Іменем України
20 травня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/14643/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яким просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві, викладене в листі №2600-0308-8/64148 від 15.04.2021, про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років у розмірі 90% та проведення перерахунку у розмірі 60% з граничним розміром - 5432,56 грн;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 01.01.2021 перерахунок та виплату пенсії за вислугою років ОСОБА_1 , без обмеження її граничного розміру з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, зазначеної в довідці №21/184 від 01 квітня 2021 року про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, виданої Київською міською прокуратурою, без обмеження її граничного розміру, з урахуванням раніше проведених виплат; виплату різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією здійснити разово та однією сумою, без застосування Постанови Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 “Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, якою затверджено “Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду».
В обґрунтування позову зазначено, що з 01.01.2017 є пенсіонером органів прокуратури України, як пенсіонер, перебуває на обліку в Головному Управлінні Пенсійного фонду України у місті Києві та отримує пенсію за вислугу років, призначену з 01.01.2017. 01.04.2021 Київська міська прокуратура видала ОСОБА_1 довідку за № 21-184 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, згідно до якої: посадовий оклад 46848,00 грн., надбавка за вислугу років (40%) 18739,20 грн., матеріальні допомоги (для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань 1/12 -5465,60 грн., 5465,60 грн): всього -76518,40 грн.
В подальшому, Позивач 02.04.2021 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про проведення перерахунку раніше призначеної пенсії, відповідно до Довідки № 21/184 від 01 квітня 2021 року про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, виданої Київською міською прокуратурою.
Відповідно до даної довідки розмір заробітної плати (грошового забезпечення) з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 01.01.2021 за відповідною (прирівняною) посадою начальника відділу становить 76 518,40 грн.
Надалі, листом від 15.04.2021 №2600-0308-8/64148 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві заперечило щодо здійснення перерахунку пенсії Позивачу у розрахунку 90 відсотків від заробітної плати та вказало на необхідність здійснення перерахунку пенсії із розрахунку 60 відсотків місячної заробітної плати за відповідну вислугу років, передбачену частиною другою статті 86 Закону № 1697-VII та щодо обмеження граничного розміру пенсії.
Тобто, виходячи із зазначеного, Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві своїм рішенням №2600-0308-8/64148 від 15.04.2021, фактично відмовило позивачу у перерахунку пенсії за вислугу років, згідно Закону України «Про прокуратуру», а також зазначено про недоцільність здійснення такого перерахунку, оскільки розрахунки пенсії будуть проведені у розмірі 60%, а не 90%, від заробітної плати, а виплата буде обмежена десятьма прожитковими мінімумами.
З огляду на вказане, Позивач вважає, що його права порушені з боку пенсійного органу та з метою їх відновлення, перебуваючи у статусі пенсіонера звертається за захистом своїх прав та інтересів до суду.
Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, про що надав відзив на позовну заяву, в якому вказав таке.
Позивач звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою від 02.04.2021, щодо перерахунку пенсії за вислугу років. Листом Управління від 15.04.2021 Позивачу було повідомлено про здійснення перерахунку пенсії та зазначено, що відповідно до заяви Позивача від 02.04.2021 та довідки про заробітну плату від 01.04.2021 № 21/184, яка видана Київською міською прокуратурою ОСОБА_1 , проведено перерахунок пенсії виходячи із розрахунку 60 % від суми місячної (чинної) заробітної плати та становить 45911,04 грн. Оскільки максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, після перерахунку розмір пенсії Позивача становить 17690,00 грн.
Щодо здійснення перерахунку Позивачу розміру пенсії за вислугою років в розмірі 60 % від суми місячної (чинної) заробітної плати та застосування обмеження максимального розміру пенсії зазначили наступне.
Чинною редакцією статті 81 Закону №1697 визначено складові заробітної плати прокурора та встановлено розміри преміювання, щорічної премії, щомісячної надбавки за вислугу років, посадові оклади, та зазначено, що заробітна плата прокурора не може визначатися іншим нормативно-правовим актам, окрім Закону №1697.
З урахуванням зазначеного та частини другої статті 152 Конституції України, якою закріплено принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, перерахунок пенсії прокурорам обласних та спеціалізованих прокуратур здійснюється з 01.10.2020 на підставі довідок про розмір заробітної плати (грошове забезпечення) станом на 11.09.2020.
