Рішення від 20.05.2025 по справі 380/21763/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Львів

20 травня 2025 рокусправа № 380/21763/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кондратюк Ю.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙЛАС СВІТ" до Головного управління ДПС у Львівській області як відокремленого підрозділу ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙЛАС СВІТ" (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 11.06.2024 № 25673/13-01-04-07/42919413 (форма «Н»).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 19.07.2024 за допомогою Електронного кабінету платника податків дізналося про наявність податкового повідомлення -рішення від 11 червня 2024 р. 25673/13-01-04-07/42919413 (форма «Н»), що видане на підставі акту перевірки від 28.02.2024 № 7603/13-01-04-07/42919413.

Товариством з обмеженою відповідальністю «АЙЛАС СВІТ» 22.07.2024 було подано Скаргу на податкове повідомлення -рішення від 11 червня 2024р. № 25673/13- 01-04-07/42919413 (форма «Н»). 24.09.2024 ТОВ «АЙЛАС СВІТ» отримало рішення про результати розгляду скарги від 17.09.2024 № 28058/6/99-00-06-03-01-06, яким Державна податкова служба України залишила ППР без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Позивач заперечує висновок податкового органу щодо порушення товариством граничних термінів реєстрації податкових накладних.

Згідно Акта перевірки та додатку до оскаржуваного ППР податкові накладні від 14.12.2023 були зареєстровані в ЄРПН 09.01.2024. При цьому, ані Акт перевірки, ані текст оскаржуваного податкового повідомлення - рішення взагалі не містять інформації щодо дотримання відповідачем строків реєстрації податкових накладних, передбачених Порядком № 1246, а також щодо своєчасності надсилання квитанції № 1 до податкових накладних позивачеві. Позивач своєчасно направив податкові накладні на реєстрацію, виконав всі дії, визначені Податковим кодексом України відповідно до Порядку № 1246 та направив на реєстрацію податкові накладні. Відповідач несвоєчасно зареєстрував податкові накладні, отже у діях позивача відсутня будь-яка вина, умисел або необережність. За таких обставин оскаржуване податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

По-друге, позивач заперечує висновок податкового органу щодо розміру відповідальності за порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних.

Закон № 2876-IX не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, проте, в той же час вказаний закон пом'якшує відповідальність скаржника щодо своєчасності реєстрації податкових накладних. Тому дія зазначеного закону розповсюджується на період до набрання ним чинності. Відповідно до Акта перевірки, ГУ ДПС у Львівській області застосував штрафні (фінансові) санкції за несвоєчасну реєстрацію позивачем податкових накладних/ розрахунків коригування, складених в період з грудня 2023 року по січень 2024 року з порушенням строків, визначених пунктом 201.1 статті 201, пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України.

По - третє, контролюючим органом порушено строки складання та порядок направлення податкового повідомлення - рішення.

ГУ ДПС у Львівській області датував оскаржуване ППР 11 червня 2024 року, тобто через 3 місяці після отримання скаржником Акту перевірки, та взагалі не направив його на податкову адресу ТОВ «АЙЛАС СВІТ». Відповідач своїми діями щодо несвоєчасного складення та ненаправлення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення порушив вимоги статтей 42, 86 Податкового кодексу України, що є підставою для скасування оскаржуваного ППР.

Ухвалою судді від 28.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

19.11.2024 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначає, що Головним управлінням ДПС у Львівській області проведено камеральну перевірку дотримання ТОВ «АЙЛАС СВІТ» вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

У процесі проведення перевірки виявлено порушення граничних строків терміну реєстрації податкових накладних/рахунків коригування до податкових накладних. За результатами перевірки складено акт №7603/13-01-04-07/42919413 від 28.02.2024, який надіслано на юридичну адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення №060094495277, яке згідно поштової відмітки вручено 06.03.2024. На підставі вищезазначеного акту винесено податкове повідомлення-рішення №25673/13-01-04-07/42919413 від 11.06.2024.

