період з 01.01.1990 по 31.12.1999 при обчисленні розміру пенсії позивача за віком на пільгових умовах за Списком № 2;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити обчислення та перерахунок пенсії позивача за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з дати призначення пенсії позивачу, 06.03.2023, з врахуванням довідок про заробітну плату для обчислення пенсії № 212/11 від 27.08.2009 та № 213/11 від 27.08.2009, виданих ВАТ “Львівенергоремонт», за період з 01.01.1990 по 31.12.1999, вибрати найбільш вигідний для позивача варіант заробітної плати (доходу) за 60 календарних місяців протягом даного періоду, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позову зазначено те, що при призначенні пенсії відповідачем протиправно не враховано довідки ВАТ "Львівенергоремонт" від 27.08.2009 № 212/11, № 213/11 про заробітну плату для обчислення пенсії за період роботи з 01.01.1990 по 31.12.1999. Окрім того, не взято для обчислення пенсії заробітну плату з найбільш вигідного періоду роботи в ВАТ "Львівенергоремонт" з 01.01.1990 по 31.12.1999. Тому звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою від 26.09.2024 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
Від відповідача-1 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 19200ел від 07.10.2024) у якому проти позову заперечив. В обґрунтування такого вказав, що позивачу з 06.03.2023 призначено пенсію по віку на пільгових умовах відповідно до Закону 1058. Повідомив, що 11.06.2024 ОСОБА_1 звернувся із заявою щодо допризначення пенсії у зв'язку з наданими додатковими документами. Відповідно до статті 40 Закону 1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Заробітна плата для обчислення пенсії за період до 01.07.2000 зараховується на підставі довідок про заробітну плату за умови підтвердження їх первинними документами. Відповідно до абзацу 1 пункту 1 частини 1 статті 45 Закону № 1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Вказав, що ОСОБА_1 не надано первинних документів на підставі яких видано довідки про заробітну плату № 212/11 та № 213/11 від 27.08.2009 за період роботи з 01.01.1990 по 31.12.1999. Окрім цього повідомив, що відкрите акціонерне товариство «Львівенергоремонт» (код ЄДРПОУ 13810284) перебувало на обліку з 11.04.1991 в управлінні Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова, з 09.09.2009 - в управлінні Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (61170, м. Харків, вул. Блюхера 226). Зазначив, що ухвалою господарського суду Харківської області від 24.11.2015 № 5023/4144/11 провадження у справі про банкрутство ВАТ «Львівенергоремонт» припинено та з 04.12.2015 підприємство ліквідовано. Одночасно повідомляємо, що відповідно до листа Державного архіву Львівської області від 13.01.2022 № 61/01-36/вих документи ВАТ «Львівенергоремонт» на зберігання не надходили. Аналізуючи вище наведені правові норми та зважаючи на викладені обставини в їх сукупності, вважає, що дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області є правомірними та такими, що ґрунтуються на Конституції, законах України, а тому позовні вимоги, на думку відповідача-1 є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення. Просив у задоволенні позову відмовити.
Від відповідача-2 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 77729 від 21.10.2024) у якому проти позову заперечив. В обґрунтування такого вказав, що гр. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області із заявою, щодо допризначення пенсії у зв'язку з наданими додатковими документами, а саме врахування періоду 60 місяців заробітної плати до 01.07.2000 р. відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 17,06.2024 № 134650023185 гр. ОСОБА_1 відмовлено в допризначенні пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до його заяви та з огляду на те, що позивач не надав первинні документи на підставі яких видано. Просив у задоволенні позову відмовити.
Представниця позивача надіслала на адресу суду відповіді на відзиви відповідачів (вх. № 76544 від 15.10.2024, вх. № 81782 від 05.11.2024) у якій навела доводи аналогічні тим, які викладені у позовній заяві.
Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі обставини справи.
ОСОБА_1 06.03.2023 подав заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за принципом екстериторіальності розглянуло заяву та ухвалило рішення від 13.03.2023 № 134650023185 про відмову у призначені пенсії.
У рішенні вказано, що вік заявника 55 років 11 місяців 17 днів. Страховий стаж особи становить 34 роки 1 місяць 5 днів. Пільговий стаж особи відсутній.
До страхового стажу згідно з наданими документами не зараховано:
період навчання згідно з дипломом НОМЕР_2 від 01.03.1989 - оскільки навчання перетинається з військовою службою, термін навчання більше встановленого;
період військової служби - оскільки відсутній військовий квиток, запис в трудовій книжці зроблено з порушенням інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників;
До пільгового стажу згідно з наданими документами не зараховано:
пільгові довідки № 215/11 та № 216/11 від 27.08.2009 - оскільки періоди згідно з довідками не відповідають періодам згідно з трудовою книжкою. Відсутня первинна атестація робочих місць та перелік посад до наказу про атестацію робочих місць. Не можливо призначити пенсію у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
ОСОБА_1 08.05.2023 подав заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області за принципом екстериторіальності розглянуло заяву та ухвалило рішення від 17.05.2023 № 134650023185 про відмову у призначені пенсії.
