21 травня 2025 року справа №640/8889/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом громадянки ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась громадянка ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:
скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 16.02.2021 року № 262840007625 щодо відмови в призначені ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з моменту звернення, а саме з 10.02.2021 року;
зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію по втраті годувальника відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з моменту звернення, а саме з 10.02.2021 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 справу прийнято до провадження та ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваного рішення, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії по втраті годувальника.
Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулась до Головного управління ПФУ в м. Києві 10.02.2021 із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням від 16.02.2021 №262840007625 Головне управління відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком, оскільки відповідно до наданих документів про стаж (трудова книжка, свідоцтво про шлюб, диплом) загальних страховий стаж позивача складає 17 років 10 місяців 4 дні, що є недостатнім для призначення пенсії.
Позивач, вважаючи рішення відповідача протиправним, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно статті 36 вказаного Закону пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім'ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
Непрацездатними членами сім'ї вважаються: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону (ч. 2 ст. 36 Закону).
Відповідно до частини першої статті 38 Закону №1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно.
З аналізу вказаних норм законодавства встановлено, що підставою для призначення пенсії по втраті годувальника є: 1) перебування на утримані померлого годувальника; 2) наявність у померлого годувальника при досягнені ним 60 річного віку 15 років страхового стажу який встановлений абз. 28 ч. 1 ст. 32 Закону №1058-IV; 3) мати статус непрацездатного члена сім'ї який визначається після досягнення лише пенсійного віку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ст. 26 Закону №1058-IV досягла пенсійного віку в 59 років.
Чинним законодавством не передбачено необхідності мати стаж при призначенні пенсії по втраті годувальника, а тому оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві є протиправним та підлягає скасуванню.
Разом з тим, суд звертає увагу, що оскаржуваним рішенням позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV у зв'язку із відсутністю у неї необхідного страхового стажу, однак позивач не зверталась за призначенням вказаного виду пенсії, ОСОБА_1 у заяві про призначення пенсії просила призначити пенсію по втраті годувальника.
Вказана обставина є самостійною підставою для скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 16.02.2021 року № 262840007625.
На підставі викладеного позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ч. ч. 1 та 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частинами 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На підставі викладеного позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач сплатив судовий збір у розмірі 908,00грн. (квитанція від 30.03.2021 №0.0.2070559992.1), тому ці витрати слід присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 16.02.2021 року № 262840007625 щодо відмови в призначені ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з моменту звернення, а саме з 10.02.2021 року.
Зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію по втраті годувальника відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з моменту звернення, а саме з 10.02.2021 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лапій С.М.