про прийняття адміністративної справи до провадження
та залишення позовної заяви без руху
21 травня 2025 року Київ № 372/1875/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,
до Обухівського районного суду Київської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до військової частини НОМЕР_1 .
Просив суд:
- зобов'язати відповідача провести розслідування стосовно отримання довідки про обставини травми (поранення, контузії), та знайти винних осіб у заподіянні шкоди його здоров'ю та притягти їх до відповідальності;
- відшкодувати моральну шкоду, завдану каліцтвом у розмірі 300000 грн., на підставі статей 23, 280, 1168 ЦК України.
У якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача визначено ОСОБА_2 .
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 11.04.2025 цю справу передано за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.
Провадження у справі судом не відкривалось.
Справа надійшла до Київського окружного адміністративного суду та після відповідної її реєстрації в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, автоматизованою системою документообігу суду було визначено суддю Скрипку І.М.
Частиною другою статті 35 Кодексу передбачено, що у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону, з огляду на таке.
У силу вимог пункту 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Прохальна частина позову містить вимогу про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.
Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
У той же час, у розумінні процесуального закону, передумовою для зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії є встановлення наявності порушених прав позивача протиправними, на його думку, рішенням або діями чи бездіяльністю такого суб'єкта.
При цьому прохальна частини позову не містить вимоги про визнання протиправним або індивідуального акта суб'єкта владних повноважень, або його дій чи бездіяльності по відношенню до позивача.
У порушення вимог пункту 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу, позовні вимоги відповідно до прохальної частини позову не відповідають способам судового захисту, передбачених статтею 5 Кодексу.
Крім того, обраний спосіб судового захисту шляхом «…знайти винних осіб у заподіянні шкоди здоров'ю позивача та притягти їх до відповідальності…» виходить за межі повноважень адміністративного суду, оскільки способи судового захисту порушеного права чітко регламентовані статтею 5 Кодексу, а повноваження суду при вирішенні справи - статтею 245 Кодексу.
Крім того, у порушення пунктів 5, 8 частини п'ятої статті 160, частини четвертої статті 161 Кодексу, до позовної заяви не додано доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог у частині моральної шкоди заподіяної позивачу з боку відповідача.
У силу приписів пункту 9 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Позовна заява не містить обґрунтувань порушення оскаржуваною бездіяльністю, діями чи рішенням відповідача прав, свобод, інтересів позивача.
Положення частини п'ятої статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України регламентують, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.
Таким чином, заявляючи у публічно-правовому спорі вимогу про відшкодування моральної шкоди, вже має бути встановлений факт протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у цьому випадку відповідача - військової частини НОМЕР_1 .
Таких доказів матеріали позовної заяви також не містять.
Крім того, відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Аналіз наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що законодавець передбачив, що в разі, якщо особа не знала про допущене порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі й встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При цьому позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Із матеріалів позову слідує, що позивач подав до відповідача рапорт 31.10.2023, пояснення 31.10.2023 та 01.11.2023, відповідь отримав листом від 07.12.2023 на скаргу від 17.11.2023.
Таким чином, спірні правовідносини між позивачем та відповідачем виникли щонайменшу з грудня 2023 року, а з позовом звернувся, як зазначено в ухвалі Обухівського районного суду Київської області від 11.04.2025 - 10.04.2025. це підтверджено й штампом вхідної кореспонденції. Тобто позов подано до суду поза межами шестимісячного строку звернення до суду, без заяви про поновлення строку звернення до суду.
Згідно із частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Із позовної заяви судом не встановлено поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви, яка відповідає вимогам, установленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України (у кількості примірників, відповідно до кількості учасників справи, один з яких до суду, без додатків), зокрема: із приведенням прохальної частини позову у відповідність до вимог статті 5 Кодексу, із урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цієї ухвали, а також із конкретним зазначенням порушеного права в контексті протиправної бездіяльності суб'єкта владних повноважень; із обґрунтуванням порушення оскаржуваними діями (бездіяльністю) прав, свобод, інтересів позивача з посиланням на конкретні докази такого порушення; із обґрунтуванням порушення оскаржуваною бездіяльністю відповідача прав, свобод, інтересів позивача;
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цієї ухвали;
- доказів заподіяння позивачу з боку відповідача моральної шкоди;
- обґрунтування, яким чином рішення у цій справі може вплинути на права або обов'язки ОСОБА_2 , третьою особою на стороні позивача якого просить залучити ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 30, 35, 43-45, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
адміністративну справу прийняти до свого провадження. Справа розглядатиметься одноособово суддею Скрипкою І.М.
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Скрипка І.М.