21 травня 2025 року Київ справа №320/21509/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УМЕДО ГРУП» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УМЕДО ГРУП» (далі також - ТОВ «УМЕДО ГРУП», позивач) до Головного управління ДПС у Київській області (далі також - ГУ ДПС у Київській області, відповідач-1), Державної податкової служби України (далі також - ДПС України, відповідач-2), в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 911/04 від 05 квітня 2023 року, ухвалене Головним управлінням ДПС у Київській області, про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи ТОВ «УМЕДО ГРУП» за індивідуальним податковим номером 390224610141;
- зобов'язати ДПС України поновити дію реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи ТОВ «УМЕДО ГРУП» з 01 листопада 2014 року (дати отримання свідоцтва платника податку на додану вартість) шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників податку на додану вартість з збереженням індивідуального податкового номера 390224610141;
- зобов'язати ДПС України поновити облікові дані, записи та стан рахунків інтегрованої картки ТОВ «УМЕДО ГРУП» в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні - до прийняття рішення від 05 квітня 2023 року № 911/04 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення відповідача про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «УМЕДО ГРУП» є протиправним та таким, що суперечить нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, тому підлягає скасуванню.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачами надано відзиви на позовну заяву, в яких вони просили відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що діяли в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Зокрема зазначали, що позивач як платник податків протягом 12 послідовних податкових місяців з березня 2022 року по лютий 2023 року не подавав контролюючому органу декларації з податку на додану вартість.
Представником ГУ ДПС у Київській області у відзиві на позовну заяву заявлено клопотання про розгляд справи № 320/21509/23 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
При вирішенні питання щодо наявності підстав для задоволення вказаного вище клопотання, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При цьому, згідно з частиною 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи (частина 6 статті 262 КАС України).
Суд зазначає, що ухвалою про відкриття провадження у цій справі сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, у тому числі, але не виключно, надати суду відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, пояснення з приводу заявлених позовних вимог, а також докази, які заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Враховуючи предмет і підстави позову, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача-1 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, оскільки спірні правовідносини та предмет доказування у даній справі не вимагають його проведення для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
11 квітня 2023 року ГУ ДПС у Київській області прийнято рішення № 911/04 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «УМЕДО ГРУП».
Підставою для його прийняття стало те, що позивач протягом 12 послідовних податкових місяців не подавав контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання послуг/товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, що згідно з підпунктом «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України є підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, що підтверджено реєстром подання/неподання ТОВ «УМЕДО ГРУП» декларацій з податку на додану вартість від 30 березня 2023 року № 1020/10-36-04-11.
Згідно вищевказаної позивач протягом 12 послідовних податкових місяців з 01 березня 2022 року по 28 лютого 2023 року не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд бере до уваги наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини регулюються приписами Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, далі також - ПК України).
Статтею 184 ПК України визначено порядок та підстави анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
Відповідно до пункту 184.1 статті 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо: а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу, за умови сплати суми податкових зобов'язань у випадках, визначених цим розділом; б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов'язань із податку у випадках, визначених цим розділом; в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість; г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту; ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними; д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута; е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду; є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність; з) припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у підпунктах 4, 5 і 8 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу) або закінчився строк, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку.
Згідно з пунктом 184.2 статті 184 Податкового кодексу України, анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті «а» пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.
Анулювання реєстрації здійснюється на дату, зокрема, прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації.
Відповідно до пункту 184.3 статті 184 ПК України контролюючий орган анулює реєстрацію особи як платника податку, що подав заяву про анулювання реєстрації, якщо встановить, що він відповідає вимогам пункту 184.1 цієї статті.
Пунктом 184.10 статті 184 ПК України встановлено, що про анулювання реєстрації платника податку контролюючий орган зобов'язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.
Пунктами 184.5-184.6 статті 184 ПК України передбачено, що з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних. У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.
Аналогічні за змістом приписи закріплені у Положенні про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1130 від 14 листопада 2014 року (далі також - Положення № 1130), яке розроблене відповідно до розділів I, II, V, XIV, XVІІІ Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів, визначається порядок: реєстрації платників податку на додану вартість; анулювання реєстрації платників податку на додану вартість; ведення реєстру платників податку на додану вартість (далі - Реєстр); присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації платників податку на додану вартість; ведення документації при реєстрації/анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість; формування і надання витягів та довідок з Реєстру.
Згідно з пунктом 5.5 Положення № 1130, контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.
Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей).
Такими документами є, зокрема, довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу).
У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку) (підпункт 3 абзацу 3 пункту 5.5. Наказу №1130).
Відповідно до пункту 5.6 Наказу № 1130 за наявності зазначених підтверджуючих документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов'язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.