Статтею 86 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що пенсійне забезпечення працівників прокуратури здійснюється у розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
При цьому максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Така позиція Головного управління підтверджується ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.09.2017 по справі К/800/24946/17 (номер рішення в ЄДРСР 68947420) де чітко зазначено, що рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, визнано неконститупійними окремі положення Закону № 2262-ХІІ, проте як зміни, внесені Законом № 1774-VII до Закону № 796-ХІІ, неконституційними не визнавались. А отже, враховуючи те, що наведені норми закону щодо обмеження максимального розміру пенсії є чинними і неконституційними не визнані, суд дійшов висновку щодо правомірності їх застосування.
Починаючи з 01.01.2018 обмеження максимального розміру пенсії у розмірі 10740 втратило свою дію, однак згідно із статтею 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668 "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Зазначений Закон є чинним та неконституційним не визнавався.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та без проведення судового засідання.
Законом України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ (далі Закон № 3863-ІХ) пункт 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., № 29, ст. 111) викладено в новій редакції.
Так, приписами пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" установлено, що інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 14.02.2025 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - прийнято до провадження.
Дослідив матеріали справи, розглянув справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінив докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України м. Києві та отримує пенсію за вислугу років згідно Закону України «Про прокуратуру».
01.04.2021 Київська міська прокуратура видала ОСОБА_1 довідку за № 21-184 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, згідно до якої: посадовий оклад 46848,00 грн., надбавка за вислугу років (40%) 18739,20 грн., матеріальні допомоги (для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань 1/12 -5465,60 грн., 5465,60 грн.: всього -76518,40 грн.
02.04.2021 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про проведення перерахунку раніше призначеної пенсії, відповідно до довідки № 21/184 від 01 квітня 2021 року про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, виданої Київською міською прокуратурою.
15.04.2021 ГУ ПФУ в м. Києві листом № 2600-0308-8/64148 повідомив позивача, що відповідно до заяви від 02.04.2021 та довідки про заробітну плату від 01.04.2021 № 21/184, яка видана Київською міською прокуратурою проведено перерахунок пенсії виходячи із 60% від середньомісячного заробітку та становить 45911,04 грн. Оскільки максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, після перерахунку розмір пенсії становить 17690,00 грн. Одночасно повідомили, що оскільки позивач працюєте на посадах, які дають право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру», пенсія виплачується у розмірі, обчисленому згідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та становить 5432,56 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, систему прокуратури України, а також пенсійного забезпечення прокурорів, в тому числі відсоткового розміру від суми місячного (чинного) заробітку, визначено спеціальним законодавством - Законами України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 (далі Закон № 1789-ХІІ) та №1697-VІІ від 14.10.2014 (далі Закон №1697-VІІ).
Так, статтею 501 Закону №1789-ХІІ визначено особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих прокуратури. Вказаною статтею 501 Закону №1789-ХІІ у редакції, чинній до 01.10.2011, було передбачено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Законом України від 08.07.2011 №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» у статтю 501 Закону № 1789-ХІІ внесено зміни, відповідно до яких пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Згідно із частиною дванадцятою статті 501 Закону № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина сімнадцята статті 501 Закону №1789-ХІІ).
Так, наведена вище частина сімнадцята статті 501 Закону № 1789-ХІІ з 1 жовтня 2011 року стала вісімнадцятою.
Законом України від 27.03.2014 №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» у статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у частинах другій і п'ятій цифри « 80» замінено цифрами «70».
Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» у статті 50-1 Закону №1789-ХІІ у частинах другій та п'ятій цифри « 70» замінено цифрами « 60».
За правилами частини вісімнадцятої цієї статті (у редакції, чинній до 01.01.2015) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
В подальшому, 14 жовтня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про прокуратуру" №1697-VІІ (надалі по тексту також Закон №1697-VІІ).
З набранням чинності Законом №1697-VII пенсійне забезпечення працівників прокуратури регулюється положеннями статті 86, за правилами частин першої, другої якої прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років. Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Частина двадцята статті 86 Закону №1697-VІІ, у первинній редакції, передбачала, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
Таким чином, первинна редакція частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VІІ та частина сімнадцята (а з 1 жовтня 2011 року - вісімнадцята) статті 50-11 Закону № 1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.
Розділ XII "Прикінцеві положення" Закону № 1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у тому числі й стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року.
Водночас з 15 липня 2015 року втратив чинність Закон № 1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 512, статті 53 щодо класних чинів).