У рішенні вказано, що вік заявника 56 р. 01 міс. Працює. Страховий стаж особи становить 33 р. 05 м. 28 д. Пільговий стаж особи відсутній. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано:
- період навчання з 01.09.1984 по 25.05.1985, оскільки згідно з довідкою від 20.04.2023 № 121/01-03 дата зарахування на навчання (01.09.1974) не відповідає даті наказу про зарахування (10.08.1984);
- період військової служби, оскільки по-батькові заявника згідно з військовим квитком (рос. ОСОБА_2 ) не відповідає паспортним даним (рос. ОСОБА_3 ).
До пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 03.04.1989 по 31.12.1991 та з 01.01.1992 по 25.02. 2001 згідно з пільговими довідками № 215/11 та № 216/11 від 27.08.2009 - оскільки періоди згідно з довідками не відповідають періодам згідно з трудовою книжкою. Відсутня первинна атестація робочих місць та перелік посад до наказу про атестацію робочих місць.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 у справі № 380/18263/23, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії задоволено частково.
Визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 13.03.2023 № 134650023185 про відмову у призначенні пенсії.
Визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 17.05.2023 № 134650023185 про відмову у призначенні пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1984 по 24.05.1985 та з 31.08.1987 по 01.03.1989 в Бурштинському енергетичному технікумі та період військової служби з 23.05.1985 по 27.05.1987 до страхового стажу.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період навчання з 01.09.1984 по 24.05.1985 та з 31.08.1987 по 01.03.1989 в Бурштинському енергетичному технікумі; період військової служби з 23.05.1985 по 27.05.1987; період роботи з 03.04.1989 по 02.12.1990 на посаді електромонтера по ремонту апаратури релейного захисту і автоматики 3 розряду електроцеху на постійній дільниці Хмельницької АЕС; період роботи з 03.12.1990 по 25.03.1993 на посаді електромонтера по ремонту апаратури релейного захисту і автоматики в турбінних цехах електростанцій 4 розряду; первод роботи з 26.03.1993 по 25.01.1998 на посаді електромонтера апаратури релейного захисту і автоматики реакторних цехах електростанцій 5 розряду; період роботи з 26.01.1998 по 31.05.2000 на посаді електромонтера з ремонту апаратури релейного захисту автоматики котельного і турбінного (парогазотурбінного) устаткування постійної дільниці на Хмельницькій АЕС 6 розряду; період роботи з 01.06.2000 по 23.08.2000 на посаді електромонтера 6 розряду з ремонту апаратури релейного захисту автоматики котельного і турбінного (парогазотурбінного) устаткування в ДП “Дрогобич ЛЕР»; стаж роботи з 27.08.2000 по 08.02.2001 на посаді електромонтера з ремонту апаратури, релейного захисту й автоматики котельного і турбінного (парогазотурбінного) устаткування 6 розряду; період роботи з 09.02.2001 по 25.02.2002 на посаді електромонтера з ремонту апаратури релейного захисту і автоматики котельного і турбінного (парогазотурбінного) устаткування 6 розряду v ВАТ “Львівенергоремонт» (ВО “Львіватоменергоремонт», УДВІП “Львшенергоремонт»).
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.03.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 1073,60 грн судових витрат.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 1073,60 грн судових витрат.
На виконання вищевказаного рішення суду позивачу з 06.03.2023 призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону 1058.
ОСОБА_1 11.06.2024 звернувся із заявою щодо допризначення пенсії у зв'язку з наданими додатковими документами, до якої долучив довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 212/11 від 27.08.2009 та № 213/11 від 27.08.2009, виданих ВАТ “Львівенергоремонт».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві віл 17.06.2024 № 16390/03-16 відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки позивач не надав первинні документи на підставі яких видано довідки № 212/11 від 27.08.2009 та № 213/11 від 27.08.2009.
Позивач вважає таке рішення протиправним, тому звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору по суті суд керується таким.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (ст. 46 Конституції України).
Відповідно до частин першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до пункту 1 статті 26 Закону № 1058-ІV починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Згідно з частиною першою статті 40 Закону № 1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
У разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату (дохід) за період до 1 січня 1992 року при визначенні коефіцієнта заробітної плати (доходу) середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою (доходом) в Україні, з якої сплачено страхові внески, відповідного року (кварталу) (абзац 21 частини другої статті 40 Закону № 1058-ІV).