Отже, анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України можливе за таких обставин: неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання такої декларації з податку на додану вартість з показниками про відсутність постачання/ придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Такі обставини мають підтверджуватись як самими деклараціями з податку на додану вартість, так і довідкою про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/ придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях.
Як зазначалось судом, до повноважень контролюючих органів належать постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та прийняття рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.
Безпосередньо механізм реєстрації та анулювання реєстрації платників податку на додану вартість врегульований Положенням №1130.
Так, відповідно до п. 5.5. Положення № 1130, анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах "б" - "з" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти "б" - "з" пункту 5.1 цього розділу).
Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтверджуючих документів (відомостей).
Підпунктом "г" п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України встановлено, що анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку відбувається у разі, якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Отже, з правового аналізу вищезазначених норм права випливає, що необхідною умовою для застосування до платника податку такого заходу, як анулювання реєстрації платника податку на підставі підпункту "г" п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, є дві обставини, яку можуть застосовувати або кожна окремо або разом, а саме:
- не подання контролюючому органу протягом 12 послідовних податкових місяців декларації з податку на додану вартість;
- подання органу протягом 12 послідовних податкових місяців такої декларації (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Як раніше зазначалось, згідно реєстру (переліку) податкових декларацій (податкових розрахунків) від 30 березня 2023 року № 1020/10-36-04-11 ТОВ «УМЕДО ГРУП» протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість.
Тобто, анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України можливе, зокрема, у випадку не подання платником ПДВ декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних місяців.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові у справі №2040/7102/18 від 25 листопада 2022 року.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що неподання ТОВ «УМЕДО ГРУП» податкової звітності з податку на додану вартість за період з 01 березня 2022 року по 28 лютого 2023 року зумовлене не внаслідок пасивної поведінки платника податків щодо ведення господарської діяльності, а настанням обставин непереборної сили, що підтверджується відповідним листом Торгово-промислової палати України та враховуючи наявність доказів щодо руйнування майна позивача, є підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, тому застосування до позивача передбачених підпунктом «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України негативних наслідків у вигляді анулювання реєстрації платником податку на додану вартість у даному випадку є необґрунтованим та протиправним.
Суд не погоджується із вказаними твердженнями ТОВ «УМЕДО ГРУП» з огляду на наступне.
У постанові Верховного Суду від 01 червня 2021 року у справі № 910/9258/20 суд посилається на раніше сформульований висновок, відповідно до якого:
- засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс- мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні палати;
- форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для конкретного випадку виконання зобов'язання;
- доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання - саме вона має подавати відповідні докази у разі виникнення спору."
Отже, навіть у разі наявності сертифікату Торгово-промислової палати України про форс-мажор суд повинен оцінювати цей доказ у сукупності з іншими.
Вже після початку повномасштабної російської збройної агресії проти України Верховний Суд у постанові від 14 червня 2022 року у справі № 922/2394/21 зазначив: «...форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але й те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку».
У разі надання контролюючим органом відповідних доказів про порушення платником податків норм податкового законодавства останній має спростовувати ці доводи.
Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі Закон № 2260), який набрав чинності 27 травня 2022 року та Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України», який набрав чинності 03 січня 2023 року (норми щодо змін до підпункту 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України застосовуються починаючи з 27 травня 2022 року) внесено зміни згідно з якими тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», встановлено особливості для справляння податків і зборів.
Так, згідно з пункту 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 392, пунктом 46.2 статті 46 Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої Кодексу відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.
Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов'язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, передбачених Кодексу, за умови виконання ними таких податкових обов'язків щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів подання ТОВ «УМЕДО ГРУП» заяви щодо неможливості виконання своїх податкових обов'язків, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України».
Позивач зазначає, що у період з 01 березня 2022 року по 28 лютого 2023 року здійснював господарські операції з придбання та продажу товарів та послуг за договорами: контрактного виробництва № 2020/03/24/56 від 24 березня 2020 року, поставки № 26/10-01 від 26 жовтня 2021 року, купівлі-продажу автомобіля № 01/11-22 від 01 листопада 2022 року, купівлі-продажу №2023/02/15/01 від 15 лютого 2023 року.
Тобто, ТОВ «УМЕДО ГРУП» фактично зазначає про здійснення у спірний період господарських операцій, проте не доводить активної поведінки в частині здійснення свого податкового зобов'язання перед державою.
Виходячи з наведеного у сукупності, суд дійшов висновку, що ГУ ДПС у Київській області під час ухвалення рішення про анулювання реєстрації ТОВ «УМЕДО ГРУП» платника податку на додану вартість №911/04 від 05 квітня 2023 року діяло відповідно до приписів податкового законодавства, забезпечуючи виконання покладених на контролюючий орган функцій та повною мірою використовуючи надані законодавством права, а отже оскаржуване рішення відповідача-1 є правомірним, обґрунтованим та скасуванню не підлягає.
Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень чч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають розподілу.
Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.