Твердження позивача про те, що Головним управлінням ДПС у Львівській області як відповідачем у цій справі порушено абз.10 п. 201.10 ст.201 ПК України не відповідає дійсності, оскільки у повноваження Головного управління ДПС у Львівській області не входить реєстрація податкових накладних у ЄРПН та скерування платникам податків квитанції про прийняття чи не прийняття таких накладних, відповідні дії належать лише та виключно до юрисдикції ДПС України. Натомість, Головне управління ДПС у Львівській області уповноважене здійснювати камеральні перевірки відомостей ЄРПН. Водночас, обставини, щодо своєчасності видачі квитанції, на які позивач акцентує увагу та з якою відповідно до абз.9 п.201.10 ст.201 ПК України та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 року, пов'язує факт реєстрації накладної в Реєстрі, не входять до предмету доказування в цій справі, оскільки в межах камеральної перевірки інспектор перевіряє дотримання строків реєстрації накладних виходячи із сформованих даних Реєстру, який наповнює ДПС України шляхом видачі відповідних квитанцій. Головне управління ДПС у Львівській області позбавлений компетенції досліджувати питання подання вказаних накладних на реєстрацію.

Вказану позицію в частині оцінки обставин, на які покликається позивач в обґрунтування незаконності спірного податкового повідомлення-рішення розділяє Верховний суд в Постанові від 22.05.2019 року №815/2457/18.

Аналогічних висновків дійшов Верховний суд в Постанові від 19.02.2019 року №823/1086/16.

Звертає увагу, що позивач станом на сьогодні не звернувся із судовим позовом до ДПС України про визнання дій щодо реєстрації податкових накладних у ЄРПН та скерування квитанцій про реєстрацію таких накладних протиправними. У відповідності до зазначених обставин та норм ПК України відомості у ЄРПН та квитанції про реєстрацію податкових накладних є законними та достовірними.

ТОВ «АЙЛАС СВІТ» не подавало заяви щодо неможливості виконання податкових зобов'язань відповідно до Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225. Разом з тим посилаючись на введення воєнного стану, вимкнення електроенергії, відсутність доступу до серверів жодним чином не підтверджує належними та допустимими доказами факт створення такими факторами об'єктивних та непереборних перешкод для своєчасного виконання обов'язку із своєчасної реєстрації податкових накладних. Зокрема, ДПС України у спірний період не повідомляло про технічні збої в роботі ЄРПН, що виключає будь-які можливості посилання позивача на несвоєчасну реєстрацію податкових накладних не з його вини.

Перевіркою, наслідки якої оскаржуються позивачем, встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201, п.89 перехідних положень та згідно зі статтею 1201 та п. 90 перехідних положень Податкового кодексу України, а саме: - 280 накладних зареєстровано із порушенням у 4 дні; - 1 податкова накладна №95 від 25.09.2023 зареєстрована 09.01.2024 із пропуском законодавчо встановленого строку на 83 дні. Із розрахунку до податкового повідомлення-рішення чітко вбачається, що до позивача застосована відповідальність передбачена п. 90 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України у розмірі 2% та 15%, а штрафні санкції згідно зі ст. 1201 ПК України до позивача не застосовувалось. Тобто до позивача і так застосовано розмір штрафної санкції, на застосуванні якої наполягає позивач у позовній заяві.

Проведення камеральних перевірок платників податків щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, та з урахуванням положень статті 102 Податкового кодексу України, такою перевіркою може бути охоплено період в 1095 днів, що настали за останнім днем граничного строку реєстрації податкових накладних. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19 лютого 2019 року у справі №819/1569/16, від 22 грудня 2023 у справі №818/334/17 та інших.

З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Головним управлінням ДПС у Львівській області проведено камеральну перевірку дотримання ТОВ «АЙЛАС СВІТ» порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами перевірки складено Акт №7603/13-01-04-07/42919413 від 28.02.2024, який надіслано позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення №060094495277, яке згідно поштової відмітки вручено 06.03.2024 (далі - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, а саме:

- 280 накладних зареєстровано із порушенням у 4 дні (дата виписки податкових накладних - 14.12.2023; дата реєстрації податкових накладних - 09.01.2024);

- 1 податкова накладна №95 від 25.09.2023 зареєстрована 09.01.2024 із пропуском законодавчо встановленого строку на 83 дні (дата виписки податкової накладної - 25.09.2023; дата реєстрації - 09.01.2024).

На підставі Акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №25673/13-01-04-07/42919413 від 11.06.2024 (далі - податкове повідомлення - рішення від 11.06.2024), відповідно до якого на підставі п. 120-1ст. 120 застосовано штраф у розмірі 419150, 30 грн за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.

Із розрахунку до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вбачається, що до позивача застосована відповідальність у розмірі 2% (за прострочення 4 дні) та 15% (за прострочення 83 дні).

