21 травня 2025 року справа №320/57732/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо відмови нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строку виплати невиплаченої частини соціальної допомоги до 5 травня за 2021 рік нарахованої на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.05.2022 у справі №640/15466/21 за весь період її невиплати, як такі, що порушують вимоги Закону України №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати»;
- зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на підставі Закону України №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строку виплати невиплаченої частини соціальної допомоги до 5 травня за 2021 рік нарахованої на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.05.2022 у справі №640/15466/21 за весь період її невиплати, починаючи з 24.06.2022.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.05.2022 у справі №640/15466/21 йому доплачено суму разової грошової допомоги до 5-го травня за 2021 рік, що передбачена ч.5 ст.12 Закону України від 22.10.1993 року №3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», тобто виплата належного розміру спірної допомоги відбулася з затримкою. Враховуючи вищенаведене позивач звернувся до відповідача із заявою згідно якої просив невідкладно нарахувати та виплатити йому компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з затримкою строку їх виплати, проте відповідач відмовив у задоволенні заяви позивача.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 320/57732/24 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.12.2024 відкрито провадження в адміністративній справі №320/57732/24 та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
В матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, адже разова грошова допомога мала разовий характер, не призначалась автоматично. У відповідному році, перед настанням події, до 5 травня, Кабінетом Міністрів України окремим нормативним актом встановлювався порядок призначення, фінансування та виплати допомоги. Визначались уповноважені військові установи, які зобов'язані в окремо встановлений строк подати до структурних підрозділів соціального захисту населення районного рівня списки осіб із відповідним статусом. На підставі вищезазначених списків органи соціального захисту населення видавали розпорядження про призначення допомоги. В подальшому або безпосередньо управліннями, або централізовано здійснювались нарахування та виплата допомоги. Виплата допомоги здійснювалась одноразово. У зв'язку з викладеним, на думку представника відповідача законодавчо не передбачена також виплата компенсації втрати частини доходів під час здійснення донарахування разової допомоги до 5 травня за судовими рішенням.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
13 вересня 2024 року позивач звернувся до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат із заявою про нарахування компенсації втрати частини доходу за затримку виплати частини соціальної виплати, нарахованої на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.05.2022 у справі № 640/15466/21, за весь період її невиплати.
16 жовтня 2024 року позивач отримав рекомендований лист від відповідача з відмовою у задоволенні його вимог.
У той самий день - 16 жовтня 2024 року - позивач повторно звернувся до відповідача зі скаргою щодо нарахування компенсації втрати частини доходу за затримку виплати зазначеної соціальної виплати за весь період її невиплати.
05 листопада 2024 року відповідач повторно відмовив у нарахуванні компенсації, мотивуючи це тим, що компенсації, на його думку, підлягають лише виплати, які не мають разового характеру.
Вважаючи протиправними дії Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо відмови нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строку виплати невиплаченої частини соціальної допомоги до 5 травня за 2021 рік нарахованої на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.05.2022 у справі №640/15466/21 за весь період її невиплати, як такі, що порушують вимоги Закону України №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.ст.1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
З аналізу вищенаведеного слідує, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Положеннями Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затверджений Постановою КМУ від 21.02.2001 року №159 визначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається.
Пунктом 3 Порядку встановлено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхові виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Відповідно до п.5 Порядку №159 сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Пунктом 7 Порядку №159 передбачено, що, зокрема, компенсація проводиться за рахунок джерел, з яких здійснюються відповідні виплати, а саме: власних коштів - підприємствами, установами та організаціями, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднаннями громадян; коштів відповідного бюджету - підприємствами, установами та організаціями, що фінансуються чи дотуються з бюджету.
З аналізу вищенаведених положень можна зробити висновок, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії; 2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата); 3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; 5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся з даним позовом у зв'язку з порушенням терміну виплати разової щорічної допомоги до 5 травня за 2021 рік, з приводу чого суд зазначає наступне.
Пільги учасникам бойових дій встановлені статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон №3551-ХІІ).
Згідно із Законом України від 25.12.1998 року №367-XIV статтю 12 Закону №3551-ХІІ доповнено частиною 5, відповідно до якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Суд звертає увагу на те, що положеннями Закону №3551-ХІІ чітко встановлено, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога, а тому виплата компенсації втрати частини доходу, який має разовий характер через порушення встановлених строків їх виплати, не передбачена нормами вищезазначеного Закону.
Враховуючи викладене, суд вважає, що щорічна соціальна допомога до 5-го травня носить одноразовий характер, а тому застосування до правовідносин, що виникли у зв'язку із порушенням термінів її виплати Закону №2050-III буде неправомірним, оскільки положення вказаного Закону не застосовується до грошових доходів, які мають разовий характер, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Розподіл судових витрат не здійснюється
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.