За приписами частини другої статті 41 Закону № 1058-ІV до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються, зокрема, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
Відповідно до частини першої статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з абзацом першим пункту 1.1 розділу I "Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії" Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
Відповідно до абзацу 2 підпункту 3 пункту 2.1. розділу ІІ Порядку № 22-1 для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року.
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (абзац 3 підпункту 3 пункту 2.1 розділу II Порядку 22-1).
Згідно з пунктом 2.10 розділу ІІ Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Отже, з аналізу діючого законодавства слідує, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. При цьому, заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії саме на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами.
Як видно з матеріалів справи, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві відмовлено позивачу в обчисленні пенсії з урахуванням наданих ним довідок ВАТ "Львівенергоремонт" про заробітну плату для обчислення пенсії № 212/11 від 27.08.2009 та № 213/11 від 27.08.2009 за періоди роботи з 01.01.1990 по 31.12.1999, оскільки такі не підтвердженням первинними документами.
Суд зазначає, що вказані довідки містять інформацію про суми заробітної плати позивача за спірні періоди та видані на підставі особових рахунків працівника.
Відповідно до частини третьої статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Суд зазначає, що недоліки довідки не повинні покладати надмірного тягаря та обов'язку на позивача, оскільки сама по собі довідка видана належним органом та містить усі необхідні відомості щодо розміру заробітної плати позивача.
При цьому суд враховує, що ані Порядком № 22-1, ані іншим нормативним документом не визначено вичерпного переліку тих первинних документів, якими повинна підтверджуватись довідка про заробітну плату для обчислення пенсії, а також не передбачено порядок підтвердження довідки про заробіток первинними документами, якщо відомості про заробітну плату відсутні на території України.
Варто зазначити, що відповідачами не було надано жодного доказу про скасування спірних довідок, або того, що записи в них є такими, що не відповідають дійсності чи зроблені з порушенням закону.
На переконання суду право особи на пенсійне забезпечення не може ставитись в залежність від існування реквізиту документу, оскільки зазначення таких відомостей не може контролюватися пенсіонером, а значить на нього не може покладатись відповідальність за їх відсутність.
Крім того суд вважає, що позивач не може бути позбавлений свого права на нарахування пенсії згідно з вказаними довідками через неможливість перевірки їх достовірності органом Пенсійного фонду у зв'язку з обставинами, що виникли не з вини позивача, та на які він не міг жодним чином впливати. Зі свого боку, позивач вчинив всі необхідні для перерахунку розміру пенсії дії, а відтак, не може нести тягар відповідальності за формування роботодавцем відповідних первинних документів.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що надані позивачем для врахування розрахунку розміру пенсії довідки ВАТ "Львівенергоремонт" про заробітну плату для обчислення пенсії № 212/11 від 27.08.2009 та № 213/11 від 27.08.2009 відповідають вимогам Порядку № 22-1 та положенням частини першої статті 40 Закону № 1058-IV.
За таких обставин, суд вважає протиправним рішення відповідача-2 від 17.06.2024 о/р 134650023185 “Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 », тому таке слід скасувати.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача вибрати найбільш вигідний для позивача варіант заробітної плати (доходу) за 60 календарних місяців протягом періоду з 01.01.1990 по 31.12.1999, позовні вимоги у цій частині не підлягають до задоволення, як передчасні.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Враховуючи положення Рекомендації № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Оскільки відповідач-1 неправомірно відмовив позивачу у призначенні спірної допомоги, суд вважає, що у даному випадку у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень.
Також суд враховує, що у справі, яка розглядається, для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Тож, дії зобов'язального характеру щодо має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що розглядав заяву позивача про перерахунок пенсії, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23, який в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 6 статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» враховується судом при вирішенні спірних правовідносин.
З метою повного та ефективного захисту прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним і скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 17.06.2024 о/р НОМЕР_1 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити обчислення пенсії позивачу з 06.03.2023 з урахуванням довідок ВАТ "Львівенергоремонт" про заробітну плату для обчислення пенсії № 212/11 від 27.08.2009 та № 213/11 від 27.08.2009 за період з 01.01.1990 по 31.12.1999.
За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Тому, враховуючи те, що права позивача порушені відповідачем-2, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2 на користь позивача слід стягнути сплачений ним при зверненні до суду із цим позовом судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016 м. Львів вул. Митрополита Андрея 10; код ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053 м. Київ вул. Бульварно-Кудрявська 16; код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
2. Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 17.06.2024 о/р НОМЕР_1 “Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 ».
3 .Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити обчислення пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідок ВАТ "Львівенергоремонт" від 30.01.2009 про заробітну плату для обчислення пенсії № 212/11 від 27.08.2009 та № 213/11 від 27.08.2009, за період роботи з 01.01.1990 по 31.12.1999.
4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві області на користь ОСОБА_1 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Р.П. Качур