Позивач 22.07.2024 подав скаргу на податкове повідомлення -рішення від 11.06.2024. Рішенням про результати розгляду скарги від 17.09.2024 № 28058/6/99-00-06-03-01-06 Державна податкова служба України залишила податкове повідомлення - рішення від 11.06.2024 без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом про його скасування.

Змістом спірних правовідносин є правомірність податкового повідомлення-рішення, яким застосовано штраф за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1. статті 1 ПК України).

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

З урахуванням викладеного, в період існування спірних правовідносин ПК України передбачений обов'язок платників податку на додану вартість забезпечити своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Аналіз наведеної норми ПК України свідчить, що податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої пунктом 201.10 статті 201 ПК України. Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.

Суд не бере до уваги доводи позивача про те, що ані Акт перевірки, ані текст оскаржуваного податкового повідомлення - рішення не містять інформації щодо дотримання відповідачем строків реєстрації податкових накладних, враховуючи таке.

Суд встановив, що відповідно до Акта перевірки 280 податкових накладних зареєстровано із порушенням у 4 дні (дата виписки податкових накладних - 14.12.2023; дата реєстрації податкових накладних - 09.01.2024); 1 податкова накладна №95 від 25.09.2023 зареєстрована 09.01.2024 із пропуском законодавчо встановленого строку на 83 дні (дата виписки податкової накладної - 25.09.2023; дата реєстрації - 09.01.2024).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з п.п. 12-14 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 341) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктом 201.10 статті 201 та пунктом 97 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення» Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», “Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 6 червня 2017 р. № 557.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

Суд критично ставиться до покликань позивача про те, що він своєчасно направив податкові накладні на реєстрацію, виконав всі дії, визначені Податковим кодексом України та Порядком № 1246, направив на реєстрацію податкові накладні, а відповідач несвоєчасно зареєстрував такі податкові накладні, отже у діях позивача відсутня будь-яка вина.

Суд звертає увагу, що позивачем не надано обґрунтованих доводів та доказів щодо правомірності дій, бездіяльності чи рішень ДПС України щодо неприйняття податкових накладних зазначених в акті перевірки, а тому покликання позивача в цій частині не знайшли свого підтвердження.

Крім того, предметом позовних вимог, заявлених позивачем в межах цієї справи, є правомірність податкового повідомлення-рішення, прийнятого Головним управлінням ДПС у Львівській області, а позовні вимоги щодо правомірності дій бездіяльності чи рішень ДПС України щодо неприйняття податкових накладних від 14.12.2023 не заявлялись, та ДПС України не є стороною у цій справі.

Оцінюючи доводи позивача про протиправність податкового повідомлення -рішення у звязку з тим, що контролюючим органом не прийнято до уваги той факт, що на території України діє воєнний стан внаслідок збройної агресії російської федерації, вимкнення електроенергії та графіки відключень, що унеможливлює доступ до серверів, послуг та втрату внаслідок цього можливості вчасно вносити інформацію до Єдиного реєстру податкових накладних, суд зазначає таке.

27.05.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX).

У цьому Законі підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:

«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Таким чином, початково встановлені особливості справляння податків та зборів забезпечували звільнення від відповідальності всіх без винятку платників податків (за умови належного виконання обов'язків у подальшому). Проте, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 звільнення від відповідальності було поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків відповідного обов'язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Окрім цього, Закон № 2260-IX доповнив підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

З огляду на зазначене, Верховний Суд у постановах від 30 січня 2024 року у справі № 280/4484/23 та від 06 лютого 2024 року у справі № 160/10740/23 дійшов висновку про те, що з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Окрім цього, проаналізувавши доводи позивача щодо відсутності в його діях ознак вини, а також щодо наявності форс-мажорних обставин: вимкнення електроенергії, відсутність доступу до серверів, суд вважає за необхідне зазначити про таке.

Відповідно до положень пункту 112.2 статті 112 ПК України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Повертаючись до особливостей справляння податків в умовах воєнного стану, суд звертає увагу на зміст пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, за яким платник податків звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання податкового обов'язку у випадку неможливості його виконання. Вказана норма передбачає конкретну підставу для невиконання податкових правил - об'єктивна нездатність їх дотримання.