Починаючи з 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі Закон № 76-VIII), яким, зокрема, частину вісімнадцяту статті 501 Закону № 1789-ХІІ, яка діяла до 15 липня 2015 року та частину двадцяту статті 86 Закону № 1697-VІІ, що набрала чинності 15 липня 2015 року, викладено у новій редакції, відповідно до якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Прийняття зазначеного Закону, як вбачається із пояснювальної записки до його законопроекту, обумовлено необхідністю реалізації заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів та приведення до фінансових можливостей держави дії положень окремих законів України, створення умов для стабілізації фінансового стану держави та удосконалення окремих положень соціальної політики.
Отож, починаючи з 1 січня 2015 року в Україні жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України "Про прокуратуру".
Впродовж 2015-2019 років Кабінетом Міністрів України не визначено умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
Конституційним Судом України 13 грудня 2019 року за результатами розгляду справи щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII ухвалено Рішення №7-р(II)/2019, яким:
- визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;
- положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Разом з цим, Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання цього Рішення:
- частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, частина двадцята статті 86 Закону № 1697 (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі Рішення Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2019 набрала чинності 13 грудня 2019 року та підлягає застосуванню починаючи з цієї дати.
Спірні правовідносини, порушені у позові, мають предмет перевірки, зокрема, чи є з 2021 року правові і фактичні підстави для перерахунку пенсії позивачу, виходячи із 90 відсотків відповідної суми місячної заробітної плати.
Повертаючись до правового регулювання спірних правовідносин, необхідно відзначити, що пенсійне забезпечення працівників прокуратури регламентовано частиною другою статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII, в редакції, чинній на момент виникнення права на перерахунок пенсії позивача.
Згідно з частиною другою статті 86 Закону № 1697-VII пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Таким чином, максимальний розмір пенсії визначений в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 21.12.2021 за результатом розгляду справи № 580/5962/20 зазначив:
«… 22. Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
23. За загальним правилом норма права діє щодо відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до правовідносин застосовується той закон, під час дії якого вони настали.
24. Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до певного юридичного факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
25. Ураховуючи наведене, до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набрання чинності Законом № 1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, оскільки застережень щодо застосування норми, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, Закон № 1697-VII не містить та не встановлює окремого порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку раніше призначеної пенсії з урахуванням норми Закону № 1789-XII, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках та яка діяла на момент призначення пенсії, тобто одночасного застосування норм, які передбачені різними законами.
26. Такий правовий висновок узгоджується з покладеним в основу Закону № 1697-VII принципом єдності системи прокуратури України, що забезпечується, зокрема єдиним статусом прокурорів, який передбачає однакове матеріальне та соціально-побутове забезпечення, зокрема пенсійне забезпечення прокурорів.
27. Ураховуючи наведене, розмір відсотків, який враховується під час перерахунку пенсії має бути співмірним із тим, який застосовується під час призначення пенсії працівникам прокуратури. Встановлення різних підходів до порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку пенсії після набуття чинності Законом № 1697-VII порушує справедливий баланс між інтересами працівників прокуратури, яким пенсія призначається відповідно до цього Закону та тими, яким вона була призначена відповідно до Закону № 1789-XII, ставить у нерівне становище працівників прокуратури, які отримали право на пенсію відповідно до Закону № 1697-VII.
28. У рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2018 N 5-р/2018 зазначено, що положення частини першої статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності.
29. Колегія суддів зазначає, що гарантією належного пенсійного забезпечення працівників прокуратури є право на безумовний перерахунок розміру пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Таке право за своєю суттю направлене на збільшення розміру виплачуваної працівнику прокуратури пенсії, а гарантія дотримання конституційного права на соціальний захист, зокрема щодо недопущення зменшення такого розміру у випадку перерахунку пенсії, має бути забезпечена виплатою пенсії в раніше встановленому розмірі.
30. Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного, зокрема у постанові Верховного Суду від 10.09.2021 у справі № 580/5238/20 у подібних правовідносинах, та сформувати правовий висновок, відповідно до якого до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набранням чинності Законом № 1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, зокрема частини другої статті 86, якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати працівників прокуратури, а не норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
31. На час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії стаття 50-1 Закону № 1789-ХІІ відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 1697-VII у частині перерахунку пенсії втратила чинність.
32. З огляду на наведене, на спірні правовідносини поширюються положення частини другої статті 86 Закону № 1697-VII, у силу вимог яких пенсія працівникам прокуратури призначається (перераховується) в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати…».
