21 травня 2025 року м. Київ справа №320/23641/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамапласт Україна»
до 1) Головного управління ДПС у Київській області;
2) Державної податкової служби України
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
І. Зміст позовних вимог.
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Гамапласт Україна» з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 8294522/37517569 від 17.01.2023 про відмову у реєстрації розрахунку коригування №333 від 21.11.2022 до податкової накладної № 785 від 17.12.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаної постачальником ТОВ «Гамапласт Україна» розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №333 від 21.11.2022 до податкової накладної № 785 від 17.12.2021 датою її фактичного подання.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що внаслідок здійснення господарських операцій ним подано до контролюючого органу податкову накладну, яка була зареєстрована у встановленому законодавством порядку. В подальшому, у зв'язку з особливостями ведення та організації обліку у покупця, позивачем сформовано розрахунок коригування кількісних та якісних показників до уже зареєстрованої податкової накладної та подано її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак згідно квитанцій її реєстрацію було зупинено.
Позивач вважає, що рішення контролюючого органу, якими відмовлено у реєстрації розрахунку коригування кількісних та якісних показників прийнято необґрунтовано з огляду на надання усіх необхідних документів, які свідчать про проведення господарських операцій. Відмова відповідача-1 в реєстрації розрахунків коригування кількісних та якісних показників, на думку позивача, позбавляє його права на нарахування податкового зобов'язання, а його контрагента - на нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, що безпосередньо порушує права та інтереси позивача як платника податку.
Представником Головного управління ДПС у Київській області подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що «зважаючи на ненадання позивачем всіх первинних документів, які підтверджували б реальність здійснення господарських операцій, що знайшли своє відображення у відповідних податкових накладних, Комісією контролюючого органу прийнято відповідні рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, отже рішення ГУ ДПС у Київській області є правомірними та такими, що не підлягають скасуванню».
Представником Державної податкової служби України подано відзив на позовну заяву, в якому також заперечував проти позову та зазначив, що рішення Комісії контролюючого органу прийняті правомірно з огляду на неподання позивачем первинних документів, які підтверджували б реальність здійснення господарських операцій.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 позовну заяву залишено без руху.
30.10.2023 позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 позовну відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
У зв'язку із перебуванням головуючого судді у відпустці, здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 320/23641/23, за наслідками якого справу передано судді Жуку Р.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 справу прийнято до провадження судді та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
22.04.2024 відповідачем-1 до суду подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку із пропущенням строку звернення до суду.
22.04.2024 відповідачем-1 подано до суду відзив.
22.04.2024 позивачем подано до суду додаткові пояснення.
01.05.2024 позивачем подано до суду заперечення на клопотання відповідача-1 про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про розгляд справи з проведенням судового засідання з повідомленням (викликом) сторін - відмовлено.
Щодо доводів відповідача про пропущення позивачем строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший частини другої статті 122 КАС).
Спеціальними нормами, якими встановлені окремий порядок захисту порушених прав платників податків, в тому числі і в судовому порядку, є норми ПК України.
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Відтак, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов'язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 1.380.2019.006517 (провадження № К/9901/12325/20).
Відповідно до позиції Верховного Суду, сформульованої в постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18, у разі використання платником податків процедури адміністративного оскарження рішення податкового органу, строк позовної давності для звернення до суду становить 3-місяці з моменту отримання платником податків рішення по скарзі.
Спірне рішення прийняте відповідачем-1 17 січня 2023 року.
23 лютого 2023 року - Відповідач-2 за результатами адміністративного оскарження Позивачем спірного рішення прийняв рішення № 18382/37517569/2 від 23.02.2023 року.
21.04.2023 позивач подав до суду засобами поштового зв'язку позовну заяву про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.
Відтак, строк на подання позовної заяви почав свій перебіг 24 лютого 2023 року і сплив 24 травня 2023 року.
Отже, доводи відповідача-1 не знайшли свого об'єктивного підтвердження та навпаки спростовані матеріалами справи.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів, судом встановлені наступні обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гамапласт Україна» (код ЄДРПОУ 37517569, місцезнаходження юридичної особи: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька, 20), зареєстровано як юридичну особу 16.02.2011.