Порушення, що є предметом розгляду у справі, мають характер триваючих та повторюваних, про що свідчить кількість податкових накладних. Отже, склалася ситуація, що платник податків здійснював господарську діяльність, мав змогу укладати та виконувати договори, проте, з певних суб'єктивних причин, не виконав належним чином свій податковий обов'язок.

Стосовно розміру штрафних санкцій, який застосований відповідачем суд зазначає таке.

Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (набрав чинності 08 лютого 2023 року) підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.

Відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відповідно до пункту 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:

2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13 травня 1997 року № 1-зп/1997, стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Закон № 2876-IX не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності. Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов'язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.

А тому розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом № 2876-IX) є неможливим.

Таким чином, зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року).

Такий висновок щодо застосування норм права міститься у постанові Верховного Суду від 30.01.2024 у справі №280/4484/23, який суд враховує відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення до позивача застосована відповідальність у розмірі 2% (за прострочення 4 дні) та 15% (за прострочення 83 дні), тобто відповідальність відповідно до пункту 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, про яку зазначає позивач.

Суд звертає увагу, що до податкових накладних, які зареєстровані 09.01.2024, відповідачем правомірно застосовано розмір штрафних санкцій у зменшеному розмірі, оскільки на момент складання (14.12.2023 та 25.09.2023) та реєстрації таких, вже діяв Закон №2876-IX, який передбачав зменшений розмір штрафних санкцій.

Суд не бере до уваги доводи позивача про протиправність оскаржуваного повідомлення-рішення у зв'язку з порушенням строків складання податкового повідомлення - рішення, враховуючи таке.

ГУ ДПС у Львівській області прийняло оскаржуване податкове повідомлення-рішення 11.06.2024 на підставі Акту перевірки від 28.02.2024, яке було надіслане позивачу поштовим відправленням та отримане 09.07.2024. Вказане податкове повідомлення-рішення 19.07.2024 було направлене позивачу в його електронний кабінет платника, що підтверджується позивачем.

Відповідно до п. 86.8. ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Згідно з п.п. 42.1., п. 42.2 ст. 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять заперечень посадових осіб платника податків до Акта перевірки та додаткових документів і пояснень. Таким чином, податкове повідомлення-рішення повинно бути прийняте у цьому випадку протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки.

У цьому випадку Акт перевірки згідно поштової відмітки вручено 06.03.2024, а податкове повідомлення-рішення прийняте 11.06.2024, тобто з порушенням строку п'ятнадцяти робочих днів.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 03.04.2018 у справі №810/5546/15, що єдиною підставою для скасування податкового повідомлення-рішення позивач зазначає факт порушення податковим органом строку прийняття податкового повідомлення-рішення, встановленого пунктом 86.8 статті 86 ПК України, при цьому не спростовуючи доводи податкового органу по суті виявлених порушень податкового законодавства, що були встановлені у ході податкової перевірки та зафіксовані в акті, погодився з судами першої та апеляційної інстанцій, що прийняте податковим органом податкове повідомлення-рішення є правомірним, а недотримання строку його прийняття не може слугувати самостійною підставою для звільнення платника податку від відповідальності за податкове правопорушення.

Суд, в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, враховує зазначений висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду про те, що недотримання строку прийняття податкового повідомлення-рішення не може слугувати самостійною підставою для звільнення платника податку від відповідальності за податкове правопорушення, оскільки не спростовано доводи податкового органу по суті виявлених порушень податкового законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідає визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям. З огляду на вищенаведене, у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 11.06.2024 № 25673/13-01-04-07/42919413 необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Зважаючи на висновок суду про відмову в задоволенні позову, а також ураховуючи положення ст. 139 КАС України, судові витрати понесені позивачем стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙЛАС СВІТ" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙЛАС СВІТ" (79024, вул. Промислова, буд. 60, корп. Б-3, кім. 1А, м. Львів, Львівська область; ЄДРПОУ 42919413).

Відповідач: Головне управління ДПС у Львівській області (79026, вул. Стрийська, 35, м. Львів; ЄДРПОУ 43968090).

Повне рішення суду складено 20.05.2025.

СуддяКондратюк Юлія Степанівна

Попередній документ
127513299
Наступний документ
127513301
Інформація про рішення:
№ рішення: 127513300
№ справи: 380/21763/24
Дата рішення: 20.05.2025
Дата публікації: 23.05.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (20.05.2025)
Дата надходження: 23.10.2024
Предмет позову: про скасування податкового повідомлення-рішення