Суд звертає увагу на те, що зменшення відсоткового значення зумовлено значним збільшенням Урядом України грошового забезпечення прокурорсько-слідчих працівників системи органів прокуратури. Збільшення розміру заробітної плати стало достатньо пропорційним до зменшення відсотка від суми місячної (чинної) заробітної плати для обчислення (призначення/перерахунку) пенсії і не потягнуло за собою звуження обсягу прав такої категорії осіб з огляду на положення частини другої статті 22 Конституції України.
ОСОБА_1 на час звернення до відповідача із заявою від 02.04.2021 про перерахунок пенсії продовжував працював в системі органів прокуратури. Так, підставою для перерахунку пенсії стала довідка, яка видана Київською міська прокуратурою від 01.04.2021 № 21-184 про розмір заробітної плати. За вказаних обставин, ОСОБА_1 як працівнику органів прокуратури збільшено розмір заробітної плати, а тому відсутні підстави, які б вказували на будь-яке звуження майнових прав позивача.
У постанові від 24.06.2020 по справі № 580/234/19 Верховний Суд також звернув увагу на положення Європейської соціальної хартії 1996 року, яка ратифікована Україною згідно із Законом України №137-V від 14 вересня 2006 року. Вказаним міжнародно-правовим актом передбачено, що держави-сторони зобов'язані вживати заходів для забезпечення рівності між власними громадянами у сфері реалізації прав на соціальний захист, які надаються законодавством про соціальне забезпечення, докладати зусиль для поступового піднесення системи соціального забезпечення на більш високий рівень (стаття 12). Тобто, утверджуючи та забезпечуючи права осіб на соціальний захист, держава повинна в процесі виконання своїх соціальних обов'язків вживати заходів для забезпечення рівності між пенсіонерами.
Окрім цього, суд звертає увагу на позицію Верховного Суду щодо того, чи мало місце втручання у право позивача мирно володіти своїм майном (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Так, Верховний Суд в постанові від 02.03.2021 за результатом розгляду справи № 537/48/17 зазначив:
…34. Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
35. У справі "Суханов та Ільченко проти України" (рішення від 26.06.2014, п.35) Європейський Суд з прав людини зазначив, що за певних обставин "законне сподівання" на отримання "активу" також може захищатися ст.1 Першого протоколу. Якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування. Проте не можна стверджувати про наявність законного сподівання, якщо існує спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства і вимоги заявника згодом відхиляються національними судами.
36. Суд звертає увагу, що у спірних правовідносинах вимоги позивача не мають достатнього підґрунтя у національному законодавстві, адже скасовано норми законодавства щодо перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, а також немає усталеної практики національних судів на підтримку аналогічних скарг заявників. З огляду на це, у позивача немає "законних сподівань" на збільшення пенсії, які могли б підпадати під дію ст. 1 Першого протоколу.
37. У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.06.2014 у справі "Великода проти України" Суд розглянув скаргу за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції на припинення виплати заявниці державними органами пенсії у розмірах, встановлених рішенням національного суду від 19.01.2010 після внесення у 2011 році змін до законодавчих актів. Суд дійшов висновку про відсутність втручання у право заявниці на мирне володіння майном внаслідок внесення змін до законодавства щодо зменшення розміру соціальних виплат. Такого висновку Суд дійшов за відсутності доказів того, що ці зміни внесені не у відповідності до законної процедури та за відсутності будь-яких доказів того, що вони не були доступними та передбачуваними.
38. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність у спірних правовідносинах факту втручання держави у право позивача на мирне володіння майном.
Отже, враховуючи встановлені судом обставини цієї справи та висновки суду, в спірних правовідносинах не відбулося звуження права позивача на пенсійне забезпечення та порушення права позивача на мирне володіння майном.
З огляду на вищевказані висновки суду, у випадку перерахунку призначеної пенсії працівникам органів прокуратури, таке право може ґрунтуватися лише на положеннях чинного на день звернення із заявою про перерахунок пенсії законодавства та не може бути реалізоване на підставі закону, який втратив чинність.