Як убачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гамапласт Україна» є платником податку та основним напрямком діяльності є Виробництво плит, листів, труб і профілів із пластмас. Крім того, Позивач займається неспеціалізовиою оптовою торгівлею виробленою ним продукцією, а також транспортуванням продукції.
Позивач уклав з ТОВ «Атмосфера Інжиніринг Сістемз» усний договір купівлі-продажу продукції, виробленої Позивачем, а саме 320 м. водопровідних труб на загальну суму 606 501,12 грн.
16.11.2021 Позивач виставив ТОВ «Атмосфера Інжиніринг Сістемз» рахунок на оплату № 2318 на загальну суму 606 501,12 грн. з ПДВ.
17.12.2021 ТОВ «Атмосфера Інжиніринг Сістемз» оплатило рахунок Позивача на суму 606 501,12 грн., що підтверджується копією платіжного доручення від 17.12.2021 року.
17.12.2021 Позивач поставив ТОВ «Атмосфера Інжиніринг Сістемз» водопровідні труби, що підтверджується копією видаткової накладної № 1029 від 17.12.2021 та копією Акту надання послуг № 1030 від 17.12.2021.
За результатами вищезазначеної операції Позивач склав та зареєстрував податкову накладну № 785 від 17.12.2021 року.
Після отримання товару, ТОВ «Атмосфера Інжиніринг Сістемз» звернулось до Позивача з проханням повернути поставлений йому товар.
21.11.2022 року ТОВ «Атмосфера Інжиніринг Сістемз» власними силами повернуло водопровідні труби Позивачу, що підтверджується копією накладної про повернення постачальнику № БУ-4 від 21 листопада 2022 року.
21.11.2022 ТОВ «Атмосфера Інжиніринг Сістемз» звернулось до Позивача листом № 21/11/22-10(П) від 21.11.2022 року, в якому просило Позивача повернути сплачені за водопровідні труби кошти.
29.11.2022 Позивач частково повернув ТОВ «Атмосфера Інжиніринг Сістемз» кошти, сплативши 508 417,60 гривень, що підтверджується копією платіжного доручення № 1670 від 29.12.2022.
За результатами зазначеної операції Позивач склав розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 21.11.2022 № 333, до податкової накладної № 785 від 17.12.2021 року та направив її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте отримав квитанцію про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, з якої вбачається, що реєстрація розрахунку коригування кількісних і вартісних показників зупинена. Також зазначено, що РК складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК.
У зв'язку із зупиненням реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної позивачем подано Комісії регіонального рівня письмові пояснення щодо необхідності реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної та надало всі підтверджуючі документи, які свідчать про реальність здійснених господарських операцій.
Рішенням про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.01.2023 №8094522/37517569 відмовлено позивачу в реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 21.11.2022 № 333 до податкової накладної від 17.12.2021 № 785, з підстав ненадання платником податку копії документів: первинних документів щодо постачання придбання товарів послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Не погодившись з рішенням регіональної комісії, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гамапласт Україна» оскаржило його до Державної податкової служби України.
Рішенням від 23.02.2023 №18382/37517569/2 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.
Вважаючи таку відмову протиправною позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Згідно пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дата складання податкової накладної;
в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);
д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;
е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
є) ціна постачання без урахування податку;
ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;
й) індивідуальний податковий номер.
Згідно з абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України, датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
За змістом пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246).
Відповідно до пункту 8 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.
Згідно з пунктом 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Згідно з пунктом 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п. 17 Порядку №1246).
Аналогічні норми містяться у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно із якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі - Порядок № 1165).
Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до пунктів 7-8 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
Пунктами 10-11 Порядку № 1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Отже, після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної/розрахунку коригування до контролюючого органу, в автоматизованому режимі проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної/розрахунку коригування критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом за результатом перевірки розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до раніше виписаних податкових накладних позивачу надіслано квитанції про зупинення їх реєстрації, зазначивши, що сума компенсації вартості товару/послуги 71.12, зазначеного у розрахунках коригування на зменшення суми податкових зобов'язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п.5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Додатком №3 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості здійснення операцій.
Пункт 5 вказаних Критеріїв передбачає перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов'язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.
Однак, відповідачами не надано жодних доказів на підтвердження того факту, що направлений позивачем на реєстрацію розрахунок коригування кількісних та якісних показників №333 від 21.11.2022 до податкової накладної № 785 від 17.12.2021 відповідав наведеним умовам.