Верховний Суд в постановах від 08.09.2021 (адміністративне провадження № К/9901/13961/20) у справі № 340/3185/19 (http://reestr.court.gov.ua/Review/99458809) та від 20.01.2021 (адміністративне провадження № К/9901/27613/20) у справі № 640/1744/20 (http://reestr.court.gov.ua/Review/94264232), переглядаючи спори про не врахування органами пенсійного фонду при перерахунку пенсії колишніх працівників прокуратури з розрахунку 90 відсотків від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати відповідної посади працівника прокуратури, сформував правовий висновок, за змістом якого право на перерахунок призначеної пенсії може бути реалізовано позивачем на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку (звернення особи у встановленому порядку до відповідного суб'єкта владних повноважень). При цьому не має значення з настанням якої обставини позивач пов'язує право на перерахунок пенсії, Постанови Уряду України № 657 чи № 1013, оскільки як було зазначено судом вище, перерахунок призначеної пенсії працівникам органів прокуратури може ґрунтуватися лише на положеннях чинного на день звернення із заявою про перерахунок пенсії законодавства та не може ґрунтуватися на законі, який втратив чинність.
Зазначені у цій справі висновки суду узгоджуються із усталеною практикою Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права, а саме статті 50-1 Закону №1789-ХІІ у подібних правовідносинах, викладеною, зокрема: в постановах від 23.04.2020 у справі № 522/838/17, від 30.04.2020 у справі № 569/6069/16-а, від 10.06.2020 у справі № 569/3120/16-а, від 23.06.2020 у справі № 263/13109/16-а та від 19.08.2020 у справі № 756/3598/17.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 (провадження № 14-435цс18) у справі №755/10947/17 зазначила, що під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду (http://reestr.court.gov.ua/Review/79834955).
У досліджуваному випадку суд керується саме останніми правовими висновками, визначеними Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду в постанові від 21.12.2021 в справі № 580/5962/20.
Вказане узгоджується із положеннями частини п'ятої статті 242 КАС України.
За таких обставин, ГУ ПФУ в м. Києві правомірно та обґрунтовано стверджує, що під час перерахунку пенсії ОСОБА_1 підлягає застосуванню максимальний розмір пенсії, визначений в розмірі 60% від заробітної плати за прирівняною посадою діючого прокурорського працівника, що відповідає приписам статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 за № 1697-VII.
Крім того, суд зазначає, що пунктом 131 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що з 1 жовтня 2017 року пенсії, призначені після набрання чинності Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (крім осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на умовах законів України "Про державну службу", «Про прокуратуру", «Про статус народного депутата України", «Про наукову і науково-технічну діяльність" у період роботи на посадах державної служби, визначених Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, а також на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про прокуратуру", «Про судоустрій і статус суддів", виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону.
Після звільнення з роботи виплата пенсії, призначеної відповідно до зазначених законів, поновлюється.
Аналогічні положення містилися також в статті 501 Закону № 1789-XII, якою передбачено, що з 1 січня 2016 року пенсія, призначена особам відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України", «Про державну службу", «Про судоустрій і статус суддів", виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.
Відповідно до частини п'ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII, який набрав чинності з 15 липня 2015 року та на підставі якого втратив чинність Закон № 1789-ХІІ, в редакції Закону № 911-VIII від 24 грудня 2015 року, з 1 січня 2017 року пенсія, призначена відповідно до цієї статті, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, Законами України "Про статус народного депутата України", «Про державну службу", «Про судоустрій і статус суддів" виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.
Згідно з частиною п'ятнадцятою статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року із змінами, внесеними згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VIII від 06 грудня 2016 року, з 1 січня 2018 року пенсія, призначена відповідно до цієї статті, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, Законами України «Про статус народного депутата України», «;Про державну службу», «;Про судоустрій і статус суддів», виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.
Таким чином, права на перерахунок пенсії на підставі положень статті 86 Закону №1697-VII, з огляду на те, що ОСОБА_1 продовжує працювати в органах прокуратури, є обмежене, оскільки чинним законодавством не передбачена виплата пенсії на умовах, передбачених Законом України «Про прокуратуру», особам які одночасно продовжують працювати на посадах, передбачених цим Законом.
При цьому, суд зазначає, що виплата призначеної позивачу пенсії відповідно до Закону №1697-VІІ буде поновлено у разі виникнення обставин зазначених у цьому Законі та у пункті 13-1 Розділу XV Закону № 1058-IV.
Згідно частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позивач не довів обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, у зв'язку з чим позов до задоволення не підлягає.
Судові витрати згідно з статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на відмову в позові, та за відсутності доказів їх понесення відповідачем, судом не розподілялися.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Ірметова