Суд звертає увагу, що квитанція містить виключно формальне посилання про необхідність надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в РК.
При цьому, контролюючий орган, запропонувавши позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН, не визначив конкретного переліку документів, які він вважає належними та достатніми для прийняття позитивного рішення.
Відповідно до пункту 2 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520) прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Пунктом 5 вказаного порядку передбачено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з пунктом 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Отже, наведені норми містять орієнтовний перелік документів, необхідних для розгляду комісією регіонального рівня питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, який може відрізнятись для кожної конкретної господарської операції з урахуванням специфіки діяльності платника податків, особливостей здійснення господарської операції (наприклад, поставка, товару, робіт або послуг), події, за якою складено податкову накладну (дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг) тощо.
Водночас, суд зазначає, що можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної/розрахунку коригування прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії.
Судом встановлено, що до контролюючого органу позивачем на виконання вказаної вище пропозиції було складено та направлено пояснення з копіями додаткових документів в якості підтвердження інформації, зазначеної в розрахунку коригування №333 від 21.11.2022 до податкової накладної №785 від 17.12.2021.
Зокрема, на підтвердження реальності здійснення операцій по вказаному розрахунку позивачем було направлено лист-пояснення.
Проте, комісія регіонального рівня, незважаючи на надані пояснення та додані документи, що підтверджують інформацію, яка зазначена в розрахунках коригування, прийняла рішення про відмову в реєстрації розрахунків коригування.
На думку суду, відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції.
У той же час, як уже зазначалось, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної/розрахунку коригування прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно- правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.
Тобто, рішення податкового органу не відповідає наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжує неоднозначне трактування, що, у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
Суд зауважує, що недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації розрахунків коригування призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, чи обґрунтованих пояснень, внаслідок чого позивач не зміг належним чином виконати свій обов'язок щодо реєстрації розрахунків коригування.
Крім того, суд звертає увагу, що у даній справі суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю шляхом здійснення перевірок відповідно до вимог Податкового кодексу України, а тому не є предметом судового розгляду у справах щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, які стосуються наявності чи відсутності підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних згідно виключних підстав для вчинення податковим органом таких дій та прийняття рішень, що передбачені податковим законодавством, до числа яких не відноситься встановлення ані контролюючим органом, ані судом реальності господарських операцій поза межами податкового контролю та прийнятими за такими заходами контролю рішеннями.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №1640/2650/18, від 27.04.2020 у справі №360/1050/19, від 07.12.2022 у справі №500/2237/20.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, які прийняті на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, також є протиправними.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі №819/330/18.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що контролюючим органом безпідставно зупинено реєстрацію розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №333 від 21.11.2022 (до раніше виписаної і зареєстрованої податкової накладної №785 від 17.12.2021), відтак рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.01.2023 №8094522/37517569 є необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати вказаний розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 19 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Відповідно до пункту 20 вказаного Порядку внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Реєстрі.
Щодо визначеного способу захисту права, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як зазначив Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Виходячи з того, що у контролюючого органу були відсутні достатні правові підстави для відмови у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №333 від 21.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому задля належного захисту порушеного права позивача необхідним є зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначені розрахунки коригування, що буде гарантією остаточного вирішення спору між сторонами та належним способом поновлення порушених прав позивача.
Аналогічну позицію у подібних правовідносинах висловив Верховний Суд, зокрема, у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18, від 28 листопада 2019 року у справі № 1640/2650/18.
Таким чином, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.
VI. Судові витрати.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на задоволення позову та враховуючи приписи статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення на користь позивача судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у розмірі 5 368 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Головного управління ДПС у Київській області, оскільки саме спірне рішення відповідача призвело до виникнення спірних правовідносин.
Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамапласт Україна», - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області від 17.01.2023 №8094522/37517569 про відмову у реєстрації розрахунку коригування №333 від 21.11.2022 до податкової накладної № 785 від 17.12.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №333 від 21.11.2022 до податкової накладної № 785 від 17.12.2021, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Гамапласт Україна», датою її фактичного подання.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5А, код ЄДРПОУ 44096797) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамапласт Україна» (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька, 20, код ЄДРПОУ 37517569) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 368 (п'ять тисяч триста шістдесят вісім) грн 00 коп.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жук Р.В.